Рішення

від 31.10.2018 по справі 2040/7852/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2018 р. № 2040/7852/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача Мельник Н.І.,

представника відповідача Виноградова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Валківської районної спілки споживчих товариств до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дії та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2018 року Валківська районна спілка споживчих товариств звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому, з підстав протиправності дій, просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області з виходу за межі предмету камеральної перевірки від 19.03.2018 року, встановлені чинним податковим законодавством, та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даної перевірки, а саме:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0057471209 про збільшення суми грошового зобов'язання Валківської районної спілки споживчих товариств на суму 409,53 гривень (в тому числі, за податковим зобов'язанням - 327,62 штрафними санкціями - 81,91 грн.);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0057511209 про збільшення суми грошового зобов'язання Банківської районної спілки споживчих товариств на 23418,65 грн. (в тому числі, за податковим зобов'язанням - 18720,92 грн. та за штрафними санкціями - 4697,73 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки, на думку позивача, є протиправними, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області підлягають скасуванню.

Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Валківською районною спілкою споживчих товариств за 2018 року.

За результатом перевірки складено акт перевірки №3863/20-40-12-09-20/01768909 від 19.03.2018 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено, що Валківською районною спілкою споживчих товариств в порушення вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5, п.п.266.5.1 Податкового кодексу України безпідставно зменшено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 19048,54 грн. у т.ч. до бюджету Ков'язької селищної ради - 327,62 грн., до бюджету Сніжківської сільської ради - 18720,92 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0057471209 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 409,53 гривень (в тому числі, за податковим зобов'язанням - 327,62 грн. та за штрафними санкціями - 81,91 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0057511209 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 23418,65 гривень (в тому числі, за податковим зобов'язанням -18720,92 грн. та за штрафними санкціями - 4697,73 грн.).

Позивач, вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Так, ГУ ДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Валківською районною спілкою споживчих товариств у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне під земельної ділянки на 2018 рік, за результатами якої сладено акт №3863/20-40-12-09-20/01768909 від 19.03.2018 року.

В ході перевірки податковим органом використовувались наступні документи:

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №9019809188 від 13.02.2018 року;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №9016028321 від 09.02.2018 року;

- рішення органів місцевого самоврядування про встановлення ставок місцевих податків і зборів: Ков'язької селищної ради №245/1-VII від 26.01.2017 року та №454-VII від 21.12.2017 року, Сніжківської сільської ради №203 від 02.02.2017 року №325 від 22.12.2017 року.

Конституційний суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року зазначив, що в основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Відповідно до п.24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Отже, рішення Ков'язької селищної ради №245/1-VII від 26.01.2017 року та №454-VII від 21.12.2017 року та Сніжківської сільської ради №203 від 02.02.2017 року №325 від 22.12.2017 року, є нормативними актами розрахованими на широке коло осіб, є загальнодоступними та застосовуються неодноразово.

Таким чином, відповідач при проведенні камеральної перевірки, використовуючи подані позивачем декларації та нормативно-правову базу, досліджуючи правильність відображених у звітності показників, правильності обчислення та нарахування податку, діяв відповідно до норм Податкового кодексу України.

Вказані обставини спростовують посилання позивача щодо виходу відповідачем за межі предмету камеральної перевірки.

Згідно з п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України).

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. (пп.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України)

Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, Валківською районною спілкою споживчих товариств в податкових деклараціях відображено ставку податку у розмірі 0% для нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Харківська обл., Валківський р-н., смт.Ков'яги, вул.Привокзальна, 2 та Харківська обл., Валківський р-н, с.Сніжків, вул.Миру 19.

Проте, пільг та нульових ставок податку для жодного типу об'єктів нежитлової нерухомості юридичних осіб рішеннями Ков'язької селищної ради та Сніжківської сільської ради, на 2018 рік встановлено не було.

Отже, позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи вищевикладене та правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки, суд приходить до висновку, що відповідач під час винесення податкових повідомлень-рішень №0057471209 від 12.04.2018 року та №0057511209 від 12.04.2018 року, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Валківської районної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01768909, 63002, Харківська обл., м. Валки, вул. Ков'язька, 11) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними дії та скасування рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 09.11.2018 року.