Постанова

від 12.03.2019 по справі 2040/7852/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 р.Справа № 2040/7852/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Валківської районної спілки споживчих товариств на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.11.18 року по справі № 2040/7852/18

за позовом Валківської районної спілки споживчих товариств

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправними дії та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Валківська районна спілка споживчих товариств, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області з виходу за межі предмету камеральної перевірки від 19.03.2018 року, встановлені чинним податковим законодавством, та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі даної перевірки, а саме:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0057471209 про збільшення суми грошового зобов'язання Валківської районної спілки споживчих товариств на суму 409,53 гривень (в тому числі, за податковим зобов'язанням - 327,62 штрафними санкціями - 81,91 грн.);

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 12.04.2018 року №0057511209 про збільшення суми грошового зобов'язання Банківської районної спілки споживчих товариств на 23418,65 грн. (в тому числі, за податковим зобов'язанням - 18720,92 грн. та за штрафними санкціями - 4697,73 грн.).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Валківської районної спілки споживчих товариств відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, посилається на те, що при визначенні відповідачем податкових зобов'язань Валківської районної спілки споживчих товариств з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом спірних повідомлень-рішень податковим органом порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, адже виявлення на думку відповідача недостовірності задекларованих позивачем показників не доводить складу податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене лише на підставі дослідження первинних документів податкового обліку позивача. Достовірність, повнота нарахування та сплати податку є предметом документальної перевірки. Тож, якщо відповідач під час проведення камеральної перевірки виявляє ознаки недостовірного та неповного нарахування податку, то він повинен провести стосовно цих фактів документальну перевірку, як того вимагає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Валківською районною спілкою споживчих товариств за 2018 року.

За результатом перевірки складено акт перевірки №3863/20-40-12-09-20/01768909 від 19.03.2018 року (далі - ОСОБА_1 перевірки).

Згідно висновків ОСОБА_1 перевірки встановлено, що Валківською районною спілкою споживчих товариств в порушення вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5, п.п.266.5.1 Податкового кодексу України безпідставно зменшено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 19048,54 грн. у т.ч. до бюджету Ков'язької селищної ради - 327,62 грн., до бюджету Сніжківської сільської ради - 18720,92 грн.

На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0057471209 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 409,53 гривень (в тому числі, за податковим зобов'язанням - 327,62 грн. та за штрафними санкціями - 81,91 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0057511209 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 23418,65 гривень (в тому числі, за податковим зобов'язанням -18720,92 грн. та за штрафними санкціями - 4697,73 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Так, ГУ ДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Валківською районною спілкою споживчих товариств у податковій звітності з податку на нерухоме майно, відмінне під земельної ділянки на 2018 рік, за результатами якої сладено акт №3863/20-40-12-09-20/01768909 від 19.03.2018 року.

В ході перевірки податковим органом використовувались наступні документи:

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №9019809188 від 13.02.2018 року;

- податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік №9016028321 від 09.02.2018 року;

- рішення органів місцевого самоврядування про встановлення ставок місцевих податків і зборів: Ков'язької селищної ради №245/1-VII від 26.01.2017 року та №454-VII від 21.12.2017 року, Сніжківської сільської ради №203 від 02.02.2017 року №325 від 22.12.2017 року.

Конституційний суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року зазначив, що в основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

Відповідно до п.24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Отже, рішення Ков'язької селищної ради №245/1-VII від 26.01.2017 року та №454-VII від 21.12.2017 року та Сніжківської сільської ради №203 від 02.02.2017 року №325 від 22.12.2017 року, є нормативними актами розрахованими на широке коло осіб, є загальнодоступними та застосовуються неодноразово.

Таким чином, відповідач при проведенні камеральної перевірки, використовуючи подані позивачем декларації та нормативно-правову базу, досліджуючи правильність відображених у звітності показників, правильності обчислення та нарахування податку, діяв відповідно до норм Податкового кодексу України.

Вказані обставини спростовують посилання позивача щодо виходу відповідачем за межі предмету камеральної перевірки.

Щодо ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України).

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. (пп.266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України)

Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України визначено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Так, Валківською районною спілкою споживчих товариств в податкових деклараціях відображено ставку податку у розмірі 0% для нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Харківська обл., Валківський р-н., смт.Ков'яги, вул.Привокзальна, 2 та Харківська обл., Валківський р-н, с.Сніжків, вул.Миру 19.

Проте, колегія суддів зауважує, що у податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за рік 2018 від 13.02.2018 та від 09.02.2018 Валківською районною спілкою споживчих товариств зазначено тип об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості за кодом 9 - "інша будівля".

Так, згідно п.2.5.6 Положення "Про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по Ков'язькій селищний раді", яке є Додатком 1 до рішення Ков'язької селищної ради №245/1-VII від 26.01.2017 року, для інших будівель встановлено ставку податку у розмірі 1,0% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Згідно п.7.7. Положення "Про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Сніжківської сільської ради", яке є Додатком 1 до рішення Сніжківської сільської ради №203 від 02.02.2017, для інших об'єктів нежитлової нерухомості встановлено ставку податку у розмірі 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Оскільки позивачем самостійно встановлений тип об'єкту нежитлової нерухомості та зазначений код 9, корегування до зазначених податкових декларацій не вносилось, відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України зобов'язання щодо сплати податку вважається узгодженим.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої існтанції про те, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи вищевикладене та правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач під час винесення податкових повідомлень-рішень №0057471209 від 12.04.2018 року та №0057511209 від 12.04.2018 року, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні питання та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визначе, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та працесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Валківської районної спілки споживчих товариств залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року по справі № 2040/7852/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови складено 15.03.2019 року