Постанова

від 08.11.2018 по справі 1540/3605/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 1540/3605/18

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Димерлій О.О.

суддів: Коваль М.П. , Кравченко К.В. ,

розглянувши у порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон-М" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон-М" до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів про визнання протиправними та скасування вимог (приписів) від 19.01.2018 року № 013820 та № 015982,-

В С Т А Н О В И В :

19.07.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Платон-М (далі по тексту - ТОВ Платон-М , позивач) до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів (далі по тексту - Управління, відповідач) про визнання протиправними та скасування вимог (приписів) від 19.01.2018 року № 013820 та № 015982.

В позовній заяві позивач просив суд визнати протиправними та скасувати вимоги (приписи) від 19.01.2018 року № 013820 про демонтаж тимчасової споруди та від 19.01.2018 року № 015982 про демонтаж елементу вуличної торгівлі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року позов повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ Платон-М подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції не врахував, що позивачем було вчасно, у встановлений п'ятиденний термін усунуто всі недоліки, що були наведені в ухвалі суду від 23 липня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до приписів ст. 311 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Ухвалою суду від 23.07.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Платон-М до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів про визнання протиправними та скасування вимог (приписів) від 19.01.2018 року № 013820 та № 015982 було залишено без руху, а позивача повідомлено про необхідність у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали від 23.07.2018 року усунути недоліки у позовній заяві та роз'яснено, що в разі не усунення недоліків позовна заява буде повернута позивачеві.

Підставами для залишення позовної заяви без руху були: не зазначення повного найменування відповідача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача; не конкретне та не чітке зазначення змісту позовних вимог до відповідача; не зазначення доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини; не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутність належного обґрунтування, яким чином оскаржувані вимоги порушують права, свободи та інтереси позивача; не надання в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; не надання належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви; необхідність надання документу про сплату судового збору у сумі 3524,00 грн.

В зв'язку з цим, суд своєю ухвалою від 23.07.2018 року зазначив про необхідність вказані недоліки усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи, а також документу про сплату судового збору у сумі 3524,00 грн.

Позивач копію ухвали суду від 23.07.2018 року отримав 31.07.2018 року.

06.08.2018 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 23.07.2018 року з додатками.

В заяві про усунення недоліків позивач просить суд: прийняти дану заяву про усунення недоліків; визнати протиправним та скасувати вимогу (припис) управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 19.01.2018 року № 013820 про демонтаж тимчасової споруди; визнати протиправним та скасувати вимогу (припис) управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 19.01.2018 року № 015982 про демонтаж елементу виличної торгівлі; стягнути з відповідача суму судового збору; в порядку ч.7 ст.161 КАС України витребувати у Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів завірені копії вимогу (припис) управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 19.01.2018 року № 013820 про демонтаж тимчасової споруди, вимогу (припис) управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 19.01.2018 року № 015982 про демонтаж елементу вуличної торгівлі та документів, які стали підставою для їх прийняття.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року залишено позовну заяву без руху, у зв'язку з тим, що позивачем не надано до суду: повного найменування відповідача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача; не конкретне та не чітке зазначення змісту позовних вимог до відповідача; не зазначення доказів, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини; не зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутність належного обґрунтування, яким чином оскаржувані вимоги порушують права, свободи та інтереси позивача; не надання в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; не надання належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви; необхідність надання документу про сплату судового збору у сумі 3524,00 грн., встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

06 серпня 2018 року Позивачем до суду першої інстанції подано заяву про усунення недоліків та надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву вказав, що позивач не зазначив повного найменування відповідача та не надав належним чином засвідчених копій доказів (документів), що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції, адже відповідно до заяви про усунення недоліків вбачається, що позивачем було зазначено повне найменування відповідача, офіційну електронну адресу, також адреси електронної пошти позивача та відповідача.

Також в заяві про усунення недоліків було чітко вказано зміст позовних вимог до відповідача.

Суд першої інстанції зазначав , що позивач не надав належним чином засвідчених копій доказів, що приєднуються до позовної заяви.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що на виконання даних норм , ТОВ Платон-М в заяві про усунення недоліків надало належним чином засвідчені копії документів (доказів) згідно додатку до даної заяви та копіями для відповідача.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до приписів п.1, 2, 6 частини другої статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Тобто, суд першої інстанції з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази або зобов'язати відповідача надати такі.

Відтак, у разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження по справі. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі.

Згідно із ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 р.).

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, у Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що при зверненні позивача до суду першої інстанції з адміністративним позовом не порушенні вимоги, встановлені абз.2 ч.5 ст.94 та п.2 ч.5 ст.160 КАС України, а тому адміністративний позов безпідставно повернуто Позивачу.

Таким чином, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, колегія суддів дійшла висновку, що повернення позовної заяви унеможливило доступ Позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті Ухвали від 13 серпня 2018 року було неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 КАС України, - оскаржувана Ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон-М", - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року про повернення позовної заяви по справі у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платон-М" до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів про визнання протиправними та скасування вимог (приписів) від 19.01.2018 року № 013820 та № 015982 - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Коваль М.П. Кравченко К.В.