Рішення

від 11.10.2018 по справі 671/492/18

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 671/492/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

з участю секретаря судового

засідання Щербініної І.І.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача

ОСОБА_3,

представника відповідача

Флиса В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подільська зернова компанія , третьої особи на стороні відповідача - Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію речового права та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подільська зернова компанія (далі - ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія ), третьої особи на стороні відповідача - Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області (далі - Волочиської РДА), в якому просить: визнати недійсним договір оренди землі, площею 2,24 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, № 138 від 01 жовтня 2014 року; скасувати запис про державну реєстрацію речового права № 7179253 від 01 жовтня 2014 року, вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області; витребувати земельну ділянку із незаконного володіння ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія .

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на все належне їй майно. ОСОБА_5 за життя заповіла позивачу вищевказану земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2.

Як зазначив у позові ОСОБА_2, спадщину він прийняв та оформив право власності на земельну ділянку, що підтверджується відповідними документами.

Крім цього, як вказує позивач, він є власником ще однієї земельної ділянки, що належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3.

Зазначені земельні ділянки використовуються ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія для вирощування товарної сільськогосподарської продукції.

Листами № 173 від 14 серпня 2017 року, № 180 від 23 серпня 2017 року, № 17 від 01 січня 2018 року (25 січня 2018 року) та № 48 від 12 лютого 2018 року відповідачем повідомлено позивачу про здійснення обробітку належних позивачу земельних ділянок на підставі договорів оренди землі.

В позові зазначено, що в результаті наданої відповідачем інформації позивачу стало відомо про строкове платне користування земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_4 на підставі договору оренди землі № 243 від 20 січня 2010 року, та земельною ділянкою, кадастровий номер НОМЕР_2, - на підставі договору оренди землі № 138 від 01 жовтня 2014 року.

ОСОБА_2 зазначає, що із відповідей та наданих відповідачем копій договорів він дізнався, що договір оренди землі № 138 між ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія та ОСОБА_5 підписано 01 жовтня 2014 року, тобто зі спливом понад трьох місяців з дати смерті орендодавця, що виключає можливість померлої бути стороною цього договору.

Таким чином, як вказує позивач, волевиявлення ОСОБА_5 було відсутнє, а він- позивач, підписавши в подальшому додаткову угоду до цього договору, вважав, що підписує додаткову угоду до договору, укладеного за життя ОСОБА_5, і вважав, що відповідач правомірно користується спірною земельною ділянкою, оскільки примірник договору у нього, як не сторони договору, був відсутній.

Отже, зі слів позивача, відповідач використовує земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) незаконно, без достатніх правових підстав, а тому, посилаючись на норми чинного законодавства, просить позов задовольнити, оспорюваний договір визнати недійсним, скасувати запис про державну реєстрацію речового права та витребувати земельну ділянку із незаконного володіння ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія .

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені вимоги з викладених у позові підстав, зазначивши, що строк позовної давності в даному випадку не пропущено. Позивач ОСОБА_2 пояснив, що копію оспорюваного договору від 01 жовтня 2014 року він отримав лише 14 серпня 2017 року (що не заперечив в суді і представник відповідача), а тому саме 14 серпня 2017 року дізнався про порушення своїх прав і строк позовної давності ним не пропущено.

Представник відповідача Флис В.В. в судовому засіданні проти позову заперечив, вважає його безпідставним та необгрунтованим, подав письмовий відзив на позов з викладенням позиції відповідача. У відзиві зазначено, що договір оренди землі № 138, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія датований 01 жовтня 2014 року, хоча умови даного договору були узгоджені та сам договір був підписаний набагато раніше. Ще до 2014 року ОСОБА_5 отримувала орендну плату за належну їй земельну ділянку, а дата договору була проставлена під час державної реєстрації договору. З 2014 року орендну плату отримував позивач, як спадкоємець ОСОБА_5, а 24 липня 2017 року з ним було укладено додаткову угоду, що свідчить про те, що позивач погодився з умовами договору. Також представник відповідача просив застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Представник третьої особи на стороні відповідача- Волочиської РДА Андріїшин Н.А. в судове засідання 11 жовтня 2018 року не з'явилась, подавши суду заяву з проханням справу слухати у її відсутності та врахувати раніше надані пояснення. Згідно з наданими раніше в судовому засіданні поясненнями, представник третьої особи проти позову заперечила, вказавши, що державна реєстрація речового права була здійснена у відповідності до чинного законодавства.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 13 Закону Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 цього Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що підтверджується даними свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_5 від 01 липня 2014 року.

Спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом останньої є позивач у справі- ОСОБА_2, який у встановленому законом порядку прийняв та оформив спадщину після її смерті, ставши власником земельної ділянки площею 2,24 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області.

Вказана обставина визнається сторонами у справі та підтверджується даними: свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАК № 803035 від 05 березня 2015 року; витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 39799545 від 05 березня 2015 року; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 34545594 від 05 березня 2015 року; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно... № 118349099 від 25 березня 2018 року.

В судовому засіданні судом було оглянуто оригінал договору оренди землі № 138 від 01 жовтня 2014 року, сторонами якого зазначені: орендодавець - ОСОБА_5 та орендар - ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія (копія договору міститься в матеріалах справи).

Предметом вказаного договору є вищевказана земельна ділянка, яку успадкував ОСОБА_2 (копію вказаного договору позивач отримав на руки 14 серпня 2017 року, що визнається сторонами у справі).

Крім цього, у власності позивача перебуває земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_4.

Обробіток обох земельних ділянок здійснює відповідач у справі, що визнається сторонами.

Так, згідно з листом ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія № 17 від 11 січня 2018 року, обробіток земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_4, відповідач здійснює на підставі договору оренди землі № 243 від 20 січня 2010 року, який зареєстрований у Волочиському районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК 25 червня 2012 року; обробіток земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, відповідач здійснює на підставі договору оренди землі № 138 та додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі від 24 липня 2017 року, який зареєстрований державним реєстратором Волочиської районної державної адміністрації 25 липня 2017 року.

Зазначену додаткову угоду між сторонами було укладено до договору оренди № 138 від 01 жовтня 2014 року щодо земельної ділянки, яку успадкував ОСОБА_2

Суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливе укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

В договорі оренди № 138 від 01 жовтня 2014 року стороною зазначено ОСОБА_5 (як орендодавця), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (тобто до дати, вказаної в договорі). Вказане виключає наявність волевиявлення сторони при укладенні договору, та виключає можливість підписання договору стороною. Тобто договір укладено поза межами цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи - ОСОБА_5

Підписання позивачем додаткової угоди до цього договору, на думку суду, не свідчить про його дійсність та не змінює (не усуває) підстав для визнання його недійсним.

Також суд вважає, що позивачем в даному випадку не пропущено строк позовної давності, зважаючи на те, що копію оспорюваного договору ним отримано лише 14 серпня 2017 року, а тому його право власності на земельну ділянку підлягає захисту обраним позивачем способом.

На підставі викладеного, встановлених судом фактичних обставин та описаного вище законодавства, що регулює зазначені правовідносини, слід визнати недійсним оспорюваний договір, скасувати запис про державну реєстрацію речового права (права оренди земельної ділянки) № 7179253 від 01 жовтня 2014 року, вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, та витребувати вказану земельну ділянку із незаконного володіння ТОВ Агрофірма Подільська зернова компанія .

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем та підтверджені документально, в сумі 2410 грн. 35 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 203, 205, 207, 215, 216, 627, 638, 1212, 1213 ЦК України; ст. ст. 13, 16 Закону України Про оренду землі ; ст. 152 ЗК України; ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, площею 2,24 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), розташованої на території Гарнишівської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, № 138 від 01 жовтня 2014 року (сторони договору зазначені: товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подільська зернова компанія та ОСОБА_5).

Скасувати запис про державну реєстрацію речового права (права оренди земельної ділянки) № 7179253 від 01 жовтня 2014 року, вчинений на підставі договору № 138 від 01 жовтня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, та витребувати вказану земельну ділянку із незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подільська зернова компанія .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подільська зернова компанія на користь ОСОБА_2 2410 грн. 35 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Подільська зернова компанія (31241, Хмельницька область, Волочиський район, с. Лозова, вул. Першотравнева, 47; код ЄДРПОУ: 34412592) Третя особа на стороні відповідача:Волочиська районна державна адміністрація Хмельницької області (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, площа Центральна, 1; код ЄДРПОУ: 21315251)

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя О.М. Бабій