Постанова

від 08.11.2018 по справі 243/9802/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/9802/17 Номер провадження 22-ц/4804/281/18

Доповідач Санікова О.С.

Категорія - 52

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 року Донецький апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.

суддів: Будулуци М.С., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Самойленко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу №243/9802/17

за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року,

(суддя Старовецький В.І., рішення ухвалено в місті Слов'янську, повний текст рішення виготовлений 04.07.2018 року), -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП Обласний дитячо - молодіжний санаторно - оздоровчий комплекс Перлина Донеччини про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді водія з 19.10.2017 року, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди завданої незаконним звільненням, посилаючись на те, що 06.06.2011 року він був прийнятий на роботу водієм 1 класу в Комунальне підприємство Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини .

18.08.2017 року директор підприємства ОСОБА_2 у своєму службовому кабінеті довів до відома 13 працівників, одним з яких був він, що на підприємстві змінюються істотні умови праці у зв'язку з фінансовими труднощами, тому він видав відповідний наказ про зміну з 18.10.2017 року істотних умов праці.

Наказом директора КП ОДМСОК Перлина Донеччини від 18.10.2017 року № 161/к його було звільнено з посади водія автотранспортних засобів у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці, п. 6 ст. 36 КЗпП України.

Підставами звільнення зазначено наказ № 119/к від 18.08.2017 року про зміну істотних умов праці; акт про його відмову від підпису в наказі про зміну істотних умов праці № 119/к від 18.08.2017 р.; акт про його відмову написання відмови від роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці від 18.10.2017 року.

Однак з вищевказаним наказом він не погодився, вважав своє звільнення незаконним, оскільки наказ про зміну істотних умов праці від 18.08.2017 року № 119\к він не отримував, усне пояснення директора, що начебто підприємство є неприбутковим, на його думку не відповідає дійсності, оскільки підприємство працює з прибутком. Жодних обгрунтувань, чи пов'язані такі зміни зі змінами в організації виробництва та праці він від директора не отримав. 28.09.2017 року відповідач запропонував йому додатково обійняти посаду підсобного робітника на 0,5 ставки у вільний від основної роботи час. Однак така підсобна робота не відповідає його спеціалізації та кваліфікації та його не було повідомлено про розмір заробітної плати за зазначеною посадою. Він не відмовлявся від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці, про що свідчить акт, складений 18.10.2017 року, в якому зазначено? що ОСОБА_1 відмовляється написати відмову від роботи із змінами умов праці . Під час ознайомлення з наказом про звільнення він власноруч зазначив, що не відмовляється від роботи, однак вважає, що оскільки є особою, яка має право виходу на пенсію через рік, то має пільгу щодо залишення на роботі на попередніх підставах, крім того він не ознайомлений з підставами видання наказу про зміну істотних умов праці.

Оскільки в результаті незаконного звільнення йому не була нарахована заробітна плата, то відповідач при поновленні його на раніше займаній посаді зобов'язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вказані дії з боку відповідача є порушенням його законних прав на працю, які завдали йому моральних страждань в результаті незаконного звільнення, що змінило його звичний спосіб життя та життя його родини.

Просив визнати протиправним та скасувати наказ директора Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини ОСОБА_2 № 161/к від 18 жовтня 2017 року, відповідно до якого його було звільнено з посади водія автотранспортних засобів на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, поновити на посаді водія автотранспортних засобів Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини з 19.10.2017 року, стягнути з Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.10.2017 року по день постановлення судового рішення, компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. та витрати на правову допомогу; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 1600 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 27 червня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи і, зокрема на те, що судом взагалі не надано оцінки акту від 18.10.2017 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 вголос ознайомив ОСОБА_1 про те, що він повинен надати відповідь чи буде він працювати в умовах із змінами істотних умов праці. На що ОСОБА_1 відмовляється написати відмову від роботи ; далі зазначено про його відмову від 0,5 ставки підсобного робочого та про згоду працювати тільки водієм; висновок суду про його відмову від роботи не відповідає обставинам справи, оскільки він своїми активними діями, а саме перебуванням на робочому місці 18.10.2017 року підтвердив згоду на продовження роботи в нових умовах, що спростовує твердження відповідача та висновки суду першої інстанції про його відмову працювати у нових умовах; судом не враховано той факт, що його незгода з наказом №119/к від 18.08.2017 року не є доказом його відмови від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці, оскільки саме продовження працювати є згодою працювати на нових умовах, що настали 18.10.2017 року, адже незгода його була саме в тому, що переведення його лише на неповний робочий тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьовану часу не може свідчити про зміни істотних умов праці; сумнівним є висновок суду щодо оптимізації виробництва, оскільки з 74 працівників за штатним розкладом переведено лише трьох; апелянт вважає, що висновок суду, що на підприємстві не потрібен водій, оскільки відсутня предметна завантаженість цієї посади, спростовується наявністю наказу №94/ОД від 01.09.2017 року, яким за ним закріплено 7 одиниць автотранспортних засобів; при цьому апелянт зазначає, що одне лише зменшення розміру заробітної плати у зв'язку з його безпідставним переведенням на неповний робочий день, не може породжувати змін істотних умов праці в організації виробництва та праці; крім того, в день його звільнення йому не наданий наказ про звільнення, трудову книжку та не здійснено з ним повний розрахунок, а посилання відповідача про його відмову від підписання наказу не відповідають дійсності; судом в порушення вимог процесуального права не враховані вимоги ст.ст. 78, 83 ЦПК України та прийняті після закриття підготовчого судового засідання під час розгляду справи по суті довідки, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни істотних умов праці; прийняття судом доказів поза межами, встановленими нормами ЦПК України свідчить про порушення принципу змагальності, визначеному в ст. 12 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 вересня 2018 року апеляційна скарга була залишена без руху для усунення недоліків, які 26.09.2018 року були позивачем усунені.

На підставі Указу Президента України від 29.12.2017 року №452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах та Указу Президента України від 28.09.2018 року №297/2018 Про переведення суддів апеляційний суд Донецької області ліквідовано, утворено Донецький апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція ліквідованого суду, а суддів переведено на роботу на посадах суддів Донецького апеляційного суду, до якого було передано зазначену цивільну справу.

З 03 жовтня 2018 року розпочав роботу Донецький апеляційний суд.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2018 року визначено наступний склад Донецького апеляційного суду для розгляду справи №243/9802/17: Санікова О.С. (головуючий суддя), Будулуца М.С., Космачевська Т.В.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року по даній справі відкрито апеляційне провадження.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились; про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про вручення повістки ОСОБА_1 свідчить рекомендоване повідомлення

Від Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини за підписом директора надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника.

Від представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_6 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні в Краматорському міському суді.

Відповідно до ч.1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Відповідно до ч.2 зазначеної статті неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Причини неявки у судове засідання представника позивача не мають правового значення, оскільки відповідно до зазначеної процесуальної норми поважність причин стосується тільки учасників справи, якими у справах позовного провадження відповідно до ст. 42 ЦПК України є сторони, а сторонами у цивільному процесі відповідно до ст. 48 ЦПК України є позивач та відповідач.

А оскільки представник позивача про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та представника позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 серпня 2017 року протоколом наради керівних структурних підрозділів КП ОДМСОК Перлина Донеччини було обговорено, що робота комплексу має сезонний характер; аналіз потреби фінансування на період осінь-зима коштів вистачає на оплату комунальних послуг та ремонтні роботи на літнє оздоровлення 2018 року, тому з метою забезпечення безаварійної роботи всього комплексу, раціонального використання працівників під час міжсезоння, своєчасної оплати комунальних платежів, збереження працівників та не порушення термінів виплати заробітної плати, запропоновано розробити наказ щодо змін істотних умов праці.

Матеріалами справи встановлено, не заперечувалось сторонами в судовому засіданні та було зазначено поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що 16 серпня 2017 року рішенням Ради трудового колективу, керівників структурних підрозділів КП ОДМСОК Перлина Донеччини підтримано пропозицію директора ОСОБА_2 та виступи керівників структурних підрозділів про збереження робочих місць в період коли комплекс не надає послуг оздоровлення та відпочинку та не працює в повному режимі, зазначені посади (психолога, керівника гуртка, сестри медичної, молодшої медичної сестри, водія автотранспортних засобів, лікаря-педіатра, офіціантів, завідувача виробництвом, кухарів, завідувача господарського складу, завідувача продовольчого складу - усього 13 осіб) перевести на неповний режим роботи (0,5 ставки від посадового окладу) до моменту початку підготовчих робіт до відкриття нового оздоровчого сезону.

Приймаючи до уваги рішення Ради трудового колективу, керівників структурних підрозділів КП ОДМСОК Перлина Донеччини , директором підприємства ОСОБА_2 18.08.2017 року було видано наказ № 119/к про зміну істотних умов праці у зв'язку з фінансовими труднощами, з метою запобігти значного скорочення чисельності штату, згідно якого позивача по справі ОСОБА_1, водія автотранспортних засобів господарчої служби було попереджено про скорочення тривалості робочого тижня і оплати праці пропорційно відпрацьованого часу з 18 жовтня 2017 року. Згідно пункту 2 наказу № 119/к від 18.08.2017 року "Про зміни істотних умов праці" було попереджено зазначених в наказі працівників про зміну істотних умов праці під підпис, а працівникам подати заяву про свою згоду чи відмову від роботи після запровадження зазначених змін. Відповідно до пункту 3 наказу № 119/к від 18.08.2017 року "Про зміни істотних умов праці" працівники, які відмовляються від продовження роботи у змінених умовах праці, будуть звільнені 18 жовтня 2017 року за п.6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

В судовому засіданні достовірно було встановлено та не заперечувалось позивачем ОСОБА_1, що він був присутній в кабінеті директора 18.08.2017 року під час оголошення останнім наказу № 119/к від 18.08.2017 року "Про зміни істотних умов праці", однак від підпису про ознайомлення з наказом свідомо відмовився, оскільки заперечував зміну істотних умов праці та був не згоден із скороченням свого робочого тижня та переведення на 0, 5 ставки.

У зв'язку з чим директором КП ОДМСОК Перлина Донеччини ОСОБА_2 було виготовлено письмове попередження від 18.08.2017 року, згідно якого ОСОБА_1 до 18 жовтня 2017 повинен подати заяву про свою згоду чи відмову від роботи після запровадження зазначених змін.

Однак позивач ОСОБА_1 відмовився від отримання попередження директора, яке йому було зачитано вголос та від ознайомлення з ним під власний підпис, про що 18 серпня 2017 року було складено відповідний акт.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що директором КП ОДМСОК Перлина Донеччини ОСОБА_2 було запропоновано ОСОБА_1 з 18.10.2017 року додатково обіймати посаду підсобного робітника на 0,5 ставки у вільний від основної роботи водія час.

Однак позивач ОСОБА_1 від пропозиції директора додатково обіймати посаду підсобного робітника на 0,5 ставки у вільний від основної роботи водія час відмовився, що зафіксовано в акті від 28.09.2017 року.

18.10.2017 року наказом 161/к ОСОБА_1 - водія автотранспортних засобів було звільнено у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці, п.6 ст. 36 КЗпП України.

Згідно акту від 18 жовтня 2017 року 18.10.2017 року директор КП ОДМСОК Перлина Донеччини ОСОБА_2 вголос ознайомив ОСОБА_1 з наказом про звільнення, але ОСОБА_1 відмовився від підпису у наказі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог, суд першої інстанції, детально проаналізувавши встановлені обставини у справі у їх сукупності, виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 та наведені на їх підтвердження доводи не знайшли свого підтвердження та були спростовані як показами свідків так і дослідженими письмовими доказами.

Проте такі висновки не є правильними.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з червня 2011 року працював водієм 1 класу Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини .

18.08.2017 року директором підприємства ОСОБА_2 був виданий наказ № 119/к про зміну істотних умов праці у зв'язку з фінансовими труднощами, з метою запобігти значного скорочення чисельності штату. Зазначеним наказом 13 працівників різних підрозділів, в тому числі і ОСОБА_1, були попереджені про скорочення тривалості робочого тижня і оплати праці пропорційно відпрацьованого часу. Згідно пункту 2 наказу було попереджено зазначених в наказі працівників про зміну істотних умов праці під підпис, а працівникам подати заяву про свою згоду чи відмову від роботи після запровадження зазначених змін. При цьому в наказі не зазначено, до якого часу встановлюються зміни істотних умов праці.

Наказом директора КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини № 161/к від 18.10.2017 року ОСОБА_1 було звільнено у зв'язку з відмовою від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці, п.6 ст. 36 КЗпП України. Підставами звільнення зазначено наказ №119/к від 18.08.2017 року про зміну істотних умов праці. Акт про відмову ОСОБА_1 від підпису в наказі про зміни істотних умов праці. Акт про відмову ОСОБА_1 написання відмови від роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці від 18.10.2017 року.

Відповідно до п.6 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переводу на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці.

Відповідно до п.3 ст. 32 КЗпП України визначено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

Одне лише зменшення розміру заробітної плати не може породжувати змін істотних умов праці в організації виробництва та праці.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що наведені у наказі №119/к від 18.08.2017 року Про зміну істотних умов праці обставини не підтверджують зміни в організації виробництва і праці, оскільки у Комунальному підприємстві Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини вони не пов'язані із раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо.

Крім того, матеріали справи не містять доказів відмови позивача від продовження працювати у зв'язку із вказаними істотними змінами умов праці.

Як вбачається з матеріалів справи в наказі №119/к від 18.08.2017 року Про зміни істотних умов праці відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з наказом.

18 серпня 2017 року директором КП ОДМСОК Перлина Донеччини підписано попередження, в якому ОСОБА_1 попереджався про зміну істотних умов праці з 18 жовтня 2017 року та повідомлявся, що з 18 жовтня 2017 року вводиться новий режим роботи, а саме: робочий час становитиме 20 годин на тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу; в разі відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці ОСОБА_1 попереджено про припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України. В той же день складений акт про відмову ОСОБА_1 від отримання попередження.

Разом з тим, 28 вересня 2017 року директором КП ОДМСОК Перлина Донеччини підписана пропозиція, якою ОСОБА_1 пропонувалось з 18 жовтня 2017 року обійняти посаду підсобного робітника на 0,5 ставки у вільний від основної роботи (водія автотранспортних засобів) час. В той же день складений акт про відмову ОСОБА_1 від додаткової роботи і підпису у пропозиції.

В наказі №161/к від 18.10.2017 року Про звільнення ОСОБА_1 ОСОБА_1 зазначено, що він ознайомлений та не згоден, тому що не відмовлявся від продовження роботи, директор не обґрунтував зміни істотних умов. 18 жовтня 2017 року складений акт, в якому зазначено, що директор ОСОБА_2 вголос ознайомив ОСОБА_1 з наказом про звільнення у зв'язку з відмовою працювати із істотними змінами умов праці, але ОСОБА_1 відмовився від підпису у наказі.

Отже, на думку апеляційного суду, зазначені обставини не свідчать про відмову ОСОБА_1 від продовження роботи у зв'язку з істотними змінами умов праці.

Крім того, в матеріалах справи міститься наказ №162/к від 18.10.2017 року Про переведення на неповний режим роботи , яким переведено ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 на неповний робочий тиждень. Підставою зазначено наказ №119/к від 18.10.2017 року. При цьому з наказу не вбачається такої підстави, як заяви зазначених осіб, в той час, як від ОСОБА_1 вимагалось подання заяви про згоду чи відмову від роботи після запровадження змін.

Виходячи з викладеного апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу № 161/к від 18 жовтня 2017 року директора КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини Про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на посаді водія автотранспортних засобів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає спір одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини заробітна плата ОСОБА_1, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати за серпень та вересень 2017 року, тобто місяці, які передували звільненню становила по 4357.50 грн. Отже середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, визначена відповідно до постанови КМ України від 08.02.1995 року №100, буде складати 202.67 грн. (4357.50+4357.50):43 дні.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 19.10.2017 року по 08.10.2018 року становить 53 707 грн. 55 коп. (202.67 грн.х265 днів) (фонд робочого часу: за жовтень 2017 року 9 робочих днів, за листопад 2017 року 22 робочі дні, за грудень 2017 року 20 робочих днів, за січень 2018 року 21 робочий день, за лютий 2018 року 20 робочих днів, за березень 2018 року 21 робочий день, за квітень 2018 року 20 робочих днів, за травень 2018 року 20 робочих днів, за червень 2018 року 20 робочих днів, за липень 2018 року 22 робочих дня, за серпень 2018 року 22 робочих дня, за вересень 2018 року 20 робочих днів, за жовтень 2018 року 22 робочих дня, за листопад 2018 року 6 робочих днів), разом 265 днів.

Згідно ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Апеляційний суд вважає, що саме з вини відповідача звільнення було незаконним, що є порушенням законних прав позивача, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги ступінь вини відповідача, характер моральних страждань, яких зазнав позивач, а також вимоги розумності та справедливості та з врахуванням критерієв, встановлених Пленумом Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди апеляційний суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 1000 грн.

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів понесення таких витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України Про судовий збір з Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини підлягає стягненню судовий збір в сумі 1280 грн. в дохід держави та судовий збір в сумі 960.00 грн. на користь позивача ОСОБА_1, сплачений ним при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2018 року скасувати та додаткове рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати наказ № 161/к від 18 жовтня 2017 року директора КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини Про звільнення ОСОБА_1

Поновити ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини з 19 жовтня 2017 року.

Стягнути з Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 53 707 грн. 55 коп., на відшкодування моральної шкоди 1000 грн., судовий збір 960.00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини судовий збір в дохід держави 1280.00 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова апеляційного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі підлягає негайному виконанню.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складений 12.11.2018 року.

Суддя-доповідач О.С.Санікова