Ухвала

від 12.11.2018 по справі 2-10541/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-10541/11

Провадження № 4-с/761/42/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яриновській Є.В.

за участі:

представника скаржника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни про визнання дій протиправними; скасування постанови,

в с т а н о в и в :

В червні 2017р. скаржник ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною скаргою, в якій просив суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у м. Києві Лозової А.І. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 28 квітня 2017р. у ВП № 48702407;

- визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 28 квітня 2017р. у ВП № 48702407.

При обговоренні питання про закриття провадження по справі на підставі п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України, представник скаржника не заперечувала, решта учасників процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що провадження по справі слід закрити з наступних підстав.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006р. у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України, в редакції, яка діяла на час звернення скаржника до суду (надалі по тексту зазначена норма процесуального права буде наводитись у зазначеній редакції), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції в розумінні п. 1) ч. 1 ст. 3 КАС України, у зазначеній редакції, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1) ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 2 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору,постановприватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, спір, що розглядається судом є публічно-правовим, оскільки заявник оспорює дії державного виконавця в чистині винесення ним постанови від 28 квітня 2017р. про стягнення з боржника виконавчого збору, прийнятої після набрання вказаним вище Законом України чинності.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, утому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 30 травня 2018р. у справі № 815/225/16 (провадження № 11-177апп18); від 06 червня 2018р. у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства (п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених п. 1) ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст. ст. 206, 255, 256, 258-261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження по цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Лозової Анастасії Ігорівни про визнання дій протиправними; скасування постанови - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_2, що з вказаними вимогами слід звертатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 12 листопада 2018р.

Суддя: