Постанова

від 07.11.2018 по справі 923/555/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2018 р. Справа№ 923/555/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: не з'явились.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Селянського фермерського господарства Житниця

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 про повернення позовної заяви без розгляду

у справі №923/555/18 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Селянського фермерського господарства Житниця

до Державної казначейської служби України

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Селянське фермерське господарство Житниця в особі голови ОСОБА_2 звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Державної казначейської служби України про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_2, голови СФГ Житниця , відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000 грн. 00 коп. та відшкодування матеріальної шкоди, розмір якої буде визначено експертом, понесеної у зв'язку з незаконними діями та рішеннями органів досудового розслідування та суду.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.06.2018 справу №923/555/18 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва на підставі частини 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 позовну заяву Селянського фермерського господарства Житниця до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди повернуто позивачу без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначив, що дана позовна заява не підлягає вирішенню в господарських судах, оскільки всупереч частини 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України позивачем порушено правила об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства. Так, спір в частині вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди підлягає розгляду в місцевих загальних судах.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Селянське фермерське господарство Житниця звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції порушив його право на доступ до правосуддя. Роз'єднання позовних вимог у даній справі може спричинити тривале затягування вирішення спору, а відтак не відповідатиме завданням господарського судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Житниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Яковлєва М.Л., суддів: Разіної Т.І., Гончарова С.А.; поновлено Селянському фермерському господарству Житниця пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського фермерського господарства Житниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18; розгляд апеляційної скарги Селянського фермерського господарства Житниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 призначено на 22.10.2018; встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Частиною 7 статті 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №923/555/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 справу №923/555/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 прийнято апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Житниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.; призначено до розгляду апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Житниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 на 07.11.2018; запропоновано відповідачу у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів позивачу протягом 7 (семи) днів з дня вручення даної ухвали; зобов'язано Селянське фермерське господарство Житниця надати суду завчасно (до дати судового засідання у справі №923/555/18) копію позовної заяви СФГ Житниця у справі №647/80/18.

05.11.2018 від позивача через канцелярію Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 24.10.2018 надійшла копія позовної заяви у справі №647/80/18.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 07.11.2018, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо наявності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у даній справі та задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Як вбачається зі змісту поданої СФГ Житниця в особі голови ОСОБА_2 позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, остання мотивована тим, що ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 13.06.2017 в межах кримінального провадження №12016230090001380 від 05.11.2016 накладено арешт на майно, заборонено збирання врожаю (посівів) озимої пшениці, що знаходиться на земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташовані на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23.9 га, у вигляді заборони будь-якій фізичній та юридичній особі розпоряджатися ним будь-яким чином та ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 23.06.2017 речовий доказ в кримінальному провадженні 12016230090001380 від 05.11.2016, а саме: посіви озимої пшениці на земельних ділянках комунальної власності Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області з кадастровими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташовані на території Раківської сільської ради Бериславського району Херсонської області, загальною площею 23.9 га передано на реалізацію, чим завдано ОСОБА_2 як голові селянського фермерського господарства Житниця матеріальної шкоди, розмір якої має бути визначений експертом та моральної шкоди у розмірі 300 000 грн. 00 коп., адже остання правомірно користувалася вищезазначеними земельними ділянками на підставі договору оренди, укладеного 28.12.2007 між ОСОБА_2 як головою селянського фермерського господарства Житниця та Бериславською районною радою.

Відповідно до частини 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву без розгляду, в оскарженій ухвалі зазначив, що за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню 2 окремих спори: про відшкодування збитків, завданих юридичній особі в порядку господарського судочинства та про відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі - в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач, обґрунтовуючи відшкодування моральної шкоди, посилався на те, що відповідачі мають компенсувати емоційні страждання, які довелося перенести ОСОБА_2 саме як фізичній особі. Отже, спір в частині вимог про стягнення моральної шкоди, з огляду на положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, підлягає розгляду в місцевих загальних судах. При цьому, судом встановлено, що спірні правовідносини, які стали підставою для звернення до господарського суду, про що зазначено в позовній заяві, не відносяться ані до корпоративних відносин, ані до відносин у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах, оскільки ці вимоги є вимогою про відшкодування саме моральної шкоди, нанесеної фізичній особі.

Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом правильно встановлено, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди заявлені не на користь юридичної особи - СФГ Житниця , а на користь ОСОБА_2, яка виступає як фізична особа.

Водночас, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із доданих до апеляційної скарги матеріалів, СФГ Житниця в особі голови ОСОБА_2 зверталось до Бериславського районного суду Херсонської області з позовною заявою до Державної казначейської служби України, треті особи: Прокуратура Херсонської області, Головне управління національної поліції в Херсонській області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Херсонській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду (справа №647/80/18).

Із наданої позивачем до суду апеляційної інстанції копії позовної заяви у справі №647/80/18 вбачається, що заявлені СФГ Житниця в особі голови ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України позовні вимоги є ідентичними заявленим позовним вимогам у справі №923/555/18.

Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 24.04.2018 у справі №647/80/18 провадження у справі за позовом СФГ Житниця в особі голови ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України, треті особи: Прокуратура Херсонської області, Головне управління національної поліції в Херсонській області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Херсонській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У вказаній ухвалі суд встановив, що з позовною заявою до Державної казначейської служби України, треті особи: Прокуратура Херсонської області, Головне управління національної поліції в Херсонській області, Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Херсонській області звернулось саме СФГ Житниця в особі голови ОСОБА_2 та спір стосується майна, володільцем якого себе вважає СФГ Житниця , а тому позовна заява підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Зазначена ухвала Бериславського районного суду Херсонської області набрала законної сили, у судовому порядку не оскаржувалась.

У статті 1 Конституції Україна проголошується правовою державою, і, як будь-яка правова держава, гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Обов'язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі, Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Під правоздатністю пред'являти позови, вимагати відшкодування шкоди й домагатися рішення суду розуміється право подання позову до суду, який наділений повноваженнями розглядати питання фактів і права, що стосуються конкретного спору, з метою постановления рішення, що матиме обов'язкову силу (рішення ЄСПЛ від 23 червня 1981 року у справі Ле Конт, ВанЛевен і Де Мейєр проти Бельгії (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), заяви № №6878/75, 7238/75).

У своїх рішеннях ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії (Ashingdane v. the. United Kingdom)).

У рішенні від 28 лютого 2008 року у справі Церква села Сосулівка проти України (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine) (заява №37878/02) ЄСПЛ зазначив, що заявник мав доступ до судів різної юрисдикції, проте жодний з них не розглянув по суті його скарги, оскільки суди вважали, що вони не мають юрисдикції розглядати такі питання, незважаючи на те, що процедурних вимог прийнятності було дотримано. У цьому випадку ЄСПЛ дійшов висновку, що така відмова прирівнюється до відмови у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі Безімянная проти Росії (Bezymyannaya v. Russia) (заява №21851/03) ЄСПЛ констатував порушення самої суті права заявника на доступ до суду , а отже, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України, указавши, що заявниця опинилася у замкнутому колі, у ситуації, коли внутрішньодержавні суди вказували один на одного і відмовлялись розглядати її справу, зважаючи на нібито обмеження своїх судових повноважень. Внутрішньодержавні суди фактично залишили заявницю у судовому вакуумі без будь-якої вини з її сторони .

Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France)).

Таким чином, оскільки Бериславський районний суд Херсонської області, закриваючи провадження у справі №647/80/18, вказав позивачу на підвідомчість поданого ним позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної СФГ Житниця в особі ОСОБА_2, судам господарської юрисдикції, Господарський суд міста Києва не мав права повертати позовну заяву у справі №923/555/18 позивачу без розгляду із посиланням на те, що спір у частині стягнення моральної шкоди підлягає розгляду місцевими загальними судами, оскільки це фактично обмежило право позивача на доступ до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату прийняття даної постанови, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Житниця обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 підлягає скасуванню, а справа, у відповідності до положень частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом даної апеляційної скарги, повинен здійснюватися за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Житниця на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі №923/555/18 скасувати.

Справу №923/555/18 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Матеріали справи №923/555/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.11.2018.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка