Рішення

від 31.10.2018 по справі 803/1942/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1942/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 №0055691304, №0055771304 та рішення про застосування штрафних санкцій від 20.12.2016 № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 №0055691304, №0055771304 та рішення про застосування штрафних санкцій від 20.12.2016 № НОМЕР_1.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суд від 24.05.2017 у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду, до якого справа надійшла 20.08.2018.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 прийнято справу до провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12:00 18.09.2018. В подальшому, за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 16:00 год. 03.10.2018, в даному судовому засіданні за клопотанням представника позивача оголошено перерву у розгляді справи до 14:00 год. 18.10.2018. ухвалою суду від 18.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:00 25.10.2018. В судовому засіданні 25.10.2018 з ініціативи суду оголошено перерву у розгляді справи до 15:00 год. 31.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вів книгу обліку доходів і витрат, як це передбачено Податковим кодексом України (ПК України), однак в січні 2016 року її було втрачено, що підтверджується довідкою ГУ НП Луцького ВП у Волинській області від 04.03.2016 №3/4688. Під час перевірок за 2012 - 2013 роки вона пред'являлася, про що зазначено в попередніх актах перевірки. Позивачем вівся облік доходів і витрат, що підтверджується первинними документами, податковою звітністю та книгою доходів та витрат за 2016 рік. Поряд з цим зазначає, що інспектором під час проведення перевірки було використано дані банківських виписок про рух коштів на розрахунковому рахунку підприємця, відомості отримання із центральної бази Державного реєстру фізичних осіб ДФС України, акти виконаних робіт, видаткові накладні та зазначено, що не було пред'явлено залишки ТМЦ по позиціях станом на 01.01.2014 та на 01.01.2015, оборотно-сальдові відомості по рахунках, регістри бухгалтерського обліку. Однак, позивачем під час перевірки дані документи та пояснення до них були надані інспектору, що підтверджується його відміткою на листі від 06.07.2016, але не взяті ним до уваги.

Також під час перевірки позивачем було надано договори консигнації від 25.11.2015, від 20.06.2015 та акти прийому-передачі, відповідно до яких ФОП ОСОБА_3 було передано ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 товарів на загальну суму 9 816 826,09 грн. Товари, передані до вищезазначених договорів, є власністю ФОП ОСОБА_3, тобто є залишками, які знаходяться на реалізації у третіх осіб. Відповідно операції з передачі товарів на консигнацію не впливають на розмір чистого оподаткованого доходу, а тому вартість товарів, переданих на консигнацію, є витратами фізичної особи-підприємця.

Крім того, в ході проведення перевірки інспектором було вручено вимогу від 08.07.2016 №93 щодо проведення інвентаризації ТМЦ, на що позивачем було надано згоду та доступ до складів. За результатами інвентаризації встановлено, що станом на 11.07.2016 залишки ТМЦ склали 5 561 одиницю на загальну суму 10 747 138,38 грн.

Представник відповідача в письмових запереченнях на позов від 17.01.2017 (а.с. 189-190, т.1) позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що під час перевірки позивачем не пред'явлено залишки товарно-матеріальних цінностей по позиціях станом на 01.01.2014 та на 01.01.2015, книгу обліку доходів і витрат, оборотно-сальдові відомості по рахунках, регістри (рахунки) бухгалтерського обліку та інші документи, тому для встановлення одержаного доходу були використані отримані та видані видаткові накладні, видані та отримані податкові накладні, суми залишків ТМЦ на початок та на кінець періоду, дебіторська і кредиторська заборгованість. На підставі зазначених документів встановлено валовий дохід (без врахування націнки) за 2014 рік в сумі 15 247 121,88 грн., однак, підприємцем ОСОБА_3 задекларовано дохід за 2014 рік в сумі 5 704 605,18 грн., тобто занижено валовий дохід за 2014 рік на суму 9 542 516,70 грн. Перевіркою також встановлено витрати за 2014 рік в сумі 8 432 001,38 грн., позивачем задекларовано витрати в сумі 5 666 915,18 грн., тобто занижено витрати на суму 2 765 086,20 грн. Таким чином, позивачем занижено суму чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн., тому відповідно занижено податок з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2014 рік на суму 1 149 993,78 грн. Крім того, позивачем за рахунок заниження чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн. занижено дохід, на який нараховується єдиний соціальний внесок, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за 2014 рік на суму 73 141,29 грн.

У відзиві на позов від 10.09.2018 (а.с. 140, т. 2) представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову з аналогічних підстав, наведених у письмовому запереченні від 17.01.2017.

У відповіді на відзив (а.с. 154-156, т.2) представник позивача зазначив, що позивач до втрати, книгу обліку доходів і витрат вів та під час минулих перевірок за 2012-2013 роки пред'являв її перевіряючим. Позивачем вівся і ведеться облік доходів та витрат, що підтверджується первинними документами, податковою звітністю та книгою обліком доходів і витрат за 2016 рік. Дані зазначені у деклараціях про майновий стан та доходи за 2014-2015 роки, визначені відповідно до сум, які були вказані у втраченій книзі обліку доходів і витрат, що свідчить про те, що ФОП ОСОБА_3 не порушив пункту 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 ПК України. Позивачем вказана книга обліку доходів і витрат була відновлена.

Перевіряючими безпідставно визначено залишки ТМЦ у розмірі 0 грн., оскільки, враховуючи специфіку діяльності, а саме надання послуг по оперативній зміні шин та відповідно їх реалізація, необхідність наявності виставкових зразків, у позивача постійно був наявний товар на залишку.

При цьому, позивач листом від 06.07.2016 проінформував відповідача про залишок ТМЦ станом на 01.01.2014, а саме: 2779556,86 грн. та станом на 31.12.2015, а саме: 11076609,00 грн. Однак, не зважаючи на зазначені обставини останній вказує, що станом на 01.01.2015 залишки відсутні.

Використовуючи безпідставні висновки про відсутність залишків станом на 01.01.2015 відповідач дійшов висновку про заниження валового доходу за 2014 рік на суму 9 542 516,70 грн. При цьому, в таблиці структура загального оподатковуваного доходу дана сума визначена як готівковий розрахунок. Однак, в акті перевірки не зазначено жодного доказу отримання позивачем готівкових коштів за нібито реалізовані залишки ТМЦ.

Також відповідачем не враховано суми кредиторської заборгованості в розрізі періодів.

Крім того, в ході проведення перевірки було проведено інвентаризацію залишків ТМЦ та встановлено, що станом на 11.07.2016 залишки ТМЦ (шини Нокіан) склали 5561 одиниць на суму 10747138,38 грн.

Вказане свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача у додаткових письмових поясненнях (а с. 1-2, т. 10) зазначила, що на дату завершення перевірки позивачем не було надано залишків ТМЦ станом на 01.01.2015, тому такі залишки станом на вказану дату відсутні.

Так як залишки ТМЦ станом на 01.01.2014 становили 2316297,38 грн., а станом на 01.1.2015 відсутні, то залишки товарів, які реалізовані включаються до складу доходу відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України. Відтак, на підставі вищенаведеного, перевіркою встановлено валовий дохід (без врахування націнки) за 2014 рік в сумі 15247121,88 грн. Тому, позивачем занижено валовий дохід за 2014 рік на суму 9542516,70 грн.

Перевіркою також встановлено витрати за 2014 рік в сумі 8 432 001,38 грн., позивачем задекларовано витрати в сумі 5 666 915,18 грн., тобто занижено витрати на суму 2 765 086,20 грн. Також перевіркою встановлено заниження позивачем суму чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн., тому відповідно занижено податок з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2014 рік на суму 1 149 993,78 грн. Крім того, позивачем за рахунок заниження чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн. занижено дохід, на який нараховується єдиний соціальний внесок, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за 2014 рік на суму 73 141,29 грн.

Представник позивача у письмових поясненнях (а.с. 8-9, т. 10) зазначив, що задекларований валовий дохід за 2014 рік за даними позивача становив 5704605,18 грн. згідно з даними відновленої книги доходів і витрат валовий дохід становить 5309615,35 грн., що є меншим ніж задекларовано.

Всі валові витрати за 2014 рік, які поніс позивач підтверджені первинними документами та банківськими виписками.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав наведених у позовній заяві, додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позов, поясненнях, просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 29.06.2016 по 18.07.2016 Луцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 25.07.2016 №3363/13-04/НОМЕР_2 (а.с. 8-22, т.1).

Перевіркою встановлено такі порушення: пункту 2 частини першої статті 7, пунктів 2, 3, 9 статті 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» , внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2014 рік на суму 73 141,29 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункти 177.2, 177.4, 177.10 статті 177, пункт 178.6 статті 178 ПК України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік на суму 1 149 993,78 грн.;

- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, а саме: платником не ведеться облік доходів і витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

- пункту 177.10 статті 177 ПК України, а саме: платником не ведеться книга обліку доходів і витрат; пункту 176.2 «б» статті 176 ПК України, Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДФС від 13.01.2015 №4, а саме: не відображено виплачений дохід самозайнятим особам-підприємцям за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

Не погодившись з порушеннями, зафіксованими в даному акті перевірки, позивачем було подано до Луцької ОДПІ заперечення на акт перевірки від 25.07.2016 №3363/13-04/НОМЕР_2, за результатами розгляду яких, Луцькою ОДПІ з 08.09.2016 по 14.09.2016 було проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань, що становлять предмет заперечення за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за результатами проведення якої складено акт від 21.09.2016 №4488/13-04/НОМЕР_2 (а.с. 27-42, т.1).

В даному акті зафіксовано порушення: пункту 2 частини першої статті 7, пунктів 2, 3, 9 статті 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» , внаслідок чого занижено єдиний соціальний внесок за 2014 рік на суму 73 141,29 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункти 177.2, 177.4, 177.10 статті 177, пункт 178.6 статті 178 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2014 рік на суму 1 149 993,78 грн.;

- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, а саме: платником не ведеться облік доходів і витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

- пункту 177.10 статті 177 ПК України, а саме: платником не ведеться книга обліку доходів і витрат;

- пункту 176.2 «б» статті 176 ПК України, Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДФС від 13.01.2015 року №4, а саме: не відображено виплачений дохід самозайнятим особам підприємцям за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

На підставі акту перевірки від 21.09.2016 №4488/13-04/НОМЕР_2 Луцькою ОДПІ 07.10.2016 винесено податкові повідомлення-рішення №0055691304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1 437 492,23 грн., з яких: основний платіж - 1 149 993,78 грн., штрафні (фінансові) санкції - 287 98,45 грн.; №0055771304, яким до позивача застосовано штрафні фінансові санкції за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податку в сумі 510 грн.; та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.12.2016 №0072881304, яким до позивача за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску застосовані фінансові санкції в розмірі 7 314,13 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, в періоді з 01.01.2014 по 31.12.2015 здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування та сплачував до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначається статтею 177 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 177.1 цієї статті доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до положень пункту 177.4 статті 177 ПК України фізична особа - підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, вправі зменшити свій загальний оподатковуваний дохід тільки на суму документально підтверджених витрат, які відносять до витрат операційної діяльності згідно із розділом ІІІ цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України (в редакції, що діяла станом на 01.01.2015 року) визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України).

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (пункт 177.10 статті 177 ПК України).

Відповідно до підпунктів 5,6 пункту 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 № 481, самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг; у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня.

Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що чистий оподатковуваний дохід фізичної особи-підприємця за звітний податковий період визначається як різниця між отриманим від провадження господарської діяльності в грошовій та не грошовій формі доходом та документально підтвердженими витратами, що пов'язані з її здійсненням.

При цьому, фізична особа-підприємець може віднести до складу витрат, витрати, що безпосередньо пов'язані з отримання доходів, перелік яких визначено пунктами 177.4.1-177.4.4 пункту 177.4 статті 177 ПК України за умови, що факт понесення таких витрат підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої, другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки від 21.09.2016 №4488/13-04/НОМЕР_2, перевіркою встановлено, що на початку 2016 року ФОП ОСОБА_3 було втрачено книгу обліку доходів і витрат на загальній системі оподаткування, що підтверджується висновком Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 02.03.2016 №4688.

Під час перевірки позивачем не пред'явлено залишків товарно-матеріальних цінностей по позиціях станом на 01.01.2014 та на 01.01.2015, книгу обліку доходів і витрат, оборотно-сальдові відомості по рахунках, регістри (рахунки) бухгалтерського обліку та інші документи, тому для встановлення одержаного доходу були використанні отримані та видані видаткові накладні, видані та отримані податкові накладні, суми залишків ТМЦ на початок та на кінець періоду, дебіторська і кредиторська заборгованість.

Перевіркою встановлено, що платником за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 придбано ТМЦ та послуг (електроенергія, орендна плата за обладнання) на загальну суму 30 748 933,40 грн., в тому числі: за 2014 рік - 12601380,10 грн. та за 2015 рік - 18 147 553,30 грн.

Також в ході перевірки встановлено, що згідно з наданими для перевірки документами залишки ТМЦ (без ПДВ) становили станом на 01.01.2014 - 2 316 297,38 грн., станом на 31.12.2015 - 9 230 507,50 грн. Залишки ТМЦ станом на 01.01.2015 позивачем на дату завершення перевірки не надано, тому перевіркою враховано, що залишки ТМЦ станом на 01.01.2015 відсутні.

Так як залишки станом на 01.01.2014 становили 2 316 297,38 грн., а станом на 01.01.2015 відсутні, тому залишки товарів, які реалізовані, підлягають включенню до складу валового доходу відповідно до пункту 177.2 статті 177 ПК України.

Отже, перевіркою встановлено, що загальний валовий дохід позивача за 2014 рік становить 15 247 121,88 грн., однак ним задекларовано дохід за 2014 рік в сумі 5 704 605,18 грн., тобто занижено валовий дохід на суму 9 542 516,70 грн.

Перевіркою з врахуванням інших витрат, РКО, витрат на оплату праці та витрат на придбання ТМЦ, що реалізовані або використанні при наданні послуг, встановлені витрати за 2014 рік в сумі 8 432 001,38 грн., позивачем задекларовано витрати в сумі 5 666 915,18 грн., тобто занижено витрати за 2014 рік на суму 2 765 086,20 грн.

Отже, Луцькою ОДПІ зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_3 занижено суму чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн., тому відповідно занижено податок з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2014 рік на суму 1 149 993,78 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивачем за рахунок заниження чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн. занижено дохід, на який нараховується єдиний соціальний внесок, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, за 2014 рік на суму 73 141,29 грн.

З такими висновками контролюючого органу суд не погоджується, враховуючи наступне.

Як зазначено в актах перевірки від 25.07.2016 №3363/13-04/НОМЕР_2 та від 21.09.2016 №4488/13-04/НОМЕР_2, Луцькою ОДПІ позивачу було направлено листи від 01.07.2016 №90 та від 12.07.2016 з проханням надати для перевірки книгу обліку доходів і витрат, оборотно-сальдові відомості по рахунках, регістри (рахунки) бухгалтерського обліку, залишки товарно-матеріальних цінностей в розмірі товару станом на 01.01.2014, 31.12.2014, 31.12.2016; структуру валових доходів та витрат за 2014 та 2015 роки, але позивачем вказані документи не були надані.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 вів книгу обліку доходів і витрат, однак в ході проведення перевірки таку книгу за 2014-2015 роки не було надано контролюючому органу, оскільки вона на початку 2016 року була втрачена позивачем, що підтверджується висновком Луцького ВП ГУНП у Волинській області від 02.03.2016 №4688.

Підтвердженням того, що ФОП ОСОБА_3 вів таку книгу обліку доходів і витрат також є і акт перевірки від 22.09.2014 №7999/17.03/НОМЕР_2, в якому зазначено, що під час перевірки було використано дані книги обліку доходів і витрат (а.с. 249-250, т.1).

У зв'язку з втратою книги обліку доходів і витрат позивачем було неможливим надання для перевірки суми залишків ТМЦ станом на 01.01.2015.

Як слідує з акту перевірки, задекларований валовий дохід позивача за 2014 рік становив 5 704 605,18 грн.

Вказана книга обліку доходів і витрат була відновлена позивачем та надана суду (а.с. 95-139, т. 1). За даними відновленої книги обліку доходів і витрат валовий дохід позивача становить 5309615,35 грн., що є менше ніж задекларовано.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що декларування доходів і витрат здійснювалося позивачем по методу нарахувань, який передбачає облік доходів і видатків платника податків незалежно від моменту надходження коштів, від моменту оплати товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 у перевіряємому періоді здійснював господарські операції щодо придбання та реалізації автомобільних шин з такими основними контрагентами-постачальниками: ТзОВ Нокіан Шина , ПрАТ Росава , ТзОВ Іксель Груп , СПД ОСОБА_4, СПД ОСОБА_5, ПП ТА-НО Трейлерз Україна , що підтверджується первинними документами.

Разом з тим, позивачем на вимогу Луцької ОДПІ по всіх контрагентах було надано первинні документи, зокрема, відповідні договори, податкові, видаткові накладні, акти надання послуг за 2014-2015 роки, звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку за 2014-2015 роки, специфікації, коригування вартісних показників, акти звірки взаєморозрахунків, залишки ТМЦ станом на 01.01.2014 та станом на 31.12.2015 (а.с. 74-171, т.1; 163-250, т.2; 1-250, т.3; 1-250, т.4; 1-250, т.5; 1-250, т.6; 1-250, т. 7; 1-250, т.8; 1-245, т.9).

Крім того, судом встановлено, що в ході проведення перевірки позивачем було надано договори консигнації (реалізації товарів) від 20.06.2015 та 25.11.2015 і акти прийому-передачі ТМЦ, відповідно до яких позивач передав ФОП ОСОБА_4 ТМЦ на суму 3 821 743,09 грн. і ФОП ОСОБА_5 - на суму 5 995 083, 24 грн. (а.с. 51-65, т.1).

Згідно із цими договорами ТМЦ, передані ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 є власністю ФОП ОСОБА_3 до моменту їх продажу покупцю.

Крім того, Луцька ОДПІ листом від 08.07.2016 №93 вимагала проведення інвентаризації (зняття залишків) товарно-матеріальних цінностей в присутності працівників фіскального органу, що проводять перевірку.

Так, відповідно до акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі від 11.07.2016 станом на 11.07.2016 залишки ТМЦ склали 5 561 одиницю на суму 8 955 948,64 грн. без ПДВ.

Будь-яких застережень до вказаних документів відповідачем не висловлено в процесі проведення перевірки, як і представником відповідача у судових засіданнях.

Обраховуючи суму валового доходу (а надалі - похідні від нього суми), податковий орган дійшов висновку щодо повної відсутності у позивача залишків ТМЦ станом на 2015 рік, а відтак відніс залишки ТМЦ, що існували станом на 01.01.2014 до таких, що реалізовані у вказаний період часу - до доходів підприємця за 2014 рік.

Проте, податковий орган не взяв до уваги (проігнорував) зазначені вище договори консигнації (реалізації товарів), акти прийому-передачі ТМЦ (складені на виконання цих договорів) та листи ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4, що підтверджують передачу частини придбаних позивачем ТМЦ цим підприємцям для реалізації.

При цьому, як пояснив представник позивача, ФОП ОСОБА_6 є регіональним дистриб'ютором фірми « Nokian» , здійснює реалізацію шин цієї фірми у власних торгових точках. Також йому в цьому допомагають дружина і син, які також зареєстровані як ФОП і здійснюють реалізацію ТМЦ паралельно з ним; на час здійснення перевірки у ФОП ОСОБА_3 передані їм для реалізації ТМЦ не були ними реалізовані і знаходились у них.

Проте, вказані обставини податковим органом не були спростовані, зокрема, не було проведено зустрічних звірок з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4, перевірку наявності у них цих ТМЦ (інвентаризацію залишків ТМЦ) тощо.

Порядок проведення інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 (далі - Положення № 879).

Згідно з пунктом 2 якого це Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).

Разом з тим, відповідно до пункту 177.10 статті 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Як встановлено судом, Книга обліку доходів і витрат велася позивачем, однак не була надана в ході проведення перевірки в зв'язку з її втратою.

Отже, проведення інвентаризації залишків ТМЦ для фізичних осіб-підприємців не передбачено Положенням № 879.

Таким чином, досліджені судом письмові докази спростовують висновки відповідача про заниження позивачем суми чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн. та суми податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік на загальну суму 1 149 993,78 грн.

Крім цього, суд константує, що позивачем дійсно було занижено витрати, які пов'язані з господарською діяльністю позивача, однак з наданих в судове засідання первинних документів за 2014-2015 роки вбачається, що такі заниження дійсно мали місце і вчинялися з метою декларування позитивного чистого доходу, який є базою для нарахування податку з доходів фізичних осіб та в разі включення витрат у повному обсязі, чистий дохід позивача мав би від'ємне значення.

Також суд враховує, що відповідачем при проведенні перевірки були взяті до уваги тільки банківські виписки про рух коштів на розрахунковому рахунку позивача, відомості про отримання із центральної бази Державного реєстру фізичних осіб ДФС України, акти виконаних робіт та видаткові накладні тільки по тих ТМЦ, які були реалізовані.

При цьому, твердження представника відповідача про те, що залишки ТМЦ у позивача становлять 0 не відповідають дійсності.

Таким чином, суд вважає безпідставним викладений в акті перевірки висновок щодо повної відсутності залишків ТМЦ станом на 2015 рік, оскільки він не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду, а відтак безпідставним є й висновок щодо віднесення залишків ТМЦ, що існували станом на 01.01.2014, як таких, що реалізовані у вказаний період часу - до доходів підприємця за 2014 рік.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 21.09.2016 №4488/13-04/НОМЕР_2 висновки Луцької ОДПІ щодо заниження ФОП ОСОБА_3 суми чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн. та суми податку з доходів фізичних осіб за 2014 рік на загальну суму 1 149 993,78 грн. не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин справі по суті, а відтак податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0055691304 та. №0055771304 є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.12.2016 №0072881304 в розмірі 7 314,13 грн., суд зазначає, що воно є похідним від податкового повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0055691304.

Отже суд дійшов висновку про відсутність завищення ФОП ОСОБА_3 чистого доходу за 2014 рік на суму 6 777 430,50 грн., який є базою для нарахування єдиного соціального внеску, що унеможливлює донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 №0055691304, №0055771304 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.12.2016 № НОМЕР_1, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 07.10.2016 №0055691304, №0055771304;

- рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.12.2016 № НОМЕР_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 12 листопада 2018 року.