Рішення

від 05.11.2018 по справі 804/27/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року Справа № 804/27/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - ОСОБА_1О,

представника відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь (далі - Товариство) до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2016 року №0000141400, №0000881403, №0000171400 і №0000151400 відповідно.

В обґрунтування позову Товариство посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит і визначені фінансові показники, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв'язку з чим, здійснюючи оспорюванні донарахування податковий орган діяв не на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржені рішення прийняті ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Товариством до перевірки документи та сукупність фактів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а самі операції спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов'язань усіх учасників паперово-транзитного переміщення товару по ланцюгу постачання, у зв'язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року (залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року) вказаний позов Товариства був задоволений повністю, оскаржені рішення - скасовані.

Постановою Верховного Суду від 17.04.2018 року касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС - задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіної Л.Є від 16.07.2018 року позовну заяву прийнято до свого провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 року здійснено заміну відповідача з Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на Офіс великих платників податків ДФС.

Від Товариства на адресу суду 03.09.2018 року надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив про відсутність доказів на підтвердження обставин, якими податковий орган обґрунтовував свої заперечення, зокрема: відповідної податкової інформації щодо кожного контрагента-позивача, перелічених у ОСОБА_2 перевірки, на підставі якої (податкової інформації), податковий орган фактично і здійснив оспорюванні донарахування.

На вказану відповідь, податковий орган надав заперечення з відповідними доповненнями, в яких зазначив, що суть встановлених порушень податкового законодавства під час перевірки Товариства викладена об'єктивно і обґрунтовано з використанням прав, наданих статтею 74 Податкового кодексу України щодо обробки та використання податкової інформації. Також вказує, що у ОСОБА_2 перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства викладена достатня доказова база, яка свідчить про безтоварність спірних господарських операцій по взаємовідносинам з підприємствами щодо яких встановлено відсутність достатньої кількості основних виробничих фондів та відповідного персоналу, на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи відповідні докази.

З приводу поданих відповідачем доказів позивачем надані заперечення, в яких останній зазначає про відсутність у податкового органу права подавати докази, які не надавалися ним під час первісного судового розгляду вказаної справи, оскільки Товариство заяв про зміну підстав та/або предмету позову до суду не заявляло, у зв'язку з чим просить такі докази повернути відповідачу.

У судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої правові позиції і надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені у з'явах по суті.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство зареєстровано як юридична особа у Виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 28.08.2007 року, перебуває на податковому обліку в органах ДФС і є платником, зокрема: податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств. Основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин; виробництво нерафінованої олії та жирів.

У період з 29.08.2016 року по 14.11.2016 року (термін проведення перевірки зупинявся і продовжувався відповідними наказами) співробітниками відповідача проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 28.08.2007 року по 30.06.2016 року.

Результати перевірки зафіксовані у акті перевірки від 21.11.2016 року № 192/28-01-14-35394737, у висновках якого зазначено про порушення Товариством, у тому числі:

1.) п.п.135.1, 135.2, 135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2, 138.8, п.п.138.10.3, 138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.153.1.4 п.153.1 ст.153, п.44.1 ст. 44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.2.1 п.139.2 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого ним занижено податок на прибуток на загальну суму 6287612 грн., а також від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1142894 грн.;

2.) п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, абз.9 п.201.10 ст.201 з урахуванням п.41 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, у результаті чого Товариством:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 3509386 грн.;

- завищено суми від'ємного значення за червень 2016 року на 2 314 грн.;

- завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 402 990 грн.

Такі висновки податковий орган обумовлює у зв'язку з зібраною податковою інформацією щодо контрагентів-позивача, з якими Товариство мало господарські взаємовідносини у період, який перевірявся і стосовно яких (контрагентів) податковим органом встановлено відсутність основних фондів, незначну чисельність персоналу, невідповідність номенклатури придбаного товару та проданого у подальшому, при цьому, вказані підприємства не є виробниками реалізованої позивачу продукції. Також відповідач посилається на існування кримінальних проваджень і окремі недоліки первинної документації.

За результатами розгляду заперечень Товариства, вищевказані висновки ОСОБА_2 податковим органом визнані об'єктивними і такими що відповідають нормам законодавства України, у зв'язку з чим відповідачем, 20.12.2016 року на підстав такого акту і встановлених порушень прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 форми Р про визначення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 5 264 079,00 гривень (за податковими зобов'язаннями 3509386,00 гривень, штрафними (фінансовими) санкціями 1754693,00 гривень);

- № НОМЕР_2 форми Р про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 9484474,50 гривень (за податковими зобов'язаннями 6287612,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 3196862,50 гривень);

- № НОМЕР_3 форми В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 402990,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 100 747,50 гривень;

- № НОМЕР_4 форми В4 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 2 314,00 та застосування штрафних санкцій у сумі 231,40 грн.

Правомірність та підстави проведення перевірок позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятими за наслідками перевірки податковими повідомленнями-рішеннями.

При вирішенні спору суд виходить з того, що згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу 3 ПКУ.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Податкового кодексу України.

Статтями 138-140 Податкового кодексу України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов'язані з господарської діяльністю платника податків, та по операціях, що не містять ділової мети.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, які безспірно підтверджують існування обставин, що виключає право платника, зокрема, на формування податкового кредиту, валових витрат та інших фінансових показників.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для встановлення порушень з боку позивача та донарахування йому спірних грошових зобов'язань стало посилання податкового органу на зібрану податкову інформацію щодо контрагентів-позивача, з якими Товариство мало господарські взаємовідносини у період, який перевірявся та стосовно яких (контрагентів) податковим органом встановлено відсутність основних фондів, незначну чисельність персоналу, невідповідність номенклатури придбаного та у подальшому реалізованого товару, при цьому, вказані підприємства не є виробниками такої продукції. Також відповідач посилається на існування кримінальних проваджень стосовно ТОВ Б.Б.Д і окремі недоліки первинної документації.

У той же час судом, з аналізу суті і наслідків господарських операцій позивача, які мали місце у періоді, що перевірявся, встановлено, зокрема таке.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем і ФГ ОСОБА_4 руно і К (продавець) укладено договори купівлі-продажу № 44465 від 05.11.2013 року, № 44684 від 08.11.2013 року та №44251 від 29.10.2013 р. за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві соняшник, а останній зобов'язується прийняти його та оплатити. Пунктом 4 вказаних договорів передбачено, що Продавець зобов'язується передати Покупцеві товар на умовах поставки згідно Інкотермс в редакції 2000 року франко-зерновий склад товариство з обмеженою відповідальністю Аякс (51140, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, вул. Привокзальна, буд. 3).

Фактичне виконання умов договорів підтверджується податковими і видатковими накладними №46 від 05.11.2013 року, № 49 від 08.11.2013 року, № 27 від 29.10.2013 року та № 46/2 від 05.11.2013 року, № 49/2 від 08.11.2013 року, № 27/2 від 29.10.2013 року відповідно, складеними за кожною партією товару, копії яких залучені до матеріалів справи. При цьому, як вже зазначено вище, поставка соняшника відбувалась на умовах франко-зерновий склад, що у відповідності до Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 року № 661 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2008 р. за № 1111/15802) передбачає певну процедуру переоформлення зерна від одного власника іншому шляхом написання заяви власника про переоформлення з додаванням відповідних складських документів і доручень, з подальшим прийняттям наказу керівника зернового складу та складанням акту приймання - передавання зерна, який підписується у тристоронньому порядку. Після дотримання вказаної процедури, з новим власником укладається договір складського зберігання зерна та останньому видаються відповідні переоформлені складські документи. У вказаних взаємовідносинах між суб'єктами господарювання в якості третьої особи, яка була задіяна як зерновий склад при поставці соняшнику виступав - ТОВ Аякс , між якими і було складено і підписано ОСОБА_2 приймання-передавання продукції № 1512 від 05.11.2013 р., № 1531 від 08.11.2013 р., № 1480 від 29.10.2013 р., копії яких містяться у матеріалах справи. Крім того, матеріали справи містять договір складського зберігання зернових культур, укладеного між позивачем та ТОВ Аякс , а також відповідні специфікації, акти наданих-послуг та складські квитанції.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом перерахування Товариством на рахунок ФГ ОСОБА_4 і К грошових коштів згідно платіжних доручень від 30.10.2013 року №100773, від 05.11.2013 року №110027 та №110042, від 06.11.2013 року №110043, від 08.11.2013 року №110116 та від 11.11.2013 року №110135 на загальну суму 18709992,00 грн., в тому числі ПДВ 3118332,00 грн.

Податковий орган ставлячи під сумнів реальність вищевказаних господарських операцій посилається на данні перевірки Полтавською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області проведеної відносно ФГ ОСОБА_4 і К , які зафіксовані у акті перевірки від 13.08.2014 № 268/22/35323624, у ході проведення якої, останнім не надано документального підтвердження на запит податкового органу по взаєморозрахункам з ПП Іванівське , ТОВ Біолідер , ТОВ Лідер-Снек ТОВ Катеринопільський елеватор , ТОВ Сталь , не встановлено наявність у ФГ ОСОБА_4 руно 2013 земельних ділянок (власних та орендованих) та відсутність у такого суб'єкта господарювання зерносховищ для зберігання врожаю.

Проте, такі твердження на увагу не заслуговують, оскільки вказані обставини вже лягали в основу доказової бази відповідача у справі № 804/6356/16, предметом якої було податкове повідомлення-рішення, прийняте податковим органом за наслідком проведеної перевірки Товариства по взаємовідносинам з ФГ ОСОБА_4 і К щодо ідентичних господарських операцій більш пізнього періоду. За наслідками розгляду справи № 804/6356/16, Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 20.10.2016 року (набрала законної сили), якою зазначені доводи податкового органу визнано безпідставними, а податкові повідомлення-рішення - скасовані.

Також, Товариство придбало у ТОВ Б.Б.Д. соняшник врожаю 2014 року у кількості 45,429 тон. на підставі договору купівлі-продажу № 53860 від 17.09.2014 року.

Фактичне виконання умов договорів підтверджується податкової накладною від 17.09.2014 року № 1701 і видатковою накладною від 17.09.2014 року № 1701, копії яких залучені до матеріалів справи. Відповідно до умов договору, поставка товару здійснювалася на умовах франко-зерновий склад, а в якості третьої особи, яка була задіяна як зерновий склад при поставці соняшнику виступав - ТОВ Оптімус Плюс , між якими і було складено та підписано ОСОБА_2 приймання-передавання продукції, копія якого також долучена до матеріалів справи. Крім того, матеріали справи містять договір складського зберігання зернових культур, укладеного між позивачем та ТОВ Оптімус Плюс , а також відповідні специфікації та акти наданих-послуг.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом перерахування Товариством на рахунок ТОВ Б.Б.Д. грошових коштів згідно платіжних доручень від 19.09.2014 року №90765 на суму155 567,98 грн. та від 23.09.2014 року №90945 на суму 31 113,60 грн.

Посилання відповідача щодо безтоварності таких операцій ґрунтуються на кримінальному провадженні від 13.10.2014 року № 32014080000000082, порушеного стосовно осіб, які займалися фіктивним підприємствами, у тому числі ТОВ Б.Б.Д. за наслідками розгляду якої Орджонікідзевським районним судом прийнято вирок від 28.01.2016 року, проте, зазначений вирок не містить будь-яких встановлених обставин, пов'язаних саме з фінансово-господарською діяльністю позивача, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи відповідача у цій частині.

Крім того, у періоді, якій перевірявся Товариство мало господарські взаємовідносини з ТОВ ПРОМЕТЕЙ - зерноторгова компанія (код ЄДРПОУ 38169254) на підставі наступних Договорів купівлі-продажу:

- № 43899 від 17.10.2013 року, предметом якого була поставка насіння соняшника загальною кількістю 2000,000 тон на умовах згідно Інкотермс у редакції 2000 року - франко-зерновий склад товариство з обмеженою відповідальністю Прометей-елеватор (с.Шевченкове, Новобугський район, Миколаївська область, вул. Жовтнева, буд. 27-А);

- № 43373 від 04.10.2013 року, предметом якого була поставка насіння соняшника загальною кількістю 1000,000 тон на умовах згідно Інкотермс у редакції 2000 року - франко-зерновий склад товариство з обмеженою відповідальністю Прометей-елеватор с. Шевченкове, Новобугський район, Миколаївська область, вул. Жовтнева, буд. 27-А).

Фактичне виконання умов договорів підтверджується податковими і видатковими накладними від 04.10.2013 року №232, від 04.10.2013 року №РН-0000219, від 17.10.2013 року №242, від 17.10.2013 року №РН-0000229, складеними позивачем та ТОВ ПРОМЕТЕЙ - зерноторгова компанія за кожною партією товару, копії яких залучені до матеріалів справи. Поставка соняшника у вказаних операціях відбувалась також на умовах франко-зерновий склад, а в якості третьої особи, яка була задіяна як зерновий склад при поставці соняшнику виступав - ТОВ Прометей-елеватор , між якими і було складено та підписано ОСОБА_2 приймання-передавання продукції, копії яких містяться у матеріалах справи. Крім того, матеріали справи містять договір складського зберігання зернових культур, укладеного між позивачем та ТОВ Прометей-елеватор , а також акт здачі-прийняття послуг.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівковій формі шляхом перерахування Товариством на рахунок ТОВ ПРОМЕТЕЙ грошових коштів згідно платіжних доручень, завірені належним чином копії яких містяться у матеріалах справи.

Щодо взаємовідносини Товариства і ПП Трейд-Інвест-Агро , то вони здійснювалися в рамках договору купівлі-продажу № 37610 від 05.09.2012 року, предметом якого був соняшник у кількості 4,265 тон, на умовах франко-зерновий склад Сщасливська філія ТОВ Нікопольська зернова компанія (28054, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Добронадіївка, вул. Привокзальна, 55).

При здійсненні поставки шляхом переоформлення між позивачем, ПП Трейд-Інвест-Агро та Товариством з обмеженою відповідальністю Нікопольська зернова компанія в особі Сщасливської філії (Зерновим складом) складено ОСОБА_2 приймання-передавання зерна від 05 вересня 2012 року. Крім того, матеріали справи містять договір складського зберігання зернових культур, укладеного між позивачем та Сщасливською філіє ТОВ Нікопольська зернова компанія , а також додаткову угоду та акт прийому передачі-наданих-послуг.

Окрім цього, сторонами складено видаткову накладну № 122 від 05 вересня 2012 року, на підставі якої відображено придбання товару та податкову накладну № 122/2 від 05.09.2012 року, яка зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки між підприємствами проведено у безготівкові формі шляхом перерахування сплачено товариством з обмеженою відповідальністю Сталь на рахунок ПП Трейд-Інвест-Агро грошових коштів відповідно до платіжного доручення від 19.09.2012 року №999001 у сумі 17 913,00 гривень, в тому числі ПДВ 2 985,00 грн.

Також, між Товариством та ТОВ Агроперспектива (код ЄДРПОУ 32465836) був укладений Договір купівлі-продажу № 43365 від 04.10.2013 року, предметом якого було насіння соняшнику у кількості 622 тони на умовах поставки згідно Інкотермс у редакції 2000 року - франко-зерновий склад приватне акціонерне товариство Комбікорм (52410, Дніпропетровська область, Сурсько-Михайлівка, вул. Леніна,1).

Придбання товару відображено на підставі складеної сторонами податкової накладної №16/2 від 08.10.2013 року, видаткової накладної №14 від 08.10.2013 року та складеного при здійсненні поставки шляхом переоформлення між Товариством, ТОВ Агроперспектива та приватним акціонерним товариством Комбікорм (Зерновим складом) ОСОБА_2 прийому-передачі зерна № АФ 067956 від 08 жовтня 2013 року. Крім того, матеріали справи містять договір складського зберігання зернових культур, укладеного між позивачем та ПАТ Комбікорм , а також акт здачі-прийняття робіт.

За поставлений товар було сплачено згідно платіжного доручення від 08.10.2013 року №999011 суму 1 969 206,48 гривень, в тому числі ПДВ 328 201,08 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, який перевірявся позивач мав також господарські взаємовідносини з ФГ Мрія на підставі договору купівлі-продажу № 58485 від 26.12.2014 року, предметом якого був соняшник врожаю 2014 року у кількості 8,140 тон.

Поставка товару здійснювалася на умовах згідно Інкотермс 2000 року CPT Троянівський виробничо-структурний підрозділ ТОВ Оптімус Плюс (Запорізька область, Бердянський район, с. Трояни, вул. Шкільна, 1), дану операцію відображено на підставі видаткової накладної № РН-0000061 від 26 грудня 2014 року та податкової накладної № 2/2 від 26.12.2014 року, копії яких містяться у матеріалах справи.

Платіжним дорученням від 29.12.2014 року №120721 на суму 45 203,18 гривень, в тому числі ПДВ 7 533,86 грн., підтверджується факт проведення розрахунків між підприємствами.

Окрім цього, позивач мав господарські взаємовідносини з ПП Господарагро на підставі договору купівлі-продажу №71011 від 28.12.2015 року і додаткової угоди №1 від 17.10.2016 року до договору, предметом якого було насіння соняшнику у загальній кількості 300,000 тон. Відповідно до п. 4.1. продавець зобов'язаний забезпечити навантаження товару в наданий покупцем автотранспорт, а пунктом 4.5 вказаного договору передбачено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання акта при прийому-передачі товару.

Фактичне виконання умов договору підтверджується актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними, а також податковими і видатковими накладними, складеними позивачем та ПП Господарагро за кожною партією товару, копії яких залучені до матеріалів справи. (т.2, а.с. 59-81).

За придбаний товар ТОВ Сталь сплачено 2 430 000,00 гривень, в тому числі ПДВ 405 000,00 гривень (платіжне доручення від 28.12.2015 року №120455).

Судом також встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 26.05.2014 року № 76А приватне підприємство Новий Сервіс (код ЄДРПОУ 33564552) здійснило на адресу позивача поставку багатофункціонального пристрою Canon i-SENSYS MF5980DW, фактичне виконання умов якого підтверджується податковою накладною від 25.07.2014 року №75 та видаткову накладну від 28.07.2014 року №66А на загальну суму 13 900,08 гривень, в тому числі ПДВ 2 316,68 гривень, копії яких містяться у матеріалах справи.

Розрахунки згідно вказаного договору проведено у безготівковій формі шляхом перерахування Товариством на рахунок ПП Новий Сервіс грошових коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 25.07.2014 року №070184.

Ставлячи під сумнів реальність вищевказаних господарських операцій Товариства з ПП Трейд-Інвест-Агро , ТОВ ПРОМЕТЕЙ-зерноторгова компанія , ПП Господарагро , ПП Новий Сервіс , ТОВ Агроперспектива та ФГ Мрія податковий орган посилається на податкову інформацію, зібрану щодо таких підприємств, зокрема: акт від 05.12.2012 року № 566/2200/23020295 Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП Трейд-Інвест-Агро з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.10.2012 року; акт від 06.01.2015 року № 8/04-61-22-3/33564552 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Новий Сервіс , податкову інформацію, отриману від Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Одеській області від 26.02.2016 року щодо відсутності у ФГ Мрія законних джерел походження реалізованого позивачу товару; акт перевірки дотримання ТОВ Агроперспектива вимог податкового законодавства від 14.04.2014 року № 214/22-01/32465836; акт від 23.06.2014 року № 494/14-03-22-08/38169254 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ПРОМЕТЕЙ - зерноторгова компанія .

Проте, такі посилання податкового органу судом до уваги не приймається, оскільки порушення контрагентами Товариства вимог податкового законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них, а не до позивача. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю у контрагента платника податку основних засобів та нематеріальних активів, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

У той же час, долучені Товариством до матеріалів справи документи бухгалтерського обліку у повній мірі доводять реальну зміну економічного стану позивача при укладанні вищевказаних правочинів та обґрунтовують їх ділову мету.

Придбаний позивачем товар використаний у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації на адресу ПАТ Запорізький оліяжиркомбінат для переробки на олію соняшникову, що підтверджується наданими договорами, укладеними з ПАТ Запорізький оліяжиркомбінат , додатковими угодами та довідкою ПАТ Запорізький оліяжиркомбінат .

При цьому, придбані Товариством послуги перевезення у в рамках договору від 21.10.2013 року № 37/П/С, укладеного з ТОВ Оптбізнесгруп , реалізовано позивачем саме на виконання вищевказаних договорів з ПАТ Запорізький оліяжиркомбінат , а не на адресу підприємств-продавців, як помилково вважає податковий орган. При цьому, посилання останнього на відсутність деяких реквізитів у складених товарно транспортних накладних не можуть безумовно свідчити про відсутність товарної операції та не є підставою для позбавлення платника податку права для формування податкового кредиту за її (господарської операції) наслідками.

Отже, факт реальності придбання позивачем товарів (послуг) за вказаними договорами, підтверджується вищенаведеними первинними документами, які на переконання суду є належними документами підтвердження реального характеру спірних операцій.

Крім того, суд виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстрованими в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов'язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати та податковий кредит. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них. При цьому, судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються субєктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема: при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобовязань тощо).

Численні Рішення Європейського суду з прав людини містять висновки про необхідність здійснення податкового контролю за діяльністю контрагента-постачальника, стягнення з нього належних платежів та штрафних санкцій, що не мало б прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Рішення по справі Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії , заява № 6689/03). Покладання на позивача відповідальності за можливі порушення законодавства іншими суб'єктами господарювання та посилання контролюючого органу на недоведеність факту постачання та придбання позивачем товару у зв'язку із неможливістю встановлення походження такого товару за ланцюгом постачання за так званим "розривом" ланцюга постачання та формування податкового кредиту за рахунок "підміни" товару, протирічить принципу індивідуальної відповідальності, закріпленого статтею 61 Конституції України. При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податків товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутності у контрагентів позивача достатньої кількості кваліфікованих працівників та складських приміщень для надання послуг позивачу та/або неможливості проведення зустрічних звірок з ними.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про дотримання позивачем у справі необхідних умов для формування податкового кредиту і валових витрат та як наслідок про відсутність у податкового органу підстав для здійснення оспорюваних грошових донарахувань, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржені рішення - скасуванню.

За таких обставин, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 228822,55 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 20.12.2016 року №0000141400, №0000881403, №0000171400 та №0000151400.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь (код ЄДРПОУ 35394737, адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Короленко, будинок 44, офіс 103) судові витрати у розмірі 228 822,55 грн. (двісті двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять дві гривні п'ятдесят п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ - 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 г).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 13.11.2018 року.

Суддя ОСОБА_5