Рішення

від 05.11.2018 по справі 0540/7840/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 р. Справа№0540/7840/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального закладу Донецький палац молоді Юність (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 8, ЄДРПОУ 02549687) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкового повідомлення - рішення від 07 серпня 2018 року №0038654303 про застосування штрафних санкцій (штрафу) у сумі 170,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ

Позивач, Комунальний заклад Донецький палац молоді Юність звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2018 року №0038654303 про застосування штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 170,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поновив роботу на підконтрольній українській владі території з 22.06.2015 року, є установою, яка утримується за рахунок бюджетних асигнувань. Фінансування закладу почалось з серпня 2018 року, тобто придбання основних засобів та ТМЦ, виготовлення печатки, придбання електронних цифрових ключів для підписання податкової звітності стало можливим тільки у серпні 2015 року. Отже можливість для подання податкової звітності в електронному вигляді до вказаного часу була відсутня.

Таким чином, відповідачем протиправно 07.08.2018 року винесено податкове-повідомлення рішення №0038654303 відповідно якого відповідачем встановлено порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1, ст.203 Податкового кодексу України (надалі ПК України). Позивач зазначає, про своєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість на паперових носіях.

Відповідачем, у встановлений судом строк, надано відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що за приписами п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, у строк передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 конторолюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації. Предметом камеральної перервірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому зазначив, що позивач у встановленому порядку не звертався із відповідною заявою про продовження граничних строків подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Крім цього, відповідачем надано заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення вказаної норми, суд дійшов висновку, що справа відноситься до справ незначної складності, а відтак, клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження не підлягає задоволенню.

Позивачем 02.10.2018 року через відділ документообігу суду надано відгук на відзив Головного управління ДФС у Донецькій області в якому зазначив наступне. Відповідач наголошує, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій, але пп.75.1.1 п.75.1 статті 75 доповнено абзазом другим тільки у грудні 2017 року, згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 року. Тобто право на перевірку своєчасності подання податкових декларацій податковим органом настало тільки для податкових декларацій за період з грудня 2017 року. У відповідності із викладеним позивач вважає, що відповідач не мав права на проведення камеральної перевірки своєчасності подання податкової декларації за червень 2015 року. Також, наполягає, що обставин для звернення із заявою про продовження граничних строків подання податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року відсутні, оскільки своєчасність її подання підтверджено рішенням Костянтинівської ОДПА ДФС України у Донецькій області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.12.2015 року №51/05-14-15-01-13-3-2549687. Вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необгрунтованими.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, Комунальний заклад Донецький палац молодість Юність місцезнаходження: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги 8, є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 2549687, перебуває на обліку Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області як платник податків, дата взяття на облік 30.03.1993 номер взяття на облік 159, (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

19.07.2018 року відповідачем складено акт №349/05-99-43-03/2549687 про результати камеральної перевірки з ненадання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року. (надалі акт від 19.07.2018)

Відповідно висновків акта від 19.07.2018 встановлено неподання платником податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, що є порушенням п. 49.18. ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Не погодившись із висновками вищезначеного акта, позивачем надано до Головного управління ДФС у Донецькій області заперечення датоване 30.07.2017 року за вих. 07-31/259. В обґрунтування незгоди із висновками камеральної перевірки проведеної контролюючим органом, позивач вказав, що у зв'язку із тим, що фінансування закладу розпочато з серпня 2015 року, можливість подання податкової декларації з податку на додану вартість в електронному вигляді була відсутня. Пунктом 49.8 ст. 49 ПК України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Своєчасність подання декларації підтверджена штампом Костянтинівської ОДПІ 20.07.2015 року. При цьому, позивачем зазначено, що повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року із зазначенням причин такої відмови останній не отримував. Таким чином, вважає, що закладом належно і вчасно подано податкову декларацію за період червня 2015 року, тому висновок про порушення п. 49.18. ст. 49, п. 203.1 ст. 203 ПК України є не обґрунтованим.

Відповідач надав відповідь датовану 10.08.2018 року №33815/10/05-99-12-02-15, в якій зазначено, що позивачем порушено термін для надання заперечень до акту перевірки, отже заперечення розглянуті як лист звернення. Крім цього, вказав, що податкова декларація з ПДВ за червень 2015 року, що надавалась КЗ Донецький палац молоді Юність на паперових носіях має статус недіючої звітності, відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України та не вважається податковою звітністю.

07 серпня 2018 року податковим органом прийнято оскаржуване у справі рішення №0038654303, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,00 грн.

Підставою для винесення оспорюваного у справі рішення стало встановлення податковим органом факту не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Предметом спору у даній справі є правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2018 року №0038654303 про застосування штрафних санкцій за порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1, ст.203 ПК України.

Суперечностей, у викладенні фактичних обставин справи у письмових заявах сторін у справі, судом не встановлено.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд застосовує вказані положення ПК України в редакції, чинній на момент проведення перевірки. За змістом даних норм вбачається право податкового органу здійснювати перевірку своєчасності подання податкових декларацій, а тому суд не погоджується із доводами позивача, про неможливість застосування перелічених приписів до декларацій за період 2015 року, оскільки в даному випадку значення має факт наявності у податкового органу повноважень на момент здійснення перевірки.

Разом із тим, висновки податкового про порушення позивачем вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1, ст.203 ПК України, у зв'язку із неподанням податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року є безпідставними, з огляду на наступне.

Пунктом 49.1. ст. 49 ПК України (в редакції чинній на момент подання податкової декларації за червень 2015) встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно ст. 203 ПК (в редакції чинній на момент подання податкової декларації за червень 2015) України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України .

Згідно з вимогами вказаного Закону, починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал), звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками податків на додану вартість з дотриманням вимоги, реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному пунктом 49.4 Податкового кодексу.

Таким чином, останнім звітним періодом, за який декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є IV квартал 2014 (граничний термін подання 09.02.2015).

З аналізу перелічених норм ПК України, у зазначеній вище редакції, вбачається, що платник зобов'язаний подати до контролюючого органу податкову декларацію в електронній формі, за звітні періоди в яких у останнього виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню.

Фактичні обставини даної справи свідчать, що протягом періоду листопад 2014 року до 22.06.2015 року позивач не здійснював господарської діяльності взагалі, поновлення реєстрації на контрольованій українською владою територією відбулось 22.06.2015, фінансування закладу розпочалось у 2018 році.

Таким чином, вбачається, що відповідно вимог чинного у звітному періоді - червень 2015 року, податкового законодавства, обов'язок подання декларації з податку на додану вартість на позивача не покладався, оскільки у останнього відсутні об'єкти оподаткування та показники, які підлягають декларуванню.

Крім того, суд зазначає, що норма ст. 203 ПК України не містить прямого припису, що надає право платнику не звітувати у податкових періодах за відсутності об'єктів оподаткування та показників, які підлягають декларуванню.

Проте такий припис міститься у загальній нормі п. 49.2 ст. 49 ПК України, а тому, суд застосовує правове регулювання до спірних правовідносин, виходячи із презумпції тлумачення податкового законодавства на користь платника, якою, зокрема передбачено, що якщо норма закону припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

У разі коли норми ПК України суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (п. 56.21 ст. 56 ПК України).

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 120.1. ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Дана норма містить припис, щодо незастосування штрафів, визначених у останній, а саме у випадках передбачених п. 49.2 ст. 49 ПК України, як вже відзначено вище, коли відсутні об'єкти оподаткування та показники, які підлягають декларуванню.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 120.1 ст. 120 ПК України, з огляду на що податкове повідомлення рішення від 07.08.2018 № НОМЕР_1 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - пять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального закладу Донецький палац молоді Юність (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 8, ЄДРПОУ 02549687) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про скасування податкового повідомлення - рішення від 07 серпня 2018 року №0038654303 про застосування штрафних санкцій (штрафу) у сумі 170,00 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 серпня 2018 року №0038654303 про застосування штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 170,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Комунального закладу Донецький палац молоді Юність (85114, Донецька область, м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 8, ЄДРПОУ 02549687) судові витрати у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 листопада 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.