Рішення
від 25.10.2018 по справі 810/697/14-а
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року м.Київ справа № 810/697/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укршинторг» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: у січні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укршинторг» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2014 №0000802202 та № НОМЕР_1.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 (суддя Лапій С.М.), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014, адміністративній позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів України в Київській області від 27.01.2014 № НОМЕР_2 та №0000702202. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укршинторг» сплачений згідно платіжного доручення від 29.01.2014 № 3350 судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задоволено частково. Скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

19.10.2017 матеріали адміністративної справи надійшли до Київського окружного адміністративного суду із Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2017 справа №810/697/14-а була передана на новий розгляд судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 (суддя Кушнова А.О.) прийнято адміністративну справу №810/697/14-а до провадження Київського окружного адміністративного суду. Призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 замінено відповідача - Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області правонаступником - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області, зупинено провадження в адміністративній справі до 16.01.2018 у зв'язку з витребуванням доказів по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", судове засідання по справі 16.01.2018 проведено як підготовче судове засідання, витребувано докази по справі та відкладено підготовче судове засідання на 20.02.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі висновків акта перевірки від 14.01.2014 №14/10-06-221/34838109 про заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2010 - І квартал 2011 року та за 4 квартал 2011 року у сумі 1948419,00 грн. та про заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року - березень 2011 року та за грудень 2011 року у сумі 843237,00 грн., у зв'язку з відсутністю господарських відносин позивача з ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ Міг , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб -2012 та ТОВ Орбітрейд .

Проте, позивач не погоджується з висновками податкового органу про наявність відповідних порушень з боку ПАТ Укршинторг , оскільки реальність господарських операцій з вказаними суб'єктами господарювання підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які були надані до перевірки, а тому прийняття спірних податкових повідомлень-рішень позивач вважає протиправним та необґрунтованим.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що під час проведення перевірки було встановлено порушення ТОВ Укршинторг вимог податкового законодавства, у зв'язку з чим прийняття спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Присутній у судових засіданнях 14.11.2017, 16.01.2018, 20.02.2018, 12.06.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Присутній у судових засіданнях 16.01.2018, 20.02.2018, 14.05.2018, 12.06.2018 представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Присутній у судовому засіданні 12.06.2018 представник позивача заявив клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача вирішення питання щодо поданого клопотання залишив на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Протокольною ухвалою від 12.06.2018 року, врахувавши клопотання представника позивача, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укршинторг (ідентифікаційний код 34838109, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Богунська, буд.26 В) 17.04.2007 було зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.4, а.с.11-16) та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №543049 від 22.10.2009 (т.1, а.с.70). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100254926 від 14.05.2007 позивач з 14.05.2007 зареєстрований як платник податку на додану вартість (т.1, а.с.71).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 12.12.2013 по 08.01.2014 посадовими особами Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укршинторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої було складено акт від 14.01.2014 № 14/10-06-221/34938109 (т.1, а.с.18 - 61).

В ході проведення перевірки встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ Укршинторг згідно первинних документів отримувало ТМЦ та послуги у ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ Міг , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб -2012 та ТОВ Орбітрейд .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Акцент-Електро в акті перевірки зазначено про не підтвердження господарських відносин з поставки автомобільних товарів даним контрагентом у зв'язку з ненаданням підтвердження на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), гарантійних листів від продавця, сертифікатів якості, відповідності тощо на поставлений товар. Документів та пояснень стосовно транспортування товару посадовими особами ТОВ Укршинторг до перевірки не надано. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів витрати щодо отримання позивачем від ТОВ Акцент-Електро товарно-матеріальних цінностей у податковому обліку віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року на суму 2121098,00 грн. Придбання товарів вплинуло на визначення суми податкового кредиту декларацій з ПДВ.

Посадові особи контролюючого органу в акті перевірки зазначили про те, що відповідно до інформації, наявної у податкового органу, під час перевірки від ГВПМ ДПІ у Подільському районі м.Києва отримано висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту здійснення господарської діяльності ТОВ Акцент-Електро та про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленим слідством особами ТОВ Акцент-Електро з метою прикриття незаконної діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Лавіконт-М в акті перевірки зазначено про не підтвердження господарських відносин з поставки автомобільних товарів даним контрагентом у зв'язку з ненаданням підтвердження на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), гарантійних листів від продавця, сертифікатів якості, відповідності тощо на поставлений товар. Документів та пояснень стосовно транспортування товару посадовими особами ТОВ Укршинторг до перевірки не надано. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів витрати по отриманню позивачем від ТОВ Лавіконт-М товарно-матеріальних цінностей віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року у сумі 381327,00 грн.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що відповідно до матеріалів ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва у ТОВ Лавіконт-М відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби, місцезнаходження не встановлено. Щодо господарських відносин позивача з ТОВ Супреммум в акті повірки зазначено про ненадання підтвердження на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), гарантійних листів від продавця, сертифікатів якості, відповідності тощо на поставлений товар у відносинах з поставки автомобільних товарів даним контрагентом. Документів та пояснень стосовно транспортування товару посадовими особами ТОВ Укршинторг до перевірки не надано. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів витрати по отриманню позивачем від вказаного контрагента товарно-матеріальних цінностей віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року у сумі 1489876,00 грн.

Окрім того, посадові особи контролюючого органу в акті перевірки вказали про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ Супреммум з метою прикриття незаконної діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ КПТ Міг в акті перевірки зазначено про не підтвердження господарських відносин з поставки автомобільних товарів даним контрагентом у зв'язку з ненаданням підтвердження на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), гарантійних листів від продавця, сертифікатів якості, відповідності тощо на поставлений товар. Документів та пояснень стосовно транспортування товару посадовими особами ТОВ Укршинторг до перевірки не надано. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів витрати по отриманню позивачем від ТОВ КПТ Міг товарно-матеріальних цінностей віднесено до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року у сумі 444231,57 грн. Відповідно до службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №3489/ДПІ/26-10/3 від 18.07.2011 у науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при УМВС України на Південно-Західній залізниці було проведено експертизу відповідності підписів директора і засновника ТОВ КПТ Міг ОСОБА_1, за результатами якого було встановлено, що всі досліджені документи підписані іншою особою, а не ОСОБА_1

У ході аналізу декларацій з ПДВ ТОВ КПТ Міг встановлено, що підписи в звітних документах громадянину ОСОБА_1 не належать, місце знаходження товариства чи його службових осіб не встановлено.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Феліс Ко в акті перевірки зазначено про не підтвердження господарських відносин з поставки автомобільних товарів даним контрагентом у зв'язку з ненаданням підтвердження на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), гарантійних листів від продавця, сертифікатів якості, відповідності тощо на поставлений товар. Документів та пояснень стосовно транспортування товару посадовими особами ТОВ Укршинторг до перевірки не надано. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів витрати по отриманню позивачем від ТОВ Феліс Ко товарно-матеріальних цінностей віднесено до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року у сумі 1944296,00 грн. Посадовими особами контролюючого органу зазначено про те, що ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва 20.04.2011 надано до ДПІ службову записку №594/7/26-351 від 20.04.2011, в якій повідомлено, що СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва 23.03.2011 було порушено кримінальну справу №53-3773 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України за фактом створення невстановленими особами ТОВ Феліс Ко .

Щодо господарських відносин ТОВ Укршинторг з ПП Прилукихімснаб-2012 в акті повірки вказано про не підтвердження господарських відносин з поставки автомобільних товарів даним контрагентом у зв'язку з ненаданням підтвердження на отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо), гарантійних листів від продавця, сертифікатів якості, відповідності тощо на поставлений товар. Документів та пояснень стосовно транспортування товару посадовими особами ТОВ Укршинторг до перевірки не надано. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів витрат по отриманню позивачем від вказаного контрагента товарно-матеріальних цінностей віднесено позивачем до складу валових витрат за 1 квартал 2011 року у сумі 1027885,19 грн. Також в акті повірки зазначено про те, що відповідно до наявної у податкового органу інформації основним постачальником ПП Прилукихімснаб-2012 є ПП Маон Плюс . В результаті складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Маон Плюс було встановлено, що у вказаного суб'єкта господарювання відсутні виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують податкові зобов'язання, зокрема, у випадку, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного оформлення валових витрат та податкового кредиту.

Щодо господарських відносин ТОВ Укршинторг з ТОВ Орбітрейд в акті повірки вказано про не підтвердження господарських відносин з робіт по збору, обробці та аналізу маркетингової інформації, а також надання рекламних послуг даним контрагентом у зв'язку з тим, що надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт щодо отриманих послуг не містять точної інформації про зміст послуг, час, спосіб надання послуг, кількість використаних людино-годин, матеріалів, устаткування. До перевірки не надано підтверджуючих документів щодо використання даних послуг в господарській діяльності ТОВ Укршинторг . В акті перевірки зазначено, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 902 Собівартість реалізованих товарів витрати по отриманню позивачем від ТОВ Орбітрейд товарно-матеріальних цінностей віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2011 року у сумі 418583,33 грн. Посадові особи вказали про наявність інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки з огляду на те, що ТОВ Орбітрейд та його посадові особи відсутні за юридичною адресою, штатну чисельність товариства неможливо визначити.

Звіркою ТОВ Орбітрейд не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з платниками податків за період з 01.07.2010 по 30.09.2012.

В акті перевірки відповідач зазначив про те, що вищевказані контрагенти позивача ніколи не мали намір здійснювати господарські операції, а були створені лише для проведення незаконної діяльності з конвертації коштів, шляхом проведення безтоварних операцій. Також посадові особи податкового органу зазначили про те, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2012 по 31.12.2012 встановлено, що ТОВ Укршинторг неправомірно віднесено до складу витрат суму 7827160,00 грн., у т.ч за 4 кв.2010 року на суму 3992300,00 грн., в 1 кв.2011 року на суму 3416275,00 грн., в 4 кв. 2011 року на суму 418585,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1948418,00 грн., в т.ч. в 4 кв. 2010 року на суму 998075,00 грн., в 1 кв.2011 року на суму 854069,00 грн., в 4 кв. 2011 року на суму 96275,00 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено про те, що в ході перевірки було встановлено завищення ТОВ Укршинторг податкового кредиту по операціях з: ТОВ Акцент-Електро на суму 424220,00 грн. (за жовтень 2010 року); ТОВ Лавіконт-М на суму 76265,00 грн. (за грудень 2010 року); ТОВ Супреммум на суму 297975,00 грн. (за листопад 2010 року); ТОВ КПТ Міг на суму 88846,00 грн. (за березень 2011 року); ТОВ Феліс Ко на суму 388832,00 грн. (за січень-лютий 2011 року); ПП Прилукихімснаб-2012 на суму 205577,00 грн. (за березень 2011 року); ТОВ Орбітрейд на суму 83717,00 грн. (за грудень 2011 року). В акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ Укршинторг наступних вимог законодавства:

- пп.5.3.9. п. 5.1 та пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР та пп.139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1948418,00 грн., в т.ч. в 4 кв. 2010 року на суму 998075,00 грн., в 1 кв. 2011 року на суму 854069,00 грн., в 4 кв. 2011 року на суму 96275,00 грн.;

- пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 1565432,00 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на 424200,00 грн., за листопад 2010 року на 297975,00 грн., за грудень 2010 року на 76265,00 грн., за січень 2011 року на 280045,00 грн., за лютий 2011 року на 108787,00 грн., за березень 2011 року на 294423,00 грн., за грудень 2011 року на 83717,00 грн.;

- пп.200.1, 200.3, 200.4, ст.200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення за січень 2011 р. на 76265,00 грн., за лютий 2011 р. на 356310,00 грн., за березень 2011 р. на 392445,00 грн.;

- п.1.2 п.1, пп.2.1, 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704;

- п.8 Розділу 3 Порядку Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, що призвело до невірного визначення ТОВ «Укршинторг» суми податкового зобов'язання.

На підставі висновків акту перевірки Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 27.01.2014 № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 2197939,00 грн., з яких сума за основним платежем 1948419,00 грн. та 249520,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.17);

- від 27.01.2014 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 864167,00 грн., з яких сума за основним платежем 843237,00 грн. та 20930,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.16).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

01.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укршинторг (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцент-Електро» (Постачальник) було укладено договір поставки №01-02/10, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні товари (надалі - «Товар» ) згідно асортименту, вказаному в видаткових накладних, а покупець зобов'язується придбати замовлений товар і оплатити його вартість.

Відповідно до п.2.2 договору ціна товару, його кількість та асортимент по кожній поставці вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.5.1 договору місце поставки та умови поставки товару у відповідності з правилами Інкотермс 2000 вказуються у заявці. Пунктом 5.3 договору визначено, що товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця, крім того постачальник бере на себе зобов'язання доставити товар покупцю.

Відповідно до п.6.1 право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент передачі товару покупцю чи уповноваженому представнику і підписання ним видаткової накладної.

Згідно з п.13.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т.1, а.с.94-96).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Акцент-Електро» було поставлено позивачу товару на загальну суму 2545317,60 грн., про що свідчать видаткові накладні за №РП-011033 від 01.10.2010 на суму 437437,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 72906,20 грн.), №РП-041008 від 04.10.2010 на суму 412900,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 68816,80 грн.), №РП-091002 від 09.10.2010 на суму 814803,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 135800,60 грн.), №РП-141009 від 14.10.2010 на суму 274671,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 45778,60 грн.), №РП-191011 від 19.10.2010 на суму 175480,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 29246,80 грн.), №РП-231001 від 23.10.2010 на суму 178887,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 29814,60 грн.), №РП-241001 від 24.10.2010 на суму 251136,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 41856,00 грн.) (т.1, а.с.97-103). З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Акцент-Електро» були виписані позивачу податкові накладні №011033 від 01.10.2010 на суму 437437,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 72906,20 грн.), №41008 від 04.10.2010 на суму 412900,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 68816,80 грн.), №91002 від 09.10.2010 на суму 814803,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 135800,60 грн.), №141009 від 14.10.2010 на суму 274671,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 45778,60 грн.), №191011 від 19.10.2010 на суму 175480,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 29246,80 грн.), №231001 від 23.10.2010 на суму 178887,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 29814,60 грн.) та №241001 від 24.10.2010 на суму 251136,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 41856,00 грн.) (т.1, а.с.104-110), сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Судом встановлено, що 25.03.2011 між ТОВ Укршинторг (Первісний боржник), ТОВ Ракурс-Плюс (ОСОБА_2 боржник) та ТОВ Акцент-Електро (Кредитор) було укладено договір про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник перевів на нового боржника борг у розмірі 2545317,60 грн., що виник на підставі договору поставки №01/02/10 від 01.10.2010 (т.1, а.с.111-112).

Відповідно до банківських виписок позивачем у період 18.11.2010 - 06.12.2010 здійснено оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок у сумі 2545317,60 грн. на користь ТОВ «Ракурс-Плюс» за вказаним договором (т.1, а.с.113-122).

01.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укршинторг (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лавіконт-М» (Постачальник) було укладено договір поставки №2, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні товари (надалі - «Товар» ) згідно асортименту, вказаному в видаткових накладних, а покупець зобов'язується придбати замовлений товар і оплатити його вартість. Відповідно до п.2.2 договору ціна товару, його кількість та асортимент по кожній поставці вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.5.1 договору місце поставки та умови поставки товару у відповідності з правилами Інкотермс 2000 вказуються у заявці. Пунктом 5.3 договору визначено, що товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця. Відповідно до п.6.1 право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент передачі товару покупцю чи уповноваженому представнику і підписання ним видаткової накладної.

Згідно з п.14.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т.1, а.с.125-127).

З метою виконання умов вказаного договору ТОВ Лавіконт-М було поставлено, а ТОВ Укршинторг прийнято товар на загальну суму 457592,40 грн., про що свідчать видаткові накладні №46 від 01.12.2010 на суму 199894,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 33315,80 грн.), №68 від 06.12.2010 на суму 49792,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 8298,80 грн.), №69 від 10.12.2010 на суму 100874,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 16812,40 грн.), №83 від 17.12.2010 на суму 40185,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 6697,60 грн.), №84 від 20.12.2010 на суму 66844,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 11140,80 грн.) (т.1, а.с.128-132), підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Також ТОВ Лавіконт-М біли виписані позивачу податкові накладі №46 від 01.12.2010 на суму 199894,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 33315,80 грн.), №68 від 06.12.2010 на суму 49792,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 8298,80 грн.), №69 від 10.12.2010 на суму 100874,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 16812,40 грн.), №83 від 17.12.2010 на суму 40185,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 6697,60 грн.), №84 від 20.12.2010 на суму 66844,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 11140,80 грн.) (т.1, а.с.133-136), сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року від 20.01.2011 (Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.5, а.с.67-71).

Як вбачається з банківської виписки по рахунку позивача за 19.01.2011- 20.01.2011, позивач повністю розрахувався за отриманий товар перед вказаним контрагентом (т.1, а.с.137).

31.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укршинторг (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Супреммум» (Постачальник) було укладено договір поставки №2, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні товари (надалі - «Товар» ) згідно асортименту, вказаному в видаткових накладних, а покупець зобов'язався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно з п.5.1 договору місце поставки та умови поставки товару у відповідності з правилами Інкотермс 2000 вказуються у заявці. Пунктом 5.3 договору визначено, що товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця. Відповідно до п.6.1 право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент передачі товару покупцю чи уповноваженому представнику і підписання ним видаткової накладної.

З метою виконання умов вказаного договору, ТОВ Супреммум було поставлено, а ТОВ Укршинторг прийнято товар на загальну суму 1787851,20 грн., про що свідчать підписані між сторонами видаткові накладні №11110 від 01.11.2010 на суму 567056,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 94509,40 грн.), №41101 від 04.11.2010 на суму 254085,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 42343,00 грн.), №91102 від 09.11.2010 на суму 228948,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 38158,00 грн.), №141102 від 14.11.2010 на суму 280004,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 46667,40 грн.), №191104 від 19.11.2010 на суму 211850,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 35308,40 грн.), №241101 від 24.11.2010 на суму 245934,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40989,00 грн.) (т.1, а.с.143-148).

Також ТОВ Супреммум були виписані позивачу податкові накладні за №11110 від 01.11.2010 на суму 567056,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 94509,40 грн.), №41101 від 04.11.2010 на суму 254085,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 42343,00 грн.), №91102 від 09.11.2010 на суму 228948,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 38158,00 грн.), №141102 від 14.11.2010 на суму 280004,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 46667,40 грн.), №191104 від 19.11.2010 на суму 211850,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 35308,40 грн.) та №241101 від 24.11.2010 на суму 245934,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 40989,00 грн.) (т.1, а.с.149-154), сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за листопад 2010 року (Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (т.1, а.с.155-161) та платіжним дорученням №682 від 28.04.2011 на суму 397851,20 грн. (т.1, а.с.162).

28.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укршинторг (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КПТ Міг» (Постачальник) було укладено договір поставки (відстрочки) №4/1, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні товари (надалі - «Товар» ) згідно асортименту, вказаному в видаткових накладних, а покупець зобов'язався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно з п.5.1 договору місце поставки та умови поставки товару у відповідності з правилами Інкотермс 2000 вказуються у заявці. Пунктом 5.3 договору визначено, що товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця. Відповідно до п.6.1 право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент передачі товару покупцю чи уповноваженому представнику і підписання ним видаткової накладної.

Згідно з п.14.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (т.1, а.с.165-167).

На виконання умов вказаного договору ТОВ КПТ Міг було поставлено, а ТОВ Укршинторг передано товар на суму 533077,88 грн., що підтверджується видатковими накладними №82 від 01.03.2011 на суму 86772,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9462,00 грн.), №83 від 03.03.2011 на суму 123002,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 20500,40 грн.), №84 від 23.03.2011 на суму 134675,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 22445,88 грн.), №85 від 28.03.2011 на суму 105373,30 грн. (у т.ч. ПДВ - 17562,22 грн.), №86 від 31.03.2011 на суму 113254,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 18875,81 грн.), які підписані представниками представникам сторін та печатками юридичними особами (т.1, а.с.168-172).

Також ТОВ КПТ Міг були виписані позивачу податкові накладні за №82 від 01.03.2011 на суму 86772,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9462,00 грн.), №86 від 31.03.2011 на суму 113254,88 грн.(у т.ч. ПДВ - 18875,81 грн.), №85 від 28.03.2011 на суму 105373,30 грн. (у т.ч. ПДВ - 17562,22 грн.), №84 від 23.03.2011 на суму 134675,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 22445,88 грн.), №83 від 03.03.2011 на суму 123002,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 20500,40 грн.) (т.1, а.с.173-1770, сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за березень 2011 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року (Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі розрахувався за отриманий товар, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (т.1, а.с.178).

30.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укршинторг (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Феліс Ко» (Постачальник) було укладено договір поставки (відстрочки) №30-12/04, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні товари (надалі - «Товар» ) згідно асортименту, вказаному в видаткових накладних, а покупець зобов'язався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Згідно з п.5.1 договору місце поставки та умови поставки товару у відповідності з правилами Інкотермс 2000 вказуються у заявці. Пунктом 5.3 договору визначено, що товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця. Відповідно до п.6.1 право власності на товар та ризик випадкової загибелі переходить до покупця в момент передачі товару покупцю чи уповноваженому представнику і підписання ним видаткової накладної.

З метою виконання умов договору, ТОВ Феліс Ко було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 2333154,88 грн., про що свідчать підписані між сторонами видаткові накладні №010111 від 01.01.2011 на суму 85167,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 14194,60 грн.), №100111 від 10.01.2011 на суму 73874,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 12312,40 грн.), №150111 від 15.01.2011 на суму 36046,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 6007,80 грн.), №200111 від 20.01.2011 на суму 65168,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 10861,40 грн.), №310111-1 від 31.01.2011 на суму 462957,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 77159,60 грн.), №310111-2 від 31.01.2011 на суму 957217,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 159536,20 грн.), №010211 від 01.02.2011 на суму 78711,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 13118,52 грн.), №1-010211 від 01.02.2011 на суму 68228,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 11371,46 грн.) та №150211 від 15.02.2011 на суму 505783,04 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 84297,17 грн.) (т.1, а.с.184-192).

Також ТОВ Феліс Ко були виписані позивачу податкові накладні за №112 від 01.01.2011 на суму 85167,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 14194,60 грн.), №113 від 10.01.2011 на суму 73874,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 12312,40 грн.), №114 від 15.01.2011 на суму 36046,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 6007,80 грн.), №115від 20.01.2011 на суму 65168,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 10861,40 грн.), №116 від 31.01.2011 на суму 462957,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 77159,60 грн.), №117 від 31.01.2011 на суму 957217,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 159536,20 грн.), №120 від 01.02.2011 на суму 68228,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 11371,46 грн.) та №119 від 15.02.2011 на суму 505783,04 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 84297,17 грн.) (т.1, а.с.193-201), сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за січень-лютий 2011 року, про що свідчать податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року від 21.02.2011 та за лютий 2011 року від 21.03.2011 (Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.5, а.с.145-149, 137-143).

З матеріалів справи вбачається, що після отримання Товару від ТОВ «Феліс Ко» , позивачем у період 16.03.2011 - 27.04.2011 оплачено його частково у сумі 1440000,00 грн., а іншу частину грошових коштів позивачем сплачено ТОВ «Таймінг Груп» на підставі пред'явленого простого векселя серії АА 0956775 від 27.04.2011 у сумі 893154,88 грн. за період з 13.04.2012 по 23.04.2012 (т.1, а.с.202-220).

25.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укршинторг (Покупець) та Приватним підприємством Прилукихімснаб-2012 (Постачальник) було укладено договір поставки №1/2, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні товари (надалі - «Товар» ) згідно асортименту, вказаному в видаткових накладних, а покупець зобов'язався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до п.2.2 договору ціна товару, його кількість та асортимент по кожній поставці вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.5.1 договору місце поставки та умови поставки товару у відповідності з правилами Інкотермс 2000 вказуються у заявці. Пунктом 5.3 договору визначено, що товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця., крім того продавець бере на себе зобов'язання доставити товар покупцю.

На виконання умов вказаного договору ПП Прилукихімснаб-2012 було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 1233462,22 грн., що підтверджується видатковими накладними №67 від 01.03.2011 на суму 125046,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 20841,00 грн.), №68 від 01.03.2011 на суму 158404,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 26400,80 грн.), №131 від 01.03.2011 на суму 196992,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 32832,00 грн.), №73 від 03.03.2011 на суму 89497,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 14916,32 грн.), №79 від 07.03.2011 на суму 157100,28 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 26183,38 грн.), №80 від 07.03.2011 на суму 161641,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 26940,22 грн.), №85 від 10.03.2011 на суму 86302,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 14383,74 грн.), №86 від 10.03.2011 на суму 123773,83 грн. (у т.ч. ПДВ - 20628,97 грн.), №132 від 15.03.2011 на суму 13944,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2324,00 грн.) та №109 від 23.03.2011 на суму 120759,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 20126,60 грн.) (т.1, а,с.227-236). Також ПП Прилукихімснаб-2012 були виписані позивачу податкові накладні за №67 від 01.03.2011 на суму 125046,02 грн. (у т.ч. ПДВ - 20841,00 грн.), №68 від 01.03.2011 на суму 158404,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 26400,80 грн.), №131 від 01.03.2011 на суму 196992,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 32832,00 грн.), №73 від 03.03.2011 на суму 89497,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 14916,32 грн.), №79 від 07.03.2011 на суму 157100,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 26183,38 грн.), №80 від 07.03.2011 на суму 161641,32 грн. (у т.ч. ПДВ - 26940,22 грн.), №85 від 10.03.2011 на суму 86302,45 грн. (у т.ч. ПДВ - 14383,74 грн.), №86 від 10.03.2011 на суму 123773,83 грн. (у т.ч. ПДВ - 20628,97 грн.), №132 від 15.03.2011 на суму 13944,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2324,00 грн.), №109 від 23.03.2011 на суму 120759,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 20126,60 грн.) (т.1, а.с.237-246), сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за березень 2011 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року від 20.04.2011 (Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.5, а.с.129-135).

З матеріалів справи вбачається, що позивач повністю розрахувався за отриманий товар, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача та платіжне доручення №1682 від 20.05.2011 на суму 433462,22 грн. (т.1, а.с.247-248).

28.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укршинторг (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Орбітрейд (Виконавець) було укладено договір №28/11-3 , за умовами якого виконавець зобов'язався виконати роботи по збору, обробці та аналізу маркетингової інформації, а також надати рекламні послуги.

Відповідно до п.1.2 договору зміст, тематика, обсяги,форми подання даних і терміни проведення окремих видів робіт визначаються в протоколах, послідовно нумерованих і підписуються сторонами в рамках цього договору і є його невід'ємною частиною. Згідно з п.2.2 договору остаточна оплата робіт проводиться після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт по кожному протоколу, підписаного у рамках договору, при наявності рахунку, складеного та виставленого виконавцем у порядку і в строки, встановлені протоколом цього договору.

Пунктом 3.2 договору визначено, що після закінчення робіт по кожному протоколу виконавець передає замовнику їх результати та акт передачі-приймання робіт з відповідним протоколом.

За умовами п.9.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (т.2, а.с.1-4).

Судом встановлено, що між сторонами бути підписані протокол №1 від 28.11.2011 (Додаток №1) та протокол №2 від 28.11.2011 (Додаток №2) на виконання робіт в рамках договору №28/11-3 віл 28.11.2011 (т.2, а.с.5-9).

На виконання умов вказаного договору ТОВ Орбітрейд було виконано, а позивачем прийнято роботи зі збору на території України первинної інформації по ринку шин з рекомендаціями по їх ефективному продажу та роботи з виготовлення та розміщення рекламної продукції у друкованому вигляді на щитах та банерах на загальну суму 502300,00 грн., про що сторонами були складені та підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4081 від 31.12.2011 на суму 234600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 39100,00 грн.) та №4080 від 31.12.2011 на суму 267700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44616,67 грн.) (т.2, а.с.10-11).

Також ТОВ Орбітрейд були виписані позивачу податкові накладні за №4080 від 31.11.2011 на суму 267700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 44616,67 грн.) та №4081 від 31.12.2011 на суму 234600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 39100,00 грн.) (т.2, а.с.12-13), сума ПДВ за якими була включена до складу податкового кредиту за грудень 2011 року, про що свідчить податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 року від 20.01.2012 (Додаток 5 (Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (т.5, а.с.73-77).

Судом встановлено, що позивач у повному обсязі розрахувався за отримані послуги перед вказаним контрагентом, що підтверджується банківськими випискам по рахунку позивача (т.2, а.с.14-15).

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР, який був чинний до 31.12.2010 (включно) платник податку на додану вартість - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.1.6 ст.1 Закону №168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. Абзацами 1-2 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною(п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз.2 п.198.3 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (абз.1 п.201.6 ст.201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

До обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких закріплений в підпункті 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, законодавець відносить: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ Міг , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб-2012 та ТОВ Орбітрейд був сформований позивачем на підставі належних документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства, а податкові накладні, виписані зазначеним контрагентом, містять всі необхідні реквізити, які передбачені Законом України Про податок на додану вартість та податковим кодексом України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належним доказом здійснення позивачем господарської діяльності з ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ Міг , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб-2012 та ТОВ Орбітрейд , а фактично висновок контролюючого органу про порушення позивачем чинного податкового законодавства ґрунтується на твердженнях про те, що господарські операцій позивача з вказаними контрагентами носять фіктивний характер, оскільки до перевірки не було надано підтвердження на отримання товару від вищевказаних контрагентів (довіреності, книга реєстрації довіреностей), гарантійних листів від продавців, сертифікатів якості, відповідності тощо на відповідний товару, а також документів та пояснень стосовно транспортування товару посадовими особами ТОВ Укршинторг .

Відповідно до абз.10 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, договори, видаткові і податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання.

Таким чином, з урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Абзацом 4 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що остання призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків.

Відповідно до ОСОБА_3 адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. У свою чергу, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014 у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, в ухвалі від 11.10.2017 зазначив, що для правильного вирішення спору судам обох інстанцій необхідно було встановити чи відбулося фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ МІГ , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб-2012 , ТОВ Орбітрейд ), які могли спричинити реальні зміни майнового стану підприємства, та чи спричинили вони реальні зміни в майновому стані платника податків; перевірити наявність у контрагентів позивача під час здійснення зазначених господарських операцій технічних та фізичних можливостей на виконання договірних зобов'язань; дослідити факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (робіт, послуг), що придбані платником податку у вказаних контрагентів.

Також Вищим адміністративним судом України вказано на необхідність дослідження господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку та зазначено, що перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях позивача, придбання товарів (робіт, послуг), використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків.

Судом під час дослідження господарської мети при укладенні позивачем договорів з вищевказаними контрагентами було встановлено таке.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основними видом господарської діяльності ТОВ Укршинторг є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобі.

У позовній заяві та письмових поясненнях по справі представник позивача зазначив про те, що отриманий ТОВ Укршинторг від ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ Міг , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб-2012 товар був транспортований вказаними контрагентами до відповідних структурних підрозділів товариства, які розміщувались в цілісних майнових комплексах, що орендувались позивачем.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач для розміщення структурних підрозділів використовував цілісні майнові комплекси та приміщення, які перебували в користуванні у позивача на правах оренди, а саме:

- цілісний майновий комплекс за адресою: м.Київ, вул.Новопирогівська, 62А, площею 300 кв.м., переданий позивачу в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю Плато Плюс на підставі договору оренди частини цілісного майнового комплексу №04-01 від 04.01.2011 (т.2, а.с.101-104);

- нежитлові приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Солончаковая, буд.183, площею 72 кв.м., передані позивачу в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю Ріом за договором оренди №А/УШ-30/04/09 від 30.04.2009 (т.2, а.с.112-119);

- приміщення для офісу та складу за адресою: м.Чернівці, пров.Миколаївський, 1А, площа приміщення офісу 26,25 кв.м., площа складу 175,61 кв.м., передані позивачу ОСОБА_4 підприємством Буковина сервіс центр в оренду за договором оренди №2 від 13.01.2008 (т.2, а.с.121-126);

- приміщення для офісу в будівлі КПП, склад №21 за адресою: м.Одеса, вул.Новомосковська дорога, 23/1, площею 320 кв.м., передані позивачу оренду Одеським комерційним підприємством Облагрообладнання за договором оренди №24/А-08 від 14.12.2007 (т.2, а.с.135-140);

- приміщення авторемонтних майстерень за адресою: м.Харков, Мерефянське шосе, 11-А, площею 74,1 кв.м., передані позивачу в оренду Колективним підприємством Автотранспорт за договором оренди приміщення №6 від 23.11.2009 (т.2, а.с.146-151).

На підтвердження наданих пояснень позивачем долучено до матеріалів справи витяги з Книги реєстрації довіреностей, які містять інформацію про реквізити довіреностей, які були видані ТОВ Укршинторг для отримання відповідного товару від спірних контрагентів, реквізити договорів (видаткових накладних), за якими здійснювалась передача товару, найменування суб'єкта господарювання, від якого здійснювалось прийняття представником позивача товару та його підпис про отримання товару (т.1, а.с.123, 163, 179, 222, 249).

У позовній заяві позивач наголосив на тому, що отриманий від вказаних контрагентів товар в подальшому був реалізований іншим суб'єктам господарювання у 2010-2011 роках.

Позивач зазначив про неможливість надання первинної документації на підтвердження здійснення реалізації позивачем поставленого від вищевказаних суб'єктів господарювання товару, з огляду на знищення відповідної документації у зв'язку із припиненням господарської діяльності підприємства.

На підтвердження наданих пояснень позивач долучив до матеріалів справи акти про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду за 2009-2011 роки (т.4, а.с.71-169).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 01.07.2016 ТОВ Укршинторг перебуває в стані припинення.

Відповідно до абз.1 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (станом на 01.07.2016) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Разом з тим, позивачем долучено до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості по рахунку 361 Контрагенти за 01.01.2010 по 31.12.2012, які містять перелік суб'єктів господарювання, яким серед іншого, позивачем здійснювалась реалізація відповідного товару (т.4, а.с.177-210).

Щодо господарських відносин між позивачем та ТОВ Орбітрейд , позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання додано до матеріалів справи звіт маркетингових досліджень для ТОВ Укршинторг (т.2, а.с.38-86) та звіт про розміщення рекламних постерів для ТОВ Укршинторг з фотокопіями із зображенням рекламних щитів, на яких розміщена реклама товару позивача (т.2, а.с.22-37).

Отже, вищевказане підтверджує факт використання позивачем у власній господарській діяльності товарів та робіт, придбаних у ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ Міг , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб-2012 та ТОВ Орбітрейд .

Таким чином, з урахуванням руху активів позивача, судом установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, господарська мета при вчиненні позивачем правочинів з ТОВ Акцент-Електро , ТОВ Лавіконт-М , ТОВ Супреммум , ТОВ КПТ Міг , ТОВ Феліс Ко , ПП Прилукихімснаб-2012 та ТОВ Орбітрейд , а їх реальність безпосередньо підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Також Вищий адміністративний суд України в ухвалі суду від 11.10.2017 зазначив про те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо наявності кримінальної справи № 50-6270, яку порушено 03.02.2012 прокуратурою м. Києва відносно службових осіб ПАТ КБ «Інтербанк» за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, де зазначено, що невстановлені слідством особи створили з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема - ТОВ «Акцент-Електро» , ТОВ «Супреммум» .

Стосовно ТОВ «Лавіконт-М» Співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва, було опитано громадянина ОСОБА_5, який згідно реєстраційних даних є директором та головним бухгалтером ТОВ «Лавіконт-М» , який пояснив, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лавіконт-М» не має ніякого відношення.

Крім того, співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва було опитано засновника ТОВ «Лавіконт-М» ОСОБА_2, який пояснив, що до реєстрації ТОВ «Лавіконт-М» не має ніякого відношення.

Співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м. Києва було порушено кримінальну справу №53-3773 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України за фактом створення невстановленими особами ТОВ «Лавіконт-М» .

Стосовно ТОВ «Феліс Ко» співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва було знайдено та опитано громадянина ОСОБА_6, який згідно реєстраційних даних є директором та засновником ТОВ «Феліс Ко» , який надав пояснення, що став засновником та директором вказаного підприємства за грошову винагороду без мети здійснення законної підприємницької діяльності.

З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2017, 14.11.2017, 16.01.2018 та від 20.02.2018 було витребувано від відповідача інформацію про хід та результати розслідування кримінальних справ №50-6270 та №53-3773, а також щодо інших кримінальних справ (кримінальних проваджень), які були порушені (зареєстровані) відносно засновників та керівників ТОВ «Акцент-Електро» (код ЄДРПОУ 34539142), ТОВ «Лавіконт-М» (КОД ЄДРПОУ 37208894), ТОВ «Супреммум» (код ЄДРПОУ 37101957), ТОВ «КПТ МІГ» (код ЄДРПОУ 37270370), ТОВ «Феліс Ко» (код ЄДРПОУ 37208889), ПП «Прилукихімснаб-2012» (код ЄДРПОУ 37310601) та ТОВ «Орбітрейд» (код ЄДРПОУ 35759307), зокрема за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), які заперечують свою причетність до створення та діяльності цих підприємств.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів з приводу виконання вимог ухвал суду.

Крім того ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 було витребувано від відповідача інформацію про хід та результати розслідування кримінальної справи №53-3919. Витребувано від Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м.Києві та від Прокуратури міста Києва: інформацію про хід та результати кримінальної справи №50-6270 (за останньою відомою інформацією згідно листа СУФР ГУ Міндоходів у м.Києві №1699/7/26-15-09-04-12 від 15.05.2014, постанову про порушення цієї кримінальної справи щодо ТОВ «Акцент Електро» та ТОВ «Супремумм» скасовано Прокуратурою міста Києва в 2012 році).

Також судом витребувано від Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві інформацію про хід та результати розслідування кримінальних справ №53-3773 та №53-3919, а саме чи здійснювалось досудове розслідування у цих справах, чи є остаточне процесуальне рішення за цими кримінальними справами, надати відповідні копії кінцевих процесуальних документів (за останньою відомою інформацією відповідно до листа №275/53-3773 від 28.05.2014 СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі м.Києва кримінальна справа №53-3773 приєднана до кримінальної справи №53-3919, а кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Лавіконт-М» та ТОВ «Феліс-Ко» слідчим відділом ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві в ЄРДР не реєструвалось та в провадженні не перебувало).

На виконання вимог суду, Головне управління ДФС у м.Києві листами від 02.02.2018 №7422/9/15-23-0228 та від 13.02.2018 №8230/9/26-15-23-0228 повідомило суд про те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві не здійснювалось досудове розслідування по кримінальній справі №50-3270 або у кримінальному провадженні, де матеріали справи були підставою до внесення до ЄРДР, також відсутні відомості про хід (рух) та результати досудового розслідування у вказаній кримінальній справі (т.6, а.с.101,108).

Крім того, Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФс у м.Києві листом від 05.02.2018 №865/26-52-22 повідомила суд про те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві на даний час не здійснюється досудове розслідування по кримінальним справам №53-3773 та №53-3919 або у кримінальному провадженні, де матеріали вказаних справ були б підставою до внесення до ЄРДР, також відсутні відомості про хід (рух) та результати досудового розслідування у вказаній справі (т.6, а.с.106).

Отже, матеріалами справи не підтверджуються наведені в акті перевірки твердження про наявність кримінальних справ №50-6270 відносно службових осіб ПАТ КБ «Інтербанк» та №53-3773 відносно посадових осіб ТОВ «Лавіконт-М» та ТОВ «Феліс Ко» та про прийняття за результатами їх розгляду процесуальних рішень, які б визначали вину осіб у вчиненні таких кримінальних правопорушень.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності кримінальних справ, які були порушені (зареєстровані в ЄРДР) відносно засновників та керівників ТОВ «Акцент-Електро» (код ЄДРПОУ 34539142), ТОВ «Лавіконт-М» (КОД ЄДРПОУ 37208894), ТОВ «Супреммум» (код ЄДРПОУ 37101957), (код ЄДРПОУ 37270370), ТОВ «Феліс Ко» (код ЄДРПОУ 37208889), ПП «Прилукихімснаб-2012» (код ЄДРПОУ 37310601) та ТОВ «Орбітрейд» (код ЄДРПОУ 35759307), зокрема за статтею 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

В акті перевірки зазначено про те, що відповідно до службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №3489/ДПІ/26-10/3 від 18.07.2011 у Науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при УМВС України на Південно-Західній залізниці було проведено експертизу відповідності підписів директора і засновника ТОВ КПТ Міг ОСОБА_1, за результатами якого було встановлено, що всі досліджені документи підписані іншою особою, а не ОСОБА_1

В ході аналізу декларацій з ПДВ ТОВ КПТ Міг встановлено, що підписи в звітних документах громадянину ОСОБА_1 не належать, місцезнаходження товариства чи його службових осіб не встановлено.

Крім того, в акті перевірки зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Маон Плюс , який є основним постачальником ПП Прилукихімснаб-2012 , та про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Орбітрейд .

Проте, суд не приймає до уваги посилання відповідача на вищевказану інформацію податкових органів, оскільки вона стосуються виключно господарської діяльності КПТ Міг , ТОВ Орбітрейд та ПП Прилукихімснаб-2012 з його контрагентом ПП Маон Плюс та безпосередньо не стосується позивача.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що податковим органом не було враховано, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності тощо, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості отриманих послуг до складу валових витрат у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 31.01.2011 в адміністративній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» ).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. («Булвес» АД проти Болгарії» ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону «Про ПДВ» стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Крім того, слід зауважити, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Також, суд звертає увагу, що на момент взаємовідносин позивача з ТОВ «Акцент-Електро» , ТОВ «Лавіконт-М» , ТОВ «Супреммум» , ТОВ «КПТ МІГ» , ТОВ «Феліс Ко» , ПП «Прилукихімснаб-2012» та ТОВ «Орбітрейд» , вказані контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість, відомості стосовно зазначених підприємств та їх керівництва були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а отже сумнівів щодо відсутності спеціальної правосуб'єктності у вказаних суб'єктів господарювання у позивача не виникало. Будь-які докази протилежного відповідачем не були викладені в акті перевірки та не надані суду під час розгляду справи.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про дотримання позивачем податкової дисципліни при формуванні показників діяльності, необхідних для обчислення податку на прибуток та податку на додану вартість за результатом здійснення господарських операцій з ТОВ «Акцент-Електро» , ТОВ «Лавіконт-М» , ТОВ «Супреммум» , ТОВ «КПТ МІГ» , ТОВ «Феліс Ко» , ПП «Прилукихімснаб-2012» та ТОВ «Орбітрейд» , та про відсутність у податкового органу підстав для здійснення донарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин..

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Суд наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків , які зазначені в акті перевірки.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.01.2014 №3350, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (т.1, а.с.15).

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, становить 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27.01.2014 №0000702202 та №0000802202.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укршинторг (ідентифікаційний код 34838109, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Богунська, буд.26 В) судовий збір у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39463945, місцезнаходження: 07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 286).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2018.

Суддя Кушнова А.О.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	25.10.2018
Оприлюднено	15.11.2018
Номер документу	77790060
Судочинство	Адміністративне

Степанюк Анатолій Германович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 25.10.2018 по справі 810/697/14-аКИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —810/697/14-а

Рішення
від 25.10.2018 по справі 810/697/14-а
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД