Рішення

від 09.11.2018 по справі 810/3395/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року 810/3395/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський хлібокомбінат" про стягнення коштів з банківських рахунків платника,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський хлібокомбінат" про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 9244025,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку щодо сплати нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій, пені та визначеного податкового зобов'язання в податковій декларації.

Позивач зазначає, що вказана заборгованість підтверджується даними податкової декларації з податку на прибуток, яка була подана відповідачем самостійно, податковими повідомленнями-рішеннями, а також нарахованою пенею, однак у добровільному порядку не сплачена.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки на момент подання даної позовної заяви був відсутній узгоджений податковий борг, оскільки податкові повідомлення-рішення, які є підставою для визначення податкового боргу, оскаржуються в судовому порядку і не мають статусу узгоджених.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №810/874/17.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2018 поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський хлібокомбінат" (ідентифікаційний код 00378632, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Голубина, буд. 11) зареєстроване як юридична особа 16.09.1996, що підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

У лютому 2018 року ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 13366,00 грн.

У період з 20.07.2016 по 09.08.2016 (термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів на підставі наказу від 02.08.2016 №813) на підставі направлень від 20.07.2016 №314, №315, №316, №317, №318, наказу від 20.07.2016 №764, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням ухали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2016 по справі №357/6502/16-к, посадовими особами Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 16.08.2016 №765/10-02-14-03/00378632.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" вимог податкового законодавства, а саме:

- п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п.134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 4094677 грн.

- абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 4241488 грн.

- п.п.169.2.2, п. 169.2 ст. 169 та п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 543,52 грн.

-п. 2.8 глави 2 та п. 3.5 глави 3 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

На підставі акту перевірки Білоцерківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 02.09.2016 №0004391403 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4315515 грн. з урахуванням штрафної санкції;

- від 02.09.2016 №0004401403 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5301860 грн., з урахуванням штрафної санкції;

- від 02.09.2016 №0023691306, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, у розмірі 2209,4 грн., у тому числі за основним платежем - 543,52 грн. та за штрафною (фінансовою) санкцією - 1665,88 грн.;

- від 02.09.2016 №0004411403, за яким нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 4541,94 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 16.01.2017 №772/6/99-99-11-01-02-25 було скасовано податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 02.09.2016 №0004391403 та №0004401403 у частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ТОВ "ВК "Укрспецтехнологія" і у відповідній частині штрафні санкції з вказаних податків та у частині донарахувань з податку на прибуток по операціях за період 2015 року щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ "Лікс Груп", ТОВ "Кванта Трейд", ТОВ "Інтер Агро Лан", ТОВ "АТП "Союзтрейд", та не встановлено дебіторської заборгованості за 2015 рік, від 20.12.2016 №0048421306/424 у частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1020 грн. та у зазначеній частині рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, а в іншій частині зазначені ППР від 02.09.2016 №0004411403, від 20.12.2016 №0048411306/423 і рішення прийняте в результаті розгляду первинної скарги - залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

У подальшому Головним управлінням ДФС у Київській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 16.02.2017 №0000622213, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1104190 грн., у тому числі за основним платежем 1104190 грн. та за штрафною (фінансовою санкцією) - 0 грн.;

- від 16.02.2017 №0000642213, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3041998,75 грн., у тому числі за основним платежем - 2433599 грн. та за штрафною (фінансовою санкцією) - 608399,75 грн.

Як вбачається з даних інтегрованої картки ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" з податку на прибуток, у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16.02.2017 №0000622213, контролюючим органом 01.02.2018 було нараховано відповідачу пеню в розмірі 2078559,81 грн.

Крім того, з даних інтегрованої картки ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" з податку на додану вартість, у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 16.02.2017 №0000642213, контролюючим органом 01.02.2018 було нараховано відповідачу пеню в розмірі 3026358,11 грн.

Сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств було частково погашено за рахунок переплати на загальну суму 20447,70 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат".

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Київській області була виставлена відповідачу податкова вимога від 02.02.2018 №260-50 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в загальному розмірі 9230659,00 грн.

Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 21.02.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Проте, як зазначає позивач, дана податкова вимога залишилась без задоволення.

У той же час, судом встановлено, що ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 16.02.2017 №0000622213 та від 16.02.2017 №0000642213 в судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 у справі №810/874/17 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16.02.2017 №0000622213 та №0000642213.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківський хлібокомбінат" відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі №810/874/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №810/874/17 залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.

Згідно з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, умовою звернення стягнення на кошти платника податків, у тому числі розміщених на його банківських рахунках, є наявність у такого платника податків податкового боргу.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За змістом п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.п.60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У такому випадку податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п.60.5 ст. 60 ПК України).

Таким чином, з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов'язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття.

У зв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов'язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При цьому, одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Як було встановлено судом, постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 у справі №810/874/17 визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16.02.2017 №0000622213 та №0000642213.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №810/874/17 залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017.

Як передбачено ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, постанова Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 у справі №810/874/17 набрала законної сили 11.09.2018.

Враховуючи те, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 у справі №810/874/17 набрала законної сили, якою було визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16.02.2017 №0000622213 та №0000642213, якими відповідачу визначені спірні суми грошових зобов'язань, стягнення яких є предметом розгляду у даній справі, суд дійшов висновку, що визначені в них грошові зобов'язання не підлягають сплаті.

При цьому, суд звертає увагу на те, що обставини ж відкриття касаційного провадження за скаргою на згадані судові рішення у справі №810/874/17 не зумовлюють втрату останніми законної сили й не є підставою для їх невиконання. До того ж, відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.10.2018, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі №810/874/17, не було зупинено виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 у справі №810/874/17.

За таких обставин, твердження позивача про наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 4146188,75 грн. за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є необґрунтованими.

Щодо нарахованої пені за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань по податковим повідомлення-рішенням від 16.02.2017 №0000622213 та №0000642213 на загальну суму 5104917,92 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 57.4 статті 57 ПК України встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Аналогічні положення закріплені в п. 129.2 ст. 129 ПК України, в якому зазначено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновків, що у позивача немає правових підстав для стягнення з відповідача пені в загальній сумі 5104917,92 грн., оскільки вона була нарахована по податковим повідомленням-рішенням від 16.02.2017 №0000622213 та №0000642213, які були визнані протиправними та скасовані в судовому порядку.

З приводу доводів позивача про наявність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 13366,00 грн., яке було самостійно визначено відповідачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Пунктом 56.11. статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

У силу положень п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було встановлено судом, у лютому 2018 року ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 13366,00 грн.

Проте, як вбачається з даних інтегрованої картки ТОВ "Білоцерківський хлібокомбінат" з податку на прибуток, станом на подання вказаної декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік у відповідача по вказаному податку була переплата на суму 20447,42 грн.

Отже, вказане податкове зобов'язання, яке було визначено в декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, вважається погашеним за рахунок переплати.

Таким чином, твердження позивача про наявність у відповідача податкового боргу з податку на прибуток за 2017 рік у розмірі 13366,00 грн. є необґрунтованими.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Жодних доказів, які б підтверджували наявність у відповідача податкового боргу, що виник з підстав, зазначених у позовній заяві та розрахунку податкового боргу, позивач не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.