Ухвала

від 09.11.2018 по справі 805/4329/16-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 листопада 2018 року справа №805/4329/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Шишов О.О., розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 р. у справі № 805/4329/16-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвест" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010561200 від 26.10.2016 року,-

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №805/4329/16-а з апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За приписами ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи встановлено, що апелянт оскаржує постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року, повний текст якого складено 06 листопада 2017 року.

З апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції податковий орган звернувся 01 листопада 2018 року, що підтверджено вхідним штампом суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Тобто, апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення, встановленого КАС України.

Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування підстав для поновлення строку апелянт зазначив, що первинно з апеляційною скаргою апелянт звернувся вчасно 16 листопада 2017 року, проте ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року апеляційну скаргу повернуто апелянту в зв'язку із несплатою судового збору.

З приводу вищезазначених підстав, на які посилається Головне управління ДФС у Донецькій області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, суддя-доповідач зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Наведене кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, за змістом яких штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

Отже, відсутність затвердженого кошторису суб'єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Суд зазначене клопотання відхиляє у зв'язку з необґрунтованістю з наступних підстав.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто зазначена стаття визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат.

Апелянт не надав належних доказів щодо відсутності фінансування.

Крім того, суддя-доповідач має зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, суддя-доповідач вважає, що чинним законом встановлено вичерпний перелік щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а тому підстав для задоволення клопотання щодо відстрочення сплати судового збору відсутні.

Крім того, стаття 5 Закону № 3674-VI визначає вичерпний перелік осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно п.1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав. Докази, які б підтверджували наявність пільг щодо сплати судового збору, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог ст.3 Закону № 3674-VI (в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги) в даному випадку об'єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції прийнятої в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судовий збір сплачується як у безготівковій так і в готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку та справляється за місцем розгляду справи.

У разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера та скріплена печаткою установи банку.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у позовній заяві заявлена вимога майнового характеру, а саме позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення на суму 2616грн.16коп.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. (1378)

Згідно п. 3 ч. 2 ст.4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Оскільки 1,5 відсотка від 2616,16 грн є меншим за 1 розмір мінімальної заробітної плати, при поданні цієї апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися в розмірі: 1378,00 грн * 150%= 2067 грн.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір у розмірі 2067грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 34314206081008, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету - 22030101 та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Першого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є, та докази сплати судового збору.

Керуючись статтями 292, 298, 299, 321, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 р. у справі № 805/4329/16-а - залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначити інші причини пропуску строку, якщо такі є, та докази сплати судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О.Шишов