Постанова

від 12.11.2018 по справі 825/2203/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2203/18 Головуючий у І інстанції - Житняк Л.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ЧЕКОС" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ЧЕКОС" про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ЧЕКОС", в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ЧЕКОС" за адресою проспект Перемоги 95, м. Чернігів, Чернігівська область.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Застосовано заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації будівлі Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ЧЕКОС" за адресою проспект Перемоги,95, м. Чернігів, Чернігівська область.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що наявність загрози саме безпосередньо життю і здоров'ю людей, а не загрози виникнення є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування шляхом зупинення експлуатації будівлі. На думку Відповідача суд першої інстанції підійшов до розгляду справи формально, залишилися не встановленими обставини щодо виконання скаржником припису, не надано оцінки відносно того чи створюють саме невиконані скаржником пункт припису реальну загрозу здоров'ю та життю людей. Також, Відповідачем на момент подання даної апеляційної скарги виконано усі вимоги припису та 13.08.2018 року скаржник подав Позивачу заяву з проханням провести позапланову перевірку виконання вимог припису.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторони (у письмовому провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, 18 квітня 2018 року провідним інспектором Чернігівського МВ Управління ДСНС України у Чернігівській області Гальчук К.О. за результатами позапланової перевірки складено акт додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб Товариством з обмеженою відповідальністю "КООП ЧЕКОС" за адресою: проспект Перемоги, 95, м. Чернігів, Чернігівська область.

Як вбачається з вказаного акта, в ході перевірки були виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які на думку суду, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а саме:

- двері евакуаційних виходів з коридорів до сходових клітин не обладнані пристроями для самозачинення, чим порушено п.2.37. розділу 111 Правил пожежної безпеки в Україні. Пристрої для самозачинення призначені для запобігання проникнення токсичних продуктів горіння до шляхів евакуації (коридорів, сходових клітин, зовнішніх сходів). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню продуктів горіння. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум'я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- двері виходу на горище виконано не протипожежними, чим порушено п.2.3. розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Протипожежні двері це конструкція, яка складається з металевої коробки, дверного полотна (або декількох полотен), що має дві металеві поверхні, між якими розташовані теплоізолювальні шари матеріалів і ребра жорсткості; дверних приладів, у тому числі пристрою самозачинення, елементів кріплення і призначена для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все не створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- двері електрощитової виконано не протипожежними, чим порушено п.2.3. розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- в будівлі не демонтовано горюче опорядження (облицювання) стелі, чим порушено п.2.17. розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п.7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об'єктів будівництва". Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- не демонтовано горюче оздоблення стін (перший поверх) та підлоги перший та другий поверхи), чим порушено п.2.23. розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все не сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум'я та токсичні продукти горіння), створюючи загрозу життю та здоров'ю людей;

- дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п.2.5. розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасінні пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум'я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все не сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум'я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю га здоров'ю людей;

- грати на вікнах першого поверху не виконано розкривними, розсувними або легкоз'ємними, чим порушено п.2.16. розділу ПІ Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- не обладнано ковпаками (розсіювачами) світильники на другому евакуаційному виході, в приміщенні підвалу та в кабінеті № 420, чим порушено п.1.18. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. У лампі розжарення використовується ефект нагрівання провідника (нитки розжарення) при протіканні через нього електричного струму. Температура вольфрамової нитки розжарення різко зростає після увімкнення струму. Нитка випромінює електромагнітне випромінювання. Для отримання видимого випромінювання необхідно, щоб температура становила порядку декількох тисяч градусів, в ідеалі 6000 К (температура поверхні Сонця). Частину спожитої електричної енергії лампа розжарення перетворює у випромінювання, частину - на виділення тепла. Лише мала частка випромінювання лежить в області видимого світла, основна частка припадає на інфрачервоне випромінювання. Для підвищення коефіцієнту корисної дії в лампі необхідно підвищувати температуру нитки розжарювання, яка у свою чергу обмежена властивостями матеріалу нитки - температурою плавлення. Всі вказані вище фактори створюють умови для виникнення пожежі, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- на сходовій клітині між першим і другим поверхами та в кабінеті № 316 використовуються пошкоджені розетки, чим порушено п.1.18. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Використання пошкоджених розеток може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- на горищі електричні проводи (кабелі) прокладені по горючій поверхні, чим порушено п.1.18. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Встановлення електричних проводів на горючій основі може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю га здоров'ю людей;

- електророзетки та перемикачі встановлені на горючій поверхні, чим порушено п.1.17. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Встановлення електророзеток та перемикачів на горючі основи може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров'ю людей;

- в будівлі використовується пошкоджений електровиріб (електричний подовжувач в кабінеті № 420), чим порушено п.1.18. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Використання пошкоджених електровиробів може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- приміщення кабінетів №№ 420, 414, 316, 319 не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності, чим порушено п. 3.6. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров'ю людей;

- не проведено технічне обслуговування вогнегасників (кабінети №№421, 103, 409, 314), чим порушено п.3.17. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Наявність первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) в непрацездатному стані не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров'ю людей.

Задовольняючи адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що викладені Позивачем порушення, які встановлені під час проведення позапланової перевірки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, визначено, що ДСНС України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Одним з основних завдань ДСНС України є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (в редакції наказу ДСНС України від 01.11.2016 № 560), Управління ДСНС України у Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Право звернення позивача до суду врегульовано підпунктом 10 пункту 9 розділу ІІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 листопада 2015 року № 1337 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Порядок № 1337), в якому вказано, що посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право, зокрема, звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону № 877-V, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами пункту 12 розділу ІІІ Порядку № 1337 обумовлено, що за результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання посадовою особою ДСНС України або її територіального органу у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складається акт перевірки, в якому детально описуються виявлені порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки з посиланням на відповідні вимоги законодавства.

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 1337 посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право, зокрема, надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень законодавства.

Відповідності до приписів статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної планової перевірки контролюючим органом складено акт № 64 від 18 квітня 2018 року, в якому відображено численні порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Разом з тим, стосовно Відповідача також було складено припис від 18 квітня 2018 року N 64, яким від Відповідача вимагається усунути усі виявлені за результатами перевірки порушення.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у: 1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.

Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі № 826/4267/16 (№ К/9901/12245/18).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що існуючі у підприємства порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки № 64 від 18 квітня 2018 року в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

Крім того, доводи Відповідача про те, що ТОВ "КООП ЧЕКОС" на момент подання даної апеляційної скарги виконано усі вимоги припису є безпідставними, оскільки на момент прийняття рішення судом першої інстанції Відповідачем не було надано доказів усунення усіх порушень, які стали підставою для звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КООП ЧЕКОС" залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький