Постанова

від 06.11.2018 по справі 594/1038/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/1038/17Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/4817/179/18 Доповідач - Сташків Б.І. Категорія - 47

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Сташків Б.І.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Кантицької О.І.

та сторін - представника ПАП "Агропродсервіс" Стецюка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 594/1038/17 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2018 року, ухваленого суддею Зушман Г.І., повне рішення складено 20 серпня 2018 року, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" до ОСОБА_3, приватного агропромислового підприємства "Агропродсервіс" про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим ,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року представник ТзОВ "Мрія Центр" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, ПАП "Агропродсервіс"про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач зазначав, що 10 січня 2010 року між ним та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,9269 га строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 10 вересня 2010 року.

Після закінчення строку договору оренди землі, ТОВ "Мрія Центр" мало намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на поновлення даного договору оренди тому 05 березня 2014 року ТОВ Мрія Центр направило ОСОБА_3 лист повідомлення від 04 березня 2014 року про наміри скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди.

Також, після закінчення строку договору оренди ТОВ Мрія Центр продовжувало користуватися зазначеною орендованою земельною ділянкою у своїй господарській діяльності,обробляло її у 2015 році та виплатило відповідачу ОСОБА_3 орендну плату за 2015 рік у розмірі 750 кг пшениці.

Однак, 06 березня 2015 року ОСОБА_3 уклав договір оренди належної йому земельної ділянки з приватним агропромисловим підприємством Агропродсервіс , який було зареєстровано в 2015 році в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ураховуючи викладене, представник ТОВ "Мрія Центр" просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 06 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАП Агропродсервіс і визнати поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки від 10 січня 2010 року, який уклали між собою ТОВ Мрія Центр та ОСОБА_3

17 січня 2018 року представник ТОВ Мрія Центр звернулася із заявою про зміну предмета позову, в якій просила пункт 1 прохальної частини змінити та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області, площею 1,9269 га, кадастровий номер 6120886800:01:001:0102, який 05 грудня 2017 року, уклали між собою ОСОБА_3 та ПАП Агропродсервіс , вказуючи, що договір оренди землі, укладений між відповідачами у справі та визнання недійсним якого було предметом позову розірваний і таке розірвання зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідачі 05 грудня 2017 року уклали між собою новий договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6120886800:01:001:0102, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15 грудня 2017 року.

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2018 року в задоволенні позову ТОВ Мрія Центр до ОСОБА_3, ПАП Агропродсервіс , про визнання недійсним договору оренди землі, визнання договору оренди землі поновленим відмовлено.

Судові витрати по справі покладено на сторони в межах, в яких вони їх понесли.

Не погоджуючись з вказаним рішенням від представника ТОВ Мрія Центр поступила апеляційна скарга в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Мрія Центр", вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушеннями норм матеріального права та неправильного застосування норм процесуального права, а також таким, в якому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, зазначає, що у ТОВ "Мрія Центр" є всі необхідні умови для поновлення договору оренди землі на попередніх умовах, виходячи з переважного права, яке передбачено умовами договору та ст. 33 ЗУ "Про оренду землі". Не погоджується з висновками суду про те, що лист-повідомлення про намір продовжити договір оренди земельної ділянки повинен направлятись рекомендованим листом, оскільки чинним законодавством це не передбачено. Вважає достатнім доказом письмового повідомлення орендодавця списки надані суду, на відправлення простих відправлень з відбитком поштового штемпеля ПАТ "Укрпошта". На думку позивача, помилковим є висновок суду про те, що надані письмові докази і договір про надання послуг із використання сільськогосподарської техніки від 1 квітня 2015 року, акти виконаних робіт, не підтверджують факту продовження використання спірної земельної ділянки. Звертає увагу на те, що ТОВ "Мрія Центр" запропонувало у надісланому відповідачу проекті додаткової угоди аналогічні умови оренди, а також зазначило в листі-повідомленні, що у разі незгоди останнього із запропонованими умовами оренди, він має право надати прийнятні для нього умови або власний проект додаткової угоди.

Вважає безпідставним взяття судом першої інстанції до уваги на спростування вищевказаних письмових доказів позивача, пояснення відповідача щодо неотримання ним листів-повідомлень ТОВ "Мрія Центр", оскільки відповідач з приводу вказаних обставин як свідок не допитувався.

Звертає увагу на неврахування судом першої інстанції при ухваленні рішення того, що відповідач ОСОБА_3 не заперечував відносно продовження орендних відносин з ТОВ "Мрія Центр" та обробітку позивачем земельної ділянки, що на думку останнього стверджується відсутністю відповідних повідомлень з його боку та отримання ним у 2015 році орендної плати.

Вказує, що судом першої інстанції дана невірна оцінка обов'язку орендодавця письмово повідомити орендаря про відмову в поновленні договору оренди у місячний строк.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ПАП "Агропродсервіс" просить апеляційну скаргу TOB Мрія-Центр залишити без задоволення, а рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2018 року без змін. Вказує, що апеляційна скарга TOB Мрія-Центр не відповідає дійсним обставинам, які стверджені доказами, дослідженими у порядку цивільно процесуального кодексу.

Також, зазначає, що твердження позивача,про те що ним належним чином було виконано приписи ч.2. ст.ЗЗ Закону №161, а саме відповідачу - ОСОБА_3 двічі було направлено Листи - повідомлення про наміри скористатись своїм переважним правом на поновлення Договору, долучивши до них відповідні додаткові угоди, не знаходить свого підтвердження , оскільки позивачем до позовної заяви в якості доказу було додано лише копію листа повідомлення від 04.03.2014 року №85 та копію списку №100110-100509 (125) на відправлення простих письмових відправлень по Україні. Вважає, що посилання в апеляційній скарзі позивача на неіснуючий лист-повідомлення від 06 серпня 2014 р. та відповідний список на відправлення простих письмових повідомлень є некоректним та не доводить факту, повідомлення ОСОБА_3Ф,про намір скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі.

Окрім того вказує, що діючі Правила надання поштового зв'язку, не передбачають складення будь-яких списків на відправлення простих поштових відправлень, а відповідні списки лише складаються при відправленні згрупованих поштових відправлень. В свою чергу Правилами чітко зазначено, що такі поштові відправлення в обов'язковому порядку мають бути реєстрованими та на які оператором поштового зв'язку відправнику має бути видано розрахунковий документ.

Представник ПАП Агропродсервіс , вважає, що список, наданий в якості доказу позивачем на відправлення простих поштових відправлень по Україні складений з порушенням чинного законодавства України, позивачем не надано жодного документального підтвердження, яке б свідчило про відіслання та отримання відповідачем ОСОБА_3 листа-повідомлення про наміри скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди.

Окрім того зазначає, що твердження скаржника про те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 використовувалась позивачем в господарській діяльності протягом 2015 року не відповідає дійсності, про що свідчать письмові докази надані суду ПАП Агропродсервіс , яким судом першої інстанції обґрунтовано з дотриманням норм процесуального права, надано правову оцінку.

В судове засідання позивач ТзОВ "Мрія Центр" та відповідач ОСОБА_3 не з'явилися, однак про час та дуту розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника ТзОВ "Мрія Центр" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні представник ПАП "Агропродсервіс" Стецюк Ю.О. заперечив, щодо доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на мотиви викладені у поданому відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що переважне право позивача на укладання договору ( поновлення договору оренди землі) можливе лише за умови дотримання орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє таке право, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів повідомлення ним орендодавця про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений у відповідності до вимог чинного законодавства та встановленим обставинах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІV-ТР № 000824, виданого 05 лютого 2002 року Циганською сільською радою Борщівського району Тернопільської області, являється власником земельної ділянки площею 1,93 га, розташованої на території Циганської сільської ради Борщівського району Тернопільської області (а.с.11)

10 січня 2010 року між ТОВ Мрія Центр та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 1,93 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору здійснена 10 вересня 2010 року (а.с.8-9, т.1). Кадастровий номер земельної ділянки 6120886800:01:001:0102 (а.с.17, т.1).

Умовами договору (пункт 8) передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 9 цього договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік, у тому числі 407,41 грн. в грошовій формі, або в натуральній формі 5 ц зерна щорічно.

06 березня 2015 року між ОСОБА_3 та відповідачем ПАП Агропродсервіс укладено договір оренди належної ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 6120886800:01:001:0102, строком на 7 років (а.с.31-32, т.1), державну реєстрацю якого проведено 28 вересня 2015 року (а.с.17, т.1).

08 листопада 2017 року ОСОБА_3 та відповідач ПАП Агропродсервіс уклали між собою угоду, якою розірвали договір оренди земельної ділянки від 06 березня 2015 року, номер запису про інше речове право 11354961 від 28 вересня 2015 року (а.с.8, т.2).

05 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та відповідачем ПАП Агропродсервіс укладено договір оренди належної ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер 6120886800:01:001:0102, строком на 7 років (а.с.9-10, т.2), державну реєстрацію якого проведено 11 грудня 2017 року (а.с.11, т.2).

Умовами спірного договору встановлено орендну плату в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у гривнях, яка становить 1936,41 грн. в рік, або натуральною продукцією.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Згідно ч.1 ст.626, ст.ст. 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості . Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Згідно норм частин першої - п'ятої статті 33 цього Закону, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (вирішення питання щодо поновлення договору оренди), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст.33 ЗУ "Про оренду землі" реалізація переважного право на поновлення догвоору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 ЗУ "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів:орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою, орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні попереднім орендарем процедури повідомлення про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом встановлено, що ТОВ "Мрія Центр" не подало доказів виконання вказаних вимог закону і дотримання визначеної процедури повідомлення про свій намір реалізувати переважне право на укладення нового договору оренди землі із ОСОБА_3

Зокрема, представником ТзОВ "Мрія Центр" не подано доказів того, що вони не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди зверталися з письмовим повідомленням до відповідача ОСОБА_3 про намір продовжити дію договору оренди.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Як на доказ підтвердження направлення листів - повідомлень з додатковими угодами позивач послався на списки відправлення простих поштових відправлень із ВПЗ Оришківці Гусятинського району від 05 березня №100110-100509(114) , у якому зазначено, прізвище відповідача та назву документу , що відправлявся(а.с.15-16, т.1). Поштовий штампель на цьому списку розмитий, на ньому відсутнє місцезнаходження поштового відправлення та останні цифри, які відображають годину прийняття відправлення на них -31, що є неможливим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що поданий позивачем список відправлення простих поштових відправлень не може бути доказом належного повідомлення ОСОБА_3 про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки вони не підтверджують факт відправлення кореспонденції ОСОБА_3

Порядок надання послуг поштового зв'язку встановлено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила), якими складання списків на відправлення простих поштових відправлень по Україні та проставлення на таких списках підпису працівника поштового зв'язку та відбитку штемпеля не передбачено.

Так, абзацом 8 п.2 Правил визначено, що згруповані поштові відправлення, поштові перекази, це внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно передаються для пересилання одним відправником.

Абзацом 25 п.2 Правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Отже, згруповані поштові відправлення це обов'язково зареєстровані відправлення, на які видаються відповідні розрахункові документи та вручаються одержувачу. Крім цього, опис вкладення проводиться лише при відправленні листа з оголошеною цінністю і обов'язковою перевіркою такого вкладення працівником поштового відділення.

Однак, позивач зазначив, що 05.03.2014р. відправив прості (не зареєстровані на пошті) поштові відправлення листів - повідомлень про намір продовжити дію договору оренди землі, на які складення списку та завірення його підписом працівника поштового зв'язку з відбитком штемпеля не передбачено.

Як вбачається із листа Тернопільської дирекції ПАТ "Укрпошта" від 05 вересня 2017 року № 301-31/1-482 згруповані поштові відправлення для пересилання (списком) у надходженні до відділення поштового зв'язку Оришківці ТД ПАТ "Укрпошта" за березень - серпень 2014 р. не значаться (а.с.10,т.1) .

Інших доказів щодо направлення ОСОБА_3 листів-повідомлень з додатковими угодами позивачем не надано.

За змістом ч.2 ст.33 Закону України "Про оренду землі" встановлено обов'язок орендаря, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, повідомити про це орендодавця. Тобто, в цьому випадку слід розуміти не тільки направлення, а й отримання орендарем відповідного листа - повідомлення, що відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду України №6-55цс15 від 15 квітня 2015 року, №6-3цс15 від 18 березня 2015 року, №6-10цс15 від 25 лютого 2015 року, №6-219цс14 від 25 лютого 2015 року, №6-531цс15 від 9 вересня 2013 року, №6-70цс15 від 10 червня 2015 року, № 6 - 2988 цс 15 від 13 квітня 2016 року. У вказаних постановах Верховний Суд України також вказав, що порушення переважного права на поновлення договору оренди землі матиме місце при укладенні орендодавцем договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря щодо наміру реалізувати переважне право, а також у разі укладення договору з новим орендарем на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права.

Однак, ТзОВ "Мрія Центр" не надало суду не тільки доказів щодо отримання, а й доказів щодо відправлення орендодавцю зазначених листів - повідомлень.

10 квітня 2018 року Верховний Суд розглянув справу №594/397/17 за касаційною скаргою ТзОВ "Мрія Центр", в якій представник ТзОВ "Мрія Центр" посилався на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо недотримання ним усталеної процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі на підставі ст.33 ЗУ "Про оренду землі", оскільки у зазначеній нормі не передбачено та не вимагається надсилати листи - повідомлення рекомендованими цінними та/або з повідомленнями про вручення поштовим відправленнями.

Правовідносини у вищевказаній справі і справі, яка переглядається, є подібними, оскільки в них тотожний предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини справи, а також має місце однакове матеріально- правове регулювання спірних правовідносин. Великою Палатою Верховного Суду зроблено правовий висновок у вказаній справі та надано оцінку тим же доказам в тому числі типовим договорам оренди землі ТОВ "Мрія Центр", доказам надсилання орендодавцю повідомлення і додаткової угоди, що і у даній справі. Таким чином Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права у аналогічній справі з тими же предметом позову і поданими доказами.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо тлумачення районним судом норм ст.33 ЗУ "Про оренду землі" та встановлення обставин, які необхідні для поновлення договору оренди землі на підставі переважного оправа орендаря на власний розсуд.

Відтак, для поновлення договору оренди землі необхідно наявність юридичних фактів в сукупності, зокрема одним з них, є повідомлення орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, а тому продовження користування орендованою земельною ділянкою орендарем і відсутність повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди землі не свідчить про наявність у позивача правових підстав для продовження користування є недостатніми обставинами для визнання договору поновленим.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного суду України у справі № 6-2540цс16 (Постанова від 23.11.2016 р.), оскільки у цій справі встановлено інші обставини. У вказаній справі було встановлено факт продовження користування позивачем орендованою земельною ділянкою відповідача та належного повідомлення орендодавця про наміри повідомлення договору оренди землі з додатковою угодою, однак така обставина не встановлена у даній справі, яка переглядається апеляційним судом.

Критичній оцінці підлягають доводи апеляційної скарги, що відповідач ОСОБА_3 не був допитаний судом першої інстанції в якості свідка, оскільки відповідно до ст. 234 ЦПК України ОСОБА_3 міг бути допитаний як свідок тільки за його згодою, а такої згоди він не надавав. Факт, що ОСОБА_3 не був допитаний в суді в якості свідка не звільняє позивача від обов'язку доведення надіслання і отримання відповідачем ОСОБА_3 повідомлень про намір продовжити договір оренди землі.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ТзОВ "Мрія Центр" продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою, здійснювало її обробіток та виплатило у 2015 році орендну плату, що на їхню думку дає підстави вважати договір оренди землі поновленим на тих самих умовах, не заслуговують уваги суду, оскільки сам по собі факт продовження користування земельною ділянкою орендарем за умови невиконання ним свого обов'язку щодо повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення раніше укладеного договору оренди землі немає жодного правового значення для вирішення спору.

Відповідно до норми ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Із аналізу практики розгляду Європейським судом з прав людини справ щодо порушення права володіння майном поняття "майно", як і "власність" має досить широке тлумачення й охоплює цілу низку економічних інтересів (активів) - як матеріальних, так і нематеріальних. Зокрема, у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції розглядались справи щодо порушення права власності, де об`єктами були прибутки, що випливають із власності, зокрема орендна плата (рента), передбачена договором, добровільно укладеним відповідно до законодавства "Mellacer та інші проти Австрії", заяви №№10522/83, 11011/84, 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 року.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 мав правові підстави вважати, що договір оренди землі, укладений ним з ТОВ "Мрія Центр", припинений у зв'язку із закінченням строку його дії, а позивач на власний розсуд розпорядився своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, тобто не скористався ним.

З урахуванням того, що переважне право на поновлення договору оренди землі можливе лише за умови дотримання орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє право, а позивач не надав суду належних та допустимих доказів направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди та отримання орендодавцем такого повідомлення, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Також, місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання договору оренди недійсним, оскільки врахував, що підставами для визнання вказаного договору недійсним ТОВ "Мрія Центр" зазначало саме порушення його переважного права на поновлення договору оренди, яке, як встановлено судом, порушено не було.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" - залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2018 року - залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова Тернопільського апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

День складання повного тексту постанови - 12 листопада 2018 року.

Головуючий: Сташків Б.І.

Дикун С.І.

Судді: Парандюк Т.С.