Рішення

від 12.11.2018 по справі 467/781/18

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/781/18

2/467/278/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря Сіваченко Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла до ОСОБА_2, фермерського господарства ОСОБА_3О. , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідача: виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла (далі ТОВ Агрофірма Вісла ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, фермерського господарства ОСОБА_3О. , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідача: виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_4, яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серія 1- МК № 019091 була власником земельної ділянки площею 7,10 га, що розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, було укладено договір оренди землі строком на 10 років.

Даний договір було зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії від 29 травня 2006 року за № 040600500528. Вказаний договір оренди є чинним.

15 серпня 2007 року між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_4, укладено додатковий договір № 20 до договору оренди, яким п.8 Договору викладено в новій редакції із зазначенням, що договір укладено на 15 років, п.9 договору збільшено розмір орендної плати. Додаток до договору оренди зареєстровано в Арбузинському районному відділі регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 серпня 2007 року за № 040700500019.

В 2008 році ОСОБА_4О померла, спадкоємцем померлої є ОСОБА_2, який прийняв спадщину на вказану земельну ділянку, а тому відповідно до ст. 1216 ЦК України до нього переходять усі права та обов'язки спадкодавця.

На початку липня 2018 року позивачу стало відомо, що 19 квітня 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області було здійснено реєстрацію договору оренди даної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 48, укладений 19 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством ОСОБА_3О. , строком на 7 років площею 7,1047 га.

Строк дії договору, який укладено між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_4 на даний час не сплив, а тому є чинним. Із заявами про припинення укладеного договору оренди ОСОБА_2, як спадкоємець померлої ОСОБА_4 до ТОВ Агрофірма Вісла не звертався.

Позивач зазначив, що спірний договір оренди землі є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі та на час укладення договору спірна земельна ділянка знаходилася у користуванні позивача. Вважав, що одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря).

Посилаючись на ці обставини, ТОВ Агрофірма Вісла просило визнати недійсним договір оренди, укладений 19 квітня 2016 року за № 48 між ОСОБА_2М та фермерським господарством ОСОБА_3О. , зареєстрований 19 квітня 2016 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області ОСОБА_5 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29890915 від 03 червня 2016 року та стягнути із відповідачів понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 01 серпня 2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Представником відповідачів направлено суду відзив на позовну заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову за недоведеністю, оскільки вимоги позивача не підтверджені належними та допустимими доказами.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2017 року справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник ТОВ Агрофірма Вісла повністю підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначала, що спірний договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2М та фермерським господарством ОСОБА_3О. є недійсним, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства, є таким, що укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі. Вважала, що одна й та сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря), зазначила, що на час укладення договору спірна земельна ділянка знаходилася у користуванні позивача. Крім того, державний реєстратор, всупереч вимог закону, не надіслав запити до відповідних органів з метою перевірки наявності вже зареєстрованих прав на вищевказану земельну ділянку, що призвело до подвійної реєстрації прав оренди земельної ділянки та порушення права позивача на користування спірною земельною ділянкою. Предстаник позивача заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Щодо виклику ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 12 листопада 2018 року, то такий відмовився від отримання судової повістки.

Представник відповідача фермерське господарство ОСОБА_3О. в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області в судове засідання не з"явився, надав суду клопотання про розгляд справи в його відсутність відповідно до наявних у справі матеріалів та наданих сторонами доказів (а.с. 33-34).

Суд, вислухавши представника позивача, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, а також оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, керуючись принципом верховенства права, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 29 травня 2006 року у книзі державної реєстрації договорів оренди в Миколаївській регіональній філії за № 040600500528 зареєстровано договір оренди землі, укладений без дати між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_4, яка згідно державного акту на право приватної власності на землю серія 1 -МК № 019091 була власником земельної ділянки площею 7,10 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, строком на 10 років (а.с. 9-10, 109-110).

Пунктами 36-39 укладеного між сторонами договору визначений порядок зміни умов договору і припинення його дії.

Пунктом 39 договору визначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Відповідно до п. 43 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

15 серпня 2007 року між ТОВ Агрофірма Вісла та ОСОБА_4, укладено додатковий договір № 20 до договору оренди, яким п. 8 Договору викладено, що договір укладено на 15 років, п. 9 договору збільшено розмір орендної плати, та який зареєстровано в Арбузинському районному відділі регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному Комітеті України по земельних ресурсах про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 серпня 2007 року за № 040700500019 (а.с. 12, 180).

Як видно із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.11.2012 року (а.с. 97) ОСОБА_4 померла 01 липня 2008 року, спадкоємцем майна померлої, а саме земельної ділянки площею 7.10 га кадастровий номер 4820382601:03:000:0398 на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія 1- МК № 019091 є ОСОБА_2

Згідно копії реєстраційної справи (а.с. 72-103) видно, що ОСОБА_2 та фермерське господарство ОСОБА_3О. уклали 19 квітня 2016 року договір оренди землі № 48 строком на 7 років, згідно якого в оренду надана земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_2 площею 7. 1047 га кадастровий номер 4820382601:03:000:0398.

19 квітня 2016 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області ОСОБА_5, було здійснено реєстрацію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4820382601:03:000:0398 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та фермерським господарством ОСОБА_3О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29890915 від 03 червня 2016 року (а.с. 101).

Так, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

В той же час, вирішуючи питання про дійсність договору оренди землі, необхідно брати до уваги положення ст. 4 ЦПК України та 15 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір, оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 18 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом ст. 20 Закону України Про оренду землі , укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Частиною першою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до приписів ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі положеннями статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 5 ст. 116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Згідно з п. п. 1 та 3 ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частина 1 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі й на земельні ділянки.

Згідно з роз'ясненнями Державної реєстраційної служби від 6 серпня 2013 року №2951/05-15-13 Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 1 січня 2013 року.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що при здійсненні державної реєстрації оспорюваного ТОВ Агрофірма Вісла договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та фермерським господарством ОСОБА_3О. , державний реєстратор перевірив відсутність державної реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку в органі, до компетенції якого раніше належали відповідні функції. Рішення державного реєстратора (а.с. 101) про проведення державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки знаходиться в матеріалах справи без підпису посадової особи.

Отже, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам вищезазначеного закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

За такого, суд приходить до висновку, про задоволення позову, оскільки право ТОВ Агрофірма Вісла на строкове користування земельною ділянкою порушено, так як вказаний об'єкт нерухомості був переданий йому в оренду раніше на законних підставах, чинність якого тривала і на час укладення оспорюваного договору, за яким право оренди землі перейшло до фермерського господарства ОСОБА_3О. , а також із обраним способом захисту прав орендаря, який повністю узгоджуються із вищевикладеними нормами законів та відповідає встановленим обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 8)

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що позов задоволено, тому з ОСОБА_2 та фермерського господарства ОСОБА_3О. на користь ТОВ Агрофірма Вісла підлягає стягненню сплачений судовий збір по 881,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла до ОСОБА_2, фермерського господарства ОСОБА_3О. , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на стороні відповідача: виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 19 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством ОСОБА_3О. за № 48, зареєстрований 19 квітня 2016 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області ОСОБА_5 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 29890915 від 03 червня 2016 року.

Стягнути із ОСОБА_2, фермерського господарства ОСОБА_3О. по 881,00 грн. з кожного сплачених судових витрат на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13 листопада 2018 року

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Вісла (ЗКПО 33434835, 55010, Миколаївська область, Арбузинський район, с. Новоселівка, вул. Центральна, 35).

Відповідач: ОСОБА_2 (код платника податків НОМЕР_1, с. Новоселівка, Арбузинського району, Миколаївської області).

Відповідач: фермерське господарство ОСОБА_3О. (ЄРДПОУ 37564577, с. Мар'янівка, Арбузинського району, Миколаївської області).

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_6