Рішення

від 12.11.2018 по справі 904/4289/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4289/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська технологічна компанія", с. Сніжків, Валківський район, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітутек", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 26 133, 96 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанська технологічна компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітутек" (далі - відповідач) на свою користь суму 26 133, 96 грн., з яких 26 133, 96 грн. - основний борг, 282, 00 грн. - 3% річних, 3 230, 96 грн. - пеня, 179, 53 грн. - інфляційні.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №20/12/17-1 від 20.12.2017.

Ухвалою суду від 26.09.2018 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до положень статті 252 ГПК України.

Разом з тим, 26.09.2018 судом ухвалено надати відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позовну заяву; відповідачу в порядку статті 251 Господарського процесуального кодексу України надати заперечення на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відповіді на відзив.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення №4930006520415 про вручення поштового відправлення, з якого вбачається отримання відповідачем 03.10.2018 ухвали суду від 26.09.2018, проте всупереч вимог ухвали суду від 26.09.2018, відповідач не надав відзив на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 09.11.2018 року судом прийнято рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20.12.2017 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір №228 (далі - Договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця товар, (асортимент, номенклатура, кількість та ціна якого вказується у видаткових накладних), а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати товар в порядку визначеному цим Договором чи додатками до нього, які є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується в рахунках-фактурах до цього Договору та видаткових накладних на партію товару. Оплата рахунку-фактури покупцем повністю підтверджує його погодження з ціною на партію товару та з усіма іншими умовами визначеними цим Договором та погодженою постачальником заявкою покупця. Загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій товару, поставлених покупцю за цим Договором, згідно з видатковими накладними підписаними у період дії цього Договору. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривнях - шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Усі витрати, пов'язані з переказом коштів, несе покупець. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів, сплачених покупцем за поставлену партію товару, на розрахунковий рахунок постачальника. (п.п. 5.1-5.4 Договору)

На виконання умов Договору позивачем здійснено поставку товару - герметик AQUA PROTECT (LT/14) 50*1.5 на загальну суму 32 441, 47 грн. (з ПДВ) згідно видаткової накладної №297 від 04.04.2018, що підписана та скріплена печатками підприємств обох сторін.

З огляду на те, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 22 441, 47 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

У випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору, а саме у разі прострочення оплати товару у випадках передбачених п. 5.7 Договору, сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Так, позивач нарахував до сплати відповідачу пеню за період з 04.04.2018 року по 04.09.2018 року у розмірі 3 230, 96 грн., 3% річних за той самий період у розмірі 282, 00 грн. та інфляційні за період з квітня 2018 року по червень 2018 року у розмірі 179, 53 грн. (а.с.11)

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені та 3% річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Оплата товару за цим Договором здійснюється покупцем шляхом 100 % попередньої оплати на підставі наданого постачальником рахунку-фактури, протягом трьох банківських днів з дати його отримання покупцем. У разі якщо покупець у вказаний строк не здійснив передоплату у постачальника не виникає обов'язку здійснення поставки. Сторони можуть узгодити інший порядок оплати конкретної партії товару шляхом підписання Додаткової угоди до Договору поставки (п.п.5.6, 5.7 Договору)

Відповідно до приписів статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Здійснивши поставку товару без 100% передплати, сторони змінили умови Договору в частині строків розрахунку за поставлений товар, а тому зобов'язання щодо оплати поставленого товару виникає у покупця з моменту отримання вимоги постачальника про оплату товару з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи те, що 25.07.2018 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості (а.с.46), з урахуванням затверджених Міністерством юстиції України 19.12.07р. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів за №1383/14650, вказана вимога отримана відповідачем 28.07.2018.

В порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України обов'язок щодо оплати товару повинен бути виконаний відповідачем у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 04.08.2018 включно.

Оскільки 04.08.2018 є вихідним днем, кінцевий строк оплати товару припадає на 06.08.2018, в той час як прострочення виконання зобов'язань щодо оплати отриманого відповідачем товару починається з 07.08.2018 року, і саме з цієї дати позивач має право здійснювати нарахування пені та 3% річних.

За викладених обставин, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 07.08.2018 по 04.09.2018 у розмірі 624, 05 грн. та 3% річних за той самий період у розмірі 53, 49 грн., тоді як в решті нарахувань пені та 3% річних відмовляється судом.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних, з огляду на те, що право вимоги стосовно оплати поставленого товару виникло у позивача 07.08.2018, в той час як позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 179, 53 грн. за період з квітня 2018 року по червень 2018 року.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем внаслідок звернення з даним позовом до суду, суд зазначає наступне.

На підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав договір про надання правової допомоги №18/09-18 від 03.09.2018, укладений між позивачем та адвокатом Качановим Є.О., свідоцтво №1939 від 08.07.2015 про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер серії ХВ №000013 від 04.09.2018, платіжне доручення №4266 від 05.09.2018 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанська технологічна компанія" на користь адвоката Качанова Є.О. юридичних послуг у розмірі суми 10 000,00 грн.

За змістом приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частинами 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене та враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даному спорі, кількість часу, необхідного на виконання адвокатом робіт (надання послуг), суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості та співрозмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, розрахунок вартості послуг за надану професійну правничу допомогу на суму 10 000, 00 грн. є завищеними, а тому розмір таких витрат підлягає обмеженню сумою 1 000, 00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітутек" (49000, м.Дніпро, вул. Воронезька, буд. 17, код 41282476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська технологічна компанія" (63042, Харківська область, Валківський район, с. Сніжків, вул. 17 Вересня, буд. 8-А, код 38383822) суму 22 441, 47 грн. основного боргу, 53, 49 грн. 3% річних, 624, 05 грн. пені, 884, 64 грн. витрат на професійну правничу допомогу , 1 558, 73 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Суддя А.В. Суховаров