ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 910/28462/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
представники учасників справи:
позивача - Семененко Є.М.,
відповідача - Кулаков В.В.,
третьої особи-1 - не з'явився,
третьої особи-2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018
(головуючий - Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорногуз М.Г.)
та рішення Господарського суду міста Києва міста Києва від 07.06.2017
(суддя Грєхова О.А.)
у справі №910/28462/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Державне підприємство "Національний спортивний комплекс "Олімпійський",
2. Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3"
про стягнення 5 678 781,76 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" (далі - ТОВ "БК "СБМУ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПАТ "ХК "Київміськбуд") про стягнення заборгованості в сумі 2 515 326,10 грн, інфляційних втрат в сумі 2 821 069,47 грн (за період з листопада 2012 року по квітень 2017 року), 3% річних в розмірі 342 386,19 грн (за період з 15.11.2012 по 01.06.2017) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.06.2017).
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем неналежно виконувались умови договору підряду №05/04/10 від 09.04.2010, який був укладений між ПАТ "ХК "Київміськбуд" та Публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3", внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 2 515 326,10 грн.
Підставою для звернення позивача до суду є договір про відступлення права вимоги від 20.10.2015, який був укладений між ТОВ "БК "СБМУ" та Публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3".
1.3. Відповідачем у справі подано заяву про застосування позовної давності у спорі.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
2.2. 09.04.2010 між ПАТ "ХК "Київміськбуд" (генпідрядник - в подальшому змінено організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство) та Публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-3" (головний підрядник) укладено договір підряду №5/04/10 (далі - договір підряду) на виконання робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський" за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 55.
2.3. До договору підряду сторонами укладено ряд додаткових угод.
2.4. Додатковою угодою №8 від 17.01.2013 до договору підряду №5/04/10 сторони домовились про зменшення ціни договору на 300 460,19 грн та викладення п. 2.1 договору в такій редакції: "договірна ціна становить 95 928 156,81 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 15 988 026,14 грн".
2.5. Публічним акціонерним товариством "Трест Київміськбуд-3" на виконання умов договору підряду було виконано комплекс робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський" за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, на суму 95 928 156,84 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за період квітень 2010 року - жовтень 2012 року форми №КБ-2в, які підписані сторонами договору, замовником (НСК "Олімпійський"), субпідрядниками та скріплені печатками підприємств, та довідками про вартість виконаних робіт та витрат за період квітень 2010 року - жовтень 2012 року.
2.6. З січня 2011 року сторонами було зменшено розмір договірного забезпечення до 2%, що відображено у подальшому у перерахованих вище довідках №КБ-3 та актах №КБ-2в за період з січня 2011 року.
2.7. 16.09.2011 був підписаний акт готовності об'єкта до експлуатації щодо І черги будівництва "Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі м. Києва", на підставі якого виданий сертифікат №16511051950 від 06.10.2011 про закінчення І черги будівництва.
2.8. 23.04.2012 був підписаний акт готовності об'єкта до експлуатації щодо ІІ черги будівництва, І пусковий комплекс "Реконструкція існуючих та будівництво нових об'єктів НСК "Олімпійський" по вул. Червоноармійській, 55 у Печерському районі м. Києва", на підставі якого виданий сертифікат №16512067396 від 28.04.2012 про закінчення І пускового комплексу ІІ черги будівництва.
2.9. Відповідачем роботи були оплачені частково на суму 93 412 830,69 грн, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" у сумі 2 515 326,10 грн.
2.10. В подальшому сторонами було підписано та скріплено печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2014, відповідно до якого станом на 01.12.2014 у відповідача існує заборгованість на користь ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" у сумі 2 515 326,10 грн.
2.11. 20.10.2015 між ТОВ "БК "СБМУ" (цедент) та Публічним акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-3" (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-3" (цедент, головний підрядник) відступило на користь ТОВ "БК "СБМУ" (цесіонарій) право вимоги, належне цеденту, внаслідок чого цесіонарій стає кредитором у правовідносинах з ПАТ "ХК "Київміськбуд" (боржником, генпідрядником), які первісно виникли внаслідок виконання цедентом на користь боржника підрядних робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", який розташований за адресою: 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва (договір підряду №05/04/10 від 09.04.2010), котрі оформлені відповідними актами приймання виконаних робіт/послуг згідно з даними бухгалтерського обліку цедента на загальну суму 95 928 156,80 грн.
2.12. 30.10.2015 ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" та позивач листами повідомили відповідача, що ТОВ "БК "СБМУ" стало кредитором у правовідносинах з ПАТ "ХК "Київміськбуд", які первісно виникли внаслідок виконання ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" на користь боржника підрядних робіт з будівництва підземного паркінгу на 248 машино-місць в межах реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", розташованого за адресою: 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі міста Києва, Україна (договір №5/04/10 від 09.04.2010) та просили виконати зобов'язання щодо оплати вказаних підрядних робіт на користь нового кредитора - ТОВ "БК "СБМУ".
2.13. Проте, як зазначає позивач, відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних підрядних робіт за договором №5/04/10 від 09.04.2010 виконано не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат.
2.14. Заперечуючи проти позову, позивач вказує, що довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт, та акти КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт були підписані замовником та підрядником 31.10.2012, тому позов, поданий ТОВ "БК "СБМУ" 04.11.2015 зі спливом позовної давності, задоволенню не підлягає.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 07 червня 2017 року рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" заборгованість у розмірі 2 515 326,10 грн, 3% річних в розмірі 225 861,54 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 951 226,12 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 70 700,84 грн та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 2 471,74 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" на користь Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 27 712,78 грн.
Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції виходив з того, що факт належного виконання умов договору підряду та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 2 515 326,10 грн.
Однак, представником відповідача було подано заяву про застосування позовної давності.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що підписавши 01.12.2014 акт звірки взаємних розрахунків, відповідач визнав існування у нього заборгованості на користь ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" у сумі 2 515 326,10 грн, а тому 01.12.2014 перебіг позовної давності перервався.
З огляду на викладене, позивачем не було пропущено позовну давність щодо суми основного боргу, оскільки позивач звернувся з позовом 04.11.2015.
В свою чергу, стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права кредитора у зв'язку із знеціненням коштів. Проценти річних та інфляційні втрати є наслідком прострочення основного боргу і їх слід розглядати як самостійні негативні наслідки прострочення боржника, застосування яких може мати місце за вимогою кредитора.
Отже, на думку суду першої інстанції, інфляційні втрати та 3% річних є додатковими вимогами, які можуть бути пред'явлені боржнику за весь період існування боргу, і стосовно яких, відповідно, здійснюється самостійний перебіг позовної давності. До даних вимог застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. А тому, переривання позовної давності за вимогами про стягнення боргу, які є самостійними, при відсутності визначених ст. 264 ЦК України підстав не має наслідком переривання позовної давності за додатковими вимогами.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції здійснивши власний розрахунок сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, дійшов висновку про те, що з відповідача підлягає стягненню 225 861,54 грн 3% річних та 1 951 226,12 грн інфляційних втрат, а в частині вимог про стягнення 468 548,53 грн інфляційних втрат та 116 524,65 грн 3% річних суд відмовив, оскільки за даними вимогами позовна давність сплила.
3.2. 14 серпня 2018 року постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" на користь Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 93 700,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 21 700,10 грн.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що акт звірки взаєморозрахунків від 01.12.2014 підписаний з боку ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" неуповноваженою особою, тому цей акт не може переривати позовну давність.
В свою чергу, позовна давність на вимоги щодо остаточного виконання генпідрядником всіх зобов'язань за договором підряду починає перебіг з першого робочого дня після 12.05.2012 (субота), тобто з 14.05.2012, і її перебіг закінчився 14.05.2015.
З позовом позивач звернувся 04.11.2015, тобто з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. 31 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 в частині відмови у позові та направити справу в цій частині на новий розгляд до місцевого суду. Залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 в частині задоволення позовних вимог.
4.2. Касаційна скарга мотивована такими доводами.
4.2.1. Приймаючи постанову, апеляційний суд неправильно застосував ст.ст. 253, 526, 530, 879 ЦК України, відповідно до яких, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Оплата робіт здійснюється після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Місцевим судом правильно встановлено, що у підрядних відносинах за спірним договором підряду відповідач повинен був сплатити борг по договірному забезпеченню до 15.11.2012, а по проміжних платежах до 14.11.2012 включно, звернувшись 04.11.2015 до суду позивач не пропустив строк позовної давності.
4.2.2. Апеляційний суд безпідставно не застосував ч. 1 ст. 264 ЦК України, відповідно до якої перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідач підписанням актів звірки взаємних розрахунків між ПАТ "ХК "Київміськбуд" та ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" за договором підряду за період з 01.01.2010 по 24.12.2010 станом на 01.07.2013 та станом на 01.12.2014, та підписанням додаткової угоди №7 від 31.10.2012 та додаткової угоди №8 від 17.01.2013, довідки ТФ КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 31.10.2012 вчинив дії, що свідчать про визнання боргу.
Отже, висновки апеляційного суду про пропуск строку позовної давності, покладені в основу відмови у позові, не ґрунтуються на з'ясованих фактичних обставинах справи та зроблені з порушенням ст.ст. 76, 79, ч. 1 ст. 236, ч. 1 ст. 237, ч. 4 ст. 238 ГПК України, оскільки є немотивованими.
4.2.3. Крім того, в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників відповідач визнавав факт підписання акта звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2014 уповноваженою особою від ПАТ "ХК "Київміськбуд". На це вказує і наявність печатки відповідача на даному акті звірки, що залишилось поза увагою апеляційного суду.
4.2.4. Зважаючи на те, що відповідач декілька років підряд під час розгляду справи визнавав належність підписання акта звірки станом на 01.12.2014 між ПАТ "ХК "Київміськбуд" та ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" за договором №5/04/10 від 09.04.2010 віце-президентом ПАТ "ХК "Київміськбуд" Джигілем А.І., то обов'язок доведення зворотного покладається на відповідача.
4.2.5. Згідно з ч. 1 ст. 266 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначив в постанові, що 13.08.2018 до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові документи. Ці документи навіть не надавались для ознайомлення позивачу.
Отже, постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 прийнята з порушенням ст.ст. 266, 269 ГПК України, без встановлення порушень норм процесуального права щодо дослідження обставин переривання та дотримання позовної давності при зверненні позивачем за захистом до суду.
4.2.6. В свою чергу місцевий суд невірно застосував ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки 3% річних та інфляційні в цій частині були нараховані за період з 14.11.2015 - а отже, в межах позовної давності, оскільки за своєю природою такі нарахування не є штрафними санкціями, а забезпечують компенсаторні механізми відповідної плати та відшкодування втрат за період незаконного користування чужими коштами.
4.3. 19 жовтня 2018 року ПрАТ "Холдингова компанія "Київміськбуд" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
4.4. Відзив мотивовано такими аргументами.
4.4.1. Судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку всім фактичним обставинам справи та правильно встановлено пропуск позивачем позовної давності для звернення до суду, оскільки акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2014 від імені відповідача підписано неуповноваженою особою.
4.5. Від інших учасників справи відзиви до Верховного Суду не надходили.
4.6. Склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.11.2018, який міститься у матеріалах справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується стягнення з відповідача заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.
5.2.2. Позивач по суті оспорює правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо застосування до спірних правовідносин позовної давності.
5.2.4. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
При цьому до дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, належить, зокрема, підписання в межах позовної давності уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.
5.2.5. Судами встановлено, що 01.12.2014 сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно з яким сторони підтвердили наявність у відповідача перед ПАТ "Трест "Київміськбуд-3" заборгованості на загальну суму 2 515 326,10 грн.
Верховний Суд вважає, що вказуючи про те, що з боку відповідача акт звірки взаєморозрахунків підписаний віце-президентом ПАТ "ХК "Київміськбуд" Джигілем А.І. , який не мав відповідних повноважень, апеляційний суд не встановив, якими доказами це підтверджується.
Так, Верховний Суд не вбачає, що судом апеляційної інстанції досліджувалися внутрішні документи товариства ПАТ "ХК "Київміськбуд", які регламентують діяльність віце-президента цього товариства, зокрема коло його службових повноважень.
Крім того, апеляційний суд не звернув будь-якої уваги, що з боку відповідача акт звірки взаєморозрахунків, крім віце-президента, підписаний також головним бухгалтером та скріплений печаткою відповідача.
5.2.6. Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; веде весь бухгалтерський облік на підприємстві та організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.
Враховуючи викладені вимоги, господарський суд апеляційної інстанції не з'ясував правову природу акта взаєморозрахунків та не дослідив, з урахуванням вимог чинного законодавства, чи є бухгалтер (відповідно до своїх посадових обов'язків) уповноваженою посадовою особою на підписання такого акта.
5.2.7. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення суду першої інстанції) сторони мають однакові процесуальні права і рівною мірою ними користуються, що є реалізацією принципу рівності перед судом, викладеного у ст. 4 2 ГПК України. Такі права певним чином визначають диспозитивність господарського процесу, а саме можливість суб'єктів самостійно впорядковувати (регулювати) свої відносини, діяти на власний розсуд.
Так, згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України (в редакції, чинній на час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) основними засадами (принципами) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Статтею 7 ГПК України (в редакції, чинній на час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до ст. 13 ГПК України (в редакції, чинній на час ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) (змагальність сторін) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом ст. 14 ГПК України (диспозитивність господарського судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Отже, за загальними правилами судового процесу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 та ст. 13 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017).
5.2.8. Верховний Суд вбачає, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 прийнято до розгляду апеляційну скаргу ПрАТ "ХК "Київміськбуд".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 провадження у справі №910/28462/15 зупинено до набрання законної сили рішення у справі №910/8990/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" та Публічного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-3" про визнання договору від 20.10.2015 недійсним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 поновлено апеляційне провадження у справі №910/28462/15.
5.2.9. Підпунктом 9 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 269 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 266 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
5.2.10. Верховний Суд виходить з того, що приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що у доповненнях до апеляційної скарги відповідач звертав увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2014 від імені ПрАТ "ХК "Київміськбуд" був підписаний особою, повноваження якої на представництво не були підтверджені довіреністю.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції не перевірив, чи відповідають ці пояснення вимогам ст.ст. 266, 269 ГПК України щодо строків подання таких пояснень та меж розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції. Також апеляційною інстанцією не з'ясовано, чи надсилалися такі пояснення іншим учасникам справи, щоб інші учасники могли подати свої заперечення на такі доводи відповідача.
Крім того, в силу диспозитивності та змагальності господарського судочинства, апеляційній інстанції необхідно було дослідити, чи були такі доводи відповідача предметом розгляду в суді першої інстанції, і якщо ні, то які обставини унеможливили їх подання .
5.2.11. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що позов у цій справі був пред'явлений поза межами позовної давності, є передчасним, оскільки зроблений з неправильним застосуванням до спірних правовідносин як вимог процесуального права (ст.ст. 266, 269 ГПК України), так і норм матеріального права (ст.ст. 261, 264 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 2, 7, 13, 14, 73, 86, 104, 182, 183, 266, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
6.2. Відповідно до частини 3 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Частиною 4 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допущено судом апеляційної інстанції, справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
6.3. Таким чином, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6.4. Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" постановлено, зокрема, ліквідувати Київський апеляційний господарський суд та утворити Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя у зв'язку із публікацією в газеті "Голос України" повідомлень про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.
Таким чином, справа №910/28462/15 Господарського суду міста Києва передається для розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
6.5. При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин щодо наявності чи відсутності підстав для застосування позовної давності, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін у зв'язку із застосування позовної давності, дати їм належну юридичну оцінку, встановити обставини, пов'язані з перериванням перебігу позовної давності, а також дослідили правову природу акта звірки взаєморозрахунків, повноваження осіб, які його підписали, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
7. Судові витрати
7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
7.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "СБМУ" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 у справі №910/28462/15 скасувати.
3. Справу №910/28462/15 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді Л. Стратієнко
В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 15.11.2018 |
Номер документу | 77821183 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ткач І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні