Рішення

від 14.11.2018 по справі 701/1191/17-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року справа № 701/1191/17-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника селянського (фермерського) господарства Вершина - Мельника Р.А. (за ордером),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лисакове до Маньківської районної державної адміністрації, треті особи селянське (фермерське) господарство Вершина , ОСОБА_3 про визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування запису про проведену державну реєстрацію прав,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лисакове звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Щур Яни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17478713 від 25.11.2014 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 333014171231) за СГ Вершина ;

- зобов'язати державного реєстратора Маньківського районного управління юстиції Черкаської області внести запис про скасування рішення державного реєстратора Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Щур Яни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17478713 від 25.11.2014 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 333014171231) за СГ Вершина .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на час звернення до суду ТОВ Лисакове користується земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га, на підставі договору оренди землі від 15.04.2011 укладеного з фізичною особою ОСОБА_5 (спадкоємець ОСОБА_3) строком на 10 років, що зареєстрований відділом Держкомзему у Маньківському районі Черкаської області 30.01.2012 за №712310010004001204. У листопаді 2017 року позивач дізнався, що 10.11.2014 між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Вершина укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 10 років. У подальшому, державним реєстратором проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 17478713 від 25.11.2014 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 333014171231) за СГ Вершина . Позивач зазначене рішення відповідача вважає протиправним, оскільки право оренди спірної земельної ділянки на момент прийняття оскаржуваного рішення вже було зареєстровано за ТОВ Лисакове та на час проведення оскаржуваних реєстраційних дій зареєстрований договір оренди землі від 15.04.2011 укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Лисакове є чинним, тому подвійна реєстрація договору оренди землі з новим орендарем є неможливою.

Ухвалою суду від 05.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Відповідач та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, явку своїх представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник третьої особи селянського (фермерського) господарства Вершина в судовому засіданні просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю Лисакове є правонаступником фермерського господарства Лисакове .

ТОВ Лисакове користується земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га, на підставі договору оренди землі від 15.04.2011 укладеного з фізичною особою ОСОБА_5 (спадкоємець ОСОБА_3) строком на 10 років, що зареєстрований відділом Держкомзему у Маньківському районі Черкаської області 30.01.2012 за №712310010004001204.

У період дії зазначеного договору оренди землі державний реєстратор прийняв рішення індексний номер 17478713 від 25.11.2014 про реєстрацію за СГ Вершина права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 333014171231), на підставі договору оренди від 10.11.2014 №б/н, що укладений вказаним СГ Вершина з ОСОБА_3, строк дії договору 10 років.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення відповідачем оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV (надалі - Закон №161), Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень від 01.07.2004 № 1952-IV (надалі - Закон №1952), у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону №161, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки, як передбачено ч. 5 ст. 6 цього Закону підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Вказана норма повністю кореспондується з приписами п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

Аналізуючи вищевказані норми суд дійшов висновку, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що відділом Держкомзему у Маньківському районі Черкаської області зареєстровано за ТОВ Лисакове право оренди вищезазначеної земельної ділянки, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2012 за №712310010004001204.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням (в період дії договору оренди землі від 15.04.2011 укладеного з фізичною особою ОСОБА_5 та ТОВ Лисакове ) також зареєстровано за третьою особою СФГ Вершина право оренди вищевказаної земельної ділянки.

За приписами ст. 17 Закону №161, об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, в даному випадку СФГ Вершина набуло права оренди земельною ділянкою кадастровий номер - НОМЕР_1 в листопаді 2014 року після прийняття реєстратором оскаржуваного рішення, тобто під час дії договору оренди з позивачем ТОВ Лисакове .

Отже, саме з цього моменту земельна ділянка вважається переданою в користування СФГ Вершина , натомість, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт передачі від ТОВ Лисакове земельної ділянки до СФГ Вершина , а також припинення договору оренди землі від 15.04.2011 укладеного з фізичною особою ОСОБА_5 та ТОВ Лисакове .

Враховуючи вищевикладене, реєстрація права оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 за третьою особою СФГ Вершина зумовила одночасне існування права користування земельною ділянкою декількома суб'єктами господарювання, що є порушенням чинного законодавства, а також інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно .

Суд зазначає, що у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону №1952 (в редакції на час реєстрації договору), державний реєстратор встановлював відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону №1952 передбачалось, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону №1952, державній реєстрації підлягали виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Суд наголошує, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі (п. 3 ч. 3 ст. 10 зазначеного Закону).

Верховний Суд України у постанові від 29.09.2015 по справі №21-760а15 акцентував увагу судів, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

З підстав викладеного суд дійшов висновку про те, що здійснення запиту для встановлення наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав, які виникли до 01.01.2013 на об'єкт нерухомого майна є не правом, а обов'язком державного реєстратора.

Разом із тим, в порушення вимог законодавства України, державний реєстратор при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеного від 10.11.2014 №б/н між СФГ Вершина та ОСОБА_3 належним чином не перевірив наявність права оренди на дану земельну ділянку за ТОВ Лисакове , внаслідок чого неправомірно здійснив повторну (подвійну) реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази недійсності (не чинності) або розірвання договору оренди землі від 15.04.2011, укладеного з фізичною особою ОСОБА_5 (спадкоємець ОСОБА_3) та ТОВ Лисакове .

Вищевказана правова позиція повністю узгоджується із постаново Верховного Суду від 04.09.2018 по справі №823/362/18, провадження №К/9901/10306/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з цим, відсутні підстави для стягнення на користь позивача сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Щур Яни Юріївни про державну реєстрацію за СГ Вершина прав та їх обтяжень, індексний номер 17478713 від 25.11.2014 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 333014171231).

Зобов'язати державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації внести запис про скасування рішення державного реєстратора Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Щур Яни Юріївни про державну реєстрацію за СГ Вершина прав та їх обтяжень, індексний номер 17478713 від 25.11.2014 про реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,3273 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 333014171231).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маньківської районної державної адміністрації (вул. Соборна, 14, смт. Маньківка, Черкаська обл., 20100, ідентифікаційний код 04061257) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Лисакове (вул. Шкільна, 25, смт. Буки, Маньківський р-н, Черкаська обл., 20114, ідентифікаційний код 36778163) сплачений судовий збір в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 14.11.2018.