ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2018 року м. Київ № 640/18176/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
Приватного акціонерного товариства Київресурспостач до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання бездіяльність протиправною, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство Київресурспостач з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідача протиправною;
- зобов'язати відповідача дати висновок щодо повернення надмірно сплаченої пені.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом норм ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Приписами ч. 6 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із позовною заявою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Із змісту поданої позовної заяви вбачається, що вона подана представником Акціонерного товариства - ОСОБА_1
Вимогами ч. 3 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Крім того, в силу приписів норм ч. 5 і 6 ст. 59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження представника юридичної особи можуть підтверджуватись довіреністю, яка видана від її імені та підписана особою, уповноваженою на це законом або установчими документами; копіями цих документів, засвідченими у встановленому законом порядку чи підписом судді.
Суд встановив, що до матеріалів позовної заяви додано копію довіреності за №2 від 29.12.2017, видану директором ОСОБА_4 на представництво ОСОБА_1 інтересів позивача без права передоручення із строком до 31.12.2018.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.
Згідно підпункту 7 пункту 3 розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.
Пунктом 10 розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки Для копій . У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка Копія .
Водночас, суд вважає, що копію доданої до позовної заяви довіреності директором ПрАТ Київресурспостач не засвідчено, а засвідчено самим представником ОСОБА_1
Таким чином, суд вважає, що додана до позовної заяви копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_1, а отже, в розумінні ст.ст. 55, 59 КАС України вона є неналежним представником у даній справі.
Крім того, приписами ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Нормами цієї ж статті Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта (рішення) чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши зміст позову суд встановив, що заявлені позивачем позовні вимоги сформульовані нечітко та незрозуміло, а саме: у пункті 1 прохальної частини позову позивачем не зазначено в чому полягає бездіяльність відповідача, яку ПАТ Укрнафта просить визнати протиправною, а в пункті 2 прохальної частини позову позивачем не вказано на яку суму надміру зарахованих коштів (пені) позивач просить суд зобов'язати відповідача сформувати та подати висновок.
Таким чином, суд пропонує позивачу подати до суду уточнену позовну заяву, в тексті якої (а саме в прохальній частині) чітко сформулювати свої позовні вимоги, з урахуванням наведених зауважень суду.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 160 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: оригіналу довіреності №2 від 29.12.2017, виданої директором ПрАТ Київресурспостач ОСОБА_4 ОСОБА_3 на представництво інтересів позивача; уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду, - у кількості примірників відповідно до кількості сторін та для суду.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -
У Х В А Л И В:
1. Залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства Київресурспостач без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Скочок
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2018 |
Оприлюднено | 15.11.2018 |
Номер документу | 77822031 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Скочок Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні