Рішення

від 13.11.2018 по справі 826/10913/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 листопада 2018 року №826/10913/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судових засідань Огнивому Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Якісна Городина" додержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2017 №0005301201 та №0005311201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Якісна Городина" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якій (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.06.2017 №0005301201 та №0005311201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 22.03.2017 №2154/26-52-12-01-14/33882907, прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0007861201, яке в подальшому було частково скасовано по процедурі адміністративного оскарження рішенням Головного управління Державної фіскальної служби України в місті Києві, та прийнято в подальшому податкові повідомлення-рішення від 27.06.2017 №0005711201 та №0005701201.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 22.03.2017 №2155/26-52-12-01-14/39157166 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 26.06.2017 №0005301201 та №0005311201, зазначивши, що податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано суму податкового кредиту не були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 17.05.2018 суд залучив у якості співвідповідача по справі Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві.

Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві надало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило аналогічні пояснення тим, що були викладені у відзиві державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Під час судового розгляду справи, судом оголошувалась перерва в порядку, встановлено Кодексом адміністративного судочинства України.

Адміністративну справу №826/10913/17 розглянуто в письмовому провадженні на підставі статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було проведено камеральну перевірку податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю Якісна Городина з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю Якісна Городина пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість за період січень 2017 року.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 22.03.2017 №2155/26-52-12-01-14/39157166 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0007871201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30 871, 25 грн., у тому числі 24 697, 00 грн. - основний платіж та 6 174, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю Якісна Городина , не погоджуючи із вказаним податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, оскаржило його до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.05.2017 №14408/10/26-15-10-01-16 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Якісна Городина було задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0007861201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 064, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 3 016, 25 грн. в зв'язку з наявністю у платника податку переплати з податку на додану вартість. Крім того, контролюючим органом було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 26.06.2017 №0005301201 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 12 064, 00 грн.;

- від 26.06.2017 №0005311201, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 15 791, 25 грн., у тому числі: 12 663, 00 грн. - основний платіж та 3 158, 25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.05.2017 №14408/10/26-15-10-01-16, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0007871201 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 10.08.2017 №17548/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 №0007871201 (з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги), а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Якісна Городина - без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Якісна Городина не погоджуючись із зазхначеним, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий Кодекс України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних І Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Як вбачається з акту перевірки та наданих відповідачами відзивів на позовну заяву, державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві були зроблені висновки, що товариством з обмеженою відповідальністю Якісна Городина порушено абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, товариством з обмеженою відповідальністю Якісна Городина включено суму податку на додану вартість у розмірі 24 697, 00 гри; (відображену у рядку 10.1 декларації) до податкового кредиту, отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю Маріот Компані , яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, позивач наголошує на тому, що податкові накладні №124 та №125, виписані товариством з обмеженою відповідальністю Маріот Компані були своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому порушень з боку позивача немає і ним правомірно відображено в рядку 10.1 декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року суму податку на додану вартість в розмірі 24 697, 00 грн.

Так, на підтвердження вказаного товариством з обмеженою відповідальністю Якісна Городина надано суду копії квитанцій №1 (в кількості двох штук - відповідно до кількості накладних: накладна №124 та накладна №125) з яких вбачається, що податкові накладні прийнято до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2017.

Також, в матеріалах справи наявні, надані позивачем, копії квитанції про реєстрацію податкових накладних, з яких вбачається, що податкову накладну №124 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2017 о 01:19:14 за №9265176749, а також податкову накладну №125 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2017 о 01:19:15 за №9265176750.

Відтак, матеріали справи свідчать, що податкові накладні, на підставі яких позивачем було сформовано суму податкового кредиту, було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.01.2017, що підтверджується відповідними квитанціями, натомість перевірка позивача проводилась 22.03.2017, тобто станом на момент її проведення, податкові накладні вже були зареєстровані.

Під час судового розгляду справи Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, як суб'єктом владних повноважень, жодним чином не обґрунтовано суду законність спірних податкових повідомлень-рішень від 26.06.2017.

Зокрема, відповідачем не надано суду доказів того, що висновки акту перевірки зроблені за іншими податковими накладними і взагалі, що це питання досліджувалось під час проведення перевірки.

Відтак, суд зазначає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві не надано суду доказів, які покладені в основу прийнятих 26.06.2017 податкових повідомлень-рішень.

Так, суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідач, покладений на нього приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення не виконав та не надав суду жодних доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 26.06.2017 №0005301201 та №0005311201.

Крім того, відповідачем не спростовано факт реєстрації 15.01.2018 податкових накладних №124 та №125 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.06.2017 №0005301201 та №0005311201.

Присудити здійснені товариством з обмеженою відповідальністю "Якісна Городина" (м. Київ, вул. Братиславська, 9-а, кв. 69, код ЄДРПОУ 39157166) судові витрати у розмірі 1 600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.