Рішення

від 13.11.2018 по справі 826/1419/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2018 року № 826/1419/18

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Обслуговуючого кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА"

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування наказу №5 від 04.01.2018.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Обслуговуючий кооператив "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №5 від 04.01.2018 про скасування реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт від 25.07.2016 №КВ083162070548.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2018 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2018 суд, з метою всебічного дослідження обставин, призначив справу до судового розгляду з викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, не дочекавшись кінцевої дати усунення недоліків припису від 20.12.2017 позивачем, скасував Обслуговуючому кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.07.2016 №КВ 083162070548. На думку позивача вказані дії є протиправними, оскільки ч. 2 ст. 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не передбаченою такої підстави для визнання об'єкту самочинним будівництвом, як розроблення та затвердження містобудівної документації на об'єкті із порушенням містобудівних умов та обмежень.

Відповідач у визначений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що відповідач здійснював перевірку об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 на виконання вимог Прокуратури міста Києва, викладених у листі від 20.06.2017 №04/2/4/1-184-17, у відповідності до вимог ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", та згідно Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. За результатами позапланової перевірки встановлено, що проектна документація на зазначений об'єкт передбачає будівництво багатоквартирного житлового будинку та не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки і вимогам Містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, виданих Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.07.2014 №115/14/12/009 -14, окрім того проектна документація розроблена без необхідних технічних умов та із порушенням вимог ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також п. 4.3 ДБН А.2.2.-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", а відтак Обслуговуючим кооперативом "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА", як замовником будівництва внесені недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт від 25.07.2016 №КВ083162070548, а вищевикладені обставини дають підстави вважати зазначений об'єкт самочинним будівництвом.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, крім того Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не містять обмеження щодо кількості квартир, а отже дозволяють будівництво багатоквартирного будинку в межах до чотирьох поверхів. Крім того, проектна документація виконана без дотримання технічних умов.

У відповіді на заперечення позивача, відповідач вказав, що згідно Містобудівних умов та обмежень, цільове призначення земельної ділянки - індивідуальне житлове, гаражне і дачне будівництво, функціональне призначення - житлова садибна забудова. В той же час, проектна документація на об'єкт Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 передбачає будівництво багатоквартирного житлового будинку, що не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, оскільки, згідно п. 3.19 ДБН район садибної забудови може бути сформований окремими блокованими будинками до 4- поверхів.

У додаткових поясненнях до позовної заяви, позивач зазначив, що експертним звітом від 18.08.2016 підтверджується, що проектна документація виконана із дотриманням вимог діючих нормативних документів. А відтак вважає рішення відповідача надуманим та прийнятим без урахування всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

25.07.2016 Обслуговуючому кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" було видано декларацію про початок виконання будівельних робіт, на підставі якої розпочато будівництво чотирьох поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, ІІІ категорія складності будівництва, код 1122.2.

Також Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замовнику будівництва було видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 04.07.2014 №115/14/12/009-14 на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

10.01.2018 Обслуговуючий кооператив "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" отримав від відповідача акт, складений за результатами проведення планового (позапланового заходу) державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудівних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №б/н, яким встановлено, що: проектна документація на об'єкт "Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1", яка розроблена ТОВ "КиЕв" передбачає будівництво багатоквартирного житлового будинку (відповідно до ТЕА проекту - 24 квартири); має загальний вхід - вихід зі всіх квартир, не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та вимогам Містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, виданих Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.07.2014 №115/14/12/009 -14, чим порушено ч.2 ст. 24, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 3.149 ДБН 360-32, окрім того проектом не передбачені та не виконані заходи з безперешкодного доступу людей, які відносяться до маломобільних груп населення, відсутній розрахунок необхідної кількості місць паркування автотранспорту для постійного та тимчасового зберігання автотранспорту; проектна документація розроблена без необхідних технічних умов та із порушенням вимог ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також та п. 4.3 ДБН А.2.2.-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", а відтак Обслуговуючим кооперативом "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА", як замовником будівництва внесені недостовірні дані в декларацію про початок виконання будівельних робіт від 25.07.2016 №КВ083162070548.

Разом з тим, позивач отримав припис про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.12.2017, яким головний інспектор інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом ОСОБА_1 вимагала усунути виявлені в акті правопорушення у термін до 22.01.2018 та повідомити про виконання зазначеного припису Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

18.01.2018 позивач отримав від відповідача наказ №5 від 04.01.2018 про скасування реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт від 25.07.2016 №КВ083162070548.

Позивач зазначає, що відповідач завчасно скасував декларацію та прийняв оспорюваний наказ, який в своє чергу є протиправним, що й стало підставою для звернення останнього з адміністративним позовом до суду.

Правовідносини, що виникли регулюються положеннями Конституції України, Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність".

Так, Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Частиною 2 статті 31 Закону 3038-VI передбачено, що експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так серед з поданих позивачем документів до справи, був долучений Експертний звіт ТОВ Укрекспертиза в будівництві , від 18.06.2016 №0655-4301-16/УЕБ згідно якого встановлено, що проектна документація розроблена з дотриманням вимог міцності, надійності та довговічності.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону 3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 41 Закону 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Процедуру виконання будівельних робіт визначає Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року.

Так, пунктом 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року, передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Отже, підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт можливо лише, якщо буде встановлено наявність у декларації недостовірних даних або розбіжностей, які дають підставу вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Тобто, об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

- об'єкт будується без належно затвердженого проекту з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З наявного в матеріалах справи акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового заходу) державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудівних вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №б/н вбачається встановлення факту зазначення Обслуговуючим кооперативом "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" недостовірних відомостей у декларації про початок виконання будівельних робіт в частині надання інформації щодо належно затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва.

З вище наведених норм законодавства слідує, що реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути скасована лише у разі виявлення Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Тобто, нормами Закону 3038-VI закріплений вичерпний перелік підстав за яких може бути скасована реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з тією обставиною, що у випадку виявлення недостовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, у відповідача є правові підстави для вчинення дій передбачених статтею 39-1 Закону 3038-VI, однак в кожному випадку останньому слід враховувати характер недостовірних відомостей.

Недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка вказано в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між вказаними в ній даними.

Як вбачається з матеріалів справи, містобудівних умов та обмежень вбачається, що цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Функціональне призначення - територія належить до території житлової садибної забудови (існуюча) відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, гранично допустима поверховість об'єкта не більше 4 поверхів (у тому числі цокольного та мансардного), згідно вимог п. 3.19 ДБН, влаштувати відкритий майданчик або гараж для зберігання автотранспортних засобів за рахунок відведеної ділянки, отримати необхідні технічні умови . Та передбачено до початку будівельних робіт надати проектну документацію до Департаменту містобудування та архітектури для реєстрації в містобудівному кадастрі.

Так, відповідачем зазначено, що проектом не передбачено розрахунку місць для паркування автотранспорту за рахунок відведеної території для постійного та тимчасового зберігання машин, не передбачено заходи з безперешкодного доступу людей, які відносяться до мало мобільних груп населення, не отримано необхідних технічних умов, проектна документація на об'єкт Будівництво житлового будинку на АДРЕСА_1 не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки та вимогам Містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки, крім того, проектна документація розроблена без отримання необхідних технічних умов.

Відповідно до абзаців 7 та 8 пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 N 466 (далі - Постанова N466), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 8 ст. 1 Закону 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно із ч 2 ст. 26 Закону 3038-VI суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно з пунктом 11 Порядку N 466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, виконання будівельних робіт без дотримання містобудівних умов та обмежень є істотним порушенням будівельних норм і правил.

Крім того, відповідач зазначив, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; реєстрація права власності на об'єкт містобудування, однак позивачем порушено визначений законодавством порядок виконання будівельних робіт.

Як вбачається із пояснень позивача, останній не заперечує того факту, що проектна документація розроблена із порушенням містобудівних умов та обмежень, однак вважає, що дане правопорушення не є підставою визнавати об'єкт самочинним будівництвом.

Окрім того, позивач зазначає, що оспорюваний наказ був виданий до закінчення дії припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що фактично позбавило позивача усунути вказані недоліки в установлений строк.

Однак суд зазначає, що вказані твердження позивача є необґрунтованими, оскільки як вбачається із матеріалів справи та пояснень відповідача, спірний наказ про скасування державної реєстрації на початок будівництва по АДРЕСА_1 був виданий не на підставі припису, як стверджує позивач, а на підставі акту перевірки, таким чином реєстрація була скасована за фактом виявлених правопорушень.

Підпунктом 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності передбачено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Декларація про початок виконання будівельних робіт Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована від 25.07.2016, тобто до набрання чинності вищевказаного Закону, а відтак вказана обставина дає право відповідачу скасувати декларацію про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт у разі виявлення невідповідності.

Крім того, суд зазначає, що за невиконання вимог припису Законом дійсно передбачається інший вид відповідальності, який за своїми ознаками є окремим видом правової відповідальності.

Так, пунктами 16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05. 2011 № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

Так за результатами перевірки встановлено, що Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві зареєстрував подану ОК Будінвестперспектива декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва: АДРЕСА_1 №КВ083162070548 та видав містобудівні умови та обмеження замовнику будівництва - ОСОБА_2 Згідно Містобудівних умов та обмежень цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва. Функціональне призначення - територіальна садибна забудова.

В свою чергу, проектна документація на об'єкт будівництва по АДРЕСА_1 не відповідає вказаним вимогам. Оскільки передбачає будівництво багатоквартирного житлового будинку із загальним входом-виходом зі всіх квартир, проектом не передбачені та не виконані заходи з безперешкодного доступу людей, які відносяться до маломобільних груп населення, відсутній розрахунок необхідної кількості місць паркування автотранспорту для постійного та тимчасового зберігання автотранспорту; проектна документація розроблена без необхідних технічних умов та із порушенням вимог ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4.3 ДБН А.2.2.-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Дані обставини були підтверджені також показами, викликаного у судове засідання 09.08.2018 свідка - головного державного інспектора інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1.).

Так, відповідно до п. 3.19 ДБН ** 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень визначено, що район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Згідно ДБН В.2.2-15-2005 зблокований будинок - це будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Тобто, розробленим проектом передбачено загальний вхід-вихід, що в свою чергу не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

Крім того, розроблений проект взагалі не містить заходи безперешкодного доступу маломобільних груп населення, що підтверджується наданою копією проекту.

Суд звертає увагу, що ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення визначено, що вимоги цього документа поширюються на проектування та реконструкцію цивільних (житлових та громадських) будинків та споруд з урахуванням потреб людей, які відносяться до маломобільних груп населення (далі - МГН), функціонально-планувальні елементи будинків і споруд, їх земельні ділянки, а також на вхідні вузли, комунікації, шляхи евакуації, приміщення (зони) проживання, об слуговування і робочі місця, а також їх інформаційне та інженерне обладнання.

Також, як вбачається із наявного в матеріалах адміністративної справи проекту, останній не містить розрахунок необхідної кількості місць для паркування. Водночас, ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень визначено, що розміщення автостоянок і гаражів для постійного зберігання автомобілів жителів житлових будинків слід здійснювати з розрахунку одне машино-місце на одну квартиру для нового будівництва.

Станом на момент розгляду даної справи, позивач доводів відповідача не спростував, доказів усунення виявлених недоліків суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає, що замовником будівництва наведені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки об'єкт будується без урахування вимог містобудівної документації, вихідних даних та з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ч.8 ст.36 Закону №3038-VI, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ №5 від 25.07.2018 про скасування реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт від 25.07.2016 №КВ083162070548 відповідно до вимог Закону № 3038-VI.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Обслуговуючого кооперативу "БУДІНВЕСТПЕРСПЕКТИВА" (04107, м. Київ, вул. Соляна, 70, код ЄДРПОУ 40295531) відмовити.

Судові витрати покласти на позивача

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур