Рішення

від 07.11.2018 по справі 826/1772/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2018 року № 826/1772/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі:

від позивач: Лазоренко Ю.О.,

від відповідача: Іщенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос до:Головного управління Держгеокадастру у Київській області третя особа:Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про:визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лотос (вул. Іллінська, буд. 16, м. Київ, 04070; код ЄДР: 32111544) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115; код ЄДР: 39817550), в якому, з урахуванням остаточно сформованих у заяві від 15.06.2018 вимог, просить суд:

1) визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок із кадастровими номерами: НОМЕР_1, площею 1,7690 га; НОМЕР_2, площею 2,000 га; НОМЕР_3, площею 0,12 га; НОМЕР_4, площею 0,12 га; НОМЕР_5, площею 0,12 га; НОМЕР_6, площею 0,12 га;

2) зобов'язати державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області видалити з Державного земельного кадастру інформацію щодо державної реєстрації відносно земельних ділянок із кадастровими номерами: НОМЕР_1, площею 1,7690 га; НОМЕР_2, площею 2,000 га; НОМЕР_3, площею 0,12 га; НОМЕР_4, площею 0,12 га; НОМЕР_5, площею 0,12 га; НОМЕР_6, площею 0,12 га.

Позов зареєстрований канцелярією суду 31.01.2018.

В обґрунтування позову по суті зазначається, що 12.03.2003 між позивачем та Козинською селищною радою було укладено договір оренди земельної ділянки. 08.06.2015 було укладено договір про внесення змін, яким передбачено, що об'єктом оренди є земельні ділянки загальною площею 15,7182 га, розташовані смт. Козин, надані під житлову забудову: 8,7563 га з кадастровим номером НОМЕР_7; 4,9911 га з кадастровим номером № НОМЕР_8; 1,5273 га з кадастровим номером НОМЕР_9; 0,4435 га з кадастровим номером НОМЕР_10. Вказані ділянки були передані позивачу, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ТОВ Лотос .

Однак, як по суті зазначає позивач, існують земельні ділянки, право власності певних громадян на які скасовано судом, але межі яких накладаються на межі земельних ділянок, що орендуються позивачем. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказані земельні ділянки скасоване. Однак, накладення меж земельних ділянок порушує права позивача та обмежує дії позивача щодо внесення змін у державний земельний кадастр.

Так, як зазначає позивач відносно земельних ділянок, які накладаються на земельну ділянку, яка орендується позивачем (а.с. 20), 28.09.2009 розпорядженням Обухівської РДА № 1204 затверджено матеріали попереднього погодження вибору місця розташування земельних ділянок та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам для ведення індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради та на підставі розпоряджень Обухівської РДА від 21.12.2009 № 1692 та № 1693 земельні ділянки були вилучені з користування ТОВ Лотос та передано у власність фізичним особам.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 (справа № 2а-7742/10/1070), яка залишена без змін ухвалою КААС від 21.12.2011 та ухвалою ВАСУ від 03.09.2013, розпорядження № 1204 від 28.09.2009, № 1692 та № 1693 від 21.12.2009 були скасовані.

Після прийняття вказаної постанови, рішеннями Обухівського районного суду Київської області права власності фізичних осіб на спірні ділянки було скасовано.

Зокрема, рішенням суду від 01.03.2016 по справі № 372/5906/14-ц державні акти були визнані недійсними, а земельна ділянка з кадастровим номером: НОМЕР_1, площею 1,7690 га була витребувана з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі Козинської селищної ради, що стосується і земельної ділянки за № НОМЕР_2, площею 2,00 га, яка була витребувана з незаконного володіння ОСОБА_4 Постановою Верховного Суду від 28.02.2018 по справі № 372/5906/14-ц ухвалу апеляційного суду Київської області від 29.08.2016, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Відповідно до постанови Апеляційного суду Київської області від 08.05.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Крім того, рішенням суду від 19.01.2012 по справі № 2-15-12 були визнані недійсними державні акти та договори купівлі-продажу з кадастровим № НОМЕР_11, площею 0,12 га, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та з кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,12 га, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Позивач також зазначає, що згідно рішення суду від 04.05.2012 по справі № 2/1018/18/12 були визнані недійсними державні акти та договори купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровим № НОМЕР_5, площею 0,12 га, укладеного 22.10.2010 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та за кадастровим № НОМЕР_6, площею 0,12 га, укладеного 23.03.2010 між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та витребувані на користь держави в особі Обухівської РДА Київської області.

При цьому, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2017, 11.10.2017, 10.10.2017 виявлено, шо:

- земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_1, площею 1,7690 га зареєстрована за ОСОБА_11, з датою реєстрації 12.09.2016;

- земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_2, площею 2,00 га, зареєстрована за ОСОБА_4, з датою реєстрації 12.09.2016;

- земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_11, площею 0,12 га, зареєстрована за ОСОБА_5, з датою реєстрації 22.04.2016;

- земельна ділянка № НОМЕР_4, площею 0,12 га, зареєстрована за ОСОБА_7, з датою реєстрації 22.04.2016;

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,12 га зареєстрована за ОСОБА_8, з датою реєстрації 22.04.2016;

- земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_6, площею 0,12 га, зареєстрована за ОСОБА_10

Проте, як зазначено у позові, згідно даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на зазначені земельні ділянки скасоване.

Позивач зазначає, що у зв'язку з наведеними обставинами, межі ділянок, які були вилучені з незаконного володіння фізичних осіб, на даний час, фактично накладаються на межі земельної ділянки, що знаходиться в довгостроковому користуванні (на умовах оренди) у позивача, що, як зазначає позивач, підтверджується Зведеним планом земельних ділянок, що у свою чергу порушує права позивача та обмежує дії позивача щодо внесення змін у Державний земельний кадастр, оскільки існують накладення земельних ділянок.

Позивач зазначає, що звертався до ГУ Держгеокадастру у Київській області з відповідною заявою (від 04.01.2018) про скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок на підставі п. 60 Порядку № 1051, однак з боку відповідача жодних дій на скасування таких записів вчинено не було. Так, у заяві на адресу ГУ Держгеокадастру від 04.01.2018 позивач, зазначивши окремі наведені вище обставини, просив скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок (а.с. 22). У заяві, крім іншого, зазначено, що межі земельних ділянок, які були вилучені з незаконного володіння фізичних осіб, на даний час фактично накладаються не межі земельної ділянки, що знаходиться у довгостроковому користуванні (на умовах оренди) у ТОВ Лотос , що в свою чергу порушує права товариства та обмежує дії щодо внесення змін у Реєстр речових прав на нерухоме майно. В контексті наведеного до матеріалів справи надано лист інженера-геодезиста відносно того, що дійсно існує перетин (накладання) земельних ділянок с кадастровими номерами (а.с. 49) із земельною ділянкою ТОВ Лотос кадастровий номер НОМЕР_7, площею 8,7563 га.

Позивач зазначає, що оскільки скасовано в судовому порядку державні акти та договори купівлі-продажу земельних ділянок і вказане відображене в Державному реєстрі речових прав на майно, то, відповідно, повинен бути скасований запис про власника (землекористувача) у відомостях про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі так само як і повинна бути скасована державна реєстрація земельної ділянки із закриттям Поземельної книги відносно такої земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач посилається на положення ст. 27 Закону України Про оренду землі (щодо прав орендаря), ч. 1 ст. 1, ч. 8 ст. 9, ч. 2 ст. 15, п. і ч. 1 ст. 25 Закону України Про державний земельний кадастр , п/п. 6 п. 138, п. 60-61 Порядку ведення Державного земельного кадастру (щодо виправлення помилок ; щодо скасування записів у Поземельній книзі на підставі рішення суду), затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016.

З урахуванням викладеного позивач просить задовольнити позов.

Відповідач у відзиві на позов (а.с. 97) просив відмовити у задоволенні позову. Відповідач у відзиві на позов зазначив, що 05.01.2018 було зареєстровано заяву позивача про скасування реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами, на яку надано відповідь від 31.01.2018.

У відповіді від 31.01.2018 № 19-10-0.222-1327/2-18 ГУ Держгеокадастру у Київській області, крім іншого повідомило, що відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру - Національної кадастрової системи, згідно даних, отриманих в порядку інформаційного обміну від органів державної реєстрації прав, на виконання п. 113 Порядку № 1051, до Поземельних книг на земельні ділянки з кадастровими номерами: № НОМЕР_1 - 15.09.2016, НОМЕР_2 - 15.09.2016, НОМЕР_11 - 26.04.2016, НОМЕР_4 - 26.04.2016, НОМЕР_5 - 26.04.2016, НОМЕР_6 - 26.04.2016 були внесені записи про скасування прав власності на дані земельні ділянки.

Відповідач зазначає, що відповідно до п. 60 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду, тобто державний кадастровий реєстратор не має повноважень скасовувати запис у Поземельній книзі без рішення суду про скасування такого запису.

Відповідач звертає увагу, що Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки, це внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру. Поземельна книга закривається в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Відповідач зазначає, що повідомлення про зареєстровані (припинені) речові права у державному реєстрі прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходить з органів реєстру прав і після чого відомості вносяться у Поземельну книгу.

Відтак, як зазначає відповідач, після скасування прав на землю органами реєстру прав, державний кадастровий реєстратор отримає в порядку інформаційного обміну інформацію про скасування прав, відповідно до чого і вносить зміни до Поземельної книги.

Під час розгляду справи надано витяги з Державного земельного кадастру (т.1., а.с. 203 і далі) по ділянкам з кадастровими номерами: № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_11, НОМЕР_4. По земельним ділянкам з кадастровими номерами: НОМЕР_5, НОМЕР_6 витяги не були сформовані з причин, як вбачається з пояснень відповідача (т.1, а.с. 204), перетину цих ділянок з ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_7. Надано також роздруківки з кадастру Поземельних книг.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою, не скористалась своїм правом щодо участі у судових засіданнях та надання пояснень по суті спору.

У судовому засіданні 07.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр (далі також - Закон № 3613-VI) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч. 1 ст. 24 Закону N 3613-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону N 3613-VI Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру та містить відомості про земельну ділянку, зазначені у цій частині ст. 25 Закону.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки (ч. 2 ст. 25 Закону).

Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ч. 4 ст. 25 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів ), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 9 ст. 21 Закону відомості про розподіл земель між власниками та користувачами вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до ч. у ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі також - Закон 1952-IV) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується (ч. 3 ст. 26 Закону 1952-IV).

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону) (ч. 5 ст. 26 Закону 1952-IV).

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону N 3613-VI порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Постановою КМ України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок № 1051).

Відповідно до п/п. 6 п. 138 Порядку № 1051, на який посилається позивач як на підставу задоволення позову , визначено поняття помилки , як помилка, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки. Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 смт. 37 Закону України Про Державний земельний кадастр під помилкою розуміється технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущення яких Управлінням Держгеокадастру у зв'язку реєстрацією земельних ділянок, відносно яких заявлено позов, позивачем під час розгляду справи не доведено.

У даному випадку позивачем не доведено допущення Управлінням Держгеокадастру протиправної бездіяльності в контексті застосування положень п/п. 6 п. 138 Порядку № 1051 та, відповідно, не доведено наявності підстав для скасування державної реєстрації земельних ділянок на підставі п/п. 6 п. 138 Порядку № 1051.

Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про Державний земельний кадастр , з урахуванням ч. 4 та ч. 7 ст. 9 цього Закону, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, у т.ч. виправлення помилок, здійснюються державними кадастровими реєстраторами, які є незалежними процесуальними особами, а відтак, виправлення будь-яких помилок безпосереднього Управлінням (органом управління), яке визначено відповідачем у справі, суперечило б Закону.

Відповідно до п. 60 Порядку № 1051, на який як на підставу задоволення позову посилається позивач та тільки на підставі якого позивач звертався до Управління із заявою від 04.01.2018, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про Державний земельний кадастр Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку:

а) кадастровий номер;

б) площа;

в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця);

г) склад угідь;

ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

д) нормативна грошова оцінка;

е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки;

є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

ж) кадастровий план земельної ділянки;

з) дата державної реєстрації земельної ділянки;

и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

ї) дані про бонітування ґрунтів.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 зазначеного Закону Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки .

З наведеного вбачається, що приписи ст. 25 Закону України Про Державний земельний кадастр в кореспонденції з положеннями п. 60 Порядку № 1051 (щодо скасування записів у Поземельній книзі ), на який позивач посилався у зверненні до Управління та посилається у позові, як на правову підставі позову, не регулюють питань щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки про що позивачем заявлено позов, а відтак відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Управлення Держгеокадастру в контексті реалізації положень п. 60 Порядку № 1051 та задоволення з цих підстав інших похідних від цього позовних вимог.

Між тим , відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону N 3613-VI державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі : поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника. Наведене знайшло своє відображення у п. 114 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 17.10.2012 № 1051.

Таким чином, Законом визначено лише дві підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У той же час, заява позивача до Управління від 04.01.2018, з невиконанням якої пов'язується звернення до суду, не містить посилання на такі правові підстави та обставини, як власне і позов, у зв'язку з цим відсутні підстави для висновку про протиправну бездіяльність Управління, яка б полягала у невиконанні на вимогу позивача положень ч. 10 ст. 24 Закону N 3613-VI. При цьому, як вже зазначалося, такі дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки вчиняються виключно Державним кадастровим реєстратором. Слід додати, що під час розгляду справи не доведено наявності обставин, з якими пов'язується застосування положень ч. 10 ст. 24 Закону N 3613-VI.

Відтак, не втручаючись у питання прав на земельні ділянки, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено допущення Управлінням, як відповідачем, протиправної бездіяльності, наявність якої б зумовлювала задоволення похідних від цього позовних вимог (про видалення інформації з кадастру), як і не доведено обов'язку Управління вчинити дії, заявлені у позові. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Лотос (вул. Іллінська, буд. 16, м. Київ, 04070; код ЄДР: 32111544) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115; код ЄДР: 39817550) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2018.