Рішення

від 14.11.2018 по справі 826/2500/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2018 року № 826/2500/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовомОСОБА_1 до треті особиГоловного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича Товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Єврокар України , Товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Сіті про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовною заявою до Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича (далі також - відповідач, державний виконавець, Дарницький РВДВС), в якій просить:

- визнати рішення відповідача Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича, про накладення арешту (заборони, обтяження, тощо) на автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 - протиправним та скасувати його;

- визнати дії відповідача Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича, пов'язані із вилученням та спрямовані на вилучення автомобіля "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 - протиправними;

- зобов'язати відповідача Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича повернути у володіння та користування ОСОБА_1 автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем, як лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу № 421 укладеного з ТОВ Лізингова компанія Єврокар Україна (після відступлення права вимоги - ТОВ Лізингова компанія Авто Сіті ) повністю сплачено вартість предмету лізингу, яким є транспортний засіб - автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а отже, на його думку, набув авто у власність. З вини ТОВ Єврокар Україна , станом на 30.01.2018 року свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на лізингоодержувача не переоформлено. Водночас, 30.01.2018 року Головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпаком Олександром Івановичем накладено арешт на вказаний автомобіль, поліцією вилучено його та поміщено на штрафмайданчик.

Позивач 06.02.2018 року звернувся до відповідача із зверненнями №2786 про передання майна - автомобіля "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 на зберігання, №2787 про надання можливості ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт та вилучено транспортний засіб - автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 та скаргою №2789 на дії Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича щодо накладення арешту на автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідачем 16.02.2018 року надано відповідь на звернення позивача від 06.02.2018 року, в якій повідомлено про відмову у наданні інформації щодо виконавчого провадження та вчиненні будь-яких дій щодо державного виконавця, оскільки ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження.

Вбачаючи порушення відповідачем приписів частини третьої статті 59 Закону України Про виконавче провадження , позивач вважає рішення державного виконавця про накладення арешту на автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 та його вилучення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 3 резолютивної частини ухвали зобов'язано відповідача подати відзив та належним чином посвідчені копії матеріалів виконавчого провадження (оригінали - для огляду в судовому засіданні), в межах якого вчинено оспорюванні дії та прийнято оскаржуване рішення відповідача. Судове засідання призначено на 30.03.2018 року.

Через канцелярію суду 28.03.2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву та копії матеріалів виконавчого провадження.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, відповідачем повідомлено, що на примусовому виконанні Дарницького РВДВС перебуває зведене виконавче провадження АСВП №55307413, до якого входить 158 виконавчих проваджень щодо стягнення заборгованості з ТОВ Лізингова компанія Єврокар Україна на користь фізичних осіб та Держави, з врахуванням стягнення виконавчого збору та витрат на загальну суму боргу в розмірі 4 671 357,42 грн.

Відповідачем звернуто увагу, що згідно з договором лізингу №421, щодо якого зазначає позивач, предметом лізингу є не автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, а автомобіль марки Toyota Rav 4 New Comfort , 2.0, тип КПП МТ. Державному виконавцю підтвердження передачі предмету лізингу - автомобіля "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 в користування та володіння від ТОВ Єврокар Україна до ОСОБА_1 не надано. Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 належить ТОВ Єврокар Україна .

Отже, вважаючи, що порядок накладення арешту державним виконавцем не порушено, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання 30.03.2018 року прибули представники сторін.

Заслухавши позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Єврокар Україна (далі також - третя особа 1, ТОВ Єврокар Україна ) та Товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Сіті (далі також - третя особа 2, ТОВ ЛК Авто Сіті ). Представники сторін проти залучення третіх осіб не заперечували. Враховуючи залучення до участі у справі третіх осіб та необхідності отримання останніми примірників позовних заяв, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 19.04.2018 року.

Через канцелярію суду 30.03.2018 року представником позивача подано клопотання про доручення доказів, а саме листа Дарницького РВДВС від 20.03.2018 року №55307413.

Через канцелярію суду 16.04.2018 року представником позивача подано клопотання про долучення доказів, а саме копії заяви про злочин від 16.03.2018 року, поданої до Дарницького управління Головного управління Національної поліції в м. Києві та копії постанови старшого слідчого Дарницького управління Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні №12016260020001851 автомобіля марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

У судове засідання 19.04.2018 року представники сторін не прибули. Відповідно до розписки від 30.03.2018 року, яка міститься у матеріалах справи, представників позивача та відповідача повідомлено належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Примірники позовної заяви з додатками та судові повістки про виклик у судове засідання, направлено третім особам судом поштовим зв'язком, проте, відповідно до відбитку штемпеля працівника Укрпошти, 11.04.2018 року поштові відправлення повернуто до Окружного адміністративного суду міста Києва за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку учасників справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про закінчення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Єврокар Україна (лізингодавець) та ОСОБА_1 (лізингоодержувач) 16.02.2017 року укладено договір №421 фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб марки Toyota Rav 4 New Comfort , 2.0, тип КПП МТ.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18.05.2017 року, транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстровано на ТОВ Єврокар Україна

Відповідно до копії Акту приймання-передачі предмета лізингу від 22.05.2017 року на підставі договору фінансового лізингу від 16.02.2017 року №000421 ТОВ Єврокар Україна передано у право користування та володіння предмет лізингу - транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Листом ТОВ Єврокар Україна від 12.06.2017 року №773 ОСОБА_1 повідомлено, що між ТОВ Єврокар Україна та ТОВ ЛК Авто Сіті 01.06.2017 року укладено договір купівлі - продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги), предметом якого є договір від 16.02.2017 року №421 фінансового лізингу, укладений між позивачем та ТОВ ЛК Єврокар Україна . Додатком до листа долучено копію зазначеного договору купівлі-продажу.

Відповідно до копій матеріалів виконавчого провадження ВП №55307413 (далі також - матеріали ВП) судом встановлено, що відповідно до облікової картки, що міститься у матеріалах ВП на зведене виконавче провадження про стягнення грошових коштів з боржника ТОВ Лізингова компанія Єврокар Україна , на розгляді у Дарницькому РВДВС перебуває 158 виконавчих проваджень, відкритих на підставі виконавчих листів, виданих судами України.

На адресу Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві №8045 (02001, м. Київ, вул. П. Усенка, 8) Головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпаком Олександром Івановичем направлено запит державного/приватного виконавця від 20.11.2017 року №54801123, в якому просить терміново надати вичерпну інформацію про наявність будь-якого майна, що зареєстровано за боржником ТОВ Єврокар Україна .

На запит державного виконавця від 20.11.2017 року №54801123 листом МВС України ТЦС8045 від 30.11.2017 року повідомлено про зареєстровані транспортні засоби в НАІС ДДАІ, право власності за якими належить ТОВ Єврокар Україна , зокрема, право власності на транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (пункт 5).

Постановою Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича від 04.12.2017 року об'єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження №55307413.

Постановою Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича від 04.12.2017 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику - ТОВ Єврокар Україна (код ЄДРПОУ 40481805, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, офіс 169).

Постановою Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича від 04.12.2017 року накладено арешт на грошові кошти боржника.

На виконання постанови державного виконавця від 04.12.2017 року №55307413 МВС України ТЦС8045 15.12.2017 року надіслано повідомлення, що, зокрема, на транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (пункт 5), власником якого є ТОВ Єврокар Україна , накладено обмеження, арешт та/або заборона відчуження.

Постановою Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича від 16.01.2018 року з метою виконання рішення суду та забезпечення виконання оголошено в розшук всі транспортні засоби боржника ТОВ Єврокар Україна , серед яких транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Вважаючи постанову державного виконавця від 04.12.2018 року про арешт майна боржника та дії державного виконавця, пов'язані із вилучення та спрямовані на вилучення автомобіля "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 - протиправними, оскільки впевнений, що зазначений автомобіль є його власністю, позивач звернувся до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Щодо рішення відповідача про накладення арешту (заборони, обтяження, тощо) на автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 14 Закону № 1404 для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої, пунктів 1- 3, 6-8, 15, 21, 22 частини третьої, частин четвертої, п'ятої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до абзацу першого статті 30 Закону №1404 виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 14 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження).

Частиною першою статті 48 Закону №1404 встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

З копій матеріалів справи судом встановлено, що третя особа ТОВ Лізингова компанія Єврокар Україна є боржником у зведеному виконавчому провадженні ВП №55307413 про стягнення грошових коштів з боржника ТОВ Лізингова компанія Єврокар Україна , яке перебуває на розгляді у Дарницькому РВДВС.

Шляхом надіслання запиту від 20.11.2017 року №54801123 до Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві №8045 (02001, м. Київ, вул. П. Усенка, 8) Головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпаком Олександром Івановичем, в якому просить терміново надати вичерпну інформацію про наявність будь-якого майна, що зареєстровано за боржником ТОВ Єврокар Україна , останнім отримано відповідь МВС України ТЦС 8045 від 30.11.2017 року про зареєстровані транспортні засоби в НАІС ДДАІ, право власності за якими належить ТОВ Єврокар Україна , серед яких, транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (пункт 5).

Відповідно до порядку, встановленому Законом №1404, Головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпаком Олександром Івановичем 04.12.2017 року об'єднано виконавчі провадження, боржником у яких є ТОВ Лізингова компанія Єврокар Україна , у зведене виконавче провадження №55307413 та винесено: постанову від 04.12.2017 року про накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ТОВ Єврокар Україна (код ЄДРПОУ 40481805, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, офіс 169) та постанову від 04.12.2017 року про накладення арешту на грошові кошти боржника.

На виконання постанови державного виконавця від 04.12.2017 року №55307413 МВС України ТЦС8045 15.12.2017 року надіслано повідомлення, що, зокрема, на транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 (пункт 5), власником якого є ТОВ Єврокар Україна , накладено обмеження, арешт та/або заборона відчуження.

Отже, судом встановлено, що державним виконавцем застосовано захід примусового виконання рішення в порядку статті 10 Закону №1404 шляхом накладення арешту на майно, зокрема, на транспортний засіб марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, правомірно, з урахуванням норм Закону №1404.

Щодо дій відповідача, пов'язаних із вилученням та спрямованих на вилучення автомобіля "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, суд зазначає наступне.

З матеріалів ВП № 55307413 встановлено, що у відповідності до статті 18 Закону №1404 постановою Головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпака Олександра Івановича від 16.01.2018 року з метою виконання рішення суду та забезпечення його виконання оголошено в розшук всі транспортні засоби боржника ТОВ Єврокар Україна , серед яких транспортний засів марки СІТРОЕН модель C-Elysee, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Департаментом патрульної поліції Управління патрульної поліції у Вінницькій області Національної поліції України 31.01.2018 року на виконання постанови державного виконавця від 14.12.2017 року про арешт майна боржника проінформовано Дарницький РВДВС про те, що автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, який зареєстровано на ТОВ Єврокар Україна затримано, який наразі зберігається на арешт-майданчику за відповідною адресою.

Отже, відповідачем правомірно, у межах, встановлених Законом України Про виконавче провадження , залучено для проведення виконавчих дій, спрямованих на вилучення автомобіля "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, працівників поліції.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 14 Закону №1404 учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частинами першою - третьою статті 15 Закону №1404 передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

З аналізу норм Закону №1404 слід дійти висновку, що жодними діями відповідача, вчиненими у межах зведеного виконавчого провадження № 55307413, права позивача ОСОБА_1 не порушено, оскільки останній не є учасником або стороною цього виконавчого провадження, в розумінні Закону №1404.

Водночас, позивач вважає, що ним подано позовну заяву в межах статті 59 Закону №1404, частиною першою якого передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 59 Закону №1404 у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

З аналізу вказаних правових норм слід дійти висновку, що визнання у судовому порядку права власності на майно, на яке виконавцем накладено арешт, передує вчиненню дій щодо зняття такого арешту.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів позивачем, судом не встановлено, що позивач звертався у судовому порядку із позовом про визнання права власності на автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи викладене та встановлені судом обставини, позовні вимоги, враховуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача повернути у володіння та користування ОСОБА_1 автомобіль "СІТРОЕН" модель "С - Elysee", номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, є безпідставними, виходячи з наступного.

Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді

Як зазначалося, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законі інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, судом встановлено, що право позивача не порушено в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Разом з тим, позивач скористався своїм правом на судовий захист та йому такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачем.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачем вимог законодавства та прав позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 73 - 78, 90, 241- 246, 250, 287, 293, 294, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 294, 296, 297 КАС України.

Згідно ч. 6 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1);

Відповідач: Головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шпак Олександр Іванович (02121, м. Київ, проспект М. Бажана, 7-Є);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Єврокар Україна (код ЄДРПОУ 40481805, адреса: 02093, м. Київ, вул.. Бориспільська, 26-Б, кім. 32-Б);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Сіті (код ЄДРПОУ 40304755, адреса: 03035, м. Київ, вул.. Механізаторів, 2-А, офіс 171 ).

Суддя Л.О. Маруліна