Постанова

від 07.11.2018 по справі 802/1595/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1595/18-а

Головуючий у 1-й інстанції:Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

07 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року (повний текст рішення складено 21.06.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністраці про визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2018 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. (відповідача) щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.05.2018 року у виконавчому провадженні № 51824911 з виконання виконавчого листа № 802/2899/15-а, виданого 22.06.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом, визнання протиправною та скасувати постанову відповідача про закінчення виконавчого провадження винесену 1 1.05.2018 року у виконавчому провадженні № 51824911 з виконання виконавчого листа № 802/2899/15-а, виданого 22.06.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом; зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження № 51824911 та провести виконавчі дії щодо заміни сторони виконавчого провадження в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства та Законом України "Про виконавче провадження"; визнання протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного направлення позивачу постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.05.2018 року у виконавчому провадженні № 51824911 з виконання виконавчого листа № 802/2899/15-а, виданого 22.06.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом; визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненаправлення позивачеві постанови про закінчення виконавчого проваження від 11.05.2018 року у виконавчому провадженні № 51824911 з виконання виконавчого листа № 802/2899/15-а, виданого 22.06.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом на електронну пошту позивача; зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати Вінницькому окружному адміністративному суду звіт про виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 21 червня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що державним виконавцем вчинено всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо виконання рішення виконавчого листа № 802/2899/15-а, який видав Вінницький окружний адміністративний суд у зв'язку з чим постанова про закінчення виконавчого провадження не підлягає скасуванню, поновлення виконавчого провадження є похідною та задоволенню не підлягає. Державним виконавцем 11 травня 2018 року вчинялися дії щодо детального пошуку інформації про юридичну особу Департамент охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації та встановлено, що Департамент охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації перебуває в стані припинення, відтак у державного виконавця не було правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою, однак, у виконавчому листі від 22 червня 2018 року не зазначено електронної адреси ОСОБА_2

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом не надано оцінки доводам позивача та встановленим обставинам в справі під час судового розгляду. Вважає, що державний виконавець не мав права приймати рішення про закриття виконавчого провадження керуючись іншим законодавством ніж те, яким він керувався при відкриття виконавчого провадження, а повідомлення до поліції є передчасним, з огляду на невжиття усіх заходів, можливостей, з боку держвиконавця на встановлення фактів, що перешкоджають виконати рішення суду боржнику або їх відсутність тощо. При винесенні рішення суд першої інстанції не керувався ч.2, ст. 77 КАСУ а лише ч.1, ст.77, шо випливає з тексту рішення та суперечить обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 51824911 з примусового виконання виконавчого листа № 802/2899/15-а виданого 22.06.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов'язання директора Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації розглянути належним чином скаргу ОСОБА_2 від 02.07.2015 року. 04 серпня 2016 державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження 51824911. 20 жовтня 2016 року у зв'язку із невиконанням рішення державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 5800,00 грн. 20.10.2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу № 51824911 у зв'язку із невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., зобов'язано повторно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення боржником. 14.03.2017 року на адресу боржника та Вінницької обласної державної адміністрації направлено вимогу державного виконавця повідомити про виконання рішення суду. 11.05.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на суму 10200,00 грн. у зв'язку із повторним невиконанням рішення суду боржником. 11.05.2018 року на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області було направлено подання (повідомлення) щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, згідно якого державний виконавець просив розглянути питання стосовно порушення кримінального провадження по факту умисного невиконання виконавчого листа № 802/2899/15-а гу про сплату боргу (недоїмки) від 23.03.2018 року №Ф 0022701305 щодо сплати недоїмки в сумі 31140,60 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема, зобов'язано директора департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації розглянути належним чином скаргу ОСОБА_2 від 02.07.2015.

22 червня 2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 802/2899/15-а у якому боржником зазначено директора департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації.

04 серпня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 51824911 з виконання виконавчого листа № 802/2899/15-а. У п. 2 постанови зазначено боржнику виконати виконавчий лист у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Копію постанови направлено боржнику до виконання, стягувану до відома.

20 жовтня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у зв'язку із невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн., зобов'язано повторно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення боржником. Копію постанови направлено боржнику до виконання, стягувачу до відома.

20 жовтня 2017 року на адресу боржника та Вінницької обласної державної адміністрації направлено вимогу державного виконавця повідомити про виконання рішення суду. Відповіді боржником не надано.

11 травня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на суму 10200,00 грн. у зв'язку із повторним невиконанням рішення суду боржником.

11 травня 2018 року на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області було направлено подання (повідомлення) щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, згідно якого державний виконавець просив розглянути питання стосовно порушення кримінального провадження по факту умисного невиконання виконавчого листа № 802/2899/15-а від 22.56.2016, що видав Вінницький окружний адміністративний суд про: зобов'язати директора Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації розглянути належним чином скаргу ОСОБА_2 від 02.07.2015 року.

11 травня 2018 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №51824911.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.02.2016 року №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIIІ): виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII).

Відповідно до ст. 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIIІ).

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до ст. 63 Закону № 1404-VIII: за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження

Підстави закінчення виконавчого провадження встановлений статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 76 Закону № 1404-VIII: за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції державним виконавцем вчинено всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо виконання рішення виконавчого листа № 802/2899/15-а, який видав Вінницький окружний адміністративний суд у зв'язку з чим постанова про закінчення виконавчого провадження не підлягала скасуваннюа вимога позивача, щодо поновлення виконавчого провадження задоволенню не підлягала.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про несвоєчасне направлення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого не підлягала задоволенню, оскільки з матеріалів справи встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження була направлена на адресу ОСОБА_2 та Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації та підтверджується супровідним листом від 11 травня 2015 року.

Як встановлено судом першої інстанції, державним виконавцем 11 травня 2018 року вчинялися дії щодо детального пошуку інформації про юридичну особу Департамент охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації з якого з'ясовано, що Департамент охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації перебуває в стані припинення та зроблено правомірний висновок, що у державного виконавця не було правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження, а тому доводи позивача, що державному виконавцю необхідно провести дії щодо заміни сторони виконавчого провадження, а саме Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації у зв'язку з ліквідацією останнього не підлягали задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що оскільки у виконавчому листі від 22 червня 2018 року не зазначено електронної адреси ОСОБА_2, а державним виконавцем на адресу ОСОБА_2 направлялись документи, позовна вимога позивача про зобов'язння державного виконавця направляти всі документи на його офіційну електронну адресу також не підлягала задоволенню

Враховуючи той факт, що державним виконавцем було здійснено всі заходи з примусового виконання виконавчого листа № 802/2899/15-а, виданого 22.06.2016 року Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов'язання директора Департаменту охорони здоров'я та курортів Вінницької обласної державної адміністрації розглянути належним чином скаргу ОСОБА_2 від 02.07.2015 року, в тому числі щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, як кінцевої стадії виконавчого провадження, відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги, що державний виконавець не мав права приймати рішення про закриття виконавчого провадження керуючись іншим законодавством ніж те, яким він керувався при відкриття виконавчого провадження, не відповідають рішенню Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Таким чином, колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач діяв на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.