Рішення

від 19.10.2018 по справі 757/54524/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/54524/17-ц

Категорія 16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Іваненку С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом компанії Ніппон Сода Ко., Лтд., до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2, про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії,-

за участю представника позивача - ОСОБА_3,

представників відповідача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ:

Позивач Компанія Ніппон Сода Ко., Лтд. звернулася до суду із позовом про дострокове припинення чинності свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг. В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на те, що 15 січня 2016 року компанії Ніппон Сода Ко., Лтд. було направлено повідомлення Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності України про можливість відмови в реєстрації заявленого позивачем знаку для товарів і послуг за міжнародною заявкою № 1243925 на підставі існування раніше зареєстрованого знаку для товарів і послуг Альфа-Аміприд за свідоцтвом України № НОМЕР_1. Таким чином, позивач не може реалізувати своє право на одержання правової охорони в Україні на знак для товарів і послуг за міжнародною заявкою № 1243925 внаслідок існування знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1, відомості про надання якому правової охорони опубліковані 12 квітня 2010 року. Водночас, знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не використовується на території України протягом більше, ніж трьох років з дати, наступної за датою публікації відомостей про надання цьому знаку правової охорони. Посилаючись на здійснення права на захист свого охоронюваного законом інтересу, позивач просить суд ухвалити рішення про дострокове припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг та зобов'язати відповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про його припинення до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг.

До позовної заяви була додана заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати будь-якій особі майнові права інтелектуальної власності щодо знаку для товарів послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 та шляхом заборони Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити будь-які зміни щодо свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, опубліковувати відомості про передачу права за вказаним свідоцтвом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2017 заяву про забезпечення позову було задоволено, вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати будь-якій особі майнові права інтелектуальної власності щодо знаку для товарів послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 та шляхом заборони Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити будь-які зміни щодо свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, опубліковувати відомості про передачу права за вказаним свідоцтвом.

Представником відповідача Міністерством економічного розвитку та торгівлі України було подано пояснення на позовну заяву, які слід вважати заявою по суті справи - відзивом на позовну заяву, в яких представник посилається на те, що обов'язок доведення факту використання знака покладений на власника відповідного знаку, Положенням Про Міністерство економічного розвитку та торгівлі України , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 не передбачено здійснення ним контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками, а рішення суду може вплинути на обов'язок відповідача внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та опублікування відповідних відомостей в офіційному бюлетені Промислова власність . В судовому засіданні представник Міністерства в частині позовних вимог про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про його припинення до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг просив відмовити, рішення щодо решти позовних вимог залишив на розсуд суду.

Відповідачем ОСОБА_2 було подано заперечення до позовної заяви, яке слід вважати заявою по суті справи - відзивом на позовну заяву, в яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, розглянути справу без його участі за наданими поясненнями та доказами, посилаючись на факт використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Хімгруп за період з 2011 по 2013 року і на ту обставину, що відповідач планує здійснювати діяльність по використанню знаку.

Представником позивача ОСОБА_3 подано відповідь на відзив, в якій зазначається, що докази використання знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 не є належними і допустимими, а поважних причин невикористання знаку та здійснення підготовки до його використання не наведено.

До початку розгляду справи по суті від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про витребування у Міністерства екології та природних ресурсів України повних відомостей щодо реєстрації препарату Альфа-Аміприд, а саме, відомостей про першу та постійну реєстрацію даного препарату (дата та номер запису в державному реєстрі, термін дії, виробник препарату та препаративної форми), відомості про виключення вказаного препарату з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (дата, підстава), відомості про те, чи включався зазначений препарат до плану проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів на 2014, 2015, 2016, 2017 та 2018 роки.

Протокольною ухвалою суду від 03 березня 2018 року клопотання представника позивача задоволено у повному обсязі, на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України направлено письмовий запит про витребування зазначених відомостей. Разом з тим, відповідь на вказаний запит суду надана не була, у зв'язку з чим було оголошено перерву, а запит про витребування у Міністерства екології та природних ресурсів України неодноразово направлявся судом повторно. 08 червня 2018 року у судовому засіданні, судом на обговорення у часників процесу поставлено питання про витребування зазначених у клопотанні представника позивача відомостей у Міністерства екології та природних ресурсів України та постановлення мотивованої ухвали з даного питання. У судовому засіданні представник позивача підтримала подане ним клопотання та просила суд постановити ухвалу про витребування доказів необхідних для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, представник відповідача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України проти витребування доказів не заперечував, у зв'язку з чим вказані докази були витребувані ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.06.2018, фактично надійшли до суду в серпні 2018 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов у повному обсязі та просила задовольнити пред'явлені позивачем вимоги. Представник відповідача Міністерства в частині позовних вимог про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про його припинення до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг просив відмовити, рішення щодо решти позовних вимог залишив на розсуд суду. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи наявна письмова заява із проханням розглянути справу без його участі.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та вивчивши зміст поданих учасниками процесу заяв по суті справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 494 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Відповідно до ч. 2. ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Відповідно до ст. 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого зареєстровано торговельну марку, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої зареєстровано торговельну марку; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.

Таким чином, виключне право використовувати знак для товарів і послуг (торговельну марку) належить власнику свідоцтва або іншого охоронного документу, який засвідчує набуття майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку).

Згідно пункту 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Звертаючись із позовними вимогами про дострокове припинення дії свідоцтва № НОМЕР_1, позивач посилається на те, що 15 січня 2016 року компанії Ніппон Сода Ко., Лтд. було направлено повідомлення Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності України про можливість відмови в реєстрації заявленого позивачем знаку для товарів і послуг за міжнародною заявкою № 1243925 на підставі існування раніше зареєстрованого знаку для товарів і послуг Альфа-Аміприд за свідоцтвом України № НОМЕР_1. Таким чином, позивач не може реалізувати своє право на одержання правової охорони в Україні на знак для товарів і послуг за міжнародною заявкою № 1243925 внаслідок існування знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1, відомості про надання якому правової охорони опубліковані 12 квітня 2010 року, що обґрунтовує наявність у позивача права на позов.

На доведення невикористання знаку за свідоцтвом України № НОМЕР_1 позивач посилається на те, що даний знак зареєстрований щодо товарів класу 05 дезінфікувальні засоби; препарати для нищення паразитів і шкідників; фунгіциди , і такі товари із зазначенням знаку за свідоцтвом № НОМЕР_1 не могли були законно введені в цивільний оборот власником свідоцтва за відсутності державної реєстрації як пестицидів (агрохімікатів).

Товари, щодо яких зареєстровано знак за свідоцтвом № НОМЕР_1, відносяться до предмету регулювання Законом України Про пестициди і агрохімікати від 02.03.1995 № 86/95-ВР.

Відповідно до преамбули вказаного закону цей Закон регулює правові відносини, пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, торгівлею та безпечним для здоров'я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

Відповідно до абзаців 2, 3 ст. 1 цього Закону пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб; агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції;

Відповідно до ч. 2 ст. 4 того ж Закону забороняються ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону Про пестициди і агрохімікати від 02.03.1995 № 86/95-ВР державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, регламенти їх застосування та щорічні доповнення до нього ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 12 того ж Закону переліки пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, у тому числі для роздрібної торгівлі та для застосування авіаційним методом, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

У відповідності до ст. 16-4 того Закону Про пестициди і агрохімікати від 02.03.1995 № 86/95-ВР до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить: організація державних випробувань пестицидів і агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва, формування і затвердження плану їх проведення; проведення державної екологічної експертизи матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів і агрохімікатів; здійснення в установленому порядку державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів; затвердження переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні;видача дозволів на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для проведення державних випробувань та наукових досліджень, обробленого ними насіннєвого (садивного) матеріалу, на використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився.

В матеріалах справи міститься лист від 24.06.2016 № 5/3-7/6042-16 Мінприроди України, в якому повідомляється, що препарат Альфа-Аміприд вперше був зареєстрований 16.12.2010 заявником Юнісіті Ентерпрайсіс Л.П. Постійну реєстрацію даного препарату було одержано 17.01.2012 терміном до 21.12.2016 року, Однак, згідно з наказом Господарського суду м. Києва від 13.06.2013 № 20/196 вищезазначений препарат виключено з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, та в плани проведення державних випробувань даний препарат більше не включався. Аналогічна за змістом інформація надана Міністерством екології і природних ресурсів України у відповідь на ухвалу суду про витребування доказів від 08.06.2018.

В матеріалах справи також наявне рішення Господарського суду м. Києва від 20.12.2012 у справі № 20/196, залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2013, що також міститься в матеріалах справи, згідно яких було вирішено визнати недійсним наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 22.11.2010 № 530 щодо державної реєстрації препарату Альфа-Аміприд, згідно якого було здійснено тимчасову реєстрацію вказаного препарату, та наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.01.2012 № 4 щодо постійної державної реєстрації вказаного препарату. Визнання недійсним акту є одним із способів захисту порушеного права в розумінні ст. 11 Цивільного кодексу України і означає, що визнаний недійсним акт не породжує будь-яких правових наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю, тобто, не створює будь-яких прав та обов'язків.

З огляду на зазначене, встановлено, що щодо препарату Альфа-Аміприд із знаком за свідоцтвом № НОМЕР_1 не виникло обставин, що зумовлюють його правомірне використання після державної реєстрації. Використання, яке могло мати місце до визнання недійсним наказів про його державну реєстрацію, не є використанням за наявності належних правових підстав, що свідчить про те, що знак Альфа-Аміприд за свідоцтвом України № НОМЕР_1 не використовувався з дати, наступної за датою публікації відомостей про видачу свідоцтва, а саме з 13.04.2010.

Щодо наданих відповідачем ОСОБА_2 доказів використання знаку за свідоцтвом № НОМЕР_1, слід відзначити наступне. Відповідач посилається на використання вказаного знаку товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Хімгруп в період з 2011 по 2013 року, додаючи витяг з ЄДР, де вказано код за ЄДР вказаної юридичної особи - 37250244. Водночас, в матеріалах справи наявні бібліографічні дані вказаного свідоцтва № НОМЕР_1, згідно яких власником вказаного свідоцтва до відповідача ОСОБА_2 була Компанія Юнісіті Ентерпрайзис Л.П. Також згідно витягу з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, власником даного знаку до Юнісіті Ентерпрайзис Л.П. було ЗАТ Альфа-Хімгруп . Згідно наданого представником позивача витягу із ЄДР таке підприємство мало код 24732908, було припинено в 2012 у зв'язку із банкрутством, правонаступників не має, що також підтверджується наявним у матеріалах справи рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.12.2011. Відтак, відповідачем не доведено належними і допустимими доказами, що використання ТОВ Альфа-Хімгруп знаку за свідоцтвом № НОМЕР_1 можна вважати використанням власником свідоцтва або під його контролем.

Крім того, суд приймає до уваги, що надані відповідачем матеріали щодо використання знаку ТОВ Альфа-Хімгруп стосуються періоду до травня 2012 року.

В частині посилань ОСОБА_2 на те, що він планує відновити використання знаку за свідоцтвом № НОМЕР_1, суд приймає до уваги, що згідно наданих Міністерством екології і природних ресурсів України відомостей препарат під назвою Альфа-Аміприд не включався в план для здійснення його державної реєстрації протягом 2014-2018 років, що свідчить про відсутність підготовки до використання знаку відповідачем.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено належними доказами позовні вимоги, а відповідачами не спростовано їх обґрунтованість, що є підставою для задоволення позову повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п.1, ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, сума судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи, складає 4000,00 грн., до якої входить сума судового збору за подання позову 3200,00 грн. та сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 800,00 грн.

Враховуючи те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до покладених на нього повноважень, не відслідковує порушення прав власників знаків для товарів і послуг, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати понесені ними під час розгляду справи, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 494, 495, 499 ЦК України, ст. ст. 10, 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів та послуг , ст. ст., ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов компанії Ніппон Сода Ко., Лтд., до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ОСОБА_2, про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Достроково припинити дію свідоцтва України на знак для товарів і послуг України № НОМЕР_1 повністю.

Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг України № НОМЕР_1 повністю та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені Промислова власність .

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь компанії Ніппон Сода Ко., Лтд. (2-1 Охтемачі 2-чом, Чійода-ку, Токіо 100-8165, Японія) витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 4000 грн.

Повне рішення суду складено 30 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя