Постанова

від 31.10.2018 по справі 903/975/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 903/975/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю представників: скаржника (представника Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.) - Рішко Н.І. (дов. №б/н від 25.09.2018); боржника (Арбітражного керуючого) - Пасічника О.О. (посв. №261).

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.03.2017

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018

у справі за заявою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області

до Приватного підприємства "Вір"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні господарського суду Волинської області перебуває справа № 903/975/14 про банкрутство Приватного підприємства "Вір" (Далі - ПП "Вір", банкрут).

2. Ліквідатором 01 березня 2017 року подано на затвердження місцевого господарського суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс ПП "Вір".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.03.2017 у справі №903/975/14, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018, затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ПП "Вір", ліквідовано юридичну особу - ПП "Вір" та припинено провадження у справі про його банкрутство.

4. Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. Публічне акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Волинської області від 15.03.2018 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 у даній справі з проханням скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу до місцевого господарського суду для продовження ліквідаційної процедури.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), ст. 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України).

6.1. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами не надано відповідної оцінки, що ліквідатором не здійснено вичерпних заходів щодо встановлення наявності або відсутності вини засновників чи керівника банкрута у доведенні останнього до банкрутства;

6.2. у оскаржуваних судових актах відсутня інформація про наявність або відсутність дебіторської заборгованості банкрута та вжиті заходи ліквідатором для її пошуку та виявлення;

6.3.ліквідатором не подано запитів до Відділу реєстрації сільськогосподарської техніки головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області стосовно зареєстрованої сільськогосподарської техніки за банкрутом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Ліквідатором подано відзив на касаційну скаргу з проханням відмовити у її задоволенні та залишенні в силі оскаржуваних судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.08.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Катеринчук Л.Й., - передано вказану касаційну скаргу.

8.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі №903/975/14 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 у вказаній справі.

8.2. Призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на 17 жовтня 2018 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

8.3. У судовому засіданні 17 жовтня 2018 року оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 903/975/14 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.03.2017 та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 до 31.10.2018 о 12 годині 50 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

9. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

12. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

13. Перелік основних повноважень ліквідатора викладено у ст. 41 Закону про банкрутство.

14. Так, відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

15. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

16. При цьому, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

17. Крім того, ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

18. Відповідно до змісту даної норми, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута.

19. Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора та які є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

20. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

21. Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 липня 2015 року, за актом прийому-передачі директор ПП "Вір" передав, а ліквідатор Пасічник О.О. прийняв статутні документи боржника, а також, з метою встановлення активів банкрута арбітражним керуючим здійснено запити до: Державної інспекції сільського господарства у Волинській області; реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції; Волинського обласного управління статистики; Волинського обласного БТІ; Управління Держземагентства у Луцькому районі Волинської області; Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"; Ягодинської митниці ДФС; Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області; Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті; Державної авіаційної служби України; Територіального сервісного центру 0741 Регіонального сервісного центру у Волинській області; Міністерства внутрішніх справ України; Державного космічного агентства України; Територіального управління Держгірпромнагляду у Волинській області; Державної служби інтелектуальної власності України.

22. Згідно отриманих відповідей за боржником - вантажні вагони, цивільні повітряні судна, повітряні судна, трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні, меліоративні, причіпні та начіпні машини, транспортні засоби, машини, механізми, устаткування не зареєстровані. В зоні діяльності Волинської митниці ДФС товари ПП "Вір", митне оформлення відносно яких не завершене, записи щодо суден, власником або судовласником яких є боржник, відсутні. Серед власників, які володіють значними пакетами акцій (10% і більше статутного капіталу) емітентів, підприємство банкрута відсутнє;

22.1. Ліквідатором здійснено заходи щодо закриття банківських рахунків боржника;

22.2. За результатами інвентаризації, проведеної сумісно з керівником підприємства, станом на 07 липня 2015 року, за ПП "Вір" виявлено наявність лише заставного майна, яке забезпечує виконання зобов'язань перед ПАТ "Дельта банк";

22.3. 07 лютого 2017 року, відбувся другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, за результатами якого переможцем визнано громадянина України ОСОБА_7, який придбав майно банкрута за 2 114 290,08 грн про що організатором аукціону складено протокол №1 аукціону та повідомлено ПАТ "Дельта банк";

22.4. у подальшому, було укладено Договір купівлі-продажу майна, яке було предметом продажу на аукціоні 07 лютого 2017 року, отримані кошти спрямовані на погашення кредиторських вимог заставного кредитора ПАТ "Дельта банк" за відрахуванням коштів витрачених на реалізацію заставного майна, після розподілу коштів ліквідаційний рахунок закритий;

22.5. 28 лютого 2017 року, рішенням комітету кредиторів ПП "Вір" роботу арбітражного керуючого Пасічника О.О. визнано виконаною в повному обсязі, схвалено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "Вір", уповноважено з клопотанням до господарського суду Волинської області про припинення провадження у справі.

23. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

24. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

25. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

26. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

27. Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс і припиняючи провадження у справі про банкрутство, господарський суд повинен дати належну оцінку здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

28. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором здійснено всі необхідні заходи щодо з'ясування обсягів активу та пасиву боржника шляхом як проведення інвентаризації активів та зобов'язань боржника, так і через здійснення запитів до відповідних органів, що були відображені в ліквідаційному звіті та балансі з додаванням копій документів. Показники ліквідаційної маси банкрута є нульовими.

29. За вказаних обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі.

30. Доводи скаржника відносно порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, ці доводи збігаються із доводами апеляційної скарги, які судом другої інстанції були відхилені.

31. Доводи касаційної скарги зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи, переоцінки доказів, твердження про перевагу одних доказів над іншими, а тому відхиляються Судом, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п. 40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

32. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

34. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 09, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. на ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 у справі №903/975/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 15.03.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.2018 у справі №903/975/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк