Рішення

від 17.10.2018 по справі 166/1180/18

РАТНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 166/1180/18

провадження № 2/166/407/18

категорія: 29

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Ратне 17 жовтня 2018 року

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Лозицького С.О.

за участю секретаря Заєць Н.П.

прокурора Кошелюк Я.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Ратне справу за позовом заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення недоотриманних доходів у вигляді орендної плати (збитків), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів,-

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області (надалі - Позивач) звернувся до Суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення недоотриманних доходів у вигляді орендної плати (збитків), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що Відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення - будинок тваринника В-1 загальною площею 80,5 кв.м., телятник Б-1, загальною площею 2387,5 кв. м., телятник А-1, загальною площею 2389,1 кв.м., що знаходяться на земельній ділянці, в с. Доманове Ратнівського району Волинської області площею 3,2 га, яка віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення. Фактичним користувачем вказаної земельної ділянки є Відповідач, яка використовує її без правовстановлюючих документів.

Комісією Ратнівської районної державної адміністрації із визначення збитків, завданих власникам землі та землекористувачам використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів, Відповідачу нараховано збитки у вигляді неодержавного Млинівською сільською радою доходу за час фактичного користування вказаною земемельною ділянкою за 2015, 2016, 2017 роки в розмірі 13572 грн 97 коп, про що складено акт про визначення збитків, затверджений розпорядженням райдержадміністрації №33 від 12.02.2018 року.

Вказане розпорядження та акт про визначення збитків вручено Відповідачу, які нею не оскаржувалися.

Відповідач в місячний термін після затвердження акту з визначення збитків збитки за час фактичного користування земельними ділянками не відшкодувала, у зв'язку з чим Млинівська сільська рада Ратнівського району Волинської області звернулась до Ратнівського відділу місцевої прокуратури з метою предстваництва інтересів сільської ради в суді.

У зв'язку з зазначеним просить стягнути з Відповідача на користь Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області 10578 грн. 94 коп. недоотриманих доходів у вигляді орендної плати (збитків), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Представник Ратнівського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених в поданій до суду заяві, просила стягнути на користь Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області з Відповідача збитки на суму 10578 гривень 94 копійки, завдані використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, та судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із письмовою заявою про визнання позову, розгляд справи просить проводити без її участі.

Заслухавши думку представника прокуратури ОСОБА_2, дослідивши подані до суду письмові докази, Суд дійшов висновку про те, що заява підлягає до задоволення, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 206 ЗК України, ст.2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, суперфіцію тощо).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 року власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Отже, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє зробити висновок, про те, що у випадку неукладення договору оренди, суперфіцію або інших правочинів як правових підстав для користування земельною ділянкою з вини користувача настають правові наслідки, передбачені ст. 157 ЗК України та вищевказаним Порядком. (Правовий висновок Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-2588цс15).

За таких обставин, Суд дійшов висновку, про те, що між сторонами у справі виникли деліктні правовідносини, що склались з приводу правомірності користування земельною ділянкою

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №128318525 від 20.06.2018 року стверджено, що за Відповідачем з 27 жовтня 2014 року зареєстровано право власності на нежитлові приміщення: будинок тваринника В-1 загальною площею 80,5 кв.м., телятник Б-1, загальною площею 2387,5 кв. м., телятник А-1, загальною площею 2389,1 кв.м., які знаходяться в с. Доманове на вул. Лесі Українки, 17 Ратнівського району Волинської області.

З моменту набуття права власності на нерухоме майно Відповідач правовстановлюючі документи на земельну ділянку на якій знаходяться її нежитлові приміщення не оформила, орендної плати за користування земельною ділянкою Млинівській сільській раді Ратнівського району Волинської не сплатила.

Розпорядженням Ратнівської державної адміністрації Волинської області від 12.02.2018 року № 33 затверджено акт про визначення збитків власників землі, землекористувачів включаючи неодержані доходи згідно якого нараховано збитки у вигляді неодержавного Млинівською сільською радою Ратнівського району Волинської області доходу за користування Відповідачем земельною ділянкою, що знаходиться в с. Доманове Ратнівського району Волинської області у розмірі 13572 грн. 97 коп.

Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, Суд вважає, що слід стягнути з Відповідача на користь Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області збитки у вигляді недоотриманих доходів, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на суму 10578 грн. 94 грн.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Інших 50 відсотків судового збору слід стягнути з відповідача в користь позивача в порядку ч.1 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 12, 13, 56, 81, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 13, 144 Конституції України, ст.ст. 78, 80, 83-84, 116, 124-126, 152, 156-157, 206 ЗК України, ст.ст. 11, 22, 257, 509, 792, 1166 ЦК України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про плату за землю", Суд, -

у х в а л и в:

Позов заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Млинівської сільської ради Ратнівського району Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення недоотриманних доходів у вигляді орендної плати (збитків), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( код НОМЕР_1) на користь Млинівської сільскої ради Ратнівського району Волинської області 10 578 (десять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) гривень 94 коп. недоотриманих доходів у вигляді орендної плати (збитків), завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів (р/р 31413611003337, отримувач УДКС у Ратнівськоому районі, Млинове ср, код платежу 24062200, код одержувача 37821937, МФО 899998, банк одержувача Казначейство України (ЕАП)).

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) в користь прокуратури Волинської області судові витрати в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до ч.1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лозицький С.О.