Рішення

від 12.11.2018 по справі 816/2097/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2097/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області до Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" про тимчасову заборону діяльності,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2018 Державна екологічна інспекція у Полтавській області (надалі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" (надалі - КП "Оржиця-Комунсервіс", відповідач), в якій просить тимчасово заборонити (зупинити) діяльність КП "Оржиця-Комунсервіс" до виконання пунктів 3-5 припису, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, дозволу на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 №1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що у період з 15.05.2018 по 29.05.2018 позивачем проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Оржиця-Комунсервіс", за результатами якої складено акт №101/01-01-14 від 29.05.2018 та винесено припис від 30.05.2018 №12/05-09-23. За твердженням позивача, відповідач не виконав вимоги припису, що є підставою для застосування до порушника заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони (зупинення) діяльності відповідача з видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ до належного виконання пунктів 3, 4, 5 припису.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/2097/18. Розгляд справи проводиться у порядку загального позовного провадження.

Відповідач з позовом не погодився, надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.34-38), в якому зазначив, що КП "Оржиця-Комунсервіс" було передано земельну ділянку з кадастровим номером №5323683800:00:005:0060 на якій облаштоване місце видалення відходів - "Звалище твердих побутових відходів". Зазначає, що відповідач не являється власником місця видалення відходів, оскільки йому не належить право власності на вказану земельну ділянку та на відходи що на ній знаходяться.

20.08.2018 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.78-80), у якій позивач відхиляє доводи відповідача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять календарних днів.

Ухвалою суду від 10.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.10.2018.

23.10.2018 представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки між сторонами вирішується питання щодо відтермінування строків виконання припису.

25.10.2018 суд задовольнив клопотання представника відповідача, відклав розгляд справи до 06.11.2018.

02.11.2018 представник відповідача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки в представника відсутні можливості з'явитися до суду.

06.11.2018 суд задовольнив клопотання представника відповідача, відклав розгляд справи до 12.11.2018.

Ухвалою суду від 12.11.2018 суд відмовив Державній екологічній інспекції у Полтавській області у задоволенні клопотання про заміну неналежного позивача.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що КП "Оржиця-Комунсервіс" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 32802820 (а.с.53).

У період з 15.05.2018 по 29.05.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області проведено планову перевірку КП "Оржиця-Комунсервіс" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами вказаної перевірки 29.05.2018 позивачем складено акт №101/01-01-14 (а.с.13-17), яким встановлені наступні порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме:

- ст. ст. 106, 107 Земельного кодексу України; ст. ст. 14, 55 Закону України "Про землеустрій"; правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435; рекомендації з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 №5; ст. 29 Закону України "Про відходи";

- пункт "г" ст. 17 Закону України "Про відходи"; Наказ Мінприроди від 07.07.2008 №342, зареєстрованого в МЮ України 09.09.2008 №824/15515 "Про затвердження типової форми первинної облікової документації №1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкція щодо її заповнення. Правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435;

- "Порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)", затверджений постановою КМУ від 17.12.2012 №1221;

- пункт "і" ст. 32 Закону України "Про відходи".

На підставі вказаного акта перевірки 30.05.2018 Державною екологічною інспекцією у Полтавській області винесено припис №12/05-09-23 (а.с.18-19), пунктами 3-5 якого зобов'язано відповідача:

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами КП "Оржиця-Комунсервіс"; (пункт 3 Припису);

- підготувати звіт про оцінку впливу на довкілля та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, а саме на видалення твердих побутових відходів на ММВ; (пункт 4 Припису);

- виконати наступні вимоги під час видалення ТПВ на МВВ: облаштувати заїзд на сміттєзвалище шлагбаумом та дизбарєром; завести та вести журнал обліку розміщених відходів; обладнати вишкою для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовим і самоскидними транспортними засобами; обладнати на сміттєзвалищі тимчасову сітчасту огорожу для затримки легких фракцій відходів на основних напрямках їх розлітання; здійснити радіометричний контроль відходів; створити на сміттєзвалищі систему моніторингу стану атмосферного повітря, за якістю ґрунтів та за якістю поверхневих вод; облаштувати сміттєзвалище пожежною водоймою.

Посилаючись на встановлені у ході проведення планової перевірки обставини, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом тимчасової заборони (зупинки) діяльність КП "Оржиця-Комунсервіс" до виконання пунктів 3-5 припису, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, дозволу на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 №1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ.

Посилаючись на встановлені в ході вищевказаної перевірки обставини, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи питання про застосування заявленого заходу реагування у даній справі, суд виходить із такого.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 № 275).

Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 цього ж Положення).

Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948).

Згідно пункту 3 вищевказаного Положення ДЕІ в областях проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

За змістом частини 1 статті 37 Закону України "Про відходи" контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно абз. 17 п. а) частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про поводження з відходами.

Відповідно до частини 5 статті 4 вищевказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду .

При цьому за нормою п. 7 статті 7 цього ж Закону орган державного нагляду (контролю) звертається з відповідним позовом до адміністративного суду на підставі акта , складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у порядку та строки, встановлені законом .

Аналогічні повноваження наданні Держекоінспекції та її територіальним органам підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 № 275 та Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, а саме: звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища , вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Згідно п. в) частини 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

За змістом частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду .

Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059-VIII (надалі - Закон № 2059-VIII), який вимагає для здійснення, зокрема, означеної діяльності висновку оцінки впливу на довкілля, введений в дію 18.12.2017.

За змістом частини 1 статті 2 даного Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (ч. 3 ст. 2 цього ж Закону).

Частиною 3 статті 2 названого Закону визначено, що суб'єктами оцінки впливу на довкілля є суб'єкти господарювання , органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб'єктів господарювання (далі - суб'єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Частиною 3 статті 3 Закону № 2059-VIII види діяльності: утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів відноситься до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Матеріалами справи підтверджується, що КП "Оржиця-Комунсервіс" є суб'єктом оцінки впливу на довкілля в розумінні ч. 3 статті 2 та ч. 3 статті 3 Закону № 2059-VIII.

Стосовно доводів відповідача про те, що КП "Оржиця-Комунсервіс" не являється власником місця видалення відходів "Звалище твердих побутових відходів" та не повинно виконувати вимоги припису, суд зазначає наступне.

КП "Оржиця-Комунсервіс" здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням 31 позачергової сесії 6 скликання Оржицької селищної ради від 13.05.2005 (а.с.26-31). Основним видом діяльності за КВЕД: 38.11 Збирання безпечних відходів. Згідно пункту 2.2 Статуту предметом діяльності відповідача є регулярне прибирання та наведення відповідного санітарного стану в селищі, а також - виконання комплексу робіт по благоустрою селища.

Для здійснення статутної діяльності розпорядженням голови Оржицької РДА від 03.08.2015 №199 КП "Оржиця-Комунсервіс" було передано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером №5323683800:00:005:0060.

Судом було виготовлено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого слідує, що земельна ділянка з кадастровим номером №5323683800:00:005:0060 перебуває у користуванні КП "Оржиця-Комунсервіс" (а.с.115-116).

Відповідно до інформації, що міститься в Паспорті місця видалення відходів (МВВ) на "Звалище твердих побутових відходів", реєстраційний номер №2/2, дата реєстрації 04.01.2018 (а.с.44-45), власником МВВ є КП "Оржиця-Комунсервіс" . Суд зазначає, що вказаний паспорт підписаний керівником відповідача 24.10.2017, що свідчить про те, що відповідач є власником місця видалення відходів - "Звалище твердих побутових відходів".

Відтак, доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, а тому відхиляються судом як необґрунтовані.

Згідно із статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до пункту 11 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2013 №808 до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку належить поводження з відходами: небезпечними (збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення); побутовими (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).

Згідно із статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу", реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Відповідно до п.п. 2.6, 5.3, 5.1, 5.5, 5.8 Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за №1307/18602 встановлено, що на КПП повинна бути встановлена вишка для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами; на основних напрямках поширення легких фракцій відходів встановлюються тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі. Один раз на добу огорожу, що затримує леткі фракції, слід очищати; На полігонах має бути створена система моніторингу та заходи екологічної безпеки мають бути спрямовані на захист нормального стану повітря, ґрунту та підземних вод; проїзд транспортних засобів через контрольно-дезінфікуючу зону (далі - дезбар'єр) є обов'язковим при температурі повітря понад +5° C; дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м) повинні проводитись не рідше ніж двічі на рік.

Отже, судовим розглядом встановлено, що відповідачем допущено порушення вимог природоохоронного законодавства та під час розгляду в суді відповідач не надав будь-яких доказів, що ним вчинялися чи вчиняються дії для усунення встановлених перевіркою порушень, які зазначені в приписі від 30.05.2018 №12/05-09-23 та створюють реальну загрозу здоров'ю та життю людей.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 15 Закону № 2059-VIII правопорушенням у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планової діяльності.

Частиною 1 статті 16 означеного Закону встановлено, що діяльність суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин (ч. 3 ст. 16 Закону № 2059-VIII).

Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади , що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів , його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено (ч. 4 ст. 16 Закону № 2059-VIII).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Полтавській області та тимчасово заборонити (зупинити) діяльність КП "Оржиця-Комунсервіс" до виконання пунктів 3-5 припису, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, дозволу на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 №1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ.

Підстави для розподілу судових втрат - відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, б. 6, м. Полтава, Полтавська область, 36000; код ЄДРПОУ 38019348) до Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" (вул. Незалежності, б.10А, с. Оржиця, Оржицький район, Полтавська область, 37700; код ЄДРПОУ 32802820) про тимчасову заборону (зупинення) діяльності задовольнити повністю.

Тимчасово заборонити (зупинити) діяльність Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" (вул. Незалежності, б.10А, с. Оржиця, Оржицький район, Полтавська область, 37700; код ЄДРПОУ 32802820) до виконання пунктів 3-5 припису, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, дозволу на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 №1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 15 листопада 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_3