Постанова

від 16.05.2019 по справі 816/2097/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 р.Справа № 816/2097/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Лях О.П.,

Суддів: Бартош Н.С. , Бегунца А.О. ,

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника позивача Корнаєва А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 (повний текст складено 15.11.2018, головуючий суддя І інстанції Костенко Г.В., м.Полтава) по справі № 816/2097/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області до Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" про тимчасову заборону діяльності ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" (далі - КП "Оржиця-Комунсервіс" ), в якому просила суд тимчасово заборонити (зупинити) діяльність КП "Оржиця-Комунсервіс" до виконання пунктів 3-5 припису, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, дозволу на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 №1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 задоволено адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Полтавській області:

- тимчасово заборонено (зупинено) діяльність КП "Оржиця-Комунсервіс" до виконання пунктів 3-5 припису, а саме: до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, дозволу на викиди забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел та до виконання вимог Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 №1307/18602, під час видалення твердих побутових відходів на полігоні ТПВ.

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції.

Представник позивача під час апеляційного розгляду справи проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, КП "Оржиця-Комунсервіс" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 32802820 (а.с.53).

У період з 15.05.2018 по 29.05.2018 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області проведено планову перевірку КП "Оржиця-Комунсервіс" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами проведеної перевірки 29.05.2018 позивачем складено акт №101/01-01-14 (а.с.13-17), яким встановлені наступні порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме:

- ст. ст. 106, 107 Земельного кодексу України; ст. ст. 14, 55 Закону України "Про землеустрій"; правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435; рекомендації з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 №5; ст. 29 Закону України "Про відходи";

- пункт "г" ст. 17 Закону України "Про відходи"; Наказ Мінприроди від 07.07.2008 №342, зареєстрованого в МЮ України 09.09.2008 №824/15515 "Про затвердження типової форми первинної облікової документації №1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари" та Інструкція щодо її заповнення. Правила експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 01.12.2010 №435;

- "Порядок збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)", затверджений постановою КМУ від 17.12.2012 №1221;

- пункт "і" ст. 32 Закону України "Про відходи".

На підставі висновків вказаного акта перевірки 30.05.2018 Державною екологічною інспекцією у Полтавській області винесено припис №12/05-09-23 (а.с.18-19), пунктами 3-5 якого зобов`язано відповідача:

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами КП "Оржиця-Комунсервіс"; (пункт 3 Припису);

- підготувати звіт про оцінку впливу на довкілля та отримати висновок з оцінки впливу на довкілля на господарську діяльність, а саме на видалення твердих побутових відходів на ММВ; (пункт 4 Припису);

- виконати наступні вимоги під час видалення ТПВ на МВВ: облаштувати заїзд на сміттєзвалище шлагбаумом та дизбарєром; завести та вести журнал обліку розміщених відходів; обладнати вишкою для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовим і самоскидними транспортними засобами; обладнати на сміттєзвалищі тимчасову сітчасту огорожу для затримки легких фракцій відходів на основних напрямках їх розлітання; здійснити радіометричний контроль відходів; створити на сміттєзвалищі систему моніторингу стану атмосферного повітря, за якістю ґрунтів та за якістю поверхневих вод; облаштувати сміттєзвалище пожежною водоймою.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є власником місця видалення відходів - "Звалище твердих побутових відходів".

Судовим розглядом встановлено допущення відповідачем порушення вимог природоохоронного законодавства. Під час розгляду справи в суді відповідачем не надано будь-яких доказів, що ним вчинялися чи вчиняються дії для усунення встановлених перевіркою порушень, які зазначені в приписі від 30.05.2018 №12/05-09-23 та створюють реальну загрозу здоров`ю та життю людей.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 37 Закону України "Про відходи" контроль у сфері поводження з відходами здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно абз. 17 п. а) частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенціїцентрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про поводження з відходами.

Відповідно до частини 5 статті 4 вищевказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

При цьому за нормою п. 7 статті 7 цього ж Закону орган державного нагляду (контролю) звертається з відповідним позовом до адміністративного суду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у порядку та строки, встановлені законом.

Аналогічні повноваження наданні Держекоінспекції та її територіальним органам підпунктом 5 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 № 275 та Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, а саме: звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється із порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Згідно п. в) частини 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

За змістом частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 № 2059-VIII (надалі - Закон № 2059-VIII), який вимагає для здійснення, зокрема, означеної діяльності висновку оцінки впливу на довкілля, введений в дію 18.12.2017.

За змістом частини 1 статті 2 даного Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень (ч. 3 ст. 2 цього ж Закону).

Частиною 3 статті 2 названого Закону визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

Частиною 3 статті 3 Закону № 2059-VIII види діяльності: утилізація, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів відноситься до другої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.

Із матеріалів справи слідує, що КП "Оржиця-Комунсервіс" здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням 31 позачергової сесії 6 скликання Оржицької селищної ради від 13.05.2005 (а.с.26-31).

Основним видом діяльності відповідача за КВЕД є: 38.11 Збирання безпечних відходів.

Згідно пункту 2.2 Статуту предметом діяльності відповідача є регулярне прибирання та наведення відповідного санітарного стану в селищі, а також - виконання комплексу робіт по благоустрою селища.

Для здійснення статутної діяльності розпорядженням голови Оржицької РДА від 03.08.2015 №199 КП "Оржиця-Комунсервіс" було передано у постійне користування земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 перебуває у користуванні КП "Оржиця-Комунсервіс" (а.с.115-116).

Відповідно до інформації, що міститься в Паспорті місця видалення відходів (МВВ) на "Звалище твердих побутових відходів", реєстраційний номер №2/2, дата реєстрації 04.01.2018 (а.с.44-45), власником МВВ є КП "Оржиця-Комунсервіс". Даний паспорт підписаний керівником відповідача 24.10.2017, що свідчить про те, що відповідач є власником місця видалення відходів - "Звалище твердих побутових відходів".

Згідно із статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону - несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 11 Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2013 №808 до об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку належить поводження з відходами: небезпечними (збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення); побутовими (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення).

Згідно із статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу", реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

Відповідно до п.п. 2.6, 5.3, 5.1, 5.5, 5.8 Правил експлуатації полігонів побутових відходів затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за №1307/18602 встановлено, що на КПП повинна бути встановлена вишка для візуального контролю виду відходів, що завозяться бортовими і самоскидними транспортними засобами; на основних напрямках поширення легких фракцій відходів встановлюються тимчасові сітчасті переносні елементи огорожі. Один раз на добу огорожу, що затримує леткі фракції, слід очищати; На полігонах має бути створена система моніторингу та заходи екологічної безпеки мають бути спрямовані на захист нормального стану повітря, ґрунту та підземних вод; проїзд транспортних засобів через контрольно-дезінфікуючу зону (далі - дезбар`єр) є обов`язковим при температурі повітря понад +5° C; дослідження ґрунту на території полігона побутових відходів та у межах санітарно-захисної зони (на відстані 50, 100, 200 і 500 м) повинні проводитись не рідше ніж двічі на рік.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем допущено порушення вимог природоохоронного законодавства та на час розгляду справи судом першої інстанції не було надано доказів усунення встановлених перевіркою порушень, зазначених в приписі від 30.05.2018 №12/05-09-23 та створюють реальну загрозу здоров`ю та життю людей.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 15 Закону № 2059-VIII правопорушенням у сфері оцінки впливу на довкілля є провадження планової діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планової діяльності.

Частиною 1 статті 16 означеного Закону встановлено, що діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути, зокрема:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Полтавській області , а доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

За змістом п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Оржиця-Комунсервіс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 по справі № 816/2097/18 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 по справі № 816/2097/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 травня 2019 року .

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.О. Бегунц