Рішення

від 09.11.2018 по справі 2140/1903/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1903/18 11 год. 44 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників

позивача та третьої особи - Скакун О.А.

відповідача - Фокіна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок" про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

17 вересня 2018 року Обслуговуючий кооператив "Комунальний ринок" (надалі - позивач, ОК "Комунальний ринок") звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок", у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 05.09.2018 р. № 283 "Про заборону реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" та обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок".

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 17 жовтня 2018 р.

Ухвалою суду від 17.10.2018 р. відкладено розгляд справи, призначено судове засідання на 09.11.2018 року.

Відповідно до змісту позовної заяви вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем поза межами його повноважень, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування". Зокрема, позивач вказує, що ОК "Комунальний ринок" не є суб'єктом комунальної власності та не здійснює господарську діяльність з реалізації м'яса чи м'ясопродуктів, тому відповідач не має законних прав та обґрунтованих підстав приймати відносно позивача рішення про заборону реалізації продукції тваринного походження на території ринкових містечок, такої реалізації. З огляду на викладені обставини, позивач просить скасувати оскаржуване рішення в судовому порядку.

16.10.2018 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, яким вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах повноважень, передбачених пп. 1 п. "а" та пп. 2 п. "б" ст. 30, ч. 1 ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування". Крім того, відповідач вказує, що підставою його прийняття є рішення Міської надзвичайної протиепізоотичної комісії при Херсонській міській раді, оформлені протоколами за № 9 від від 02.09.2018 р., № 10 від 03.09.2018 р., якими, зокрема, встановлено заборону МКП "Херсонський комунальний ринок" та ОК "Комунальний ринок" реалізацію продукції тваринного походження на території ринкових містечок, де не організовано роботу лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, та у яких відсутні експлуатаційні дозволи Держпродспоживслужби. При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней та постанови КМУ "Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії" від 21.11.2007 р. № 1350, з метою забезпечення ефективності з боротьби з африканською чумою свиней при Херсонській міській раді було створено постійно діючу надзвичайну протиепізоотичну комісію. Пунктами 12,13 Положення передбачено, що рішення Комісії, які оформляються протоколом, є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, громадянами. З огляду на викладені обставини, відповідач вважає, що оскаржуване рішення є правомірним та прийняте в межах наданих відповідачу повноважень.

Представник третьої особи, в судовому засіданні, надав усні пояснення, якими підтримав позовні вимоги та доводи, якими вони обґрунтовані.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, виконавчим комітетом Херсонської міської ради прийнято рішення № 283 від 05.09.2018 р. " "Про заборону реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" та обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" ( далі - оскаржуване рішення),

Як вбачається з преамбули та резолютивної частин вказаного рішення з метою посилення заходів щодо ліквідації та недопущення розповсюдження захворювання африканської чуми свиней та території міста та на виконання протокольних рішень міської надзвичайної протиепізоотичної комісії від 02.09.2018 р. № 9, від 03.09.2018 р. № 10, задля дотримання вимог ст. 36 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" (зі змінами та доповненнями), керуючись Положенням про державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, затвердженим наказом Держдепартаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 15.04.2002 р. № 16, статтями 4 та 16 Закону України "Про захист прав споживачів", підпунктом 1 пункту "а" та підпунктом 2 пункту "б" статті 30, частиною першою статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчим комітетом Херсонської міської ради прийнято рішення, зокрема,

- заборонити реалізацію м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" (далі - МКГІ "Херсонський комунальний ринок") та обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" (далі - ОК "Комунальний ринок"), м. Херсона, де не організовано роботу державної лабораторії ветеринарно - санітарної експертизи та відсутні експлуатаційні дозволи Держпродспоживслужби (Державної служби ветеринарної медицини) ( пункт 1 рішення);

- попередити директорів МКП "Херсонський комунальний ринок" ОСОБА_3 та ОК " Комунальний ринок" ОСОБА_4 про персональну відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства і даного рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради. У разі порушення цього рішення буде вжито заходів щодо розірвання договорів оренди ( суборенди земельних ділянок ( пункт 2 рішення).

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що прийнято поза межами повноважень виконавчого комітету Херсонської міської ради, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує про наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до норм Конституції систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні, від 21.05.1997 р., № 280/97-ВР ( далі - Закон № 280/97-ВР).

Так, статтею 11 цього Закону визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. ( ч. 1, 2 ст. 11 цього Закону).

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. (ч. 2 ст. 10 Закону № 280/97-ВР)

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. ( ч. 6 ст. 59 цього Закону).

Частиною десятою статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, то воно прийнято відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій та стосується, у тому числі, прав або інтересів позивача, що свідчить про його ознаки, як акту індивідуальної дії.

Частиною 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Як вбачається з преамбули оскаржуваного рішення та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, при прийняті оскаржуваного рішення виконавчий комітет Херсонської міської ради керувався підпунктом 1 пункту "а" та підпунктом 2 пункту "б" статті 30, частиною першою статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Перевіряючи наявність у відповідача повноважень на прийняття оскаржуваного рішення з посиланням на вказані норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд враховує наступне.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних та міських ради визначені главою 2 Закону № 280/97-ВР, зокрема статтею 30 цього Закону.

Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження та делеговані повноваження. ( пункти " а" та " б" ч. 1 ст. 30 цього Закону).

Підпунктом 1 пункту "а" ст. 30 Закону № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до підпункту 2 пункту "б" ст. 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, серед яких, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Зі змісту вказаних норм закону вбачається, що до власних повноважень виконавчого комітету Херсонської міської ради, серед іншого, належать повноваження щодо управління об'єктами, що перебувають у комунальній власності, а до делегованих повноважень - здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами усіх форм власності, а також прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач ОК "Комунальний ринок" заснований згідно рішення установчих зборів від 12.10.2009 р. на добровільних засадах для обслуговування переважно своїх членів з метою збільшення їх доходів шляхом надання їм послуг, пов'язаних з провадженням ними торговельної та ринкової діяльності, що підтверджується статутом ОК "Комунальний ринок", затвердженим загальними зборами членів кооперативу Протокол № 4 від 24.10.2012 р., тобто є об'єктом приватної власності.

Приписами статей 17 та ч. 1 ст. 18 Закону № 280/97-ВР визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Отже, суд вважає обґрунтованим довід позивача щодо відсутності у відповідача повноваження щодо здійснення контролю за діяльністю ОК "Комунальний ринок", як об'єкта торговельного обслуговування, у розумінні підпункту 2 пункту "б" ст. 30 Закону № 280/97-ВР.

Щодо доводу представника відповідача про наявність у виконавчого комітету Херсонської міської ради повноважень на прийняття оскаржуваного рішення з посиланням на пп. 2 п. "б" ст. 30 Закону № 280/97-ВР в частині здійснення контролюю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення ОК "Комунальний ринок", то суд зазначає наступне.

Контроль - одна з основних функцій системи управління. Контроль здійснюється на основі спостереження за поведінкою керованого суб'єкта з метою забезпечення оптимального його функціонування (вимірювання досягнутих результатів і співвіднесення їх із очікуваними результатами).

При цьому, при здійсненні контролю суб'єкта владним повноважень обов'язковим його етапом є складання акту з відображенням обставин, які були предметом контролю.

Натомість, рішення суб'єкта владних повноважень про заборону підприємству, установі або організації вчинення будь-яких дій, в тому числі реалізації товарів, не є формою контролю, а тому при прийнятті таких рішень виконавчі органи місцевих рад не можуть посилатися на пп. 2 п. "б" ст. 30 Закону № 280/97-ВР, як на підставу своїх повноважень.

Додатково суд зазначає, що пп. 2 п. "б" ст. 30 Закону № 280/97-ВР передбачає повноваження виконавчого органу місцевої ради на прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які дозволи, видані виконавчим комітетом Херсонської міської ради на експлуатацію об'єктів ОК "Комунальний ринок", як доказ отримання повноважень на здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення вказаним підприємством торгівлі на предмет дотримання нормативно-правових актів, зокрема, екологічних, санітарних правил.

З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на пп. 1 п. "а" та пп. 2 п. "б" ст. 30, ч. 1 ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування", як на нормативне обґрунтування своїх повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, є необґрунтованим.

Крім того, в ході розгляду справи, представником відповідача було надано пояснення, що оскаржуване рішення прийнято на виконання протокольних рішень Міської надзвичайної протиепізоотичної комісії при Херсонській міській раді № 9 від 02.09.2018 р. та № 10 від 03.09.2018 р., які є обов'язковими для виконання, у т.ч. для виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Надаючи правову оцінку вказаному доводу представника відповідача, суд вказує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1350 від 21.11.2007 р. затверджено "Типове положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при міській раді" (Положення № 1350).

Відповідно до п. 1 Положення № 1350 Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при міській раді (далі - Комісія) є постійно діючим органом при міській раді, який здійснює на території міста оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

Основними завданнями Комісії є здійснення контролю через орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за проведенням заходів щодо профілактики заразних хвороб тварин (ящур, чума, хвороба Ньюкасла, сибірка, сказ, туберкульоз, лейкоз тощо), хвороб, спільних для людей і тварин, та масових отруєнь тварин; проведенням протиепізоотичних заходів з метою недопущення занесення на територію міста збудників заразних хвороб тварин з інших держав та регіонів України; додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист людей і довкілля; надання практичної допомоги підприємствам, установам і організаціям міста у проведенні протиепізоотичних заходів. (п. 3 Положення № 1350)

Комісія, відповідно до покладених на неї завдань, вживає оперативних заходів для локалізації та ліквідації спалахів заразних хвороб тварин; координує діяльність підприємств, установ і організацій міста з питань проведення протиепізоотичних заходів; заслуховує керівників органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій про вжиті заходи щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб тварин; розглядає матеріали щодо причин і наслідків виникнення та ліквідації спалахів заразних хвороб і масових отруєнь тварин, визначення винних у цьому осіб. (п. 4 Положення № 1350)

Комісія має право, серед іншого, одержувати від органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб інформацію та матеріали, що необхідні для з'ясування епізоотичної ситуації, ветеринарно-санітарного стану підприємств, установ і організацій та вжиття невідкладних заходів щодо запобігання розповсюдженню та ліквідації заразних хвороб тварин; приймати рішення щодо запровадження особливого режиму роботи, карантинно-обмежувальних заходів або карантину на підприємствах з метою запобігання розповсюдженню заразних хвороб тварин. (п. 5 Положення № 1350)

Відповідно до приписів п. 10 Положення № 1350 Комісія здійснює свою роботу шляхом проведення засідань, пропозиції до розгляду питань на яких вносять голова та члени Комісії.

Засідання Комісії оформляється протоколом, зміст якого або його частина доводиться до відома заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а у разі потреби - до засобів масової інформації. (п. 13 Положення № 1350)

Рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, громадянами. (п. 12 Положення № 1350)

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 р. № 1350 розпорядженнями голови Херсонської міської ради № 79-р від 08.02.2008 р. "Про створення міської надзвичайної протиепізоотичної комісії", № 338р від 08.10.2018 р. "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 08.02.2008 р. № 79-р", створено - Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при міській раді.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2018 р. міською надзвичайною протиепізоотичною комісією при Херсонській міській раді прийнято рішення, оформлене протоколом № 9, яким, серед іншого " … забороняється Міському комунальному підприємству "Херсонський комунальний ринок" (ОСОБА_3.), обслуговуючому кооперативу "Комунальний ринок" (ОСОБА_4.) реалізацію продукції тваринного походження на території ринкових містечок, де не організовано роботу лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи та у яких відсутні експлуатаційні дозволи Держпродспоживслужби (Державної служби ветеринарної медицини). Попередити директорів МКП "Херсонський комунальний ринок" ОСОБА_3 та обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" ОСОБА_4 про персональну відповідальність за дотримання вимог чинного законодавства і рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 31.01.2017 р. № 37 "Про заборону реалізації продукції тваринного походження на території м. Херсона, де відсутні експлуатаційні дозволи Держпродспоживслужби" та про настання кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 251 КК України. Виконкому вжити заходів щодо розірвання договорів про оренду земельних ділянок у разі недотримання пунктів протоколу" (п. 14 Протоколу № 9 від 02.09.2018 р.).

03.09.2018 р. Міською надзвичайною протиепізоотичною комісією при Херсонській міській раді прийнято рішення, оформлене протоколом № 10, яким, серед іншого, вирішено "ініціювати проведення зустрічі з Херсонським міським Головою для вирішення проблемних питань, які виникають під час ліквідації та недопущення розповсюдження захворювання африканської чуми свиней, в тому числі, створення спільного матеріального резерву для екстреного розгортання та належних умов функціонування карантинних ветеринарно-поліцейських постів та виконання заходів з ліквідації особливо небезпечних захворювань; законність функціонування Комунальних ринків з реалізації харчових продуктів на адміністративній території м. Херсона, де не організовано роботу лабораторій ветеринарно - санітарної експертизи та у яких відсутні експлуатаційні дозволи Держпродспоживслужби (Державної служби ветеринарної медицини); розірвання договорів про оренду земельних ділянок з Комунальними ринками, які проводять реалізацію харчових про дутиків у разі недотримання вимог чинного законодавства". (п. 5 Протоколу № 10 від 03.09.2018 р.)

Отже, зі змісту вказаних рішень міської надзвичайної протиепізоотичної комісії при Херсонській міській раді вбачаються лише повноваження виконавчого комітету Херсонської міської ради в частині вжиття заходів по розірванню договорів оренди земельних ділянок у разі недотримання, у т.ч. ОК "Комунальний ринок", приписів вказаної комісії в частині реалізації продукції тваринного походження на території ринкових містечок, де не організовано роботу лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим довід відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення в частині заборони реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок ОК "Комунальний ринок" на виконання рішень Міської надзвичайної протиепізоотичної комісії при Херсонській міській раді, оформлених протоколами № 9 від 02.09.2018 р. та № 10 від 03.09.2018 р., як такі що не містять таких обов'язків для виконавчого комітету Херсонської міської ради.

При цьому, суд вказує, що представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти обов'язкового характеру виконання ОК "Комунальний ринок" рішень міської надзвичайної протиепізоотичної комісії при Херсонській міській радів.

Таким чином, перевіривши рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 05.09.2018 р. № 283 "Про заборону реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" та обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" на предмет його відповідності вимогам статті 2 КАС України, суд дійшов висновку про визнання його протиправним та скасування в частині заборони реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок".

Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення в частині заборони реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок", то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок" не є позивачем у даній справі, а має процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, тому суд позбавлений можливості надавати правову оцінку правомірності оскаржуваного рішення в частині заборони реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок".

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 05.09.2018 р. № 283 в частині заборони реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення в частині заборони реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок", суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 308 від 14.09.2018 р.

Таким чином, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з Виконавчого комітету Херсонської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" судового збору частково, в сумі 881,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив :

Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" (місце проживання 73000, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941) до Виконавчого комітету Херсонської міської ради місцезнаходження 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 04059958), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок" (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Комсомольська, 16, код ЄДРПОУ 32126000) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 05.09.2018 р. № 283 "Про заборону реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок" та обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" в частині заборони реалізації м'яса та м'ясопродуктів на територіях ринкових містечок обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Виконавчого комітету Херсонської міської ради місцезнаходження 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 04059958) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Обслуговуючого кооперативу "Комунальний ринок" (місце проживання 73000, м. Херсон, вул. Комсомольська, буд. 16, код ЄДРПОУ 36671941) витрати на сплату судового збору в сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 14 листопада 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 5.1