Рішення

від 14.11.2018 по справі 826/16645/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 14 листопада 2018 року                                                    № 826/16645/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді – Добрівської Н.А., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Сарасота» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення №0147061309 від 10.10.2017, - В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство «Сарасота» (далі – позивач, ПП «Сарасота») з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі – відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0147061309 від 10.10.2017. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки висновки, що покладені в основу оскаржуваного рішення, є помилковими, а саме рішення – прийнято без достатніх правових підстав, є протиправним і підлягає скасуванню. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/16645/17 та вказану справу 15.12.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А. Слід зазначити, що 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту – КАС України), визначеній Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017. Відповідно до статей 12, 19, 20, 26 КАС України зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у формі спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими статтями 262, 263 КАС України. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2017 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому в обґрунтування своєї позиції останній вказав на те, що ПП «Сарасота» належним чином не виконувались вимоги статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме, єдиний внесок за період з травня 2015 року по липень 2017 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим, спірне рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, а тому, підстави для задоволення позову відсутні. Розглянувши наведені в обґрунтування позову доводи позивача, ознайомившись з письмово викладеною позицією відповідача по суті позовних вимог, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне. ПП «Сарасота» отримало рішення №0147061309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.10.2017, винесене Головним управління ДФС у м. Києві. На підставі вказаного рішення, позивачу нараховані фінансові санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 18   933,47 грн. та пеню в сумі 1038,45 грн. Вважаючи, що зазначене рішення прийняте з порушенням норм податкового законодавства, яке порушує його законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюється Законом України № 2464-VІ від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 (далі – Інструкція), в редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин. Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Частиною першою статті 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступною місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Згідно з частиною десятою статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Частина дванадцята статті 9 Закону №2464 встановлює, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464). Як вбачається з матеріалів справи, згідно інтегрованої картки платника у позивача виникла заборгованість зі сплати нарахованого єдиного внеску, починаючи з квітня 2015 року по липень 2017 року. Позивач стверджує, що ним поточні платежі сплачувались двічі на місяць до 10 числа і до 20 числа. При сплаті поточних платежів по єдиному внеску за квітень 2015 року, позивачем було сплачено суму, яка була зменшена на суму позитивного сальдо, що відображено в акті звіряння розрахунків з податковим органом. З наданого до оскаржуваного рішення розрахунку фінансових санкцій та пені вбачається, що контролюючий орган не вбачає наявність у квітні 2015 року у позивача такої переплати, а тому частину сплаченого позивачем єдиного внеску саме за травень 2015 року контролюючий орган зараховує як погашення недоїмки за квітень 2015 року. Тобто, одноразове зменшення суми єдиного внеску за квітень 2015 року на суму переплати, в розрахунку ГУ ДФС у м. Києві відображено як систематичне порушення позивачем строків сплати самостійно нарахованого підприємством єдиного внеску в наступних місяцях на протязі квітня 2015 року – липня 2017 року. Разом з тим, згідно з частиною 4, пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464). Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Згідно з частиною 16 статті 25 Закону №2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Безпосередньо порядок формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розділом VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015. Зокрема, положеннями розділу 6 цієї Інструкції встановлено, що у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: - дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; - платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; - платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення. Із системного аналізу вищевказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковою передумовою для прийняття рішення про нарахування пені та застосування штрафів, є надсилання платнику податків вимоги про сплату недоїмки. В свою чергу, під час судового розгляду справи, судом встановлено, та не спростовано представником відповідача, що за період, зазначений у рішенні про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0147061309 від 10.10.2017, а саме з 21.05.2015 по 21.07.2017 ПП «Сарасота» жодних вимог про сплату недоїмки або іншої інформації про наявність заборгованості не отримувало. Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016, інтегрована картка платника – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. З матеріалів справи, а саме витягу з інтегрованої картки платника ПП «Сарасота» вбачається, що недоїмка або несплачена пеня за попередній період, а саме з 21.05.2015 по 21.07.2017, станом на 31.07.2017 сплачена та в подальшому не обліковується. Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та про відсутність правових підстав для нарахування пені та штрафу ПП «Сарасота». У відповідності до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню. Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати. Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: Позов приватного підприємства «Сарасота» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2017 №0147061309 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0147061309 від 10.10.2017. Стягнути на користь приватного підприємства «Сарасота» (ідентифікаційний номер 31840561, адреса: 04073, м. Київ, вул. Копиловська, буд. 65) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ідентифікаційний номер 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19). Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржено за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.           Суддя                                                                                          Н.А. Добрівська