Постанова

від 14.11.2018 по справі 817/72/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1484/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,

з участю секретаря Федчук М.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Федуни Я.В.,

представника третьої особи ОСОБА_5.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа фермерське господарство Ровіна про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції Щербаков В.В.,

час ухвалення рішення - 30.05.2018 року,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 30.05.2018 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа фермерське господарство Ровіна про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про вімову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до статей 31, 32 Земельного кодексу України не передбачено підстав для задоволення клопотання позивача. Крім того, згідно з поданими документами земельна ділянка площею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами ФГ "Ровіна" перебуває в постійному користуванні громадянина ОСОБА_5., а не фермерського господарства Ровіна (державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, довідка Управління Держгеокадастру у Острозькому районі про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 23.08.2016 №БП-13/0-12/0/6-16).

Представник відповідаача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.08.2016 ОСОБА_4 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Рівненській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі середньої частки паю для ведення фермерського господарства, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області та про передачу такої земельної ділянки у власність як члену ФГ "Ровіна" із земельної ділянки прощею 45га, що надана ОСОБА_5 в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, згідно з державним актом серії НОМЕР_1 на підставі рішення Острозької районної ради народних депутатів Рівненської області від 23.05.2001 №146 (а.с.6).

27.09.2016 за результатами розгляду даної заяви ГУ Держгеокадастру у Рівненській області прийнято наказ "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" за №17-4010/16-16-СГ, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) прощею 3,67 умовних кадастрових гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ "Ровіна" громадянина ОСОБА_5., на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області (а.с.7). Цим наказом також вирішено погодити та затвердити відповідно до вимог чинного законодавства розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; Управлінню Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області при надходженні проекту землеустрою забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ВЧ" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ "Ровіна" громадянина ОСОБА_5., на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області (а.а.с.34-134).

Земельній ділянці призначено кадастровий номер НОМЕР_2 (а.а.с.10-12).

Експертом державної експертизи Відділу Держгеокадастру в Острозькому районі сформовано висновок від 13.12.2016 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за №84, яким проект землеустрою погоджено (а.с.8).

22.09.2017 ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, розглянувши клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, відмовило у його задоволенні (а.с.9).

Дана відмова обґрунтована посиланнями на норми статей 31, 32 Земельного кодексу України і тим, що згідно з поданими документами земельна ділянка площею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами ФГ "Ровіна" перебуває в постійному користуванні громадянина ОСОБА_5. (державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, довідка Управління Держгеокадастру у Острозькому районі про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 23.08.2016 №БП-13/0-12/0/6-16).

Згідно з частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною 1 статті 31 ЗК України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) (ч.2 ст.31 ЗК України).

Відповідно до частини 1 статної 32 ЗК України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідач, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою, посилається саме на норми статей 31, 32 ЗК України та вказує, що земельна ділянка прощею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами ФГ "Ровіна", не перебуває у власності чи в оренді самого фермерського господарства, не може вважатися землею фермерського господарства, а відтак не підлягає передачі у приватну власність членам такого господарства, на підставі статті 31 ЗК України.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що норми статей 31 та 32 ЗК України є самостійними та регулюють різні випадки передачі членам фермерських господарств у власність земельних ділянок.

Так, стаття 31 ЗК України визначає право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди (пункт 3 частини першої статті 31 ЗК України).

Стаття 32 ЗК України визначає право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, вже наданої йому у користування.

У даному випадку позивач, як член фермерського господарства, скористався своїм правом на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, саме в порядку статті 31 ЗК України.

Тому, посилання відповідача на норми статті 32 ЗК України є необґрунтованими та безпідставними.

Судом встановлено, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_5 володіє правом користування земельною ділянкою площею 45га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідач у оскаржуваному рішенні фактично вказує на те, що оскільки така земельна ділянка перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_5., то вона не може вважатися земельною ділянкою, що використовується саме фермерським господарством на умовах оренди, а відтак і не підлягає поділу між членами фермерського господарства.

Однак, згідно з рішенням Острозької районної ради від 23.05.2001 №146 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_5 для створення селянського/фермерського/господарства", затверджено проект відведення земельної ділянки в постійне користування для створення селянського/фермерського/господарства громадянину ОСОБА_5 на площу 45га за рахунок земель запасу Почапківської сільської ради (а.с.28).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII від 20.12.1991, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною Радою народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Рада народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна Рада замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем (за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу) відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури.

Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні Ради народних депутатів приймають на найближчій сесії.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_5, який є керівником ФГ "Ровіна" подав до місцевої ради заяву про одержання земельної ділянки у користування, в тому числі в оренду, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була задоволена. В подальшому отримав Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, відповідно до якого посвідчено право громадянина ОСОБА_5. на користування земельною ділянкою площею 45га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та створив Фермерське господарство "Надія".

Відповідно до статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII від 20.12.1991, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної Ради народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Тобто, процедура створення фермерського господарства передбачала першочергове отримання у користування громадянином земельної ділянки для створення такого господарства та отримання відповідного Державного акту. Після отримання такого Державного акту та здійснення державної реєстрації, фермерське господарство набувало статусу юридичної особи.

Почапківською сільською радою Острозького району Рівненської області надано довідку від 13.12.2017 про те, що ФГ "Ровіна" - попередня назва "Надія" зареєстроване на території Почапківської сільської ради 01.03.2001. Свою господарську діяльність провадить на земельній ділянці площею 45га, що надавалася засновнику фермерського господарства ОСОБА_5 для створення цього господарства (а.с.30).

Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що земельна ділянка площею 45га, яка підлягає поділу між членами фермерського господарства, зокрема і позивачу, відноситься до земель, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди.

Окрім того, в матеріалах справи міститься витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.07.2017 на заяву ОСОБА_4, зміст якого свідчить про присвоєння кадастрового номеру земельні ділянці прощею 4,0020га; цільове призначення - для ведення фермерського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства; кадастровий номер - НОМЕР_2 (а.с.10).

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Тобто, при розробленні проекту землеустрою, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, що ідентифікує таку ділянку як окрему.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 3 статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За правилами ж частини 7 цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою своїм наказом №17-4010/16-16-СГ від 27.09.2016. Відповідно до цього, жодних підстав для відмови у наданні такого дозволу, передбачених частиною сьомою статті 118 ЗК України, відповідач не вбачав.

Частиною 8 статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За правилами частини 1 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що проект землеустрою був погоджений Управлінням Держгеокадастру в Острозькому районі, що підтверджується відповідним висновком.

Згідно з частиною 9 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що відмова у затвердженні проекту землеустрою можлива лише у випадку відсутності його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять.

Оскільки частиною 9 статті 118 ЗК України такої підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою не передбачено, відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020га у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості. Така відмова порушує гарантовані конституцією права позивача на землю, які підлягають судовому захисту, зокрема, шляхом визнання відповідної відмови протиправною.

Окремо слід наголосити, що зазначена відмова прийнята не у спосіб, що визначений ЗК України, позаяк оформлена не рішенням суб'єкта владних повноважень, а листом №Л-4674/0-6859/0/6-17 від 22.09.2017. Відповідно до цього, суд констатує, що відповідачем фактично допущена бездіяльність, позаяк в двотижневий строк з дня отримання від позивача погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення, визначеного частиною дев'ятою статті 118 ЗК України, він не ухвалив.

Оскільки частина 9 статті 118 ЗК України містить імперативну норму про те, що відповідний орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, тобто не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, то судом для належного захисту прав позивача, який виконав всі умови для отримання позитивного рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, ухвалюється рішення зобов'язання відповідача затвердити відповідний проект землеустрою.

Саме такий спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, що є суб'єктом владних повноважень, буде ефективним і раціональним.

Зазначене узгоджується з передбаченим пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 817/72/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. Я. Качмар О. І. Мікула Повне судове рішення складено 15 листопада 2018 року.