Ухвала

від 13.11.2018 по справі 818/1002/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 листопада 2018 року

м. Київ

справа №818/1002/18

адміністративне провадження №К/9901/65759/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №818/1002/18 за адміністративним позовом Фермерського господарства ЗЕРНО 2015 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство ЗЕРНО 2015 звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №403247/38043669 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 24.10.2017 на загальну суму 770070,00грн.,

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.10.2017 на загальну суму 770070,00грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна фіскальна служба України 08.11.2018 звернулась з касаційною скаргою до Верхового Суду. Одночасно заявником у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 прийнята у відкритому судовому засіданні. Повний текст оскаржуваного судового рішення було виготовлено в повному обсязі 21.09.2018, а відтак останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 22.10.2018, в той час, як касаційну скаргу подано відповідачем до суду касаційної інстанції 08.11.2018, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу.

Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, а повний текст оскаржуваного судового рішення відповідачу вручено не було.

Проте, зазначені відповідачем у вказаному клопотанні підстави, не можуть бути визнані судом поважними.

У даному випадку належними доказами на підтвердження поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження є довідка суду про час направлення та/або ненаправлення копії постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 на адресу відповідача. Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржувана постанова оприлюднена 26.09.2018 , а тому перебувала у відкритому доступі.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними, оскільки належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - березень 2018 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено, що з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом з'ясовано, що у позовній заяві Фермерським господарством ЗЕРНО 2015 одночасно було заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України №403247/38043669 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 24.10.2017 на загальну суму 770070,00грн. та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 24.10.2017 на загальну суму 770070,00грн) .

Отже, сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем при поданні позовної заяви складала: 1762,00грн. х 2 = 3524,00грн.

Таким чином, судовий збір, який Державна фіскальна служба України повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 3524,00грн. х 200% = 7048,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу:

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд ..

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження з доданням належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску такого строку та документ про сплату судового збору.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №818/1002/18 за адміністративним позовом Фермерського господарства ЗЕРНО 2015 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду