Постанова

від 13.11.2018 по справі 826/7187/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа №826/7187/14

адміністративне провадження №К/9901/31235/18

при секретарі судового засідання Лисенко О.М.,

за участю:

представників позивача: Малярчука Ю.Б., Заболотного А.М., Собко О.В.;

представника відповідача Павловича Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 (суддя Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 (головуючий суддя Желтобрюх І.Л., судді: Мамчур Я.С., Бєлова Л.В.)

у справі №826/7187/14 за позовом ПАТ Укргазвидобування до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укргазвидобування в особі філії Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2013 №0001312200.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Київського апеляційного адміністративного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган зазначає, що платниками збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форми власності є суб'єкти оподаткування та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів. Платниками збору є суб'єкти оподаткування та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених ними договорів.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що згідно підпункту 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 Про забезпечення споживачів природнім газом потреба газодобувних підприємств в природному газі для виробничо-технологічних витрат і власних потреб, а також виробництва скрапленого газу задовольняється за рахунок реалізації обсягів природного газу власного видобутку. На думку відповідача, газовидобувне підприємство (його відокремлений підрозділ) виступає одночасно і постачальником, і безпосереднім споживачем. Відповідач вважає, що вказаною постановою Кабінету Міністрів України передбачено наявність лише одного учасника правовідносин, а тому не потрібна наявність договорів постачання природного газу та актів його приймання-передачі.

Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області прийшла до висновку, що судами попередніх інстанцій були допущені порушення норм матеріального і процесуального права, тому просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу, у яких останній вказує, що для цілей правильного визначення платника збору, наявності у певної особи обов'язку нараховувати та сплачувати збір, а також подавати розрахунок, має значення визначення термінів постачальник та споживач , відносини між якими мають при цьому мають характер відносин суб'єктів господарювання та регулюються на договірній основі. Також, законодавство розмежовує поняття газодобувне підприємство та постачальник природного газу .

Позивач переконаний, що чинним податковим законодавством чітко визначено, що збір справляється з підприємств та їх відокремлених підрозділів, які постачають (продають) природний газ для інших підприємств та їх відокремлених підрозділів на підставі укладених договорів та підписаних актів прийому-передачі природного газу.

Крім того, позивач наполягає, що внутрішньогосподарське переміщення не є поставкою природного газу, оскільки не передбачає перехід права власності на нього, а філії не є особами. Які можуть укладати договори та відповідно виступати як постачальник і споживач.

ПАТ Укргазвидобування в особі філії Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування вважає викладені у касаційній скарзі доводи необґрунтованими, а рішення судів першої та апеляційної інстанції об'єктивними, мотивованими та такими, що ухвалені у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2018 справу призначено до касаційного розгляду у судовому засіданні на 13.11.2018. У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи, викладені у касаційній скарзі та запереченнях на скаргу.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ Укргазвидобування в особі філії ГУ Шебелинкагазвидобування з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.12.2013 №437/20-01-22-47/00153146. В ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем пункту 314.1 статті 314, пункту 315.1 статті 315, пункту 317.1 статті 317 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яке виразилось в безпідставному занижені збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 5 729 245,80 грн., у тому числі: за січень 2011 року заниження на суму 223 338,20 грн., лютий 2011 року - 215 272, 93 грн., березень 2011 року - 220 477,99 грн., квітень 2011 року - 194 523,10 грн., травень 2011 року - 143 123,92 грн., червень 2011 року - 152 294, 24 грн., липень 2011 року - 191 464,41 грн., серпень 2011 року - 202 966, 71 грн., вересень 2011 року - 178 490,81 грн., жовтень 2011 року - 271 394,41 грн., листопад 2011 року - 316 324,34 грн., грудень 2011 року - 316 744,46 грн., січень 2012 року - 371 254,02 грн., лютий 2012 року - 361 099,54 грн., березень 2012 року - 285 508,52 грн., квітень 2012 року - 187 462,92 грн., травень 2012 року - 201 960,78 грн., червень 2012 року - 192 464,79 грн., липень 2012 року - 195 130, 86 грн., серпень 2012 року - 236 374,94 грн., вересень 2012 року - 244 125, 48грн., жовтень 2012 року - 185 468,05 грн., листопад 2012 року - 292 086,28 грн., грудень 2012 року - 349 894,11 грн.

На підставі акта перевірки органом контролю було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 №0004242312, яким ПАТ Укргазвидобування в особі філії ГУ Шебелинкагазвидобування визначено суму грошового зобов'язання у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в розмірі 6 877 366,66 грн., в тому числі основний платіж - 5 729 245,80 грн. та штрафні санкції - 1 148 120,86 грн.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 314.1 статті 314 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно пункту 315.1 статті 315 ПК України об'єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Пунктом 317.1 статті 317 ПК України визначено, що споживачами є такі категорії: населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

Згідно з визначенням статті 1 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу постачання природного газу - господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів; постачання природного газу - це господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України Про засади функціонування ринку природного газу газовидобувне підприємство - це суб'єкт господарювання, що відповідно до спеціального дозволу на користування надрами видобуває природний газ на території України і в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Пунктом 1.13 статті 1 Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу визначено, що постачальник природного газу за регульованим тарифом - суб'єкт господарської діяльності, який згідно з умовами відповідної ліцензії постачає природний газ безпосередньо споживачам на визначеній території за тарифами, які підлягають державному регулюванню.

Відповідно до пункту 9 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729, постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу.

Судами під час розгляду вірно стверджувалось, що постачальником природного газу є суб'єкт господарювання (юридична особа), який одержав відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим чи нерегульованим тарифом та здійснює постачання природного газу на підставі одержаної ліцензії безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано судами попередніх інстанцій, філія Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування ПАТ Укргазвидобування , діє на підставі положення про філію, затвердженого в.о. голови правління ПАТ Укргазвидобування від 28.12.2012, та є газовидобувним підприємством.

Відповідно до підпункту 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 ПК України поняття відокремленого підрозділу визначається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Поняття структурного підрозділу Податковим кодексом України не визначено.

Згідно частини першої статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Відповідно до частини другої цієї ж статті учасниками цивільних відносин є: держава Україна. Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Згідно зі статтею 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що філія не є юридичною особою в розумінні Цивільного кодексу України, тому Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування не може самостійно бути стороною договору. Філії укладають договори лише від імені та в інтересах юридичної особи на підставі довіреності, виданої юридичною особою.

При цьому, визначення об'єкта оподаткування та платника збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів всіх форм власності здійснюється з урахуванням договору, укладеного між суб'єктами господарювання - юридичними особами або їх уповноваженими представниками. Постачання природного газу передбачає передачу його однією особою іншій з переходом права власності на такий природний газ.

Збір справляється з підприємств та їх відокремлених підрозділів, які постачають (продають) природний газ для інших підприємств та їх відокремлених підрозділів на підставі укладених договорів та підписаних актів прийому-передачі природного газу.

У період, що перевірявся, філія Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування ПАТ Укргазвидобування згідно балансу фактичного надходження та розподілу природного газу здійснювала передачу природного газу власного видобутку філіям ПАТ Укргазвидобування : УБМР Укргазспецбудмонтаж , БУ Укрбудгаз , Управлінню з переробки газу та газового конденсату, УОК Червона Рута , УкрНДІгаз , ГУ Укргазпромгеофізика .

Так, з 01.01.2011 по 31.12.2012 філія Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування згідно балансу фактичного надходження та розподілу природного газу здійснювала передачу природного газу власного видобутку іншим філіям в межах однієї юридичної особи, без укладання договорів постачання природного газу, а відповідно до внутрішнього порядку взаємодії структурних підрозділів ПАТ Укргазвидобування .

Згідно актів на внутрішньогосподарське переміщення товарно-матеріальних цінностей філією ГПУ Шебелинкагазвидобування у період з 01.01.2011 по 31.12.2012 передано іншим філіям ПАТ Укргазвидобування товарно-матеріальних цінностей у кількості 91 094,353 тис. куб.м. (природний газ власного видобутку з глибин до 5000 м).

З викладеного вбачається, що передача природного газу здійснювалася між структурними підрозділами ПАТ Укргазвидобування без укладання договорів постачання природного газу, а відповідно до внутрішнього порядку взаємодії структурних підрозділів ПАТ Укргазвидобування .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внутрішньогосподарське переміщення не є поставкою природного газу, оскільки не передбачає переходу права власності на нього і не породжує, не змінює і не припиняє будь-яких прав та обов'язків, а філії та структурні підрозділи не є юридичними особами та не можуть укладати договори та, відповідно, виступати як постачальник і споживач.

Розглянувши доводи заявника касаційної скарги щодо застосування до правовідносин, які виникли у даній справі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1749 Про забезпечення споживачів природним газом (далі - постанова КМУ від 27.12.2001), Верховний Суд відхиляє їх та вважає, що відповідач положення згаданої постанови трактує невірно.

Постановою КМУ від 27.12.2001 №1749 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, втратила чинність 16.07.2016) з метою надійного забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, підвищення відповідальності за своєчасне проведення розрахунків постановлено установити, що потреба в природному газі задовольняється: для задоволення виробничо-технологічних та власних потреб газодобувних підприємств, а також для виробництва скрапленого газу - за рахунок обсягів природного газу власного видобутку (підпункт 4 пункту 2 постанови КМУ від 27.12.2001 №1749 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16.01.2007 №31).

Викладені положення згаданої постанов не передбачають задоволення потреб в природному газі за рахунок реалізації обсягів природного газу власного видобутку, як помилково вважає відповідач.

Підсумовуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Газопромислове управління Шебелинкагазвидобування є філією ПАТ Укргазвидобування та не є суб'єктом господарювання, згідно із Законом не може бути ліцензіатом, не є постачальником природного газу, а, отже, і платником збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ. А тому спірне податкове повідомлення-рішення від 23.12.2013 №0001312200 правомірно визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

Судді Верховного Суду