Рішення

від 02.11.2018 по справі 751/8304/17

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/8304/17

Провадження №2/751/152/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Цибенко І. В.

за участю секретаря Чвірової О.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Спілка православних журналістів до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Міст ТБ про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів звернулося до суду з позовом і просить визнати недостовірною інформацію та такою, що принижує ділову репутацію позивача, зобов'язати спростувати недостовірну інформацію, яка була розповсюджена відповідачами 30.11.2016 в ефірі телевізійного каналу ZIK .

Позов мотивовано тим, що 30 листопада 2016 року о 22-00 в ефірі телевізійного каналу ZIK у випуску програми Брат за брата було показано сюжет під назвою Що таке Спілка православних журналістів ? І чому це питання варто задавати СБУ? , в якому ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ розповсюджено коментар ОСОБА_3, який прямо стосується ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , а саме: Цей ресурс є частиною інформаційної війни проти України та каналом розповсюдження кремлівського впливу. Він розпалює ворожнечу до інших конфесій (зокрема УПЦ КП та УАПЦ), а також: формує думки своєї аудиторії в дусі концепції русского мира , яка принципово вороже ставиться до української державності та національної української ідентичності . Копія випуску програми Брат за брата від 30.11.2016, частиною якої є вказаний сюжет, розміщена ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ у Всесвітній мережі Інтернет на веб-сторінці веб-сайту телеканалу ZIK та на веб-сторінці веб-сайту www.youtube.com. Поширена співвідповідачами інформація не відповідає дійсності, є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства та принципів моралі, є голослівним наклепом та безпідставним звинуваченням у вчиненні злочину. Вказує, що кримінальні провадження стосовно позивача чи його службових осіб з приводу вчинення дій, спрямованих на розпалювання національної чи релігійної ворожнечі та ненависті (ст.161 КК України) правоохоронними органами не розпочинались, підозра у вчиненні таких злочинів нікому у зв'язку з діяльністю позивача не повідомлялася, кримінальні провадження з цього приводу до суду не надсилались і відповідно обвинувальні вироки судами не виносились. Поширення такої негативної недостовірної інформації порушує особисті немайнові права позивача, завдає шкоди його відповідним особистим немайновим благам, оскільки порушує його право на повагу до ділової репутації, формує негативну оцінку професіональній діяльності, порочить та принижує ділову репутацію.

Позивач просить визнати недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів інформацію, розповсюджену ОСОБА_3 та ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ 30.11.2016 в ефірі телевізійного каналу ZIK у випуску програми Брат за брата , а також на веб-сайтах за адресами: http://zik.ua/tv/video/66959, http://zik.ua/tv/video/66961,https://www.youtube.com/watch?v=ohOnNauCdz4, https://www.youtube.com/watch?v=ClvEINeHvfA у сюжеті під назвою Що таке Спілка православних журналістів ? І чому це питання варто задавати СБУ? , а саме: - Цей ресурс є частиною інформаційної війни проти України та каналом розповсюдження кремлівського впливу. Він розпалює ворожнечу до інших конфесій (зокрема УПЦ КП та УАПЦ), а також формує думки своєї аудиторії в дусі концепції русского мира , яка принципово вороже ставиться до української державності та національної української ідентичності ; зобов'язати ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду в даній справі законної сили спростувати поширену ним недостовірну інформацію у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, а саме: під час підсумкового інформаційного випуску у програмі Перші про головне в ефірі телеканалу ZIK оголосити, що відомості, повідомлені ОСОБА_3 та поширені телеканалом ZIK у сюжеті під назвою Що таке Спілка православних журналістів ? І чому це питання варто задавати СБУ? програми Брат за брата від 30.11.2016 року містить недостовірну інформацію, яка принижує ділову репутацію ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , зобов'язавши диктора оголосити резолютивну частину даного рішення, а також шляхом публікації на веб-сайтах http://zik.ua та www.youtube.com статті під заголовком СПРОСТУВАННЯ з текстом Повідомляємо, що сюжет під назвою Що таке Спілка православних журналістів ? І чому це питання варто задавати СБУ? , розміщений на телевізійному каналі ZIK 30.11.2016, містить недостовірну інформацію, яка принижує ділову репутацію ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , з опублікуванням резолютивної частини даного рішення та шляхом видалення з вказаних веб-сайтів недостовірної інформації; зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду в даній справі законної сили спростувати поширену ним недостовірну інформацію шляхом публікації на власній веб-сторінці соціальної мережі Фейсбук статті під заголовком СПРОСТУВАННЯ з текстом Повідомляю, що мій власний коментар, поширений 30.11.2016 року на телевізійному каналі ZIK у сюжеті під назвою Що таке Спілка православних журналістів ? І чому це питання варто задавати СБУ? , містить недостовірну інформацію, яка принижує ділову репутацію ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , з опублікуванням резолютивної частини даного рішення.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Яременко І.В. від 07.12.2017 відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова Цибенко І.В. від 13.02.2018 справу прийнято до свого провадження, та визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_3 26.12.2017 надіслав заяву, в якій заперечив проти позовних вимог ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , оскільки про дану конкретну юридичну особу коментарів ним не надавалося ( а.с. 48).

На адресу суду 14.02.2018 надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ , в якому відповідач заперечує проти позову, вказуючи на те, що поширена ним інформація не підлягає спростуванню, оскільки є оціночним судженням, є припущенням, а не ствердженням, не вказує на будь-які конкретні факти чи обставини, висловлювання є критикою, оцінкою дій позивача. Вказує на те, що вимоги позивача стосуються виключно фрази ОСОБА_3 за відсутності доказів, що ця фраза стосується саме позивача. Зазначені оціночні судження, думки та переконання є вираженням суб'єктивної думки й поглядів, не можуть бути перевіреними на предмет відповідності їх дійсності ( а.с. 91-96).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, викладені в відзиві на позов. Просив у позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений частиною 2 цієї статті.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація (згідно із частиною першою статті 201 ЦК України).

У відповідності до глави 22 ЦК України до особистих немайнових прав включені, зокрема, право на повагу до гідності та честі (стаття 297) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299).

Відповідно до ч. 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону України „Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи.

Право висловлювати судження, оцінки, думки гарантовано ст. 34 Конституції України, а також закріплене в ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України у п. 15 постанови „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27 лютого 2009 року під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням іншого засобу масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про інформацію якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні (частина перша статті 65 Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII Про телебачення і радіомовлення ).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (абзац перший пункту 19 Постанови ПВСУ № 1).

Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку (абзац четвертий пункту 1 Постанови ПВСУ № 1).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі Лінгенс проти Австрії від 08 липня 1986 року суд зазначив про необхідність розрізняти факти та оціночні судження, оскільки наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею10 Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ у справі Газета Україна-Центр проти України від 15 жовтня 2010 року в підпункті g пункту 46 суд зазначив, що повідомлення новин, засноване на інтерв'ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль сторожового пса суспільства (дивитись, наприклад, рішення у справі The Observer and The Guardian v. the United Kingdom , від 26 листопада 1991 року, пункт 59, Series A no. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (дивитись рішення у справі Педерсен і Баадсгаард проти Данії , пункт 77, ECHR 2004-XI; рішення у справі "Торгейр Торгейрсон проти Ісландії" (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland"), від 25 червня 1992 року, пункт 65, Series A, no. 239; і рішення у справі "Джерсільд проти Данії", пункт 35, Series A, no. 298).

Українське законодавство надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за дослівне відтворення матеріалу. Суд звертає увагу на те, що це положення у загальному плані відповідає його підходу до свободи журналістів поширювати висловлювання, зроблені іншими (рішення від 23 вересня 1994 року у справі Йерзільд проти Данії (Jersild v. Denmark), п. 35, Series А, № 298 та рішення у справі Тома проти Люксембургу (Thoma v. Luxembourg), заява № 38432/97, п. 62, ECHR 2001-III).

Судом встановлено, що 30 листопада 2016 року о 22-00 в ефірі телевізійного каналу ZIK у випуску програми Брат за брата було показано сюжет під назвою Що таке Спілка православних журналістів ? І чому це питання варто задавати СБУ? , в якому ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ оприлюднило коментар від імені ОСОБА_3, у вигляді витримки із переписки із соціальних мереж такого змісту: Цей ресурс є частиною інформаційної війни проти України та каналом розповсюдження кремлівського впливу. Він розпалює ворожнечу до інших конфесій (зокрема УПЦ КП та УАПЦ), а також: формує думки своєї аудиторії в дусі концепції русского мира , яка принципово вороже ставиться до української державності та національної української ідентичності .

Вказана вище цитата не є висновками самого журналіста, оскільки має місце переказування інформації з чужих слів, а саме переписки із соціальних мереж від імені ОСОБА_3

В той же час з вказаної витримки із коментарю неможливо однозначно зробити висновок, що він безпосередньо стосується позивача. Сам відповідач ОСОБА_3 вказує на те, що про ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів коментарів ним не надавалось.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису (а.с. 12) неможливо беззаперечно зробити висновок, що коментар у вигляді спірного письмового вислову, який цитується журналістом із переписки в соцмережі, стосується діяльності саме позивача. При цьому не доведено, що саме ОСОБА_3 висловлював коментар. Неможливо зробити висновок яке питання задавалось особі та за яких обставин з явився спірний коментар у соцмережі.

Таким чином, враховуючи, що позивач ставить вимоги, щодо спростування висловлювання, яке було оприлюднене від імені відповідача ОСОБА_3 за відсутності доказів, що дана інформація прямо стосується позивача та порушує його особисті немайнові права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь, зокрема передбачене статтею 65 Закону про Про телебачення і радіомовлення , а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

До суду не надано доказів того, що позивач намагався скористатись таким правом, чи саме таке його право було порушене відповідачем ТОВ Телерадіокомпанія Міст ТБ .

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 268, 271-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Спілка православних журналістів ( місце знаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 12 кімн. 215, ідентифікаційний код юридичної особи 39738055) до ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НС № 165643, виданий Соснівським РВ УМВС в Черкаській області 03.09.1996), Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Міст ТБ (місце знаходження: м. Львів, вул. Вороного, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 25550345) про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Новозаводський районний суд м. Чернігова.

Повний текст рішення суду буде виготовлено 12.11.2018.

Головуючий - суддя І. В. Цибенко