Рішення

від 12.11.2018 по справі 903/582/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2018 р. Справа № 903/582/18

Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІО-ОЙЛ", Волинська область, м. Луцьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бондарця Станіслава Григоровича, Волинська область, м. Луцьк

про стягнення 35 765,90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дягель В. М. - довіреність № 07/09-18 від 21.09.2018р.

від відповідача: Носков О. М. - ордер ВЛ № 000003066

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою "ВІО-ОЙЛ" звернувся до господарського суду з позовом Фізичної особи-підприємця Бондарця Станіслава Григоровича про стягнення 35765,90 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору купівлі-продажу нафтопродуктів за №13/15 від 01.10.2015 року.

Ухвалою суду Волинської області від 17.08.2018 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження із підготовчої стадії .

Ухвалою суду від 16.10.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд задоволити із підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні просить суд задоволити позов частково в сумі 25757,90 грн. Обґрунтовуючи тим, що останнім поставлено позивачу щебінь в загальній кількості 69,5т. на загальну суму 10008,00 грн. в погашення боргу за договором купівлі-продажу в підтвердження долучив видаткові накладні за №Б-0000035 від 30.03.2018р., №Б-0000036 від 02.04.2018р. Разом з тим, просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4480,00 грн., оскільки дана вимога не була заявлена у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

01.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІО-ОЙЛ (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Бондарцем Станіславом Григоровичем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №13/15 (а.с.6-7).

Відповідно до п.1.1.договору, продавець зобов'язався продати та передати у власність покупця нафтопродукти в подальшому викладенні товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його вартість .

Згідно п.п 1.2 договору товар передається покупцю шляхом заправлення товаром транспортних засобів покупця на АБП згідно з відомостями типової форми №24-НП до Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України , затвердженої Наказом від 02.04.1998р. №81/38/101/235/122)

Пунктом 2.1 договору визначено, що товар поставляється на умовах FCA (в редакції Інкотермс -2010) завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів АБП. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту завантаження товару в транспортний засіб покупця.

Згідно п.п. 4.2 договору встановлено, що вид розрахунків-безготівковий, форма розрахунків -платіжне доручення. Покупець може здійснити розрахунок за товар в безготівковій формі шляхом внесення готівки на поточний рахунок продавця в установі банку у відповідності із вимогами чинного законодавства. Оплату вартості товару покупець здійснює на протязі 2 банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар - паливо дизельне (ДП-Л Євро 5 ВО) в кількості 1861 літр на загальну - суму 37 681,20 грн. в т.ч.ПДВ 6280,19 грн., що підтверджується видатковими накладними :

-№735 від 21.09.2017р. на суму 6720,00 грн. (в т.ч. ПДВ-1120,00 грн.);

-№720 від 18.09.2017р. на суму 7038,00 грн. (в т.ч. ПДВ-1173,00 грн.);

-№700 від 11.09.2017р. на суму 6560,00 грн. (в т.ч. ПДВ-1093,33 грн.);

-№676 від 31.08.2017р. на суму 6800,00 грн. (в т.ч. ПДВ-1133,33 грн.);

-№646 від 21.08.2017р. на суму 4400,00 грн. (в т.ч. ПДВ-733,33грн.);

-№607 від 09.08.2017р. на суму 6163,00 грн. (в т.ч. ПДВ-1027,20 грн.) (а.с.16-21)

Згідно оборотно-сальдової відомості 361 за травень 2016 по червень 2018р. вбачається, шо відповідач 27.09.2017р. оплатив частково отриманий товар на суму 1915,30 грн. (а.с. 9-15)

Позивач 15.01.2018р. на адресу відповідача надсилав претензію за № 2/01-18 щодо невиконання умов договору, яка останнім залишена без відповіді та задоволення. (а.с. 8).

Між тим, у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні відповідач визнав заборгованість частково в сумі 25 757,90 грн. та доводить, що останнім було здійснено поставку щебню ТзОВ ВІО ОЙЛ в розмірі 10 008,00 грн. за видатковими накладними за №Б-0000035 від 30.03.2018р., №Б-0000036 від 02.04.2018р. в погашення боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 01.10.2015р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до абз. 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Дані видаткові накладні не підтверджують поставку щебню оскільки, оформленні в односторонньому порядку зі сторони ФОП Бондарця С.Г., в графі замовлення вказано без замовлення , що унеможливлює ідентифікувати, що саме поставка товару щебню була здійснення в погашення боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів, який укладений між позивачем та відповідачем.

Крім того, дані видаткові накладені: за №Б-0000035 від 30.03.2018р., №Б-0000036 від 02.04.2018р виготовленні з порушенням вимог Закону, та не визнанні позивачем ТзОВ ВІО ОЙЛ в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, судом не взято до уваги заперечення відповідача про те, що згідно видаткових накладних за №Б-0000035 від 30.03.2018р., №Б-0000036 від 02.04.2018р. останній поставляв щебінь в погашення боргу в сумі 10 008,00 грн. за договором купівлі-продажу нафтопродуктів.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 35 765,90грн. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована належними та допустимими доказами та підлягає до задоволення в сумі 35 765,90 грн. заборгованості .

Щодо покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 4480,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження надання правничої допомоги позивачу (щодо аналізу наданих позивачем документів для підготовки позовної заяви, здійснення розрахунку заборгованості, підготовки позовної заяви, підготовки позовної заяви, підготовки та направлення позовної заяви відповідачу, підготовки та подача позовної заяви до господарського суду) саме адвокатом матеріали справи не містять.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні докази оплати (квитанції) за правову допомогу, акт виконаних робіт, та відсутній договір про надання правової допомоги між позивачем та адвокатом.

За таких обставин, підстави для покладення на відповідача вказаної позивачем суми 4480,00 грн. витрат на правову допомогу, відсутні.

Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 74, 86, 129, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Бондарця Станіслава Григоровича (АДРЕСА_1 код ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВІО ОЙЛ (43006, м Луцьк, вул. Авіаторів, 1, код ЄДРПОУ 39917018) 35 765,90 грн. заборгованості 1762,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Повний текст

рішення складено

16.11.2018р.

Суддя В. М. Дем`як