Ухвала

від 14.11.2018 по справі 905/2275/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 905/2275/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Берднік І.С., Кушніра І.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про стягнення заборгованості за контрактом субпідряду у сумі 839 579,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" звернулось із касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Подана касаційна скарга заявника не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" підписано директором ОСОБА_4

До касаційної скарги заявника додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс".

Згідно із частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Разом з тим, ні матеріали касаційної скарги, ані матеріали справи не містять відомостей та доказів щодо наявності у ОСОБА_4 повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" як директора.

Наведене дає можливість дійти висновку про те, що касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.

Також до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" не додано доказів направлення копії цієї скарги і доданих до неї документів іншим сторонам у справі, листом з описом вкладення відповідно до положень статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У прохальній частині касаційної скарги заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Варто зазначити, що приписами частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік категорій осіб за яких враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказана норма є загальновідомою та неодноразова зазначалася заявнику судами, а отже скаржник повинен був усвідомлювати ту обставину, що він не підпадає під наведений у вказаній нормі права перелік осіб.

Так ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.08.2018 про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" без руху, роз'яснено скаржнику про необхідність сплати судового збору відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір" та неможливості задоволення клопотання, в якому скаржник посилається на частину 2 статті 8 цього Закону, що ці обставини не передбачені в числі умов відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру.

Також ухвалою Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №905/1601/16 Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" було роз'яснено, що він не підпадає під наведений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік осіб щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або його звільнення. Зазначеною ухвалою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" повернуто без розгляду та стягнуто штраф у розмірі 17 620, 00 грн. за зловживання процесуальними правами.

За приписами частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

За приписами частин 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Звернення заявника із завідомо безпідставною касаційною скаргою, яка містить численні недоліки, та враховуючи викладені обставини Суд визнає зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія", за зловживання процесуальними правами, заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 17 620, 00 грн.

Керуючись статтями 43, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі № 905/2275/15 повернути заявнику без розгляду.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" (83060, м. Донецьк, вулиця Шахтарів Донбасу, будинок 163, код ЄДРПОУ 32164774) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) 17 620, 00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять гривень) штрафу.

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, не може бути оскаржена та підлягає негайному виконанню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. С. Берднік

І. В. Кушнір