Рішення

від 08.11.2018 по справі 202/4081/17

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/4081/17

Провадження № 2/202/247/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 листопада 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Променерговузол до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Променерговузол , третя особа: виконавчий комітет Індустріальної районної у місті Дніпрі ради про надання жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач по первісному позову в особі генерального директора звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням, виселення та зняття з реєстраційного обліку, відповідно до якої просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування трикімнатним приміщенням площею 54,90 кв.м. в будинку бригадирів літ. Е-1 , розташованому за адресою: 49051, м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а, на території ПрАТ Променерговузол , виселити ОСОБА_2 із зазначеного приміщення та зобов'язати останню знятись з реєстраційного обліку. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 4800,00 грн.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. Приватне акціонере товариство Променерговузол є власником об'єкту нерухомості будинок бригадирів літ. Е-1, розташованому за адресою: 49051, м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а. 29 травня 2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Відомості Придніпров'я було укладено договір майнового найму № 01-06/12, до переліку орендованого майна за яким увійшов й будинок бригадирів . 30 грудня 2016 року між ТОВ Відомості Придніпров'я та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір № 24-12/16 майнового піднайму, у відповідності до якого ТОВ Відомості Придніпров'я надало відповідачу у тимчасове платне користування окремо виділене трикімнатне приміщення в будинку бригадирів площею 54,90 кв.м. Термін найму - з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 зобов'язалась виписати себе та інших прописаних у приміщенні осіб, що проживають разом з нею, не пізніше одного календарного місяця з моменту припинення договору. Однак всупереч умовам договору майнового піднайму, ОСОБА_2 відмовилася продовжити термін дії договору № 24-12/16 або укласти інший договір відносно вказаного приміщення на новий термін. Дії спрямовані на зняття з реєстраційного обліку за адресою: м. Дніпро, вул. Журналістів, 9а, відповідач також до теперішнього часу не вчинила. Позивач вважає, що діями відповідача було порушено права підприємства, що зумовило звернутись до суду з відповідною позовною заявою з метою захисту порушених прав та інтересів в судовому порядку.

12 жовтня 2017 року в черговому судовому засіданні представником відповідача долучено до матеріалів справи заперечення відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву Приватного акціонерного товариства Променерговузол , відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вона та її чоловік ОСОБА_5 протягом тривалого часу перебували у трудових відносинах з позивачем. 18 листопада 1994 року сім'ю відповідача було взято на квартирний облік згідно акту обстеження житлових умов. 19 лютого 2005 року чоловік відповідача помер, внаслідок чого 28 лютого 2005 року правлінням ВАТ Променерговузол було прийнято рішення про переведення черги на отримання житла з ОСОБА_5 на ОСОБА_2. Протоколом засідання правління від 03 січня 2007 року припинено ведення квартирного обліку та облікові справи передані за місцем проживання до виконкомів районних рад у зв'язку із тим, що ВАТ Променерговузол не здійснює будівництво житла. Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради № 325 від 20 квітня 2007 року квартирний облік на підприємстві ВАТ Променерговузол ліквідовано. В даний час сім'я відповідача перебуває на квартирному обліку Індустріальної районної у м. Дніпрі раді. Вважає вимоги позивача такими, що суперечать чинному законодавству, оскільки вона має статус особи, котра не може бути виселена зі службового жилого приміщення без надання іншого житлового приміщення. У запереченні відповідач звертає увагу суду на те, що окрім неї, у спірному приміщенні зареєстровані та проживають разом з нею однією сім'єю ще четверо осіб, які доводяться їй родичами. Також разом з ними мешкає чоловік доньки відповідача. А тому вважає, що члени її сім'ї також мають статус осіб, що не можуть бути виселені зі службового приміщення без надання іншого житла. Починаючи з грудня 2016 року відповідачу та її сім'ї з боку позивача було вчинено дії, спрямовані на перешкоджання у користуванні спірним приміщенням. З літа 2017 року ОСОБА_2 у приміщенні в будинку бригадирів не проживає.

13 листопада 2018 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до Приватного акціонерного товариства Променерговузол , третя особа: виконавчий комітет Індустріальної районної у місті Дніпрі ради про надання жилого приміщення, яка прийнята та об'єднана в одне провадження з первісним позовом Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська на підставі ухвали від 13 листопада 2018 року.

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні первісного позову ПАТ Променерговузол в повному обсязі та зобов'язати ПАТ Променерговузол надати їй та членам її родини інше житлове приміщення, що відповідає вимогах чинного законодавства, що регулюють житлові правовідносини та крім того, стягнути з відповідача по зустрічному позову понесені судові витрати. Обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви, аналогічне доводам, наведеним у запереченні на первісний позов ПАТ Променерговузол . ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що оскільки вона разом з чоловіком пропрацювали на підприємстві більше 10 років кожний, їх було взято на квартирний облік та адміністрацією підприємства надано у тимчасове користування службове приміщення до моменту отримання квартири згідно черги. У спірному приміщенні позивач по зустрічному позову разом зі своєю сім'єю проживали з 2005 року. 23 грудня 2013 року між ПАТ Променерговузол та ОСОБА_2 укладено договір № 24-12/13 найму житлового приміщення зі строком дії до 31 грудня 2014 року, який додатковою угодою № 2 від 01 грудня 2015 року було подовжено до 31 грудня 2016 року. 30 грудня 2016 року між ТОВ Відомості Придніпров'я та ОСОБА_2 був укладений договір № 24-12/16 майнового піднайму. Звернувшись до виконавчого комітету Індустріальної районної у місті Дніпрі ради позивачу по зустрічному позову стало відомо, що її сім'я перебуває на квартирному обліку у виконавчому комітеті з 2004 року, а не з 1994 року на підставі відомостей наданих підприємством, згідно яких ОСОБА_2 не перебувала у черзі на підприємстві для отримання жилого приміщення. Наведене зумовило ОСОБА_2 звернутись до суду із зустрічною позовною заявою.

Представник позивача по первісному позову ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності № 10-08/17 від 10 серпня 2017 року, в судовому засіданні вимоги позовної заяви ПАТ Променерговузол підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, в той час як у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 просив відмовити. Звернув увагу суду на те, що Житловим кодексом надано чітке визначення що саме включає в себе житловий фонд та спірне майно, що належить позивачу первісного позову на праві приватної власності, не підпадає під поняття житловий фонд, а тому дані правовідносини не можуть регулюватись Житловим кодексом Української РСР. Вважає, що позивач, як власник майна, має право на власний розсуд розпоряджатись своїм майном. Строк дії договору піднайму закінчився та подовжений не був. Звертає увагу суду на те, що спірне майно не має статусу жилого приміщення, а тому вимоги ОСОБА_2 по зустрічному позову є безпідставними.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення первісного позову ПАТ Променерговузол та просила відмовити в їх задоволенні. Зустрічну позовну заяву просила задовольнити та зобов'язати ПАТ Променерговузол надати їй та членам її родини житло. Суду надала доводи, аналогічні тим, що викладені в запереченні на первісний позов та зустрічній позовній заяві.

Представник відповідача по первісному позову ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 06 лютого 2017 року, в судовому засіданні наполягав на задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 Суду доповів, що ОСОБА_2 було виселено зі спірного приміщення у відсутності відповідного рішення про виселення. У задоволенні первісного позову просив відмовити та надати його довірителю інше житло, оскільки житловим законодавством встановлено круг осіб, які не можуть бути виселені зі службового житлового приміщення без надання іншого житла.

Представник третьої особи по зустрічній позовній заяві ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності № 18/3-333 від 05 червня 2018 року, в судовому засіданні доповіла, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку у виконкомі Індустріальної районної у місті Дніпрі ради з 1994 року. Просила ухвалити рішення на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників процесу та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ Променерговузол підлягають частковому задоволенню, в той час як у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне акціонере товариство Променерговузол є власником об'єкту нерухомості будинок бригадирів літ. Е-1, розташованому за адресою: 49051, м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а. ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 перебували у трудових відносинах з позивачем по первинному позову, на підставі чого рішенням № 31 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Дніпропетровського Променерговузла від 18 листопада 1994 року відповідача по первинному позову разом з чоловіком та трьома дітьми взято на квартирний облік робітників Променерговузла. 19 лютого 2005 року чоловік відповідача ОСОБА_5 помер, внаслідок чого 28 лютого 2005 року правлінням ВАТ Променерговузол було прийнято рішення про переведення черги на отримання житла з ОСОБА_5 на ОСОБА_2. Протоколом засідання правління від 03 січня 2007 року припинено ведення квартирного обліку та облікові справи передані за місцем проживання до виконкомів районних рад у зв'язку із тим, що ВАТ Променерговузол не здійснює будівництво житла. Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної у м.Дніпропетровську ради № 325 від 20 квітня 2007 року квартирний облік на підприємстві ВАТ Променерговузол ліквідовано. В даний час сім'я відповідача по первинному позову перебуває на квартирному обліку Індустріальної районної у м. Дніпрі раді.

23 грудня 2013 року між ПАТ Променерговузол та ОСОБА_2 укладено договір № 24-12/13 найму житлового приміщення зі строком дії до 31 грудня 2014 року, який додатковою угодою № 2 від 01 грудня 2015 року було подовжено до 31 грудня 2016 року. 29 травня 2015 року між ПАТ Променерговузол та Товариством з обмеженою відповідальністю Відомості Придніпров'я було укладено договір майнового найму № 01-06/12, до переліку орендованого майна за яким увійшов й будинок бригадирів . 30 грудня 2016 року між ТОВ Відомості Придніпров'я та ОСОБА_2 був укладений договір № 24-12/16 майнового піднайму зі строком дії до 31 березня 2017 року. Відповідно до п.1.5.10 вказаного договору ОСОБА_2 зобов'язалась виписати себе та інших прописаних у приміщенні осіб, що проживають разом із нею, не пізніше одного календарного місяця з моменту припинення дії договору. По закінченню строку дії вказаного договору ОСОБА_2 було запропоновано переукласти договір піднайму, підписанням нового договору № 24-12/16 від 01 квітня 2017 року на новий строк на період з 01 квітня 2017 року по 01 липня 2017 року, від укладення якого остання відмовилась, що сама ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.3 ст.774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість первинного позову ПАТ Променерговузол в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування трикімнатним приміщенням площею 54,90 кв.м. в будинку бригадирів літ. Е-1, розташованому за адресою: м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а, у зв'язку із закінченням строку дії договору піднайму, що був укладений між ТОВ Відомості Придніпров'я та ОСОБА_2 Своїми діями відповідач створює позивачу перешкоди у вільному користуванні і розпорядженні належним на праві власності приміщенням.

В іншій же частині первісний позов задоволенню не підлягає, оскільки в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_2 не користується спірним приміщенням. Також сама ОСОБА_2 в судовому засіданні доповіла, що ані її, ані її родичів на територію підприємства не пускають.

Вимоги ПАТ Променерговузол про зобов'язання ОСОБА_2 знятись з реєстраційного обліку також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п.26 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З наведеного вбачається, що з вимогою усунути перешкоди в користуванні належною позивачу по первинному позову на праві власності приміщенням за адресою: м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2, позивач вправі звернутись до суду в разі відмови в знятті з реєстраційного обліку особи, яка визнана за рішенням суду такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Відтак право позивача на час розгляду справи суд вважає не порушеним.

Суд також звертає увагу на те, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування приміщенням вже є підставою для зняття її з реєстрації.

З наведеного суд прийшов до висновку по відмову в задоволенні позову в цій частині.

Таким чином, суд вважає за доцільне ухвалити рішення, яким визнати відповідача ОСОБА_2 такою, що втратила право користування трикімнатним приміщенням площею 54,90 кв.м. в Будинку бригадирів літ. Е-1, розташованому за адресою: м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а.

Вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ Променерговузол не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ПАТ Променерговузол є власником нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а, до складу якого входить будинок бригадирів літ.Е-1 та який не має статусу житлового, а тому до спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі, норми житлового законодавства не можуть бути застосовані.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ПАТ Променерговузол в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача по первісному позову судового збору, що було сплачено при зверненні до суду, а саме у розмірі 4800,00 грн., однак враховуючи те, що вимоги позивача задоволенні частково, то стягненню підлягають судові витрати у розмірі 1600,00 грн., що пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.15, 317, 319, 321, 386, 387, 391, 759, 763, 774, 785 ЦК України, ст.ст. 14, 41 Конституції України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Променерговузол задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування трикімнатним приміщенням площею 54,90 кв.м. в будинку бригадирів літ. Е-1, розташованому за адресою: м.Дніпро, вул.Журналістів, 9а.

В іншій частині позову відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства Променерговузол (код ЄДРПОУ 05496655) судові витрати у розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_6