Рішення

від 14.11.2018 по справі 561/691/18

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 561/691/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Левчук І.О.

позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1

ОСОБА_4 до Приватного підприємства Газета Полісся про спростування

недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом.

В позовній заяві вказував, що 25 вересня 2014 року в газеті Полісся була надрукована стаття під назвою Що я наробив!? . У якій йшла мова про те, що з району була вивезена скрипка, яка зберігалася в сім'ї ОСОБА_5, як сімейна реліквія 102 роки. І зробив це - ОСОБА_1, купив скрипку у 82-річного діда за 500 гривень.

Автором статті безпосередньо розкрита його особа, рід занятть, літературна діяльність. Автор ОСОБА_3, в даній статті, виклала вищевказані ствердження в образливій для нього формі та манері, які донесені до відома необмеженої кількості людей.

07 червня 2018 року в газеті Полісся розміщена стаття із заголовком Що шукає чоловік, який за 500 гривень вивіз із району старовинну скрипку? . Згідно якої за ствердженням автора, тієї ж ОСОБА_3: Пізніше, як він повідомляв у редакцію, Львівські спеціалісти попередньо оцінили Річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро .

Позивач вважає, що вказані твердження ОСОБА_3, що містяться у статті від 07 червня 2018 року про встановлену вартість скрипки у 20 тисяч євро та її раритетність, порушили його немайнові права на повагу до його честі, гідності та недоторканості ділової репутації, а тому підлягають спростуванню, оскільки опублікована інформація є недостовірною, є констатація факту, а не оціночним судженням автора статті, та порушує його немайнові права.

ОСОБА_1 вказував, що стаття від 07 червня 2018 року та усвідомлення читачами газети факту купівлі саме раритетної скрипки вартістю 20 тисяч євро за 500 гривень є недостовірними та такими, що загрожують нормальному здійсненню ним дослідницької діяльності. Поширена інформація стосується його, як письменника, художника, дослідника української міфології. Крім того, поширена інформація не відповідає дійсності, так як сума, за яку ним придбана скрипка, відповідає дійсній ринковій вартості придбаної ним скрипки у ОСОБА_5 Факт про вартість скрипки у 20 тисяч євро, автору статті, ним ніколи не зазначався.

Позивач просив, визнати недостовірною інформацію про те, що оціночна вартість скрипки, придбана ним у ОСОБА_5, становить 20 тисяч євро та зобов'язати газету Полісся спростувати вказану інформацію, шляхом поширення в газеті Полісся .

В заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 просив стягнути з ПП Газета Полісся моральну шкоду в розмірі 385 тисяч 320 гривень, завданої йому розповсюдженням недостовірної інформації. Розмір шкоди обгрунтовує тим, що відповідач не просто розповсюдив недостовірну інформацію, яка зашкодила його діловій репутації та носить образливий характер. Відповідач фактично заявив про вчинення ним злочину, а саме заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Кошти у вказаному розмірі позивач вважає за необхідне стягнути з відповідача з метою випуску його майбутньої книги.

У відзиві на позов відповідач ПП Газета Полісся вказав, що відомості, оприлюднені в газеті Полісся 25.09.2014 року у статті: Що я наробив?! позивачем не оспорювались ні оціночні судження автора, ні коментарі, ні факти вказані в статті. Через 3 роки і 9 місяців вони не можуть підлягати спростуванню, оскільки у випадку спростування недостовірної інформації застосовується спеціальна позовна давність - один рік у відповідності до ч.2 ст.258 ЦК України. В жодній з наведених статей в газеті не було використано принизливих чи образливих суджень, висловлений в брутальній чи непристойній формі. В статті від 07.06.2018 року зазначені коментарі усіх сторін справи, у тому числі і відповідача, що свідчить лише про намір неупереджено інформувати читача з подачею всебічної оцінки, а не про бажання завдати шкоди репутації позивача. В статті наведена цитата самого позивача: Я купив скрипку, а не вкрав її . У вказаній статті, не написано так як в позовній заяві зазначає ОСОБА_1, і такого вислову як оціночна вартість скрипки в газетній статті взагалі не надруковано. Натомість у статті від 07.06.2018 року надруковано: Що Львівські спеціалісти попередньо оцінили Річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро . В статті не використано тверджень Експертна оцінка, оціночна вартість, ринкова вартість , які дійсно могли б вважатись фактами та могли б підлягати оцінці їх достовірності, а лише містять коментар, припущення, які не містять жодних висновків і спростуванню підлягати не можуть.

Посилаючись на вищевикладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач вказував, що він не заперечує той факт, що до нього дійсно зверталась сім'я ОСОБА_5 з проханням повернути скрипку. Проте, він не розуміє, чому він має повернути куплену ним скрипку, за яку він сплатив гроші. Крім того, родина ОСОБА_5, не зверталась до суду з вимогою про повернення скрипки. Дані статті несуть негативний характер стосовно нього та налаштовують суспільство проти його діяльності. Він і припустити не міг, що в майбутньому дана історія набере такого розголосу, начебто її вартість складає 20 тисяч євро, а його чисту репутацію забруднять нічим не підтвердженими, домислами та назвуть шахраєм, який вводить старих людей в оману, заради своєї вигоди.

В заяві про доповнення до відзиву та заперечень, представник відповідача вказував, що позивач просить спростувати лише одне висловлювання, що оціночна вартість скрипки, придбаної ним у ОСОБА_5 становить 20 тисяч євро. Проте, в газеті надруковано наступне висловлювання: пізніше, як він повідомляв редакцію, львівські спеціалісти попередньо оцінили річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро . Тобто, джерелом поширення інформації, що львівські спеціалісти попередньо оцінили річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро є сам позивач. Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду у сумі 385830 грн. за поширення інформації, джерелом (автором) якої він був сам. А тому, спірна інформація не може підлягати спростуванню, вона є достовірною.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав і, посилаючись на доводи викладені в позовній заяви, просив задовольнити його вимоги. В судовому засіданні надав експертизу автентичності скрипки, посилаючись на вказану експертизу, як на підставу своїх позовних вимог.

Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні посилаюсь на доводи, викладені у відзивах, просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 25 вересня 2014 року в газеті Полісся була розміщена стаття з підзаголовком Що я наробив!? , у якій йшла мова про те, що ОСОБА_1 купив за 500 грн. старовинну скрипку, яка зберігалась 102 роки у родині ОСОБА_5, як сімейна реліквія. У статті був наведений коментар ОСОБА_1М, який переконував, що скрипку він купив у ОСОБА_5 законно.

Відповідно до позовної заяви, як на одну із підстав позову позивач посилається на зміст статті Що я наробив в газеті Полісся від 25 вересня 2014 року. Вказана стаття не містить інформації, яку позивач просить визнати недостовірною та не стосується предмету спору. А тому суд вважає, що посилання позивача на зміст цієї статті, як на підставу позову є неспроможною.

Згідно із ч.1 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а таж спростування цієї інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірної, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясувати, чи є вона фактичним твердження чи оціночним судженням.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені.)

Судом встановлено, що 07 червня 2018 року в газеті Полісся розміщена стаття Що шукає чоловік, який за 500 гривень вивіз із району старовинну скрипку? .

Зміст статті наступний: Нещодавно в нашому районі знову бачили чоловіка, який залишив по собі недобру славу. Жителі с.Річиця, і не тільки вони, пам'ятають історію, як до старенького дідуся, у якого в хаті була скрипка 100-річної давнини, ОСОБА_1 попросився залишитись на ніч. Він заночував, а наступного дня виїхав із гостинної, поліської дідової хати з родинним скарбом - скрипкою, заплативши господарю 500 гривень за неї і взявши розписку про це. Пізніше, як він повідомляв у редакцію, львівські спеціалісти попередньо оцінили річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро. Ми цю інформацію не повідомляли в газету, зважаючи на вік і стан діда ОСОБА_5, щоб не травмувати його ще більше. Сказали тоді про це лише рідним. Як не просила дідова родина повернути сімейну реліквію, яка передавалася у спадкок з покоління в покоління, щоб вона була внукам, як пам'ять, ОСОБА_1 стояв на своєму - скрипка його. Дід ОСОБА_5 помер. А ОСОБА_1 знову ходить по населених пунктах району. Що він шукає на цей раз?

Позивач просить визнати недостовірною в цій статті інформацію про те, що оціночна вартість скрипки, придбана ним у ОСОБА_5Й становить 20 тисяч євро.

З показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданими ними в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_3 розповідала їм, що саме ОСОБА_1 в редакції газети повідомив останній, що річицьку скрипку львівські спеціалісти оцінили у 20 тисяч євро. Крім того, свідок ОСОБА_6 вказав, що особисто йому ОСОБА_1, в телефонній розмові вказав, що львівські спеціалісти оцінили вартість скрипки у 20 тисяч євро.

Допитана в судовому засіданні як свідок, ОСОБА_3 показала, що у 2014 році, після публікації в газеті Полісся Що я наробив , до редакції прийшов ОСОБА_1 і розповів їй, що вартість річицької скрипки становить 20 тисяч євро. На підтвердження показував лист, де було зазначено, що львівські спеціалісти оцінили річицьку скрипку у 20 тисяч євро. Саме ця, отримана інформація від ОСОБА_1 використана нею в статті.

Враховуючи викладене, суд рахує, що викладена в газеті Полісся від 07.06.2018 року під заголовком Що шукає чоловік, який за 500 гривень вивіз із району старовинну скрипку інформація: Пізніше, як він повідомляв у редакцію, львівські спеціалісти оцінили річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро є достовірною, викладена правдиво, тобто містить відомості про події та явища, які існували.

Суд не бере до уваги, як доказ вартості річицької скрипки, лист ОСОБА_8, датований 04.02.2015 року, у зв'язку з тим, що вказаний лист не містить ідентифікаційних ознак скрипки, яка оцінювалась автором цього листа.

Крім того, не може бути належним та достовірним доказом дійсної вартості скрипки, яку придбав позивач ОСОБА_1 в с.Річиця, експертиза автентичності скрипки скрипкового майстра-художника вищої категорії ОСОБА_8 від 31.10.2018 року, оскільки, об'єктом дослідження вказаної експертизи була скрипка з етикеткою Giovan Paolo Maggini , а предметом дослідження в судовому засіданні була достовірність вартості скрипки, придбаної ОСОБА_1 у ОСОБА_5

Відповідно до п. 15 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складок правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної особи чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірно інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом.

У зв'язку з тим, що позивачем не доведено поширення недостовірної інформації та про те, що ця інформація порушила його особисті немайнові права, суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.

А тому, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання інформації недостовірною та зобов'язання ПП Газета Полісся спростувати цю інформацію, слід відмовити.

В зв'язку з безпідставністю вищевказаних вимог, у суду відсутні підстави щодо задоволення вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Приватного підприємства Газета Полісся про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Рівненської апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, місце реєстрації -

с.Новостав вул.Артема, 21, Рівненський район Рівненська область (РНОКПП: НОМЕР_1)

Відповідач: Приватне підприємство Газета Полісся , місцезнаходження - смт.Зарічне вул.Центральна, 59 Рівненської області (код ЄДРПОУ: 30563142).

Головуючий Н.М. Зейкан

Повне судове рішення складено 16.11.2018 року.