Постанова

від 19.02.2019 по справі 561/691/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року

м. Рівне

Справа № 561/691/18

Провадження № 22-ц/4815/236/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів:Бондаренко Н. В., Хилевича С. В.,

секретар судового засідання - Ковальчук Л. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - Приватне підприємство Газета Полісся

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2018 року у складі судді Зейкан Н.М., ухвалене в смт. Зарічне Рівненської області о 16 год. 47 хв., повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Газета Полісся про спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті Полісся була надрукована стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій йшла мова про те, що з району була вивезена скрипка, яка зберігалася в сім'ї ОСОБА_4 як сімейна реліквія 102 роки, і що зробив це ОСОБА_3, купивши скрипку у 82-річного діда за 500 гривень. Вказував, що автором статті безпосередньо розкрита його особа, рід занять, літературна діяльність, а вищевказані ствердження викладені в образливій для нього формі та манері, які донесені до відома необмеженої кількості людей. Більш того, 07 червня 2018 року в газеті Полісся була розміщена стаття із заголовком ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій йшлося про те, що .. львівські спеціалісти попередньо оцінили Річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро .

Стверджує, що твердження автора статті, про встановлену вартість скрипки у 20 тисяч євро та її раритетність є неперевіреними, недостовірними, не мають під собою жодного офіційного підґрунтя, а тому підлягають спростуванню. Зазначав, що зазначена недостовірна інформація стосується його як письменника, художника, дослідника української міфології та загрожує здійсненню ним підприємницької діяльності. Просив суд визнати недостовірною інформацію про те, що оціночна вартість скрипки, придбаної ним у ОСОБА_4, становить 20 тисяч євро та зобов'язати газету Полісся спростувати вказану інформацію, а також, з урахуванням збільшених позовних вимог, стягнути з ПП Газета Полісся моральну шкоду в розмірі 385 тисяч 320 гривень, завданої йому розповсюдженням недостовірної інформації.

Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2018 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що позивачем не доведено поширення недостовірної інформації, а також того, що така інформація порушила його особисті немайнові права, у зв'язку з чим в діях відповідача відсутній юридичний склад правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.

Вважаючи рішення суду незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в газеті Полісся була надрукована стаття під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій йшла мова про те, що з району була вивезена скрипка, яка зберігалася в сім'ї ОСОБА_4 як сімейна реліквія 102 роки, і що зробив це ОСОБА_3, придбавши скрипку у 82-річного діда за 500 гривень. Додає, 07 червня 2018 року в газеті Полісся була розміщена стаття із заголовком ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої ..львівські спеціалісти попередньо оцінили Річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро . Стверджує, що вказана інформація є недостовірною, адже містить відомості про події і явища, яких не існувало. Зазначає, що поширення цієї інформації є констатацією факту, а не оціночним судженням, а поширена в статтях інформація порушує його немайнові права на повагу до честі, гідності, недоторканності ділової репутації. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи є відомості про те, що сім'я ОСОБА_4 неодноразово зверталася із проханням повернути скрипку, проте вважає, що в нього відсутній обов'язок повернути цю річ, оскільки він її зацікавлений у її придбанні, а ОСОБА_4 її добровільно продав, про що свідчить відповідна розписка. Наполягає на тому, що не лише він не скористався своїм правом на оскарження статті Що я наробив? від 25.09.2014р., але й ОСОБА_4, і його родина також не скористалися своїм правом та не зверталися з офіційною вимогою про розірвання договору купівлі-продажу скрипки. Пояснює, що з метою вирішення ключового питання - вартості скрипки - 31.10.018р. позивачем була проведена експертиза на предмет встановлення автентичності та приблизної вартості інструменту, за результатами якої було встановлено, що скрипка не відповідає жодному з критеріїв оригінальної скрипки авторства Маджині, даний інструмент не є копією чи реплікою, не має жодної історичної або культурної цінності, а його ринкова вартість складає близько 20 доларів США. Вважає, що висловлена автором статті інформація не є оціночним судженням, а саме фактичним твердженням, оскільки констатує вартість скрипки з посиланням на оцінку львівських спеціалістів щодо вартості. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди зауважує, що відповідач фактично заявив у засобах масової інформації на широкий загал про вчинення позивачем злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, через що ОСОБА_3 після розповсюдження статті не в змозі повно здійснювати свої особисті немайнові права як письменник в даному регіоні Рівненщини та України в цілому, що тягне за собою значні збитки. З наведених міркувань просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В поданому на апеляційну скаргу відзиві ПП Газета Полісся вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що у випуску газети Полісся від 07 червня 2018 року розміщена стаття ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій було зазначено: Нещодавно в нашому районі знову бачили чоловіка, який залишив по собі недобру славу. Жителі с.Річиця, і не тільки вони, пам'ятають історію, як до старенького дідуся, у якого в хаті була скрипка 100-річної давнини, ОСОБА_3 попросився залишитись на ніч. Він заночував, а наступного дня виїхав із гостинної, поліської дідової хати з родинним скарбом скрипкою, заплативши господарю 500 гривень за неї і взявши розписку про це. Пізніше, як він повідомляв у редакцію, львівські спеціалісти попередньо оцінили річицьку скрипку в межах 20 тисяч євро. Ми цю інформацію не повідомляли в газету, зважаючи на вік і стан діда, щоб не травмувати його ще більше. Сказали тоді про це лише рідним. Як не просила дідова родина повернути сімейну реліквію, яка передавалася у спадок з покоління в покоління, щоб вона була внукам як пам'ять, ОСОБА_3 стояв на своєму - скрипка його. Дід ОСОБА_4 помер. А ОСОБА_3 знову ходить по населених пунктах району. Що він шукає на цей раз?

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У своїх позовних вимогах ОСОБА_3 зазначив, що недостовірною є інформація про вартість скрипки, придбаної ним у ОСОБА_4 і просить визнати недостовірною тільки інформацію про те, що оціночна вартість скрипки, придбана ним у ОСОБА_4, становить 20 тисяч євро.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Відповідач вимоги ОСОБА_3 про те, що опублікована інформація відносно вартості скрипки є недостовірною заперечує, оскільки таку інформацію отримав від самого позивача.

Судом першої інстанції допитаний свідок ОСОБА_5, який пояснив, що особисто йому ОСОБА_3 в телефонній розмові вказав, що львівські спеціалісти оцінили вартість скрипки у 20 тисяч євро.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтвердили в суді першої інстанції, що ОСОБА_7 розповідала їм, що саме ОСОБА_3 в редакції газети повідомив, що річицьку скрипку львівські спеціалісти оцінили у 20 тисяч євро.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 показала, що у 2014 році після публікації в газеті Полісся ІНФОРМАЦІЯ_1 до редакції прийшов ОСОБА_3 і розповів їй, що вартість річицької скрипки становить 20 тисяч євро. На підтвердження показував лист, де було зазначено, що львівські спеціалісти оцінили річицьку скрипку у 20 тисяч євро. Саме ця, отримана від ОСОБА_3 інформація використана нею в статті.

Таким чином, належними та достовірними доказами, які не спростовані позивачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції встановлено, що інформація про вартість скрипки в сумі 20 тисяч євро, яка ним була придбана у ОСОБА_4, походить від самого позивача.

Посилання апеляційної скарги на експертизу автентичності скрипки, проведеної з ініціативи позивача скрипковим майстром-художником вищої категорії ОСОБА_8 від 31.10.2018 року, апеляційним судом відхиляються як такі, що не є належним та достовірним доказом. Із експертного висновку не вбачається, що предметом дослідження була скрипка, придбана ОСОБА_3 у ОСОБА_4 в с. Річиця Зарічненського району Рівненської області.

Пунктом 15 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складок правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної особи чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірно інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Оскільки позивачем не доведено недостовірності інформації щодо вартості скрипки, опублікованої в газеті Полісся від 07.06.2018 року під заголовком Що шукає чоловік, який за 500 гривень вивіз із району старовинну скрипку , у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Статтею 23 ЦК України передбачено має право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивачем не доведено недостовірності оскаржуваної ним інформації, яка міститься в газеті Полісся від 07.06.2018 року під заголовком Що шукає чоловік, який за 500 гривень вивіз із району старовинну скрипку щодо вартості скрипки, а тому вимоги про відшкодування моральної шкоди, які в даному випадку є похідними від вимог про визнання інформації недостовірною, до задоволення не підлягають.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 14 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2019 року.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н.М.

Судді: підпис Бондаренко Н.В.

підпис Хилевич С.В.

Копія вірна: суддя-доповідач Ковальчук Н.М.