Рішення

від 14.09.2018 по справі 761/31155/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31155/16-ц

Провадження № 2/761/2388/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Макаренко І.О.,

при секретарі Сівоха І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр міжнародного обміну до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаірус Київського міського нотаріального округу Дрябенко Катерина Артурівна про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, просив суд: визнати недійним договір купівлі-продажу №34, укладений 12.02.2016 року між ТОВ ЦЕНТР МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ та ОСОБА_1 та застосувати наслідки його недійсності.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО ОБМЕНА (далі - товариство) (121099, Російська Федерація, м. Москва, Б. Девятинський провулок, 4, офіс 39), є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ (код ЄДРПОУ 36217824), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, офіс 110. 05.02.2016 року генеральному директору товариства ОСОБА_3 випадково стало відомо про зміну учасника та керівника позивача. Однак, товариство не здійснювало жодних дій щодо відступлення частки у Статутному капіталі позивача та не приймав рішення, щодо зміни керівника позивача. Внесення змін до відомостей про позивача ОСОБА_4 сталося без відома товариства на підставі підроблених документів, зокрема довіреності, виданої від імені генерального директора учасника ОСОБА_5, який не є і на момент видачі довіреності не був генеральним директором товариства. На підставі вчинених дій учасника позивача в єдиному державному реєстрі було зазначено ОСОБА_6, а новим директором з 19.01.2016 року - ОСОБА_7. У зв'язку з чим, 11.02.2016 р. до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві товариством було подано заяву про злочин, передбачений ст. 206-2 КК України, відомості про злочин були внесенні до ЄРДР за №12016100100001888. Також було подано скаргу до Міністерства юстиції України на реєстраційні дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 24.03.2016 року МЮ України задовольнило скаргу та на підставі наказу №851/5 від 24.03.2016 р. реєстраційні дії №10741050026040846 та №10741070027040846 щодо зміни учасника та керівника позивача були скасовані, корпоративні права товариства відновлені. В подальшому стало відомо, що особи, які незаконно заволоділи корпоративними правами товариства, 12.02.2016 року здійснили продаж нерухомого майна, яким володів позивач, а саме: нежитлових приміщень АДРЕСА_1 , загальною площею 35,5 кв.м. Новим власником нерухомого майна став ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.02.2016 р. Позивач зазначає, що оскільки на момент укладання договору в ЄДР була відображена інформація, внесена на підставі незаконних реєстраційних дій, які згодом були скасовані, договір купівлі-продажу нерухомого майна було укладено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що є підставою для визнання правочину купівлі-продажу нерухомого майна недійсним.

У свої запереченнях на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 зазначив, що позивачем обрано невірний спосіб захисту права власності, а тому у позові має бути відмовлено.

Третя особа в свої поясненнях на позовну заяву зазначила, що нею було дотримано норм чинного законодавства щодо посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, проти винесення заочного рішення суду не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, в своїх поясненнях просила розглядати справу за її відсутності.

Враховуючи, що позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з'явився, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО ОБМЕНА (121099, Російська Федерація, м. Москва, Б. Девятинський провулок, 4, офіс 39), є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ (код ЄДРПОУ 36217824), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, офіс 110.

03.02.2016 р. Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі реєстраційних дій №10741050026040846 та №10741070027040846 вчинених державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Голосіївського району управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 було здійсненні зміни щодо складу учасників та зміну керівника ТОВ ЦМО , а саме зазначено учасника юридичної особи - ОСОБА_6 та керівником з 19.01.2016 р. - ОСОБА_7.

20.02.2016 року між ТОВ ЦЕНТР МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ в особі директора ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрябенко К.А. за реєстровим №34, згідно якого, ТОВ ЦМО передає у власність ОСОБА_1 нежиле приміщення АДРЕСА_1 та сплачує за нього обумовлену суму.

В подальшому наказом Міністерства юстиції України №851/5 від 24.03.2016 р. було задоволено скаргу ОСОБА_8 яка діяла в інтересах ТОВ Центр международного обмена та скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.02.2016 р. №10741050026040846 та №10741070027040846 щодо товариства з обмеженою відповідальністю Центр міжнародного обміну , проведені державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Голосіївського району управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: пункту 7 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , частини другої статті 7 Закону України Про господарські товариства , статті 241-1 Кодексу законів про працю України.

Після внесення змін до ЄДР було здійсненні зміни щодо складу учасників та зміну керівника ТОВ ЦМО , а саме зазначено учасника юридичної особи - ТОВ ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО ОБМЕНА (далі - товариство) (121099, Російська Федерація, м. Москва, Б. Девятинський провулок, 4, офіс 39) та керівником - ОСОБА_9.

Не погоджуючись з Наказом МЮ України №851/5 від 24.03.2016 р., ОСОБА_7 було подано адміністративний позов до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 28.02.2017 року та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_7 - відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Частиною 2 ст. 203 ЦК України зазначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно із ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до інформації з ЄДР учасником який має право приймати рішення щодо продажу нерухомого майна позивача, є ТОВ ЦЕНТР МЕЖДУНАРОДНОГО ОБМЕНА , проте договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 20.02.2016 р., який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрябенко К.А. за реєстровим №34, було підписано ОСОБА_10 на підставі рішення загальних зборів учасників за участю громадянина ОСОБА_6, який не є учасником ТОВ ЦМО і не уповноважений брати участь у загальних зборах учасників та приймати будь-які рішення з питання функціонування ТОВ ЦМО .

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Оскільки на момент укладання договору в ЄДР була відображена інформація, внесена на підставі незаконних реєстраційних дій, які згодом були скасовані, договір купівлі-продажу нерухомого майна було укладено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тому договір купівлі-продажу №34, укладений 12.02.2016 року між ТОВ ЦЕНТР МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ та ОСОБА_1 слід визнати недійсним із застосування наслідків недійсності правочину передбачених ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суд дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість учасникам процесу зрозуміти, яким чином захищено право особи.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими з наведених вище підстав і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України судом стягуються у відповідності розмірі витрати по сплаті судового збору із відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 92, 202, 203, 215, 216, 317 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 137, 141, 258, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Центр міжнародного обміну до ОСОБА_1, третя особа: приватний нотаірус Київського міського нотаріального округу Дрябенко Катерина Артурівна про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити.

Визнати недійним договір купівлі-продажу від 12.02.2016 року укладений між Товариства з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ та ОСОБА_1, посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дрябенко Катериною Артурівною, реєстровий №34.

Застосувати насілідки недійсності правочину та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю ЦЕНТР МІЖНАРОДНОГО ОБМІНУ нежилі приміщення АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр міжнародного обміну судовий збір у розмірі 11 553,05 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: