Ухвала

від 13.11.2018 по справі 461/4078/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/4078/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/119/18 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року у місті Львові.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 та начальника управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 16 липня 2018 року відносно ОСОБА_8

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16.07.2018 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України у зв`язку із передачею його на поруки колективу ТзОВ «Шлях» та закрито кримінальне провадження.

На вказану ухвалу суду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та начальнику управління капітального будівництва ЛОДА ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану ухвалу суду скасувати та призначити кримінальне провадження до нового судового розгляду в суді першої інстанції.

На підтримання своїх апеляційних вимог прокурор вказує на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, не вмотивованим та висновки викладені в ухвалі не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому прокурор зазначає, що судом не взято до уваги та не розглянуто у встановленому порядку заявлений потерпілим цивільний позов, оскільки таке звільнення ОСОБА_8 не звільняє його від обов`язку відшкодування заподіяної шкоди.

Представник потерпілого на підтримання своїх апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції прийнято незаконне рішення про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності шляхом передання останнього на поруки трудового колективу підприємства, оскільки ОСОБА_8 своїми діями заподіяв значної майнової шкоди державі, при цьому судом першої інстанції необґрунтовано не задоволено заявлений в інтересах держави цивільний позов.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор та представник потерпілого підтримали вимоги апеляційних скарг з мотивів, викладених в апеляційних скаргах.

Захисник та обвинувачений заперечили проти апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, вважають ухвалу суду законного та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення прокурора, захисника, обвинуваченого та представника потерпілого, вивчивши матеріали провадження, встановила наступне.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Судом першої інстанції було правильно встановлено сукупність всіх підстав в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 , передбачених вище вказаною нормою кримінального закону, які дають можливість звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, зокрема, наявність клопотання трудового колективу про взяття на поруки, вчинення ОСОБА_8 вперше злочину середньої тяжкості, щире каяття останнього у вчиненому.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, вважає обґрунтованим та правильним висновок суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України та не обґрунтованими в цій частині доводи апеляційних скарг про заперечення цих висновків суду першої інстанції.

Більше того, апелянти як на незаконність ухвали суду першої інстанції вказують на те, що суд не вирішив заявлений цивільний позов до ОСОБА_8 , однак суд в своїй ухвалі роз`яснив те, що цивільний позивач може звернутись до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства про стягнення заподіяних збитків, оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 закрито з нереабілітуючої підстави, яка його не звільняє від інших видів відповідальності, в тому числі майнової.

Колегія суддів вважає, що вирішення цивільного позову по суті при розгляду клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку передачею на поруки трудового колективу та закриття справи, явно виходить за межі вимог ст.129 КПК України, якою передбачено випадки вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні. Відтак суд першої інстанції жодним чином не порушив вимог процесуального закону не вирішуючи на цій стадії процесу долю цивільного позову.

Крім того, повне відшкодування обвинуваченим заподіяної шкоди не є обов`язковою умовою звільнення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах ст.47 КК України.

Отже, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування чи зміну оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419, КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 16 липня 2018 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_6 та начальника управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання касаційної скарги на протязі трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :