Рішення

від 15.11.2018 по справі 1440/1809/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15 листопада 2018 р.справа № 1440/1809/18

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні із повідомленням учасників справи, у письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв", вул. Залізнична, 5, с. Горохівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57211

до відповідачаГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003

проскасування заходу реагування у сфері державного нагляду

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв") (надалі - позивач або Товариство) звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДСУзНС), в якому просить суд скасувати захід у сфері державного нагляду у виді зупинення роботи об'єкта, який застосований постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: за наслідками перевірки Товариства у 2016 р., відповідач виявив 15 порушень у сфері техногенної і пожежної безпеки, які були розцінені ним як такі, що загрожують життю та здоров'ю людини. На цій підставі ГУ ДСУзНС подало до суду позов про застосування до Товариства заходу у сфері державного нагляду у виді зупинення роботи об'єкта і постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 р. в адміністративній справі № 814/2322/16 позов було повністю задоволено, робота об'єкта позивача зупинена. На час звернення позивача до суду із цим позовом, з 15 порушень не усунутими залишились 2, які, на думку позивача, не створюють прямої загрози життю людини, а тому маються підстави для скасування застосованого заходу.

У відзиві, який надійшов до суду 20 вересня 2018 р., відповідач зазначив, що в результаті позапланової перевірки Товариства у липні 2018 р., встановлено часткове усунення порушень, виявлених у 2016 р., але деякі з порушень залишились не усунутими, а тому підстави для скасування заходу реагування відсутні (а. с. 56-58). У відзиві від 10 жовтня 2018 р. відповідач повідомив, що в жовтні 2018 р. він знову провів позапланову перевірку позивача та встановив і зафіксував факт повного усунення позивачем всіх порушень, які стали підставою для застосування судом заходу реагування, а тому маються підстави для його скасування (а. с. 88-89).

Позовна заява залишалась без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 41-42).

Сторони подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а. с. 94-95). Згідно із ст. 194 ч. 3 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з Акту планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 25 жовтня 2016 р. № 38, позивач допустив численні порушення профільного законодавства (а. с. 9-13).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 р. у справі № 814/2322/16 задоволено позов ГУ ДСУзНС до Товариства, постановлено застосувати захід реагування у сфері державного нагляду у виді повного зупинення роботи об'єкта, який знаходиться за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, с. Горохівка, вул. Залізнична 5 (а. с. 18-23).

Згідно із даними автоматизованої системи "Діловодство", рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Товариства переглядалось Одеським апеляційним адміністративним судом і ухвалою від 11 жовтня 2017 р. залишено без змін. Отже, за приписами ст. 254 ч. 3, 5 КАС України, в редакції станом на час розгляду апеляційної скарги, постанова Миколаївського окружного адміністративного суду набрала законної сили.

6 липня 2018 р. відповідач здійснив позапланову перевірки позивача, за наслідками якої склав Акт № 113, в якому зафіксовано, що на час перевірки позивач не завершив роботи щодо обладнання будівель та споруд системою захисту від прямих попадань блискавки та щодо обладнання об'єкту автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (а. с. 14-17).

10 жовтня 2018 р., за наслідками ще одної позапланової перевірки, відповідачем складено Акт № 141, з якого слідує, що всі порушення, виявлені у 2016 р., позивачем усунуті (а. с. 70-74). Факт повного усунення позивачем всіх порушень, які стали підставою для застосування судом заходу реагування у виді повного зупинення роботи об'єкта Товариства, відповідач підтвердив і у своєму відзиві від 10 жовтня 2018 р.

Таким чином, суд констатує, що на теперішній час відсутні підстави для застосування до Товариства заходу реагування, так як ним усунуті всі порушення, але в той же час, суд не може задовольнити позовні вимоги, з огляду на таке.

На час застосування Миколаївським окружним адміністративним судом до Товариства заходу реагування, діяла редакція КАС України, відповідно до ст. 183 2 ч. 1 п. 5 якої скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) (ст. 183 2 ч. 12 КАС України).

15 грудня 2017 р. набули чинності зміни до КАС України, відповідно до яких суд позбавлений права як застосовувати заходи реагування у сфері державного нагляду, так і розглядати заяви про скасування раніше застосованих заходів.

Такий висновок суду підтверджується аналізом нинішньої редакції ст. 245 ч. 2 КАС України, яка містить вичерпний перелік повноважень суду при вирішенні спору і серед таких повноважень відсутнє право на застосування заходу реагування і його скасування.

Стаття 19 ч. 2 Конституції України визначає загальні засади правового порядку в Україні і встановлює що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 ч. 2 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У п. 30 абз. 3 рішення у справі Круслена від 24 квітня 1990 р., із посиланням на рішення у справі Сільвера та інших від 25 березня 1983 р., Європейський Суду з прав людини встановив, що "Закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права... Надання законом виконавчій владі чи судді нічим не обмеженого дискреційного права суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування..., щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання".

Таким чином, у випадку, якщо законодавець не наділив суд правом приймати певні рішення, навіть якщо це очевидна прогалина в законодавстві, суд не може розширено тлумачити власні повноваження і на власний розсуд наділяти себе такими повноваженнями, так як це суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 1 762,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1438 від 24 липня 2018 р. (а. с. 4). Так як позовні вимоги задоволенню не підлягають, судові витрати позивачу не присуджуються.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Пріста-Рісайклінг-Миколаїв" (вул. Залізнична, 5, с. Горохівка, Вітовський район, Миколаївська область, 57211, ЄДРПОУ 39006240) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (вул. 2 Екіпажна, 1, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 38524996) про скасування заходу реагування у сфері державного нагляду, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз