Постанова

від 29.03.2019 по справі 1440/1809/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1440/1809/18 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пріста-Рісайклінг-Миколаїв на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Пріста-Рісайклінг-Миколаїв до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про скасування заходів реагування у сфері державного нагляду,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Пріста-Рісайклінг-Миколаїв (далі - ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв ) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - ГУ ДСНС у Миколаївській області) в якому просило:

- скасувати заходи реагування у сфері державного нагляду, застосовані постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року у справі №814/2322/16 у вигляді повного зупинення роботи об'єкта розташованого за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, ст. Горохівка, вул. Залізнична,5.

В обґрунтування позову товариство зазначило про усунення порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створювали загрозу для життя та здоров'я людей, що є підставою для скасування, вжитих судом заходів реагування у сфері державного нагляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, яке ухвалено за правилами спрощеного позовного провадженні, у задоволенні позову ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що з 15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, адміністративні суди позбавлені права розглядати заяви про скасування вжитих раніше заходів реагування у сфері державного нагляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги товариство зазначило, що усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а також визнання контролюючим органом вказаних обставин, є підставою для задоволення позову.

Вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність таких повноважень є формальним і надуманим, оскільки п. 10 ч.2 ст. 245 КАС України передбачає право адміністративного суду приймати рішення про будь-який інший спосіб захисту порушених прав, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина.

ГУ ДСНС у Миколаївській області відзив на апеляційну скаргу не надало.

У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

25 жовтня 2016 року Вітовським районним сектором ГУ ДСНС України у Миколаївській області здійснено позапланову перевірку ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв з питань додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки, фахівцем контролюючого органу складено акт №38 від 25.10.2016 року, в якому зафіксовано 49 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які загрожують життю та здоров'ю людей (а. с.9-13).

У листопаді 2016 року ГУ ДСНС України у Миколаївській області звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом про застосування до ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв заходу реагування у сфері державного нагляду, шляхом повного зупинення роботи об'єкта.

16 серпня 2017 року Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі №814/2322/16, що набрала законної сили, якою до ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення роботи об'єкта, розташованого за адресою: Миколаївська область, Вітовський район, ст. Горохівка, вул. Залізнична,5 (а.с.18-23).

У липні 2018 року ГУ ДСНС України у Миколаївській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт №113 від 06.07.2018 року, в якому зафіксовано невиконання товариством 2 із 49 порушень, які загрожують життю та здоров'ю людей (а.с.14-17).

10 жовтня 2018 року органом державного нагляду, за заявою суб'єкта господарювання, проведено наступну позапланову перевірку за результатами якої складено акт №141, яким підтверджено факт виконання товариством усіх виявлених порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а. с. 70-74).

30 листопада 2018 року, після прийняття рішенням судом першої інстанції по суті даної справи, ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв звернулось до Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області із заявою про скасування заходів реагування у сфері державного нагляду, застосованого постановою Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №814/2322/16.

Листом від 06.12.2018 року за №21581, Вітовський районний відділ державної виконавчої служби відмовив товариству у задоволенні такої заяви, з посиланням на те, що згідно ст. 59 Закону України Про виконавче провадження зняття арешту з майна (коштів) боржника або його частини може здійснюватись за рішенням суду.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та висновки суду апеляційної інстанції.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04. 2007 року (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Частиною 1 статті 3 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частини 1 і 4 статті 4 Закону №877-V передбачають, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

За правилами частин 7 і 8 статті 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Водночас, стаття 183-2 КАС України у редакції, яка діяла на час прийняття судом постанови про застосування заходів реагування, передбачала прийняття адміністративним судом в порядку скороченого провадження постанови про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Частина 12 статті 183-2 КАС України, визначала право особи подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Як вбачається зі змісту постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року у справі №814/2322/16 ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв роз'яснювалось таке право.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким КАС України викладено в новій редакції. Зокрема, нова редакція Кодексу не визначає особливості розгляду справ за позовом органу державного нагляду (контролю) про застосування заходів реагування до суб'єкта господарської діяльності, а також процедуру скасування таких вжитих заходів.

Поряд з цим, за частиною 5 статті 4 Закону № 877-V (у редакції, що діяла на час звернення до суду з цим позовом, яка не зазнала змін і на даний час), виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Тобто, орган державного нагляду (контролю) самостійно приймає рішення про відновлення відповідної діяльності суб'єкта господарювання. Між тим, порядок розгляду повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним встановлених судом порушень та в подальшому прийняття органом державного нагляду (контролю) рішення про відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, цей Закон не визначає.

Виходячи з того, що положення КАС України з 15.12.2017 року не встановлюють особливості процедури розгляду даної категорії справ, а Закон №877-V є спеціальним у спірних правовідносинах, суд вважає, що в такому випадку слід керуватися нормами цього Закону.

Стаття 6 Конституції України закріплює, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право.

За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що адміністративний суд не може задовольнити заявлені позивачем вимоги в обраний ним спосіб, оскільки, виходячи з норм наведеного законодавства, питання відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг у даному випадку належить до компетенції (дискреції) ГУ ДСНС України у Миколаївській області.

Також, суд враховує, що положеннями ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що процесуальний закон передбачає можливість звернення особи до адміністративного суду також і в інший спосіб, ніж визначений у ч. 1 ст. 5 КАС України, який не суперечить закону.

Однак, враховуючи, що спеціальний Закон №877-V не передбачає право чи альтернативу звернення суб'єкта господарювання з позовом до адміністративного суду про скасування заходів реагування, застосованих судом, рішення суду про скасування таких заходів, буде суперечити нормам вказаного Закону.

Досліджуючи доводи апелянта про порушення його право на ефективний судовий захист, колегія суддів зауважує наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Водночас поновити права позивача, обраним ним способом захисту, неможливо з причин недотримання останнім процедури скасування відповідних заходів реагування.

Як свідчать матеріали справи, позивач не звертався до ГУ ДСНС України у Миколаївській області з заявою про відновлення роботи товариства, а тому відповідно і відсутнє з цього приводу рішення органу державного нагляду. Далі, вказуючи в суді апеляційної інстанції про безпідставну відмову органів виконавчої служби скасувати, накладений арешт на кошти, позивач не зазначає вказаний орган в якості відповідача та не заявляє до нього вимог щодо скасування його рішень. Між іншим слід зазначити, що оскарження дій державного виконавця повинно відбуватися в рамках Закону України Про виконавче провадження та в іншому судовому провадженні.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи з контексту заявлених позовних вимог та обраного позивачем способу захисту порушеного права та/або законного інтересу, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ТОВ Пріста-Рісайклінг-Миколаїв у задоволенні позову.

Відповідно до статті 316 КАС України, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам наведеної норми права, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення у справі незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність права у учасників справи на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Пріста-Рісайклінг-Миколаїв - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Пріста-Рісайклінг-Миколаїв до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про скасування заходу реагування у сфері державного нагляду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя Л.П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 29.03.2019 року.