Постанова

від 16.11.2018 по справі 805/3884/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року справа №805/3884/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю: позивача - не з'явився,

представника відповідача - Помалюк І.В., довіреність № 31 від 07.07.2018 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 805/3884/18-а (головуючий 1 інстанції Чучко В.М. повний текст складено 06 серпня 2018 року у приміщенні суду вул. Добровольського 1, м. Слов'янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД (далі - позивач, ТОВ МІКО-ФУД ), звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, Маріупольська ОДПІ, Інспекція) про:

- визнання протиправним та скасування рішення № 1201 від 10.04.2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД (в подальшому - Спірне рішення);

- зобов'язання вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача як платника податку на додану вартість з дня анулювання реєстрації, а саме з 10 квітня 2018 року;

- зобов'язання вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД з 10 квітня 2018 року (том 1, а.с. 4-8).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі (том 1, а.с. 237-240).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством регламентовано обов'язок платників подавати податкову звітність з ПДВ виключно в електронній формі. Невиконання платниками зазначеного зобов'язання впродовж 12-ти місяців або декларування ними нульових показників постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту є правовими підставами для анулювання податковим органом їх реєстрації як платників ПДВ.

Позивач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позову. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що у деклараціях з ПДВ за березень - грудень 2017 року та січень 2018 року дійсно була вказана адреса ТОВ МІКО-ФУД : 83001, Донецька область, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 9, тому що у ці періоди саме ця адреса була місцезнаходженням позивача. Зміна адреси позивача відбулась після подання декларацій з ПДВ за березень-грудень 2017 року та січень 2018 року, що не може бути підставою для їх неприйняття. Вважає, що суд сам протирічить своїм висновкам стосовно підстав прийняття рішення з питань анулювання реєстрації платника ПДВ. Звертає увагу, що подавав податкові декларації та накладні протягом 2015-2017 років до Центрально - Донецького відділення Маріупольської ДПІ ГУ ДФС яке займалось обслуговуванням Ворошиловського району м. Донецьк, а також те що у позивача була відсутня інформація у який саме час обслуговувати зазначений район м. Донецьк почало Північне відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Зазначає, що підприємство не подало податкові декларації з ПДВ у передбаченому подаковим законодавством порядку, а саме в електронній формі, оскільки відповідач посилався на відсутність договору про визнання електронних документів з позивачем при отриманні податкових декларацій. Також звертає увагу, що судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання позивача про витребування у податкового органу Рішення № 1201 від 10.04.2018 року та Довідку про неподання позивачем контролюючому органу декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців яка передбачена пп. 2 п. 5.5 Розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, на підставі якої контролюючий орган має право самостійно прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (том 1, а.с. 245-247).

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Витягом з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджується, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД є юридичною особою, код ЄДРПОУ - 36981321, місцезнаходження - 86050, Донецька обл., Ясинуватський район, селище Ласточкіне, вул. Степова. Адресу змінено 22.02.2018 року (том 1, а.с. 216, 219).

Основним предметом діяльності підприємства, відповідно до Статуту товариства в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників (протокол № 41 від 21.02.2018 року), - є ведення товарного сільського господарства та реалізація результатів такої діяльності (п. 2.2 статуту, том 1, а.с. 46 - 76).

11.04.2016 року між позивачем та відповідачем укладений договір про визнання електронних документів № 110420161, строком дії - до закінчення дії посилених сертифікатів відкритих ключів (том 1, а.с. 134 - 140).

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідачем не прийнято податкові накладні № 1 та № 2 від 28.02.2018 року із зазначенням причини відмови: Відсутній укладений з платником 36981321 договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору (квитанції від 15.03.2018 та 16.03.2018 року № 1; том 1, а.с. 119, 120).

Разом з цим, як слідує з квитанції № 1 від 09.02.2018 року, позивачем направлена до податкового органу заява про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Однак, згідно квитанції № 1 від 9.02.2018 року заяву не прийнято, оскільки: Діє Договір про визнання електронних документів від 11.04.2016 року № 110420161 (том 1, а.с. 121).

З наданих суду податкових декларацій з ПДВ (з додатками) ТОВ МІКО-ФУД вбачається наступне:

1) декларація за березень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 2 601 грн., податковий кредит (рядок 17) - 1 292 376 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення). Як вбачається з квитанції № 1 від 20.04.2017 р., декларацію не прийнято, виявлені помилки: ЄДРПОУ 36981321. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів (том 1, а.с. 105, 106, 161);

2) декларація за квітень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 168);

3) декларація за травень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 172);

4) декларація за червень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 177);

5) декларація за липень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 180);

6) декларація за серпень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 183);

7) декларація за вересень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 187);

8) декларація за жовтень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 191);

9) декларація за листопад 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 195);

10) декларація за грудень 2017 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0, податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 199);

11) декларація за січень 2018 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 0 грн., податковий кредит (рядок 17) - 1 289 775 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - бульвар Пушкіна, буд. 9, м. Донецьк, Донецька область, 83001. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) (том 1, а.с. 148);

12) декларація за лютий 2018 року (податкові зобов'язання (рядок 9) - 12 790 грн., податковий кредит (рядок 17) - 1 302 876 грн.). Податкова адреса (рядок 05) - вул. Степова, буд. 11а, село Ласточкіне, Ясинуватський район Донецька обл., 86050. Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення). Як вбачається з квитанції № 1 від 20.03.2018 року, декларацію не прийнято, виявлені помилки: Відсутній укладений з платником 36981321 договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору (том 1, а.с. 122, 123, 152, 158).

Вказані декларації не були прийняті відповідачем, про що складено лист - повідомлення від 23.03.2018 року № 2698/10/05-19-62-08 (а.с. 143), який був направлений на адресу позивача, та не вручений із причини, пряма мова: Зона АТО (том 1, а.с. 146).

У наведеному листі - повідомленні відповідачем зазначено, що Північне відділення Маріупольської ОДПІ вважає неподаними податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року, а також січень і лютий 2018 року у зв'язку із порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме:

- зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту найменування контролюючого органу, до якого подається звітність (п. 48.3 ст. 48 гл. 2 розд. ІІ Кодексу), оскільки додаткову декларацію з ПДВ за березень 2017 року подано до Північного відділення Маріупольської ОДПІ Гу ДФС у Донецькій області, а в поданому звіті зазначено - Маріупольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області (Центрально-Донецьке відділення);

- подані податкові декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року, а також січень і лютий 2018 року на паперовому носієві, чим порушено вимоги п. 49.4 ст. 49 гл. 2 розд. ІІ Кодексу;

- в поданих податкових деклараціях з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року, а також січень і лютий 2018 року зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту місцезнаходження (місце проживання) платника податків (п. 48.3 ст. 48 гл. 2 розд. ІІ Кодексу, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб така адреса: Україна, 86050, Донецька область, Ясинуватський район/м. Ясинувата р-н, с-ще Ласточкине, вул. Степова, буд. 11-А.

Як зазначив позивач у відповіді на відзив від 26.06.2018 року (вхід. номер канцелярії суду 19677/18 від 03.07.2018 року), він був вимушений відправити податкові декларації у паперовому вигляді з огляду на те, що не мав змоги подати декларації у електронному вигляді, оскільки відповідач їх не приймав, місцезнаходження з м. Донецьк бул. Пушкіна на с-ще Ласточкіне змінене тільки 22.02.2018 року, а найменування контролюючого органу було не відомо (том 1, а.с. 222).

Разом з цим, як зазначив позивач у позові та відповіді на відзив, відповідач протиправно прийняв спірне рішення, оскільки таке рішення приймається на підставі довідки про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців, яка, на думку позивача, податковим органом не складалася.

У зв'язку із наведеними обставинами, зважаючи на те, що направлені позивачем декларації не були прийняті із наведених вище підстав, відповідачем прийнято спірне рішення № 1201 про анулювання реєстрації платника ПДВ стосовно ТОВ МІКО-ФУД від 10 квітня 2018 року, за яким через неподання протягом 12 послідовних податкових місяців:

- декларацій з ПДВ (з 01.03.2017 року по 28.02.2018 року),

- декларацій з ПДВ (з 01.03.2017 року по 28.02.2018 року) з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 (нуль) гривень;

- з 10 квітня 2018 року анульовано реєстрацію позивача, як платника ПДВ.

У якості підтвердження факту неподання податкових декларацій протягом 12 послідовних календарних місяців, податковим органом надано суду інформацію з архіву електронної звітності щодо не прийняття декларації з ПДВ за березень 2017 року, з якої (інформації) також вбачається, що протягом березня - грудня 2017 року та січня - лютого 2018 року в електронному вигляді податкової звітності - податкових декларацій з ПДВ від позивача не надходило (том 1, а.с. 234-236).

В подальшому позивач звертався зі скаргами на дії відповідача щодо неприйняття податкових декларацій з ПДВ та анулювання реєстрації як платника ПДВ до ДФС, ГУ ДФС у Донецькій області та Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, проте згідно відповідей ГУ ДФС у Донецькій області від 11.04.2018 року № 15724/10/05-99-08-04-11 та від 26.04.2018 року № 18284/10/05-99-08-05 у задоволенні скарг було відмовлено (том 1, а.с. 17-22, 30-31, 38-43).

ТОВ МІКО-ФУД не погоджуючись із рішеннями податкових органів, звернулось до суду з даним позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи, які не є спірними, та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно пункту 49.3 статті ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4 статті 49 ПК України передбачено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 (далі - Положення № 1130).

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

З аналізу викладених норм вбачається, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що між позивачем та ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області було укладено Договір від 11 квітня 2016 року № 110420161 про визнання електронних документів.

В пункті 2 розділу 1 Предмет договору зазначено, що Договір надає Платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органів ДФС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом (том 1, а.с. 134-135).

Суд зазначає, що протягом 2017 - 2018 років позивач щомісячно здійснював дії по реєстрації податкових декларацій, проте документи не було прийнято з формулюваннями:

Відсутній укладений з платником 36981321 договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору ; Діє Договір про визнання електронних документів від 11.04.2016 року № 110420161 ; ЄДРПОУ 36981. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів ; Декларація подається до: Маріупольська ОДПІ (Північне відділення) , що в свою чергу змусило підприємство скеровувати вказані декларації на паперових носіях засобами поштового зв'язку

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач неодноразово звертався до ДФС України, Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на неможливість подання звітності в електронному вигляді (том 1, а.с. 30-31, 38-43). Втім це не принесло бажаного результату.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України , прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається що однією з підстав неприйняття Інспекцією подакових декларацій за березень - грудень 2018 року та січень 2018 року позивача було недостовірне значення обовязкового реквізиту місцезнаходження платника податків , оскільки у деклараціях вказана адреса: 83001, Донецька область, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 9, але за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб така адреса: 86050, Донецька область, Ясинуватський район, селище Ласточкине, вулиця Степова, будинок 11А.

Проте, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 25.06.2018 року, саме у вищезгадані періоди, адреса у місці Донецьку була місцезнаходженням підприємства, лише з 22 лютого 2018 року ТОВ МІКО-ФУД змінило адресу свого місцезнаходження. Тобто, зміна адреси підприємства відбулась після подання декларацій з ПДВ за березень - грудень 2017 року та січень 2018 року.

Щодо недостовірного значення обов'язкового реквізиту: найменування контролюючого органу, до якого подається звітність , то до 22 лютого 2018 року місцезнаходженням позивача була адреса: 83001, Донецька область, м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 9, що відносилась до ворошиловьского району міста Донецьк. Обслкговуванням зазначеного району займалось Центрально - Донецьке відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області,куди і подавались податкові декларації та накладні протягом 2015-2017 років. У який саме час обслуговувати зазначений район міста Донецьк почало Північне відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області позивачу не було відомо, оскільки відповідач не приймав у підприємства податкову звітність у передбаченому законодавством порядку.

Зазначені обставини суд апеляційної інстанції розцінює як поважні та вважає, що фактичні дії товариства не підпадають під формулювання підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України відповідно до якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку, останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов'язаний погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні. У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п. 184.5-184.9 ст. 184 Податкового кодексу України).

Тобто, з наведеного вище не вбачається відсутність права платника податків внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ на віднесення сплачених сум до податкового кредиту або виписку податкових накладних за господарськими операціями, здійснюваними до такого анулювання та під час наявності у такого платника статусу платника ПДВ.

Згідно з положеннями пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлений Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі Порядок № 569).

Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 569 електронного адміністрування податку на додану вартість ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, анулювавши реєстрацію платника податку на додану вартість, відповідач позбавив позивача у підтвердженні права на мирне володіння його майном, що призводить до значних втрат у господарській діяльності позивача та не узгоджується із закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Дана правова позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Отже, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від'ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Аналізуючи викладені обставини справи, суд вважає, що позивач намагався вирішити питання реєстрації податкових накладних різними можливими засобами, такими як звернення до відповідних органів, надсилання вказаних декларацій у паперовому вигляді на адресу Інспекції, втім це не принесло бажаного результату.

Таким чином, в ході судового розгляду, відповідачем не була доведена правомірність спірного рішення № 1201 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартісь від 10.04.2018 року, а отже суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при невірному застосуванні норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про задоволення позовних вимог.

В позовній заяві позивачем була заявлена вимога про стягнення судових витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позов задоволено на користь особи яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь підприємства понесені позивачем судові витрати у розмірі 4405,00грн

Керуючись статтями 139, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 805/3884/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 805/3884/18-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 1201 від 10.04.2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД .

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД як платника податку на додану вартість з 10 квітня 2018 року.

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД з 10 квітня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області ЄДРПОУ 39883670 (87549, Донецька область, м. Маріуполь, вул. А.Куїнджі, буд. 93) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІКО-ФУД ЄДРПОУ 36981321, (юридична адреса: 86050, Ясинуватський район, селище Ласточкине, вул. Степова, 11 А, Донецька область) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) гривень.

Повний текст постанови буде складений 16 листопада 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова