Постанова

від 07.11.2018 по справі 821/322/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/322/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О. Час і місце ухвалення: 15:21, 25.04.2018р., м.Херсон Дата виготовлення повного тексту: 26.04.2018р. П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Осіпова Ю.В.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року по справі за позовом приватного підприємства Галузева фірма Суднореммонтаж до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2018 року приватне підприємство Галузева фірма Суднореммонтаж звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000511422 та №0000521422 від 07.02.2018 року.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.04.2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25.05.2018 року Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також не повним з'ясуванням судом обставин справи.

Апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не враховано, що згідно даних ЄРПН приватне підприємство Галузева фірма Суднореммонтаж в березні 2017 року відображає придбання товарів від контрагента-постачальника ТОВ Ліквід Плюс , у якого відсутнє придбання даного товару від платників податків, тобто відсутнє реальне законне джерело походження придбаного позивачем товару.

Також, апелянт посилається на те, що згідно наданих до перевірки документів перевезення товару здійснювалося автомобілем КАМАЗ, модель 5511, який належить ПП Галузева фірма Суднореммонтаж , однак за інформацією ГУНП в Одеській області у системі комплексу відео фіксації транспортних засобів Відеоконтроль-Рубіж за період з 01.03.2017 року по 01.05.2017 року відсутня інформація на автомобіль з державним номером ВТ 7031 АВ, що спростовує факт транспортування товару зазначеним автомобілем з м.Київ до м.Херсон.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року та ухвалення нового судового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог ПП Галузева фірма Суднореммонтаж .

26.09.2018 року ПП Галузева фірма Суднореммонтаж подало відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду учасники справи в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається та учасниками справи не заперечується, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 11.01.2018 року №16 головним державним ревізором - інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Херсонській області ОСОБА_2 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства Галузева фірма Суднореммонтаж з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ Ліквід Плюс за березень 2017 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента - постачальника товарно-матеріальних цінностей та відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт від 24.01.2018 року №13/21-22-14-06/35468709, яким зафіксовано порушення товариством п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що виразилося у завищенні ПП Галузева фірма Суднореммонтаж (код 35468709) за період березень 2017 податкового кредиту на загальну суму ПДВ 85367 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), на загальну суму 60870 грн. у березні 2017 року та до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до бюджету (ряд. 18) на загальну суму ПДВ 24497 грн. за березень 2017 року.

За результатами розгляду акту перевірки Головним управлінням ДФС у Херсонській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.02.2018 року №0000511422 про донарахування суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 24497,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6124,25 грн., та №0000521422 про зменшення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у розмірі 60870 грн.

Задовольняючи позов ПП Галузева фірма Суднореммонтаж про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки від 24.01.2018 року №13/21-22-14-06/35468709.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст.1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 44 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно ст.1 Закону №996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом пунктів 44.1, 44.2 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення, так як податковий кредит та податкове зобов'язання у платників податків виникають внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна лише складається для її документального підтвердження. Податкова накладна є вторинною по відношенню до господарської операції, та сама по собі, без здійснення операції не дає право на податковий кредит. Без здійснення реальної господарської операції, не може бути ні податкового зобов'язання, ні податкового кредиту.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугувало, на думку відповідача, відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентом позивача - ТОВ Ліквід Плюс .

ПП Галузева фірма Суднореммонтаж уклало договір купівлі - продажу №14/3-17-1 від 14.03.2017 року з ТОВ Ліквід Плюс на загальну суму 512203,56 грн., в т.ч. ПДВ 85367,26 грн.

На підтвердження проведення господарської операції виписана видаткова накладна №25 від 14.03.2017р. Згідно даного договору було виставлено рахунок-фактуру №25 від 14.03.2017р.

Перевезення придбаного товару підтверджує товарно-транспортна накладна №25 від 14.03.2017р. та подорожній лист №24 від 13.03.2017р., наказ про графік роботи водія з 13.03.2017р. по 21.03.2017р., видатковий касовий ордер №5 від 13.03.2017р., звіт про використання коштів на відрядження №8 від 14.03.2017р., посвідчення про відрядження на два дні.

При розвантаженні вантажу складено акт приймання-передачі №5 від 15.03.2017р. з 08:00 по 08:15 год.

Придбаний товар використано у господарській діяльності ПП Галузева фірма Суднореммонтаж та списано за бухгалтерським рахунком 91 Загальновиробничі витрати для обслуговування виробничого процесу, про що засвідчують акти списання.

Для формування податкового кредиту за вищевказаними операціями контрагентом ТОВ Ліквід Плюс виписано позивачу податкову накладну №162 від 14.03.2017р.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Ліквід Плюс підтверджується договором купівлі-продажу, виставленим рахунком фактурою податковою та видатковою накладною, ТТН та платіжним дорученням, а також фактичним використанням отриманого товару в результаті господарської діяльності позивача.

Посилання апелянта на не зазначення в ТТН в розділі Водій номеру посвідчення водія, відсутність посади та прізвища в розділі бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) , не можуть сприйматись у якості доказу фіктивності господарської операції, а є лише окремими недоліками в оформленні первинних документів.

Варто зазначити, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не роблять такі документи недійсними, якщо з інших документів являється за можливе встановити зміст господарських операцій та їх фактичне здійснення.

Колегія суддів, також, критично ставиться до отриманої відповідачем інформації з листа ГУНП в Херсонській області стосовно відсутності відомостей на т/з КАМАЗ д/н НОМЕР_1 (транспортний засіб, що здійснював транспортування товару) у системі комплексу відео фіксації транспортних засобів Відеоконтроль - Рубіж , яку застосовано під час складання акту перевірки, оскільки у вказаному листі зазначено, що у зв'язку з відсутністю спостереження за технічним станом пристроїв неможливо надати інформацію стосовно працездатності комплексу.

Таким чином, вказана інформація не може вважатись повною та слугувати беззаперечним доказом, що транспортний засіб КАМАЗ, д/н НОМЕР_1, не здійснював транспортування товару.

Апеляційний суд, також, не приймає до уваги посилання податкового органу на неможливість встановити походження придбаного у ТОВ Ліквід Плюс товару, оскільки діючим податковим законодавством України не передбачено колективної відповідальності платників податків за податковими зобов'язаннями перед державою, така відповідальність є індивідуальною для кожного платника податків, тому позивач не може нести відповідальність за неналежне документування господарських процесів його контрагентами по другому та подальшому ланцюгах постачання.

Порушення контрагентами позивача по ланцюгах постання вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

У справі, що розглядається, Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагент діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, резюмуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: О.А. Шевчук