Постанова

від 13.11.2018 по справі 808/1581/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

13 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1581/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року (суддя Стрельнікова Н.В., повний текст рішення виготовлено 02.07.2018р.) по справі №808/1581/18 за позовом ОСОБА_1 до Аудиторської палати України про визнання протиправними та скасування рішень,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.02.2018 року № 355/6.5 "Про застосування стягнення", яким за неналежне виконання професійних обов'язків з боку аудиторської фірми ТОВ "АФ "СТИМУЛ" (код ЄДРПОУ 39051995), а саме: порушення статті 19 Закону України "Про аудиторську діяльність" та недотримання вимог рішення АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4 (зі змінами), застосовано до директора ТОВ "АФ "СТИМУЛ" аудитора ОСОБА_1 (сертифікат аудитора НОМЕР_1, виданий рішенням АПУ від 19.07.2013 р. № 274, чинний до 19.07.2018 р.) стягнення у вигляді анулювання сертифіката;

- визнати протиправним та скасувати п.п. 3.2. п. 3 рішення відповідача від 29.03.2018 року № 356/3 "Про внесення змін до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів" яким, згідно з пп. 3.1.2. п. 3.1. Порядку через невідповідність правового статусу юридичної особи вимогам ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність": ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АУДИТОРСЬКА ФІРМА "СТИМУЛ" (м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 39051995) виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а Свідоцтво № 4605, видане рішенням АПУ від 30.01.2014 № 288/3, анульовано;

-зобов'язати відповідача включити до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів аудитора ОСОБА_1 (сертифікат аудитора НОМЕР_1, виданий рішенням АПУ від 19.07.2013 р. № 274, чинний до 19.07.2018 р.).

В обгрунтування заявлених вимог посилалась на те, що згідно рішення Аудиторської палати України від 19.07.2013 № 274 ОСОБА_1 - директору ТОВ АУДИТОРСЬКА ФІРМА"СТИМУЛ" присвоєна кваліфікація аудитора. Рішенням відповідача від 22.02.2018 року № 355/6.5 "Про застосування стягнення" за неналежне виконання професійних обов'язків з боку аудиторської фірми ТОВ "АФ СТИМУЛ застосовано до позивача стягнення у вигляді анулювання сертифіката аудитора. Крім того, відповідачем прийнято рішення від 29.03.2018 року № 356/3 "Про внесення змін до Реєстру

аудиторських фірм та аудиторів", відповідно до п.п. 3.2. п. 3 якого, ТОВ "АФ "СТИМУЛ" через невідповідність правового статусу - юридичної особи вимогам ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність", а саме, у зв'язку з анулюванням сертифіката аудитора НОМЕР_1, виданого рішенням АПУ від 19.07.2013 р. № 274, виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а Свідоцтво НОМЕР_2, видане рішенням АПУ від 30.01.2014 № 288/3, визнано анульованим.

Вказані рішення відповідача позивач вважав неправомірними. Неправомірність оскаржених рішень пов'язує з тим, що відповідачем, шляхом затягування включення до Плану зовнішніх перевірок ТОВ "АФ "Стимул", штучно була створена ситуація при якій ТОВ "АФ "Стимул" не мало можливості пройти зовнішню перевірку з 2014 року по кінець 2017 року; відповідачем розглянуто дисциплінарну справу відносно позивача без його участі не розглянувши наданні пояснення. Також вважав, що відповідачем порушено строки притягнення позивача до відповідальності та неправомірно притягнуто позивача до відповідальності двічі за одне й те саме порушення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції встановив, що підставою для прийняття рішення від 22.02.2018 року № 355/6.5 "Про застосування стягнення" стало не виконання позивачем рішення Аудиторської палати України від 27.09.2007р. №182/4. З цього приводу, суд першої інстанції вказав на те, що факт невиконання позивачем вказаного рішення Аудиторської палати України є доведеним. Невиконання рішення АПУ свідчить про неналежне виконання позивачем, як аудитором, професійних обов'язків, що є підставою для застосування Аудиторською палатою України стягнення, у тому числі, анулювання сертифіката. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність накладення на позивача стягнення у вигляді анулювання сертифіката аудитора НОМЕР_1.

Судом першої інстанції також встановлено, що рішення від 29.03.2018 року № 356/3 "Про внесення змін до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів" прийнято через невідповідність правового статусу - юридичної особи вимогам ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність", а саме у зв'язку з анулюванням сертифіката аудитора НОМЕР_1, оскільки засновником аудиторської фірми може бути лише аудитор. З цього приводу суд першої інстанції вказав на безпідставність доводів позивача про неправомірність притягнення до відповідальності двічі за одне й те саме порушення, оскільки вказаним рішенням позивача не було притягнуто до відповідальності.

Також судом першої інстанції було зроблено висновки про дотримання відповідачем процедури і строків накладення на позивача стягнення.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржених рішень. Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не було з'ясовано суттєвості порушення позивачем професійних обов'язків, що свідчить про не надання судом оскарженим рішенням оцінки на предмет їх обґрунтованості. Також позивач вказує на те, що за встановлених у цій справі обставин взагалі не можливо стверджувати про порушення позивачем рішення Аудиторської палати України від 27.09.2007р. №182/4, оскільки вказане рішення не визначає тих застережень, за не дотримання яких на позивача фактично накладено стягнення. Крім цього, позивач наголошує на своїй позиції, яка зазначена і у позові щодо того, що відповідачем, шляхом затягування включення до Плану зовнішніх перевірок ТОВ "АФ "Стимул", штучно була створена ситуація при якій ТОВ "АФ "Стимул" не мало можливості пройти зовнішню перевірку з 2014 року по кінець 2017 року на предмет підтвердження можливості здійснення своїх повноважень. Також позивач вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки і доводам позивача щодо строків накладення стягнення та фактичного застосування двох стягнень за одне і те саме порушення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішенням Аудиторської палати України від 19.07.2013 №274 ОСОБА_1 - директору ТОВ АУДИТОРСЬКА ФІРМА"СТИМУЛ" присвоєна кваліфікація аудитора.

Рішенням відповідача від 22.02.2018 року № 355/6.5 "Про застосування стягнення" за неналежне виконання професійних обов'язків з боку аудиторської фірми ТОВ "АФ СТИМУЛ застосовано до ОСОБА_1 стягнення у вигляді анулювання сертифіката аудитора.

Рішенням від 29.03.2018 року № 356/3 "Про внесення змін до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів", відповідно до п.п. 3.2. п. 3 якого, ТОВ "АФ "СТИМУЛ" через невідповідність правового статусу - юридичної особи вимогам ст. 5 Закону України "Про аудиторську діяльність", виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, а Свідоцтво НОМЕР_2, видане рішенням АПУ від 30.01.2014 № 288/3, визнано анульованим.

Правомірність та обґрунтованість рішень Аудиторської палати України від 22.02.2018 року № 355/6.5 та від 30.01.2014 № 288/3 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції правильно виходив як із законодавчо визначених повноважень Аудиторської палати України так із прав та обов'язків аудиторів.

Відповідно із ст..12 Закону України Про аудиторську діяльність Аудиторська палата України: 1) здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю; 2) затверджує стандарти аудиту; 3) затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків; 4) веде Реєстр; 5) здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог цього Закону, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів; 6) здійснює заходи із забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг; 7) регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі здійснення аудиторської діяльності та у разі необхідності застосовує до них стягнення; 8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом Аудиторської палати України.

Таким чином, однією із форм здійснення повноважень Аудиторською палатою України є затвердження стандартів аудиту.

Згідно із ст..6 Закону України Про аудиторську діяльність при здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту. Затвердження стандартів аудиту є виключним правом Аудиторської палати України. Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб'єктами господарювання.

Відповідно до ст..19 Закону України Про аудиторську діяльність аудитори і аудиторські фірми зобов'язані в аудиторській діяльності, зокрема, дотримуватися рішень Аудиторської палати України.

З аналізу вказаних норм права можливо дійти висновку про наявність у відповідача повноважень щодо затвердження стандартів аудиту, шляхом прийняття відповідних рішень, та обов'язку позивача дотримуватися затверджених стандартів аудиту та рішень Аудиторської палати України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Рішенням Аудиторської палати України №182/4 від 27.09.2007р., на виконання статті 12 Закону України Про аудиторську діяльність , а також відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, затверджено Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг (а.с.60).

Згідно пункту 3 Рішенням Аудиторської палати України №182/4 від 27.09.2007р.: Встановити, що для виконання завдань з обов'язкового аудиту, починаючи з фінансової звітності за звітні періоди з 01 січня 2013 року, аудиторські фірми та аудитори, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці, зобов'язані отримати підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам цього Положення.

Суб'єкти аудиторської діяльності, які за наслідками повторної перевірки на предмет усунення недоліків системи контролю якості не отримали підтвердження Аудиторською палатою України відповідності створеної системи контролю якості аудиторських послуг, з 1 січня 2013 року не мають права виконувати завдання з обов'язкового аудиту фінансової звітності .

З положень п.3 Рішення №182/4 від 27.09.2007р. можливо дійти висновку про те, що аудиторським фірмам (аудиторам) для виконання завдань з обов'язкового аудиту необхідно отримати підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг вимогам Положення з національної практики контролю якості аудиторських послуг.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, можливо дійти висновку про те, що недотримання аудиторськими фірмами (аудиторами) вимог рішення Аудиторської палати України №182/4 від 27.09.2007р., є порушенням ст..19 Закону України Про аудиторську діяльність .

Відповідно до ст.22 Закону України Про аудиторську діяльність за неналежне виконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що підставою для відкриття щодо позивача дисциплінарного провадження та прийняття оскаржуваного рішення про анулювання сертифіката стало виявлення на засіданні Комісії АПУ з контролю якості та професійної етики, згідно із протоколом № 97 від 11.01.2018-16.01.2018, факту недотримання ТОВ "АФ "СТИМУЛ", директором якого є позивач, вимог рішення АПУ від 27.09.2007 р. №182/4, а саме те, що у період з 2014р. по 2016р. ТОВ "АФ "СТИМУЛ" було виконано 8 завдань з обов'язкового аудиту без підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг.

Відповідно до ст.22 Закону України Про аудиторську діяльність порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

Рішенням Аудиторської палати України від 15.11.2007 №184/4 затверджено Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків (далі - Порядок №184/4).

Згідно із п.1.2 Порядку №184/4, цим Порядком Аудиторська палата України (далі - АПУ) встановлює єдині умови та порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків.

За приписами п. 2.2. вказаного Порядку, підставами для відкриття дисциплінарного провадження можуть бути:

- рішення АПУ.

- результати зовнішніх перевірок системи контролю якості аудиторських послуг або вчинення аудиторською фірмою (аудитором) перешкод при здійсненні АПУ контролю за дотриманням вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів або непроходження аудиторською фірмою (аудитором) зазначеного контролю у визначений АПУ термін без поважних причин.

- неподання аудиторською фірмою (аудитором) в установлений АПУ термін звіту про виконані роботи за минулий рік ( форма № 1-аудит) або зазначення у звіті недостовірної інформації щодо обсягу наданих послуг, надання недостовірної інформації в документах аудиторської фірми (аудитора), що подані до АПУ, яка стала відома АПУ після внесення заявника до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

-подання Голови АПУ в зв'язку із виявленням фактів неналежного виконання аудиторами (аудиторськими фірмами) професійних обов'язків.

- подання Комісій АПУ за результатами перевірок дотримання аудиторами (аудиторськими фірмами) вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики та рішень АПУ.

- інші підстави для порушення дисциплінарного провадження щодо аудиторів (аудиторських фірм) згідно з вимогами чинного законодавства.

Не можуть бути предметом дисциплінарного провадження дії або висловлювання суб'єктів аудиту, сутність яких кваліфікується виключно судовими органами за Кримінальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення. У випадку коли судовими або іншими органами виявлено порушення Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, таке виявлення є підставою для відкриття дисциплінарного провадження.

Таким чином, з огляду на положення рішення Аудиторської палати України від 15.11.2007 №184/4 та суть порушення, які допущені позивачем, як директором ТОВ "АФ "СТИМУЛ", суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були достатні правові підстави для відкриття дисциплінарного провадження.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що розпорядженням Голови АПУ від 31.01.2018 р. № 1 - ДК щодо позивача відкрито дисциплінарне провадження та включено до порядку денного засідання Дисциплінарної комісії проведення якої було заплановано на 08.02.2018 р., питання "Про порушення аудиторською фірмою ТОВ "АФ "СТИМУЛ" рішення АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4 в частині виконання в 2014, 2015, 2016 році завдань з обов'язкового аудиту без підтвердження АПУ відповідності системи якості аудиторських послуг.

Листом від 31.01.2018 №01-01-25/108 запрошено ОСОБА_1 на засідання Дисциплінарної комісії, яке було призначення на 08.02.2018, в яке позивачка не з'явилася.

При цьому листом від 06.02.2018 №1-06.02.18 ОСОБА_1 повідомила АПУ про неможливість взяти участь у засіданні через певні причини.

Відповідно до п.2.12 Порядку №184/4, неявка аудитора на засідання Дисциплінарної комісії АПУ без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначеної особи про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарного провадження по суті.

08.02.2018 на засіданні Дисциплінарної комісії Аудиторської палати України серед іншого розглянуто питання про порушення аудиторською фірмою ТОВ "АФ "Стимул" рішення АПУ від 27.09.2007 №182/4 в частині виконання в 2016 році завдань з обов'язкового аудиту без підтвердження АПУ відповідності системи контролю якості аудиторських послуг, у зв'язку з чим членом комісії - ОСОБА_3 запропоновано Голові АПУ відкрити дисциплінарне провадження щодо директора ТОВ "АФ Стимул" аудитора ОСОБА_1, також зазначила, що відповідно до інформації яка міститься у звіті про надані послуги за 2016 рік (форма №1-аудит), наданого до АПУ 24.02.2017 аудиторською фірмою ТОВ "АФ Стимул" встановлено, що аудиторською фірмою систематично (упродовж 2014, 2015, 2016 років - 8 разів), без отримання підтвердження завдання з обов'язкового аудиту фінансової звітності.

Протоколом засідання Дисциплінарної комісії Аудиторської палати України від 08.02.2018 №1 вирішено пропонувати АПУ за неналежне виконання професійних обов'язків з боку аудиторської фірми ТОВ "АФ Стимул", а саме порушення статті 19 Закону України "Про аудиторську діяльність" та недотримання вимог рішення АПУ від 27.09.2007 №182/4, застосувати до директора ТОВ "АФ "Стимул" аудитора ОСОБА_1 стягнення у вигляді анулювання сертифіката (а.с. 44-45).

Листом Аудиторської палати України від 15.02.2018 № 01-01-25/128 позивача було запрошено на засідання АПУ 22.02.2018.

У даному засіданні комісії позивачка особисто взяла участь та надала відповідні пояснення, що підтверджується протоколом засідання АПУ від 22.02.2018 № 355 (а.с.46-48).

Рішенням Аудиторської палати України від 22.02.2018 №355/6.5 застосовано до директора ТОВ "АФ "Стимул" аудитора ОСОБА_1 стягнення у вигляді анулювання сертифіката (а.с. 49).

З огляду на викладене, аргументи позивача щодо недотримання відповідачем процедури дисциплінарного провадження та порушення прав позивача, в частині особистої участі, є необгрунтованими, оскільки позивача було повідомлено про час та місце розгляду справи про дисциплінарне порушення та забезпечено участь позивача на засіданні Аудиторської палати України, якою і було прийнято рішення про застосування стягнення у вигляді анулювання сертифікату.

Щодо доводів позивача про те, що судом першої інстанції не було визначено суттєвості допущеного позивачем порушення, і, як наслідок, не надано оцінки обґрунтованості оскарженого рішення відповідача в частині застосування стягнення у вигляді анулювання сертифікату, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Порядку застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків, затвердженого рішенням Аудиторської палати України від 15 листопада 2007р. №184/4 (а.с.88), неналежне виконання професійних обов'язків - це порушення аудитором (аудиторською фірмою) вимог чинного законодавства України, стандартів, аудиту, норм професійної етики аудиторів та рішень АПУ (п.1.3.5 Порядку).

Згідно із п.3.2 Порядку за неналежне виконання професійних обов'язків до аудиторів (аудиторських фірм) АПУ можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення терміну чинності сертифіката на строк до одного року, анулювання сертифіката або виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

При застосуванні до аудитора (аудиторської фірми) стягнення враховується суттєвість порушення професійних обов'язків, їхні наслідки, ступінь вини аудитора (аудиторської фірми) та інші обставини, що впливають на обрання міри відповідальності. Суттєвість порушень визначає Дисциплінарна комісія АПУ при розгляді матеріалів дисциплінарного провадження (п.3.3 Порядку).

Відповідно до п.3.4 Порядку за порушення не суттєвого характеру до аудитора (аудиторської фірми) АПУ застосовує стягнення у вигляді: попередження або зупинення терміну чинності сертифіката аудитора на строк до 6 місяців.

Згідно із п.3.5 Порядку за суттєві порушення до аудитора (аудиторської фірми) АПУ застосовуються стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката на строк від 6 місяців до одного року, анулювання сертифіката або виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Таким чином, вказаним Порядком врегульовані питання щодо визначення суттєвості порушень та питання щодо застосування видів стягнень в залежності від суттєвості порушень.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що суттєвість порушення було визначено Дисциплінарною комісією АПУ під час обговорення питання щодо застосування до позивача стягнення, зокрема. Голова Дисциплінарної комісії АПУ ОСОБА_3 зазначила про встановлення факту суттєвості порушення рішення АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4. Вказане підтверджується протоколом засідання Дисциплінарної комісії АПУ від 08.02.2018 р. № 1 (а.с.44).

Під час розгляду питання на засіданні АПУ 22.02.2018 р., у результаті якого було застосовано стягнення до Позивача розглядалася суттєвість порушення професійних обов'язків, їхні наслідки, ступінь вини аудитора та інші обставини, що впливають на обрання міри відповідальності. Зазначений факт підтверджений протоколом засідання АПУ від 22.02.2018 р. № 355 (а.с.46)

Так, у відповідності до протоколу засідання АПУ від 22.02.2018 р. № 355 було враховано, що наслідками порушення є надання позивачем неякісних аудиторських послуг, що підтверджується звітом за результатами перевірки системи контролю якості ТОВ ЛФ СТИМУЛ від 14.12.2017 р. № 144-К та рішенням АПУ від 25.01.2018 р. №354 / 3, яким визнано аудиторську фірму ТОВ АФ СТИМУЛ такою, що не пройшла перевірку системи контролю якості (а.с.19, 36).

Крім того, під час розгляду вказаного питання позивач визнала, що вона як аудитор розуміла, що аудиторська фірма не має свідоцтва про проходження системи контролю якості та, відповідно, не мала права на здійснення обов'язкового аудиту, але свідомо продовжувала здійснювати обов'язковий аудит та надавати аудиторські звіти без вказаного свідоцтва.

Таким чином, під час розгляду питання щодо застосування до позивача стягнення було встановлено факт прямого умислу з боку аудитора щодо порушення нею ст.19 Закону України Про аудиторську діяльність та рішення АПУ від 27.09.2007 р. № 182/4 (зі змінами).

Отже, встановлені обставини справи свідчать про те, що питання суттєвості допущеного позивачем порушення були предметом розгляду як Дисциплінарною комісією АПУ так і Аудиторською палатою України під час прийняття рішення відносно позивача.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що у спірному випадку таке порушення відповідачем кваліфіковано як суттєве, оскільки воно мало місце не одноразово та позивач усвідомлювала неправомірність своїх дій, але свідомо порушувала рішення АПУ від 27.09.2007 р. №182/4.

Щодо доводів позивача про порушення строків застосування стягнення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Аргументи позивача, в цій частині, полягають у тому, що оскільки Законом України Про аудиторську діяльність не визначено строків застосування стягнення, то застосовуючи аналогію закону, слід використовувати положення Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

З такими доводами позивача суд апеляційної інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Як зазначено вище, відповідно до ст.22 Закону України Про аудиторську діяльність , порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначається Аудиторською палатою України.

Рішенням Аудиторської палати України від 15.11.2007 №184/4 затверджено Порядок застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень за неналежне виконання професійних обов'язків.

Відповідно до п. 3.7. зазначеного Порядку, стягнення застосовується до аудитора (аудиторської фірми) не пізніше п'яти років від дати аудиторського звіту з надання впевненості (в тому числі звіту незалежного аудитора, звіту з надання супутніх послуг тощо) або, у випадку перешкоджання проведенню перевірки, дати направлення аудитору (аудиторській фірмі) повідомлення про проведення перевірки/запиту про надання інформації чи документів (в редакції Рішення Аудиторської палати № 342/9 від 31.03.2017 ).

Отже, застосування аналогії закону в даних правовідносинах, в частині строку застосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень, є безпідставним, оскільки зазначені правовідносини врегулювано нормами Порядку застосування стягнень, зокрема пунктом 3.7 зазначеного Порядку. Таким чином, оскаржуване рішення прийняте АІІУ протягом розумного строку.

Посилання Позивача на ухвалу ВАСУ від 18.10.2017 р. по справі № К/800/33693/16, а також на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2018 р. по справі № 826/14432/17 є необгрунтованим та безпідставним, оскільки на момент виникнення зазначених спірних правовідносин судами застосовувалась аналогія закону, так як була відсутня норма щодо строків застосування стягнення.

Щодо доводів позивача про застосування відповідачем двох стягнень за одне і теж порушення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Такі доводи позивача обґрунтовані тим, що окрім рішення №355/6.5 Про застосування стягнення , яким анульований сертифікат, відповідачем прийнято рішення від 29.03.2018р. №356/3, яким ТОВ "АФ Стимул" виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що рішення АПУ про виключення аудиторської фірми ТОВ АФ СТИМУЛ з Реєстру приймалося у зв'язку із невідповідністю правового статусу аудиторської фірми Закону України Про аудиторську діяльність , ст. 5 якого встановлено, що директором засновником аудиторської фірми може бути лише аудитор.

Оскільки, рішенням АПУ був анульований сертифікат позивача як аудитора, то правовий статус ТОВ АФ СТИМУЛ , засновником якого є позивач, не відповідав вимогам ст..5 Закону України Про аудиторську діяльність .

Отже, оскаржуване рішення відповідача про застосування до позивача стягнення приймалося як міра юридичної відповідальності, у зв'язку із виявленням факту неналежного виконання професійних обов'язків, а рішення, яким ТОВ "АФ Стимул" виключено з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, приймалося не як міра відповідальності, а у зв'язку з невідповідністю його правового статусу Закону України Про аудиторську діяльність .

Щодо доводів позивача про те, що не отримання позивачем підтвердження Аудиторською палатою України відповідності системи контролю якості аудиторських послуг є наслідком дій самого відповідача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Аргументи позивача, в цій частині, полягають у тому, що відповідачем, шляхом затягування включення до Плану зовнішніх перевірок ТОВ "АФ "Стимул", штучно була створена ситуація при якій ТОВ "АФ "Стимул" не мало можливості пройти зовнішню перевірку з 2014 року по кінець 2017 року на предмет підтвердження можливості здійснення своїх повноважень щодо проведення обов'язкового аудиту.

З приводу таких аргументів позивача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що відсутність підтвердження Аудиторською палатою України можливості здійснення своїх повноважень щодо проведення обов'язкового аудиту, у будь-якому випадку не дозволяло позивачу здійснювати обов'язковий аудит, незалежно від чиєї вини ТОВ "АФ "Стимул" не проходило відповідну перевірку. Якщо позивач вважав, що протягом тривалого часу АПУ неправомірно не проводить відповідно перевірку, то він мав право оскаржити таку бездіяльність відповідача. В той же час, такі дії чи бездіяльність відповідача (про які зазначає позивач), не надавали позивачу правової можливості здійснювати діяльність, застереження щодо якої міститься у пункті 3 Рішенням Аудиторської палати України №182/4 від 27.09.2007р.

Таким чином, дослідивши аргументи позивача, з якими він пов'язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року по справі №808/1581/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, які визначені ст.329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 13.11.2018р.

Повний текст постанови складено 16.11.2018р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк