Постанова

від 16.11.2018 по справі 824/107/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/107/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

16 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника апелянта - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у режимі відеоконференцзв'язку апеляційну скаргу Фермерського господарства " Іванківське" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (рішення ухвалено у м. Чернівці, повний текст рішення складено 19.06.2018, час ухвалення рішення не зазначено) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства " Іванківське" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

I. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Фермерське господарство "Іванківське" звернулось до суду з позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29 грудня 2017 року №24-09-34/409/260, складену заступником начальника управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_4.

2. Позивач зазначив, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю не передбачено повноважень управління Держпраці (її територіальних органів, або інспекторів) самостійно визначатись щодо порядку складення та форми акта при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

3. Зазначав, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування, зокрема, вказував, що складений за результатами перевірки (інспекційного відвідування) акт перевірки (інспекційного відвідування) додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування не відповідає ні Порядку здійснення державного контролю за доодержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, ні Порядку проведення перевірки посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 02 липня 2012 року №390.

4. Зазначав, що в порушення пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідач не вносив йому письмової вимоги про надання для ознайомлення будь-яких документів та/або їх копій чи витягів з таких документів, при цьому не вимагаючи у встановлений чинним законодавством спосіб усіх необхідних документів з обліку і, не ознайомившись із ними, відповідач дійшов хибного висновку про наявність у позивача порушень.

5. Вказував, що відповідачем в порушення частини сьомої статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю у сфері господарської діяльності" за результатами проведеної перевірки складено постанову про накладення штрафу.

6. Також зазначав, що відповідачем в порушення пункту 8 Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення при розгляді його справи не досліджувались докази, надані відповідачу під час розгляду справи, зокрема лист від 28 грудня 2017 року №28/С, в якому надано пояснення з приводу зазначених в акті перевірки порушень в частині не нарахування і не виплати індексації заробітної плати за 2015-2016 роки та червень-вересень 2017 року працівникам та не нарахуванні та не виплаті грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки звільненим працівникам, зокрема просив відповідача взяти до уваги те, що головним бухгалтером господарства нарахування індексації заробітної плати працівникам у необхідному розмірі, а також грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки, звільненим працівникам було здійснено ще до перевірки - 22 листопада 2017 року, складено відомість на виплату із зазначеними сумами, однак через відсутність на той час коштів виплати відбулись пізніше - 07 грудня 2017 року та 28 грудня 2017 року.

7. Позивач зазначав, що факт нарахування індексації заробітної плати та компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки звільненим працівникам до початку перевірки підтверджується висновком №03 від 26 лютого 2018 року судово-економічної експертизи.

8. Посилався на те, що порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю не є недотриманням державних гарантій в оплаті праці, відповідальність за які передбачена абзацом 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

9. Зазначав, що в акті, прийнятому за результатами інспекційного відвідування відповідачем не наведено детального опису порушень, а саме не зазначено перелік працівників позивача, їх посади, прізвища, імена та по-батькові і за який саме період кожному із них виявлено не нарахування і не виплату індексації заробітної плати.

10. Також позивач вказував, що сума застосованого штрафу є дуже значною для фермерського господарства "Іванківське", що погіршить його фінансовий стан та матиме наслідком подальші порушення строків виплати заробітної плати працівникам та інших виплат, передбачених чинним законодавством про працю.

11. Вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; без врахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття; без урахування права особи на участь у процесі її прийняття; без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для його прав, свобод та інтересів і цілями на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

12. Відповідач зазначив, що інспекційне відвідування на предмет дотримання позивачем вимог законодавства про працю проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

13. Щодо форм документів, які використовувалися під час здійснення заходу контролю у позивача вказував, що 29 грудня 2017 року вийшов друком черговий номер бюлетеня "Офіційний вісник України" від 29 грудня 2017 року №102, в якому опубліковані наступні документи: Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів та Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390.

14. Зазначав, що оскільки інспекційне відвідування позивача здійснювалось в період, коли названий наказ був чинним, а нові форми бланків можна застосовувати з 29 грудня 2017 року, то відповідачем правомірно застосовано уніфіковану форму акта.

15. Вказував, що допис у назві акту "інспекційне відвідування" не змінило його форми та змісту.

16. Також відповідач зазначав, що пояснення позивача щодо нарахування індексації заробітної плати у вересні 2017 року та 22 листопада 2017 року і дані, які відображені у висновку судово-економічної експертизи від 26 лютого 2018 року №03, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки дані про суми нарахованої заробітної плати, що містяться в таблиці №6, поданих позивачем звітів в Кіцманську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Чернівецькій області не співпадають із сумами відображеними в первинних бухгалтерських документах - в Книзі нарахування заробітної плати.

17. Посилаючись на зміст пункту 29 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідач вважає твердження позивача щодо обов'язку не вживати заходи реагування у разі виконання припису в повному обсязі та у встановлений строк безпідставними.

18. Крім цього, посилаючись на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 01 лютого 2018 року, якою керівника фермерського господарство "Іванківське" ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач вказував, що факт вчинення позивачем порушення вимог законодавства про працю доведений судовим рішенням, що набрало законної сили.

19. Відповідач наголошував на правильності застосування до позивача штрафу відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, оскільки не нарахування й не виплата індексації заробітної плати є недодержанням мінімальних гарантій в оплаті праці.

20. Вказував, що під час проведення перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та в порядку передбаченому чинним законодавством.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

21. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

22. Суд мотивував своє рішення тим, що відповідач під час проведення перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень та в порядку передбаченому чинним законодавством.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Апелянт зазначив, що Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю не передбачено повноважень управління Держпраці (її територіальних органів, або інспекторів) самостійно визначатись щодо порядку складення та форми акта при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

24. Зазначав, що судом першої інстанції не враховано, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування, зокрема, вказував, що складений за результатами перевірки (інспекційного відвідування) акт перевірки (інспекційного відвідування) додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування не відповідає ні Порядку здійснення державного контролю за доодержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, ні Порядку проведення перевірки посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 02 липня 2012 року №390.

25. В порушення пункту 12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідач не вносив йому письмової вимоги про надання для ознайомлення будь-яких документів та/або їх копій чи витягів з таких документів, при цьому не вимагаючи у встановлений чинним законодавством спосіб усіх необхідних документів з обліку і, не ознайомившись із ними, відповідач дійшов хибного висновку про наявність у позивача порушень.

26. Вказував, що відповідачем в порушення частини сьомої статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю у сфері господарської діяльності" за результатами проведеної перевірки складено постанову про накладення штрафу.

II. ОСОБА_6 ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОВИМ РІШЕННЯМ

27. Судом встановлено, що на підставі інформації ГУ ПФУ у Чернівецькій області від 19 вересня 2017 року №16499/03 щодо страхувальників, які у червні 2017 року нарахували найманим працівникам заробітну плату менше мінімального рівня, 23 листопада 2017 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області прийнято наказ №457 Про проведення інспекційного відвідування , яким головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_7 в межах наданих повноважень наказано здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю у йермерському господарстві "Іванківське" (код ЄДРПОУ 30911348) с. Іванківці Кіцманського району Чернівецької області тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 27 листопада 2017 року по 28 листопада 2017 року.

28. На цій підставі 23 листопада 2017 року головному державному інспектору Моргоч В.І. видано направлення на проведення вказаного вище інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування №04-234.

29. За результатами інспекційного відвідування складено ОСОБА_2 перевірки (інспекційного відвідування) додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №24-09-34/409 від 28 листопада 2017 року.

30. Відповідачем виявлено ряд порушень законодавства про працю, зокрема, статті 33 Закону України "Про оплату праці".

31. Так, перевіркою штатних розписів та розрахункових відомостей за 2015-2016 роки та січень-вересень 2017 року встановлено порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та статті 33 Закону України "Про оплату праці" в частині не нарахування і не виплати індексації заробітної плати за 2015-2016 року та червень-вересень 2017 року, а саме: різноробочому ОСОБА_8, водію ОСОБА_9, трактористу (завідувачу складу) ОСОБА_10, трактористу ОСОБА_11, різноробочому ОСОБА_12, трактористу ОСОБА_13, різноробочому ОСОБА_14

32. 28 листопада 2017 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено припис №24-09-34-409/243, яким відповідач вимагав виплату індексації заробітної плати за 2015-2016 роки та за 2017 рік привести у відповідність до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 щодо Порядку проведення індексації грошових доходів населення та статті 33 Закону України "Про оплату праці" до 28 грудня 2017 року.

33. Позивачу в строк до 28 грудня 2017 року необхідно було письмово повідомити про виконання вимог припису за адресою: м. Чернівці, вул. Поповича 2.

34. 04 грудня 2017 року головним державним інспектором управлінням Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_7 складено протокол №24-09-34/224 про те, що директор фермерського господарства "Іванківське" своїми діями, бездіяльністю не забезпечив дотримання законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 41 КУпАП.

35. Листом №3264/0/04-2/17 від 11 грудня 2017 року управління Держпраці у Чернівецькій області повідомило позивача про розгляд справи за статтею 265 Кодексу законів про працю України за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, який відбудеться 20 грудня 2017 року об 11 год. 30 хв.

36. 19 грудня 2017 року позивач звернувся до управління Держпраці у Чернівецькій області із клопотанням, в якому просив відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строк її розгляду, у зв'язку із тим, що директор фермерського господарства "Іванківське" захворів та не може взяти участь у розгляді даної справи 20 грудня 2017 року об 11 год. 30 хв.

37. Листом №3368/0/04-2/17 від 21 грудня 2017 року управління Держпраці у Чернівецькій області повідомило позивача про розгляд справи за статтею 265 Кодексу законів про працю України за результатами проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення, який відбудеться 29 грудня 2017 року об 11 год. 00 хв.

38. Під час розгляду управлінням Держпраці у Чернівецькій області справи щодо фермерського господарства "Іванківське" позивачем були надані письмові пояснення, оформлені листом №28/С від 28 грудня 2017 року.

39. Даним листом позивач звертав увагу на те, що головним бухгалтером господарства нарахування індексації заробітної плати працівникам у необхідному розмірі, а також грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки звільненим працівникам було здійснено ще до перевірки - 22 листопада 2017 року, складено відомість на виплату із зазначеними сумами, однак через відсутність на той час коштів виплати відбулись пізніше - 07 грудня 2017 року та 28 грудня 2017 року.

40. Позивач просив під час розгляду справи врахувати відомість на виплату працівникам із сумами нарахування індексації заробітної плати та компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки звільненим працівникам від 22 листопада 2017 року та інші документи, які головний бухгалтер господарства своєчасно не подала інспектору під час перевірки через власну неуважність, розгубленість, пов'язану із раптовістю перевірки і її короткою тривалістю та у зв'язку із іншими обставинами, зокрема зайнятістю за основним місцем роботи.

41. До даного пояснення позивачем надано відомість на виплату грошей №13 за нараховану індексацію за 2015-2017 роки від 22 листопада 2017 року; відомість на виплату грошей №13 за нараховану індексацію за 2015-2017 роки від 07 грудня 2017 року; відомість на виплату грошей №15 за нарахування виправленої арифметичної помилки за 2015 рік від 28 грудня 2017 року; а бухгалтерську довідку про донарахування коштів і утримання з них податків.

42. Даним листом позивач звертав увагу на те, що головним бухгалтером господарства нарахування індексації заробітної плати працівникам у необхідному розмірі, а також грошової компенсації за всі дні невикористаної щорічної відпустки звільненим працівникам було здійснено ще до перевірки - 22 листопада 2017 року, складено відомість на виплату із зазначеними сумами, однак через відсутність на той час коштів виплати відбулись пізніше - 07 грудня 2017 року та 28 грудня 2017 року.

43. До даного пояснення позивачем надано відомість на виплату грошей №13 за нараховану індексацію за 2015-2017 роки від 22 листопада 2017 року; відомість на виплату грошей №13 за нараховану індексацію за 2015-2017 роки від 07 грудня 2017 року; відомість на виплату грошей №15 за нарахування виправленої арифметичної помилки за 2015 рік від 28 грудня 2017 року; а бухгалтерську довідку про донарахування коштів і утримання з них податків.

44. 29 грудня 2017 року управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №24-09-34/406/260 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, частини другої пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на фермерське господарство "Іванківське" накладено штраф у розмірі 224000,00 грн.

III. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

45. Апелянт посилається, що відповідачем порушено порядок проведення інспекційного відвідування/ невиїзного інспектування, зокрема, вказував, що складений за результатами перевірки (інспекційного відвідування) акт перевірки (інспекційного відвідування) додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування не відповідає ні Порядку здійснення державного контролю за доодержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, ні Порядку проведення перевірки посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженому наказом Мінсоцполітики від 02 липня 2012 року №390.

46. Відповідач зазначає, що інспекційне відвідування на предмет дотримання позивачем вимог законодавства про працю проведено відповідно до вимог чинного законодавства і штраф застосовано правомірно.

IV.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

47. Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

48. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

49. Відповідно до пункту першого Положення Про Державну службу України з питань праці державна служба України з питань праці (Держпраці), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

50. Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11 лютого 2015 року №100 управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.

51. Відповідно до пункту 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 22 червня 2017 року №75 (далі - Положення №75) управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.

52. Підпунктом 1 пункту 3 Положення №75 визначено, що основними завдання управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

53. Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення №75 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

54. Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

55. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "ОСОБА_8 питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"" від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

56. Згідно пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів. Згідно пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

57. Відповідно до пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

58. Згідно пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

59. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

60. Відповідно до пункту 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

61. Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

62. Згідно пунктів 20-21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

63. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

64. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

65. Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

66. Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

67. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

68. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

69. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

70. Відповідно до частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

71. Частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

-- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

-- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

-- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

-- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

-- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

-- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

-- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

72. Відповідно до частини третьої статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

73. Отже, абзацом 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України передбачена відповідальність юридичних осіб за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

74. Так, згідно статті 3 Закону України "Про оплату праці" мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

75. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

76. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

77. Відповідно до статті 11 Закону України "Про оплату праці"ммінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

78. Згідно частини першої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

79. Частиною другою статті 12 Закону України "Про оплату праці" визначено, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

80. Таким чином, частиною першою статті 12 Закону України «Про оплату праці» чітко визначено, які гарантії в оплаті праці є мінімальними державними гарантіями. Також, згідно частини другої названої статті, які гарантії в оплаті праці є мінімальними державними гарантіями передбачено і Кодексом законів про працю України.

81. Статтею 95 Кодексу законів про працю України передбачено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

82. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

83. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

84. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

85. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

86. Крім цього, відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

87. Згідно частини другої статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

88. Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

89. Згідно статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

90. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

91. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.

92. Із системного аналізу вказаних норм можна дійти висновку про те, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією й заробітна плата підлягає індексації.

93. Індексація доходів населення, до яких належить і заробітна плата, є державною гарантією.

94. Відтак, індексація заробітної плати є як мінімальною державною гарантією в оплаті праці так і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

95. Отже, не нарахування і не виплата підприємством працівникам індексації заробітної плати є недотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, за що передбачена відповідальність абзацом 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

96. Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 квітня 2018 року у справі №816/2325/16.

97. Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

98. Допитана судом першої інстанції як свідок ОСОБА_15 повідомила, що працює головним бухгалтером фермерського господарства "Іванківське".

99. При проведенні управлінням Держпраці у Чернівецькій області інспекційного відвідування вона спілкувалась з інспектором управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_7 та надавала їй документи. Щодо індексації заробітної плати вказала, що у вересні 2017 року було частково нараховано індексацію заробітної плати працівникам фермерського господарства "Іванківське" за 2016 рік. Згодом таку частково нараховано у листопаді 2017 року. Виплату коштів проведено після проведення перевірки управлінням Держпраці у Чернівецькій області.

100. Таким чином, оскільки за результатом інспекційного відвідування у апелянта відповідачем було встановлено не нарахування і не виплату індексації заробітної плати за 2015-2016 року та червень-вересень 2017 року сімом працівникам фермерського господарства "Іванківське", зазначене підтверджується наявними у справі матеріалами і в ході судового розгляду справи позивачем не заперечувався факт не нарахування і не виплати працівникам індексації заробітної плати протягом 2015-2016 років та червня-вересня 2017 року, що також підтверджувалось бухгалтером фермерського господарства "Іванківське" в ході її допиту як свідка та вбачається з її пояснень, наданих інспектору при перевірці, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності згідно абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.

101. На момент виявлення відповідачем порушення розмір мінімальної заробітної плати становив 3200,00 грн.

102. Відтак, відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 224000,00 грн. (32000,00 /десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення/ х 7 /кількість працівників, відносно яких виявлено порушення/.

V.ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

103. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

104. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

105. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

106. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

107. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства " Іванківське" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 листопада 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_16 ОСОБА_17