Ухвала

від 16.11.2018 по справі 923/965/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 листопада 2018 року м. Херсон Справа № 923/965/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М., розглянувши справу

за позовом: Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області (75051, Херсонська область, Білозерський район, с. Станіслав, вул. Свободи, 15, код ЄДРПОУ 04401492)

до: Фермерського господарства "Голованюк" (75052, Херсонська область, с. Широка Балка, вул. Карла Маркса, 82-а, ідентифікаційний код 33776915658)

про повернення земельної ділянки

в с т а н о в и в :

Керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Голованюк" (надалі - відповідач), якою просить суд зобов'язати Фермерське господарство "Голованюк" повернути земельну ділянку комунальної форми власності сільськогосподарського призначення площею 23,9743 га (кадастровий номер 6520386500:02:001:0106), загальною вартістю 584264,48 грн., яка розташована за межами населеного пункту (землі запасу) на території Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області у володіння та користування Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області (Станіславська ОТГ) (код ЄДРПОУ 044014992).

Дослідивши матеріали позовної заяви господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до позовної заяви прокурор обґрунтовує своє звернення до суду наявністю поважних причин та необхідних й достатніх підстав для представництва в суді інтересів держави, оскільки, як він стверджує, відповідач використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів та позбавляє сільську раду права розпоряджатися земельною ділянкою та одержувати відповідні доходи від оренди. У даному випадку вбачаються порушення інтересів держави, які полягають у необхідності у вилученні та поверненні земельних ділянок, оскільки Станіславською сільською радою дій щодо повернення безпідставно набутих земельних ділянок не вжито, а відповідачем їх добровільно не повернуто.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Разом з тим, в даному випадку матеріали позовної заяви не містять доказів попереднього (до подання позовної заяви) увідомлення прокурором позивача про направлення позовної заяви та представництво інтересів держави в особі Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області в суді, з викладенням підстав для такого звернення, з'ясуванням позиції Станіславської сільської ради - позивача щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки, з'ясуванням чи здійснює зазначений орган місцевого самоврядування певні заходи (дії) щодо виконання своїх владних повноважень щодо захисту інтересів держави тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

В позовній заяві прокурор обгрунтував наявність "інтересів держави" у необхідності у вилучені та повернені земельних ділянок, оскільки Станіславською сільською радою дій щодо повернення безпідставно набутих земельних ділянок не вжито, а відповідачем їх добровільно не повернуто.

Визначені у позовній заяві "інтереси держави" суперечать Рішенню Конституційного Суду України № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 8.04.1999, скільки прокурор, визначаючи " інтерси держави" не послався на норми конституції або інших правових актів.

Водночас. згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі в господарських судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень (службових осіб) - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень) осіб, до обов'язків яких належить здійснення заходів, спрямованих на захист інтересів держави, але це захист здійснюється не належно.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Тобто, сам факт порушення вимог законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки не є підставою для заміни відповідного органу і представництва його прокурором.

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, бо в ній відсутні доводи прокурора щодо дотримання принципу рівності сторін при звернені з позовом до суду, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши керівнику Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати Керівнику Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення всіх виявлених недоліків - а саме надати до суду доказів попереднього (до подання позовної заяви) увідомлення прокурором позивача про направлення позовної заяви та представництво інтересів держави в особі Станіславської сільської ради Білозерського району Херсонської області в суді, з викладенням підстав для такого звернення, з'ясуванням позиції Станіславської сільської ради - позивача щодо виявлених фактів порушення вимог законодавства щодо самовільного зайняття земельної ділянки, з'ясуванням чи здійснює зазначений орган місцевого самоврядування певні заходи (дії) щодо виконання своїх владних повноважень щодо захисту інтересів держави тощо.

3. Роз'яснити Керівнику Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Звернути увагу Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

5.Копію ухвали направити Керівнику Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області .

6.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: ks.arbitr.gov.ua/sud5024

Суддя Л.М. Немченко